Контроль, що переходить у самоконтроль;
5) оцінка, що переходить у самооцінку.
Розглянемо детальніше кожний із компонентів.
5.2.1. Мотивація як компонент структури навчальної
діяльності
Мотивація дослідження як перший обов’язковий компонент навчальної діяльності, що входить в її структуру, може бути внутрішньою або зовнішньою, але завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб’єкта навчальної діяльності.
Мотивація є однією із фундаментальних проблем як вітчизняної так і зарубіжної психології, а, отже, і педагогіки. В найзагальнішому розумінні мотив - це те, що визначає, стимулює, побуджує людину до здійснення певної дії. Мотивацію можна визначити, з одного боку, як складну, багаторівневу систему збудників, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, цінності і таке подібне. З іншого боку, слід пам’ятати, що в полімотивованій діяльності завжди омінують певні мотиви.
Одним із провідних компонентів навчальної мотивації є інтерес. У професійному спілкуванні педагогів “інтерес” навіть часто використовують як синонім навчальної мотивації.
Необхідною умовою формування інтересу до навчальної діяльності є надання учням можливості проявляти самостійність і ініціативу. Чим активніші методи навчання, тим легше зацікавити учнів. Цікавою для них є та робота, котра вимагає постійного напруження. Легкий матеріал не викликає інтересу. Подолання труднощів навчально-тренувальної діяльності – важлива умова виникнення інтересу до неї. Проте трудність навчального матеріалу приводить до підвищення інтересу лише тоді, коли ця трудність посильна і її можна подолати. В протилежному випадку інтерес швидко падає.
Важливою передумовою виникнення інтересу є новизна навчального матеріалу.
5.2.2. Навчальне завдання в структурі навчальної діяльності
Другим за рахунком, але найголовнішим за суттю компонентом навчальної діяльності є навчальне завдання. Адже практично уся навчальна діяльність може бути представлена як система навчальних завдань.
Першою і найсуттєвішою особливістю навчального завдання є його спрямованість на суб’єкта (учня) так, як передбачає зміни в самому суб’єкті, що вирішує поставлене завдання.
До навчальних завдань висуваються такі вимоги:
· проектуватись повинна система завдань, а не кожне окреме завдання;
· при конструюванні системи завдань треба прагнути, щоб вона забезпечувала досягнення як близької, так і далекої мети;
· реалізація навчальних завдань повинна забезпечити засвоєння системи засобів, необхідної і достатньої для успішного здійснення навчальної діяльності;
· щоб учні усвідомлено виконували і контролювали свої дії, вирішуючи навчальні завдання, вони повинні мати чітке уявлення про його суть і засоби вирішення.
Вирішення завдання вимагає:
· його розуміння учнями;
· прийняття учнями завдання як необхідного для себе. Іншими словами, завдання повинно бути особистісно значиме;
· вирішення завдання повинно викликати в учнів позитивні емоційні переживання та бажання поставити і вирішити власні завдання.
В зв’язку з цими вимогами важливе значення має правильне, конкретне формулювання завдань і способи їх доведення до свідомості учнів.
Отже, початком будь-якої діяльності є усвідомлення мети і здатність учня
відповісти на питання: “для чого?”, “з якою метою я це роблю?”.
5.2.3. Контроль (самоконтроль), оцінка (самооцінка) в
структурі навчальної діяльності
В загальній структурі навчальної діяльності значне місце належить таким діям як контроль (самоконтроль) і оцінка (самооцінка). Це обумовлено тим, що всяка дія є довільною, регульованою лише при умові контролювання й оцінення.
Контроль і оцінка здійснюється шляхом порівняння того, що передбачалось одержати, і того, що реально одержали в процесі навчання. Це порівняння є підставою для продовження чи завершення дії (у випадку збігу) або корекції (у випадку, якщо план і результати діяльності не збігаються).
Отже, контроль передбачає три ланки:
· формування моделі, взірця, бажаного результату дії;
· порівняння цього взірця і реальної картини дії;
· прийняття рішення про продовження, завершення чи корекцію дії.
Дії контролю і оцінки вчителя в процесі навчання повинні перейти в дії самоконтролю і самооцінки учнів.
Зовнішню структуру навчальної діяльності можна зобразити схематично.
Рис. 11 Зовнішня структура навчальної діяльност
Контрольні питання до розділу 7
1. Розкрийте механізм вивчення фізичних вправ.
2. Які спеціальні фізкультурно-спортивні знання слід давати учням, і яка методика їх засвоєння є доцільною?
3. Дайте характеристику рухових умінь і навичок.
4. Розкрийте механізми формування рухових дій.
5. Дайте загальну характеристику структури процесу навчання фізичних вправ.
6. Характеризуйте перший етап навчання рухових дій.
7. Дайте характеристику другого етапу навчання фізичних вправ.
8. Дайте характеристику третього етапу навчання рухових дій.
9. Дайте загальну характеристику організації навчальної діяльності.
10. Дайте характеристику зовнішньої структури навчальної діяльності.
Завдання для самостійної роботи.
1. Складіть програму навчання однієї окремо взятої рухової дії, що є предметом Вашої спортивної спеціалізації, використавши засвоєну структуру і організацію навчальної діяльності.