Форми і методи роботи з батьками

Існують різні форми і методи роботи класного керівника з батька­ми: виклик до школи, батьківські збори, телефонні розмови, конферен­ції, сімейні вечори, щомісячні зустрічі з батьками дітей, які народилися під певним знаком зодіаку, відвідання класним керівником учня вдома, спільні святкування свят і багато іншого. Це вже творчість учителя.

Застосовуючи будь-який метод, учитель мусить враховувати пси­хологічні особливості вихованців, уміти передбачити реакцію бать­ків на ту чи іншу ситуацію, бути тактовним, уважним, уміти слухати і спільно з батьками робити висновки.

Формою спілкування класного керівника з батьками є довірливі те­лефонні розмови з приводу наслідків спільної взаємодії. Не бажано теле­фонну розмову з батьками учня починати з прикрих прикладів, негатив­них оцінок його дій і вчинків. У такому разі можна досягти зворотного ефекту — неузгодженості в оцінках, у діях педагога та батьків.

Лекційно-просвітницька робота здійснюється педагогом серед бать­ків і вчителів - предметників. Як правило, вона передбачає з'ясування базових чинників поведінки дитини певної вікової категорії, основних вікових психолого-педагогічних закономірностей її розвитку, типових критичних ситуацій, труднощів і проблем кожного вікового періоду, а та­кож загальних рекомендацій щодо їх усунення. Така форма може бути ефективною під час здійснення профілактичної роботи серед батьків.

Конституційно-рекомендована робота з батьками учнів ґрунту­ється на діагностиці характеру та причин труднощів, які переживає учень у зв'язку з дотриманням норм та правил поведінки, із взаєми­нами з однолітками, дорослими. Ця форма роботи передбачає вироб­лення педагогом певних рекомендацій щодо впливу на дітей в умовах сім'ї, які батьки разом з педагогом повинні враховувати і виконувати.

Для оперативного виховного реагування батькам необхідні певні знання про особливості розвитку особистості їхньої дитини. Клас­ний керівник має проводити з ними, крім звичайних бесід, практику­ми, тематичні дискусії, ділові ігри, короткі прес-конференції, «круглі столи», відкриті уроки тощо. Зацікавленість батьків стимулюватиме творчий пошук педагога, а поліпшення мікроклімату в класі буде йо­му винагородою.

Цікавою формою роботи з батьками можуть стати щомісячні зу­стрічі з батьками дітей, які народилися під певними знаками сузір’їв. До таких зустрічей класному керівникові належить ретельно готу­ватися: необхідні певні знання астрологічних (серйозних, наукових, жартівливих) особливостей кожного соціонічного типу особистості, що належить до відповідного знака зодіаку; дані педагогічних спо­стережень за учнями — характерне для всіх учнів та індивідуальне, особистісне. На таких зустрічах з батьками можна виробляти загальні педагогічні підходи, ефективні гуманні прийоми щодо здійснення ін­дивідуальної виховної роботи з учнями розглядати конкретні прикла­ди, програвати певні життєві ситуації.

Сучасний класний керівник не повинен замикатись у своїх педаго­гічних судженнях, грунтуючись лише на власному досвіді. Доцільно залучати психологів, соціологів до групових форм анкетування, тестування учнів. А за наслідками психодіагностичної консультації клас­ний керівник може запросити батьків учнів. Під час такої розмови на фоні загальних вікових особливостей дітям слід показати їхні індивідуальні, потенційні можливості, які виявив педагог під час спостере­жень, бесід з учителями - предметниками, вивчення результатів прак­тичної діяльності своїх вихованців.

Розмова класного керівника з батьками має бути розмовою осіб, дуже зацікавлених долею дитини, з метою допомогти їй і захисти­ти. При цьому класному керівникові слід спрямовувати увагу батьків на систематичні спостереження за своїми дітьми, на виявлення в них провідних психічних якостей.

Для налагодження тісних контактів з батьками варто позбутися за­старілої методики батьківських зборів, коли педагог розповідає про недоліки, а батьки слухають. Класний керівник має триматися з ни­ми однаково, як рівний з рівними, як порадник і однодумець у справі виховання. «Порадьмося...», «Як, на вашу думку, маємо вдіяти...» — ось основа стосунків класного керівника з батьками. Нетрадиційність такої форми спілкування, коли батьки з об'єкта «всеобучу» стали активним суб'єктом творчого педагогічного пошуку, сприяє глибо­кому усвідомленню ними проблем сімейного виховання дітей. Саме сьогодні особлива увага звертається на творчий підхід класного керів­ника до напрямів своєї діяльності.

Крім перелічених форм роботи, слід не забувати про вечори-вогники «Сімейні традиції», «Родовід сім'ї», «Я і моя сім'я»; художні конкурси «Сім'я очима дітей»; конкурси «Нумо, тату», «Нумо, ма­мо» та інші заходи, які зближують дітей і батьків, класного керівника і батьків. О. Савченко у праці «Дидактика початкової школи» писала: «Успіх і початківця, і досвідченого вчителя значною мірою залежить від того, чи зуміють вони зробити батьків своїми однодумцями...».