Клисифікація форм роботи учителя з батьками. Чинники ефективної взаємодії

Лекція 8

Модернізація форм у роботі вчителя з батьками молодших школярів

1. Клисифікація форм роботи учителя з батьками. Чинники ефективної взаємодії

Нетрадиційні форми роботи з батьками молодших школярів у освітньому закладі

Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду роботи учителя з батьками

Клисифікація форм роботи учителя з батьками. Чинники ефективної взаємодії

Сьогодні в Україні немає системи цілеспрямованої підготовки до усвідомленого батьківства. Батьківська освіта стає необхідною і набуває практики в нашому суспільстві, а це кардинально змінює вимоги до змісту, форм і методів сучасних закладів освіти. У роботі з сучасними батьками більшість традиційних форм педагогічної просвіти (лекції, доповіді, загальні консультації тощо) є малоефективними.

Зміст роботи школи з батьками полягає в наступному:

1) підвищення психолого-педагогічних знань батьків (лекції, семінари, індивідуальні консультації, практикуми);

2) залучення батьків до виховно-освітній процес (батьківські збори, спільні творчі справи);

3) участь батьків в управлінні школою (рада школи, батьківські комітети).

Ефективність виховання дитини залежить від того, наскільки тісно взаємодіють школа і сім'я.

Форми роботи педагогів з батьками - це способи організації спільної діяльності та спілкування.

Робота педагогічних колективів навчальних закладів з батьками здійснюється в двох напрямах: організаційна робота закладу із сім'єю та підвищення педагогічної культури батьків.

В організаційній роботі з батьками доцільним є поєднання індивідуальних, групових, колективних та масових форм роботи.

Індивідуальнимиформами роботи педагога з батьками є відвідування сім'ї учня вдома, бесіди з батьками учня, листування тощо.

Відвідування сім'ї вихованця педагогом. Педагог відвідує сім'ю дитини з метою налагодження контактів з батьками, з'ясування загальної та педагогічної культури сім'ї, умов життя учня, консультування щодо єдиних вимог до дитини обговорення відхилень у її поведінці, вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання, залучення батьків до участі в роботі закладу тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний візит педагога викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як їх усунути. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

Перше відвідування сім'ї керівником є дуже відповідальним моментом, який найчастіше вирішує, чи будуть батьки прислухатися до порад педагога, співпрацювати із закладом в питаннях навчання та виховання дітей. До відвідування тієї чи іншої сім'ї вихователь готується заздалегідь: дізнається про її склад, матеріальне становище, освіту батьків, місце роботи, обмірковує можливі питання та відповіді на них, визначає, які дані про дитину потрібно отримати насамперед.

Звичайно, за один візит керівник не зможе отримати відповіді на всі питання, що його цікавлять. Тому не слід виявляти нетерпіння, переривати розповіді батьків та інших членів сім'ї. Бесіда з батьками має проходити у доброзичливому, спокійному тоні. Бажано, щоб у розмові брали участь усі дорослі члени сім'ї, тому доцільно домовлятися про відвідування сім'ї, коли вся родина вдома.

Індивідуальні бесіди з батьками відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтереси батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з керівником на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати. Якщо педагог не готовий одразу відповісти на запитання батьків чи надати їм кваліфіковану рекомендацію, він може перенести бесіду на інший день та ретельно підготуватися до неї. Неприпустимо тільки вказувати батькам на недоліки, помилки їхніх сина чи доньки. Потрібно запропонувати методи, за допомогою яких вони зможуть вплинути на дитину.

У ході першої індивідуальної бесіди з педагогом батьки мають відчути, що той вболіває за успіхи кожної дитини. Тому не варто запевняти батьків, що всі відповіді на свої запитання вони отримають на перших батьківських зборах.

Не можна проводити бесіду з батьками у присутності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд учня будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте.

Наприклад, Мишко — вихований хлопчик. Але він лінується, намагається перекласти на товаришів свої обов'язки, погано чергує. Учителька намагалася в розмові з матір'ю Мишка, що відбувалася в його присутності, зосередити увагу на цьому. Але мама відповіла: «Не сваріть його, він хороший хлопчик. Чи не так, Мишку?» Хлопець, чуючи таку відповідь, ще раз переконався в тому, що йому все дозволено.

Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох вагомих слів.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з педагогом батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учителем залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена.

Індивідуальне спілкування з батьками дає вчителю можливість вибрати правильний підхід до дитини.

Наприклад, у Сергія часто виникали конфлікти з однокласниками. Дехто дорікав йому, що він жадібний, його дражнили. У розмові з матір'ю хлопчика вчителька з'ясувала, що вдома його привчили дотримуватися чіткого порядку стосовно своїх речей. Хлопчик обов'язково питає дозволу, коли хоче взяти якусь річ. Спостереження за учнями класу показало: конфлікти виникають саме тоді, коли хтось бере без дозволу книжку, олівець чи якусь іншу річ Сергія. Учителька похвалила Сергія за охайність, а на зауваження про те, що він жадібний, нагадала правила, яких потрібно дотримуватися, беручи чужу річ, - чемно запитати дозволу, охайно з нею поводитися, покласти на місце. Відтак конфлікти між Сергієм та іншими учнями виникали рідше.

Листування передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи дитини, старанність, уважність та відповідальність. Можна повідомити про певні труднощі дитини, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за гарне виховання дитини. Лист передають батькам через дитину, попередньо ознайомивши її зі змістом. Найчастіше листування використовують, коли керівник

не може зустрітися з батьками у них удома або запросити їх до закладу.

До груповихформ роботи належать засідання батьківського комітету, робота з групами батьків тощо.

Батьківський комітет обирається на батьківських зборах у вересні. Зазвичай він складається з 3-5 осіб. Створюють батьківський комітет з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я – освітній заклад, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. До роботи в комітеті залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ гуртка, закладу. Батьківський комітет обирається на весь термін навчання учнів у гуртку. Залежно від потреб він змінюється: чи за кількістю, чи за розподілом обов'язків.

Педагог скеровує діяльність батьківського комітету на розв'язання навчально-виховних завдань, що стоять перед гуртком. Члени батьківського комітету встановлюють контакт з громадськими організаціями, беруть участь в організації дозвілля дітей (прогулянок, екскурсій, походів у театри та кіно), допомагають керівникові проводити педагогічну пропаганду тощо.

Роботу з групами батьків керівнику доцільно починати зі спостереження за навчанням та поведінкою учнів та вивчення їхніх сімей. Застосування методів анкетування, опитування, вивчення документації, спостереження дозволить педагогу отримати потрібну інформацію та розподілити батьків на групи (за типом сім'ї, за помилками батьків у сімейному вихованні, за проблемами учня, що виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами тощо). Деякі батьки можуть входити до кількох груп. Соціально-педагогічна робота педагога з групами батьків сприяє активнішій участі батьків у взаємодії освітнім закладом.

Основними колективними формами роботи з батьками є класні батьківські збори, лекції, бесіди, конференції, сімейні свята («День матері», «Бабусина скарбничка» тощо).

На групових батьківських зборах заслуховуються повідомлення з різних питань виховання (доповідь, інформація вчителя, лікаря чи повідомлення батьків про досвід виховання дітей у сім'ї), підбиваються підсумки роботи з дітьми за семестр, рік, вирішуються організаційні та господарські питання.

Тематика педагогічних бесід та доповідей на зборах визначається керівником відповідно до річного плану роботи з батьками. При цьому неодмінно мають враховуватись інтереси та побажання батьків. Зміст такої бесіди повинен містити не тільки теорію питання, а й конкретні рекомендації. Бесіда з батьками передбачає жвавий обмін думками, участь у ній кожного з батьків.

Батьківські збори слід проводити двічі на семестр. Проте, за можливості, краще організовувати їх частіше. Особливо це стосується батьків молодших школярів, які більшою мірою потребують педагогічних порад щодо організації життя, навчання та виховання дитини.

Батьківські збори можна організовувати по-різному.

Орієнтовний план проведення батьківських зборів.