Можливості реалізації принципу науковості при вивченні спецпредметів в системі професійної освіти
Розглянемо можливості реалізації принципу науковості при підготовці фахівців для швейної промисловості.
Програма професійного навчання передбачає підготовку учнів за професією «швачка» з присвоєнням кваліфікаційного розряду. У ході всього курсу навчання учні на професійній основі оволодівають знаннями, вміннями і навичками, необхідними для професії «швачка».
Мета вивчення кожного розділу програми – дати учням науково обґрунтовані знання і вміння з техніки і технології виробництва, обробки текстильних матеріалів за допомогою ручних інструментів, пристроїв, швейного обладнання. Під час навчання необхідно звернути увагу учнів на особливості обробки тканин різного волокнистого складу, пояснити вплив властивостей матеріалів на способи обробки виробів, їх конструкцію.
Вивчення розділу «Обладнання швейних підприємств» ставить за мету формування в учнів технічних знань, практичних умінь і навичок роботи на сучасних промислових швейних машинах, іншому сучасному технологічному обладнанні. До курсу теоретичного навчання входить формування в учнів знань щодо будови швейних машин, пристроїв та обладнання для волого-теплової обробки. Будову універсальних і спеціальних швейних машин, принцип їх дії рекомендується вивчати на основі обладнання швейної майстерні і використовувати його як наочність. Обладнання швейної майстерні повинно відповідати останнім досягненням науки. Після вивчення окремих тем передбачено проведення лабораторно-практичних робіт.
Між формою одягу і тканиною завжди існує зв’язок. Тому, вивчаючи розділ «Матеріалознавство», учні ознайомлюються з асортиментом натуральних і штучних тканин, нетканих, утеплюючих, прокладних і оздоблювальних матеріалів, фурнітури,їхніми властивостями, будовою і призначенням, способом вироблення, які також відповідають сучасним вимогам.
Розділ «Конструювання і моделювання одягу» побудовано з наростаючою складністю матеріалу. Креслення швейних виробів виконується в їх натуральну величину або в масштабі, на середній розмір за мірками, взятими з таблиць вимірів типових фігур, а також за індивідуальними мірками учнів. При цьому основну увагу учнів звертають на найважливіші принципи побудови креслень швейних виробів, щоб сформувати чітке уявлення про взаємозалежність ліній фігури людини з лініями креслення. Щоб підвищити ефективність занять, потрібно залучати учнів до виконання творчих розробок моделей. На уроках викладач повинен сприяти проявам ініціативи і творчості учнів, науковості поданого матеріалу, приділяти увагу питанням естетичного і художнього виховання, застосовуючи національні мотиви.
На заняттях зі «Спеціального малювання і основ креслення» учні оволодівають знаннями і вміннями з геометричного креслення, графічного зображення фігури людини, правилами креслення моделей одягу. У процесі вивчення цього розділу учні використовують інформаційно-комунікаційні технології навчання.
Розділ «Охорона праці» ставить за мету дати учням вичерпні знання з основ безпеки праці у галузі пожежної і електробезпеки, виробничої санітарії. На заняттях необхідно звертати увагу учнів на дотримання правил безпечної праці на робочих місцях і в приміщеннях, раціонально організовувати своє робоче місце з урахуванням НОП.
Зміст розділу «Основи ринкової економіки» передбачає ознайомлення учнів з елементами ринкових відносин на науковій основі, організацією виробництва на швейних підприємствах з урахуванням досягнень в області науки та техніки. Заняття доцільно проводити у формі лекцій, дискусій, бесід. Для посилення профорієнтаційної спрямованості навчання програма передбачає проведення екскурсії на швейне підприємство.
У розділі «Основи правових знань» подаються правила правової поведінки, користування вітчизняними та міжнародно-правовими актами, різноманітними джерелами права, новою юридичною літературою для дотримання матеріальної і дисциплінарної відповідальності.
У процесі практичного навчання потрібно прищеплювати учням навички якісного виконання робіт, ефективного використання часу, економної витрати матеріалів, бережливого ставлення до обладнання, навчати раціональних прийомів і методів праці з урахуванням НОП. Слід також залучати учнів до самостійного виконання робіт із пошиття швейних виробів, які відповідають вимогам сучасної моди. Навчання має бути спрямоване на розвиток в учнів технічного мислення, потреби до самоосвіти, тому неабияке значення має залучення їх до самостійного опрацювання літературних джерел.
