VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці. У ранній юності відбуваються зміни в мотивації, зокрема, в потребах, інтересах
У ранній юності відбуваються зміни в мотивації, зокрема, в потребах, інтересах. Деякі потреби виникають вперше або змінюються. Передумовами для цього виступають біологічні та когнітивні зміни. Наприклад, потреба в сексуальному задоволенні з'являється тільки після розвитку відповідних біологічних механізмів, а потреба в самореалізації - тільки з певними когнітивними та соціальними передумовами.
Відомий представник гуманістичного напрямку у психології А. Мас-лоу розробив ієрархічну класифікацію потреб, згідно з якою вищі потреби як ситуативно, так і генетично виникають тільки після задоволення потреб попередніх рівнів.
Ця ієрархія має такий вигляд:
1) фізіологічні потреби;
2) потреба у безпеці й захисті, стабільності;
3) потреба в приналежності, прийнятті й любові;
4) потреба в самоповазі, соціальному статусі, компетентності;
5) потреба у самоактуалізації й самореалізації та індивідуальному
розвитку (самовдосконаленні).
Опираючись на дану концепцію, можна описати сферу потреб старшокласника таким чином:
1. Фізіологічні потреби, серед яких особливо виділяються потяги до фізичної та сексуальної активності, до високої оцінки свого фізичного розвитку.
Старшокласникам властива надмірна увага до власного тіла, дещо викривлені уявлення про норму стосовно його розміру, ваги, пропорцій, зачіски, обличчя, поведінки та рухів. Близько половини дівчат та третини юнаків, за даними І.С.-Кона, X. Ремшмідта, заклопотані розмірами тіла, фігурою та вагою. Юнацька тривога з приводу свого зовнішнього вигляду нерідко пов'язана з суб'єктивною статевою конформністю, тобто бажанням виглядати адекватно своїй статі. Юнаки рідко схвильовані збільшенням ваги, а дівчата в цьому віці вважають, що мають зайву вагу, тому намагаються схуднути.
Громадська думка відносить до ознак мужності фізичну силу, спортивні досягнення та струнку, підтягнуту фігуру. Ці фізичні дані дуже важливі для юнака, в той час як для дівчини вони є другорядними. Дівчата звертають увагу на своє обличчя, фігуру та шкіру. Особливо сильні хвилювання випадають на долю хлопчиків, що пізно розвиваються.
Вченими встановлений взаємозв'язок у обох статей між фізичним виглядом та Я-концепцією. Якщо старшокласниці вважають себе зовнішньо мало привабливими, то вони негативно оцінюють й інші риси свого „Я". Юнаки ж різко розрізняють ці аспекти: вони можуть негативно оцінювати свою зовнішність, але високо оцінювати свої соціальні та інтелектуальні якості. Дівчатам частіше притаманна занижена самооцінка.
Старшокласниці схильні до негативних оцінок своїх теперішніх та майбутніх сексуальних ролей (наприклад, гарна дівчина, приваблива дівчина та ін.), надаючи надзвичайного значення жіночій красі та її канонам.
2. Потреба у безпеці й захисті, стабільності у ранньому юнацькому
віці підсилюється і реалізується не тільки у групі однолітків і в родині,
але й з дорослими за межами родини.
У старших класах виникає особливий інтерес до спілкування з дорослими. Емансипація від родини завершується у ранній юності При конструктивному стилі відношень у сім'ї після підліткового віку звичайно встановлюються довірливі стосунки з батьками, до того ж на трохи вищому рівні — старшокласники потребують життєвого досвіду та допомоги дорослих, тому сім'я стає тією малою соціальною групою, де вони відчувають себе спокійно та впевнено.
З батьками вони обговорюють життєві перспективи, особливо професійні. Життєві плани обмірковують і з учителями, і зі своїми дорослими знайомими, чия думка для них важлива. Разом з тим, завдяки зростанню когнітивних здібностей, настанню фізіологічної зрілості та вимогам з боку суспільства у молодих людей активізується потреба в незалежності. Відбуваються зіткнення з батьківськими бажаннями, внаслідок чого виникає багато сімейних конфліктів як протидія нав'язуванню думок, заперечення авторитетів, сумніву щодо соціальних норм. Тобто, у стосунках з дорослими зберігається певна дистанція, а спілкування „на рівних" реалізується тільки з однолітками.
3. Потреба в приналежності, прийнятті й любові, реалізується, переду
сім, у спілкуванні. Зміст і характер спілкування юнаків і дівчат з усіма кате
горіями партнерів визначається проблемами, пов'язаними із становленням
й реалізацією їх як суб'єктів відношень у значущих сферах життєдіяльності.
Цінніено-смислова динаміка спілкування виявляється у тематиці бесід стар
шокласників: обговорення особистих справ, взаємостосунків людей, свого
минулого, планів на майбутнє, стосунків з товаришами, батьками, учителя
ми, особливостей свого розвитку — фізичного, інтелектуального та ін.
Спілкування юнаків і дівчат з дорослими, з батьками передбачають зростання демократичності взаємостосунків поколінь, вирішення автономії юнаків й авторитету батьків, учителів, взаєморозуміння між ними. Стосунки з дорослими складні, однак фактично вплив батьків із багатьох важливих проблем залишається для юнаків переважаючим. Зміст спілкування з дорослими включає проблеми пошуку сенсу життя, пізнання самого себе, життєвих планів та шляхів їх реалізації, взаємостосунків між людьми, отримання інформації, пов'язаної зі сферою інтересів старшокласників та професійною приналежністю дорослого. Спілкування з дорослими протікає нерівномірно: інтенсивність змінюється періодом затишшя, доки не накопичаться нові проблеми, що хвилюють юнаків і