Теоретичні основи соціальної роботи. вослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям — офіцерам та членам їх сімей

199

вослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям — офіцерам та членам їх сімей. Військово-патріотичне виховання молоді, підготовка допризовної та призовної молоді до проходження служби у Збройних силах, соціальна адаптація військовослужбовців строкової служби, проф­ілактика негативних явищ у військовому середовищі, сприяння змістов­ному дозвіллю військовослужбовців, відпрацювання механізмів альтер­нативної служби, адаптація молодих осіб, які звільнилися з лав Зброй­них сил, у цивільне життя — все це є надзвичайно актуальними питання­ми в системі реалізації одного із напрямків соціальної молодіжної пол­ітики.

На організацію та впровадження системи комплексної соціальної ро­боти з військово зобов'язаною молоддю та офіцерами строкової служби спрямована діяльність центрів соціальних служб для молоді за комплек­сною програмою "Соціальна робота з призовною молоддю та військовос­лужбовцями", затверджена наказом Держкоммолодьспорттуризму від 26.01.2001 р.,№ 173.

Пріоритетами та принципами реалізації цієї програми визначено:

— активне залучення спеціалістів різного фаху до впровадження моделі надання соціальних послуг військовозобов'язаній молоді;

— впровадження моделі соціальної роботи на засадах добровільності, конфіденційності, компетентності, професіоналізму, системності;

— створення умов для сприяння захисту основних прав та свобод військовослужбовців, гармонійного розвитку молодої особистості юнаків.

Виходячи з актуальності проблеми, програма соціальної роботи з військовозобов'язаного молоддю ставить за мету організацію надання допомоги призовникам та військовослужбовцям у вирішенні соціально-психологічних проблем шляхом надання інформаційних, психолого-педа-гогічних і корекційних послуг. При цьому визначено домінуючим індив­ідуальний адресний підхід та створення системи комплексного впливу на особистість.

Реалізація програми спрямована на вирішення таких завдань:

— зменшення кількості злочинів серед військовослужбовців, а та­кож випадків ухиляння від проходження служби у Збройних силах Ук­раїни;

— формування стереотипу поведінки допризовної молоді на усвідом­лене проходження строкової служби у Збройних силах України;

— створення комплексної системи соціальної допомоги військовозо­бов'язаній молоді.

200 Соціальна робота

Діяльність програми спрямована па роботу з такими категоріями клієнтів:

^ призовники — юнаки 18 років, які призиваються па дійсну строко­ву військову службу;

^ військовослужбовці — особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військо­вої служби за контрактом Збройних сил України;

^ члени родин призовників та військовослужбовців — батьки, дру­жини, діти й інші близькі родичі призовників та військовослужбовців, а також опікуни й особи, які здійснюють піклування над призовниками;

•ґ молодь, яка звільнилася ізЗбройних сил України.

2. Форми соціальної роботи

У роботі з військовослужбовцями строкової служби у військових частинах України психологи центрів соціальних служб для молоді вияви­ли, що найбільш актуальними в їхньому середовищі є проблеми особист­ішого та емоційного характеру, такі, як: емоційне напруження й особис-тісиа тривожність; "скриті" конфлікти; відсутність навичок позитивного вирішення міжособистісиих стосунків; психологічна несумісність; про­блема адекватності самооцінки [ 1 ].

Досвід роботи спеціалістів центрів демонструє, що найбільш ефек­тивними методами роботи з військовослужбовцями строкової служби є:

— індивідуальне консультування з використанням проективних ме­тодик;

— методи релаксації;

— ігрові техніки особистісиого росту.

Дані методи ефективні в зв'язку з тим, що використовуються з ура­хуванням специфіки армійської служби.

Рівень "офіцер — солдат" передбачає, що солдат, як правило, висту­пає не в ролі суб'єкта спілкування, а в ролі об'єкта спілкування. Його дії практично цілком регулюються наказами, тому що солдат не має можливості проявити себе як особистість. Для дисципліни це добре, а для розвитку особистісних якостей — не завжди. Підпорядкованість у ситуації армійської служби, яка не обговорюється, є також одним із чинників зниження самооцінки особистості. Тому, крім фізичного роз­витку необхідно також розвивати моральио-исихологічний рівень військо­вослужбовців строкової служби.