На реалізацію принципу науковості в системі професійної освіти впливають і сучасні засоби навчання. А. Хуторской визначав засоби навчання як знаряддя викладача та учнів, які запроваджуються в навчальний процес в якості носія інформації та інструмента діяльності [7, с. 180]. Серед сучасних засобів навчання, які використовуються у професійній освіті можна виділити наступні: аудіовізуальні (телебачення та відеофільми), віртуальні (мультімедіа програми), електронні (комп’ютерні програми і електронні підручники), інформаційно-комунікативні (локальні і глобальні комп’ютерні комунікації), тренажери тощо. Дані засоби навчання допоможуть забезпечити взаємодію учнів з навчальним матеріалом, знайти необхідну інформацію на освітніх сайтах, а також забезпечити індивідуальне засвоєння знань і інтенсифікувати зворотний зв’язок «викладач-учень». Завдяки електронним підручникам реалізується можливість формування професійних знань в технологічній послідовності.
Відеозаписи допоможуть більш ефективно засвоїти та сформувати робочі прийоми, рухи, технологічні операції і процеси.
Простежимо, яким чином реалізується принцип науковості в процесі підготовки швачки на прикладі вивчення інформатики. Дисципліна вивчається на 1 курсі ПТНЗ і зв’язана з такими загальнотехнічними дисциплінами як математика, фізика, креслення, знання яких необхідні для професійної підготовки швачок. На цей час у галузі інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) найбільш динамічно розвиваються комп’ютерні графічно-інформаційні технології. Вони невпинно розширюють свою методологічну основу, інструментальну базу й сферу застосування, охоплюючи все ширше коло найрізноманітніших галузей діяльності людини. При цьому основним функціональним реалізатором таких технологій є комп’ютерна графіка – їх видовищна та багатофункціональна складова, що найлегше сприймається, найшвидше обробляється (в інформаційному плані) й засвоюється людиною, і головне – повною мірою відповідає природнім психологічним особливостям сприйняття людиною навколишнього середовища.
В технологічно розвинених країнах світу молодь активно вивчає математичний апарат, апаратні та програмні засоби комп’ютерної графіки. Це дає змогу, використовуючи наукові знання, спрямувати навчання в тому чи іншому проблемному напрямку майбутньої професійної спеціалізації. Оскільки будь-яке зображення на екрані дисплея – це результат комп’ютерної обробки тієї або іншої геометричної моделі об’єкта, то, основною задачею викладання основ комп’ютерної графіки є навчання геометричного (графічного) моделювання об’єктів і формування в учнів певних знань, умінь і навичок маніпуляції комп’ютерними зображеннями цих об’єктів.
Теоретичною й методологічною основою комп’ютерної графіки є всі розділи математики, фізика, основи інформатики та обчислювальної техніки, формальна логіка, образотворче мистецтво, креслення та багато інших дисциплін. Комп’ютерна графіка є творчим «прикладанням» здобутих у зазначених дисциплінах знань, розширенням і закріпленням їх та стимулом більш ґрунтовного вивчення змістового матеріалу загальнотеоретичних дисциплін. Більше того, комп’ютерну графіку, як і інформатику в цілому, необхідно оцінювати з наукових позицій подальшої практичної корисності набутих у процесі навчання знань, умінь і навичок у самостійній продуктивній діяльності молодої людини.
Метою розділу «Основи комп’ютерної графіки» з дисципліни «Інформатика» є формування в учнів знань та умінь, необхідних для ефективної обробки інформації, поданої в графічній формі, а також для використання комп’ютерних зображень у навчальній і професійній діяльності майбутньої швачки: креслень виробів, моделей для пошиття, зображення вузлів, схеми роботи швейних машин.
Навчальна мета досягається через опанування учнями необхідного обсягу теоретичного матеріалу та практичне оволодіння сучасних графічно-інформаційних технологій та комп’ютерних засобів і середовищ створення, обробки й візуалізації растрових і векторних зображень. Однаково важливими є уміння створювати нові зображення рисунки і редагувати наявні, перетворювати формати комп’ютерних зображень та їхні колірні моделі, розробляти комп’ютерну анімацію. В додатку А наведений приклад застосування комп’ютерної графіки для вивчення моделювання блузи без коміра з рукавами.
Отже, у процесі професійного навчання майбутніх швачок є всі можливості для реалізації принципу науковості.