Теоретичні основи соціальної роботи 202

Будь-яка міжособистісна взаємодія пов'язана не менше з передачею інформації, але й з тим, як вона подається, і як ми її сприймаємо. Не завжди в умовах армійського підпорядкування військовослужбовці ма­ють справу з тим, що їм до душі. Якщо у них у зв'язку з цим з'являють­ся негативні емоції і вони не вміють їх оцінювати, усвідомлювати справ­жню локальну причину їх появи, не мають навичок спрямовувати їх у будь-яке русло своєї служби, то рівень емоційної напруги підвищується, причому без контролю свідомості. Критична маса негативних пережи­вань збільшується, і па певному етапі змінюється таким станом, який можна кваліфікувати як погранично психічний. Тому в умовах армії для військовослужбовців важливо розвивати уміння оцінювати і регулювати свої емоції, почуття і переживання.

Спілкування за допомогою ігрових технік дає можливість відволік-тися від рутинних обов'язків служби, дає заряд позитивних емоцій, знімає емоційну напругу. Повернення до своїх повсякденних обов'язків, до спілкування з товаришами по службі носить якісно інший характер, а саме — крізь призму нового емоційгго-позитивиого досвіду, що, у свою чергу, опосередковано покращує психологічний клімат у мікрогрупах військовослужбовців.

Основні проблеми звернень військовослужбовців, що потребують проведення індивідуальних консультацій стосуються таких питань:

— проблеми особистості — внутрішньо особистісиі конфлікти, про­блеми стосунків із оточенням, адаптація до військового колективу, знят­тя психологічної напруги, перевантаження, соціальна ізоляція, підтри­мання зв'язків із родиною;.

— аспекти армійського життя — нестатутні взаємовідносини, про­блеми першого та останнього періодів служби, суїцидальиі та гоміцидпі наміри;

— сімейні питання — виутрішпьосімейиі конфлікти, виховання дітей у родині.

Під час індивідуальних консультацій психологи ЦССМ використову­ють як методи психологічного виливу, бесіди із елементами переконання та навіювання.

Основна спрямованість групових консультативних занять — гар­монізація міжособистісних стосунків у середовищі молодих воїнів, у тому числі і сімейних, вирішення прихованих конфліктів, онтимізація групових комунікацій, подолання проблем соціальної ізоляції.

Однією із найбільш ефективних форм профілактично-корекційної роботи у військових колективах є соціально-психологічний тренінг. Тре-

202 Соціальна робота

иіигові заняття полегшують і прискорюють процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками ефективної соціальної поведінки, сприяють олтим-ізації комунікативних можливостей людини, створюють можливості для більш повного самопізнання і самовизначення.

Зміст проведених спеціалістам ЦССМ соціально-психологічних тренінгів у військових частинах в основному спрямованих на розвиток комунікативних здібностей, сприяння згуртованості військового колек­тиву, стимулювання особистішого зростання, розвитку творчих здібнос­тей, адаптаційних можливостей, безконфліктного, позитивного, конст­руктивного спілкування, впевненості в собі, зняття емоційної напруги, стимулювання взаєморозуміння у групі, розвиток вербальної та иевер-бальної комунікації, емиатії, попередження конфліктних ситуацій, фор­мування адекватної самооцінки, рекласацію тощо.

Спеціалісти ЦССМ у роботі з молоддю використовують комплекс психокорекційних вправ із використанням рольових ігор, мозкового штурму, релаксаційних технік, методики зворотного зв'язку, арт-терапії, сімейної терапії, методики корекції депресивних станів та сприяння адаптаційним можливостям, елементів феноменологічної психодрами, гештальттерапії, когнітивних, поведінкових методик та технік психодипамічиої терапії.

За соціальним замовленням заступників командирів з вихованої ро­боти військових підрозділів спеціалісти проводять також комплекс діаг­ностичного обстеження, що дозволяє визначати групи ризику, серед військовослужбовців, якіпотребують індивідуальної та групової корекц-ійної роботи. За результатами нсиходіапюстичиих досліджень психологи надають заступникам військових частин з виховної роботи практичні рекомендації щодо визначення причин і сфери конфлікту у групах, фор­мування сприятливого мікроклімату у військовому колективі, шляхів здійснення психологічного управління діяльністю членів групи, методик ефективного впливу на особистість підлеглих (особливо тих, хто нале­жить до "групи ризику"), організації змістовного дозвілля військовос­лужбовців, формування навичок конструктивного безконфліктного спілкування, вдосконалення програми психологічної підготовки молод­ших офіцерів тощо.

Окремим методом соціальної роботи є використання лекцій які не­суть профілактичне й інформаційне спрямування. Лекції за змістом в основному спрямовані па попередження негативних явищ у військовому середовищі, зокрема, ВІЛ/СНІДу, хвороб, що передаються статевим шляхом, позастатутиих відносин, а також профілактику конфліктів, по-