Принципи процесу виховання

План вивчення курсу

“Педагогіка”

Кривій Ріг

Р.

План вивчення курсу “Педагогіка”

Методичні рекомендації

Укладачі: д.п.н, проф. Кондрашова Л. В., к.п.н., доц. Григоренко Л. В. - Кривій Ріг: КДПУ, 2006. – 98с.

Методичні рекомендації побудовані за принципом модульно-блочного структурування курсу педагогіки та призначений для студентів II-х курсів всіх факультетів і викладачів педагогіки.

Укладачі:

Кондрашова Л. В., д.п.н., проф., зав.каф. педагогіки, проректор з наукової роботи

Григоренко Л. В. к.п.н., доц., декан природничого факультету

Рецензенти:

Штельмах Г.Б. к.п.н., доцент, декан факультету іноземних мов

Зеленкова Н.І. к.п.н., доцент кафедри педагогіки

Затверджено засіданням кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету:

(протокол № 7 від 9 лютого 2006 р.)

Вступ

Запропонована програма вивчення курсу “Педагогіка” є своєрідним путівником оволодіння студентами педагогічною теорією.

Її призначення - допомогти майбутнім учителям усвідомити значимість педагогічної науки та використовувати її положення у розв`язанні практичних педагогічних проблем: поринути в процес збагнення складності, унікальності, краси й творчості педагогічної діяльності; побачити “себе в професії” і “професію в собі”; зрозуміти роль власної перетворювальної діяльності у своєму професійному становленні, визначити оптимальні шляхи вдосконалювання рівня професіоналізму й педагогічної майстерності.

В основу навчальних занять покладені наступні підходи:

- культурологічний,що допомагає осмислити ціннісні підстави

педагогічної теорії й усвідомити педагогічну діяльність як сферу морального, світоглядного самовизначення майбутнього вчителя;

- особистісно - діяльнісний, що забезпечує кожному студентові позицію суб'єкта діяльності й розвитку, персоналізацію навчання, сприйняття кожного цікавою особистістю;

- діалогічний,що передбачає рівноправні суб'єкт-суб'єктні відносини в системі “викладач-студент”, емоційну відкритість і взаємодовіру;

- індивідуально-творчий, орієнтує на виявлення й розвиток творчих можливостей майбутнього вчителя, навчання способам самостійно рухатися до кінцевого результату.

У програмі дається тематичний план основних форм занять по педагогіці: лекцій (46 годин), лабораторних занять (20 годин), самостійної роботи (42 годин).

У навчальному плані на вивчення курсу “Педагогіка” відведено 3 кредити (108 годин). З них 1,3 кредити - лекції; 0,7 кредиту - лабораторні заняття; 1,0 кредити - самостійна робота студентів.

Лекційний матеріал поєднує в собі 23 модуля: лабораторні заняття складаються з 13 модулів, самостійна робота - 10 модулів.

Структура кожного лабораторного заняття включає:

- інформаційно-дискусійний блок,що передбачає відпрацьовування й обговорення теоретичних понять, положень, що описують знання по темі;

- практико-перетворювальний блок, “занурює ” студентів у різні види активної діяльності (розумову, цілісно-орієнтаційну, смислотворчу, комунікативну, проектувальну, творчу), і сприяє оволодінню технологічним аспектом;

- рефлексивний блок, що передбачає роботу студентів із застосуванням свого досвіду, само ідентифікацію із ситуацією взаємодії, яка складалася, самооцінку міри просування в умовах конкретної теми;

- блок вільного обміну інформацією, що спонукає до оцінки загального враження від лабораторного заняття;

- блок самоосвіти, який орієнтує на самостійне вивчення наукових джерел по досліджуваній проблеми.

Кожний розділ досліджуваного курсу завершується контрольною роботою, мета якої - перевірка рівня засвоєння педагогічної теорії й оволодіння прийомами та методами педагогічної роботи.

Підсумковим лабораторним заняттям за курсом “Педагогіка” є захист студентських творчих проектів, мета яких - використання педагогічної теорії як інструменту практичних діях учителя.

Курс вивчення “Педагогіки” завершується формами контролю: заліком (3 семестр), іспитом (4 семестр).

ЗМІСТ КУРСУ

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ

Модуль 1. Педагогіка в системі

Наук про людину

Визначення сутності педагогіки в системі гуманітарних наук. Об'єктивні соціально-економічні передумови виникнення й розвитку педагогічної теорії.

Об'єкт, предмет педагогіки, її функції: фундаментальні й прикладна, рівні їхньої реалізації.

Генезис і структура педагогічної науки і її основні галузі. Основні категорії педагогічної науки: виховання, утворення й навчання. Зв'язок педагогічної науки з іншими науками про людину. Взаємодія педагогічної теорії й практики. Демократичні й гуманістичні тенденції в розвитку педагогічного знання.

Модуль 2. Методологія й методи

педагогічних досліджень

Поняття про методології педагогічної науки і її рівнів: філософському (екзистенціалізм, нектомізм, позитивізм, прагматизм, діалектичний матеріалізм); загальнонауковому (аксіоматичний, синергетичний, системний, феноменологічний підходи); конкретно-науковому (аксіологічний, антропологічний, діяльнісний, культурологічний, етнопедагогічний, особистнісно-орієнтовний підходи); технологічному (методика й технологія педагогічного дослідження).

Логіка педагогічного дослідження. Методи й методика вивчення педагогічної дійсності: теоретичні методи; емпіричні методи; статистично-математичні методи; вивчення, узагальнення й використання передового педагогічного досвіду. Можливості використання маркетингових досліджень у педагогіці. Вивчення педагогічних явищ із використанням ЭВЦ.

Модуль 3. Проблема цілепокладання

у педагогіці

Поняття мети виховання, її соціальна обумовленість. Характеристика цілей виховання: генеральної, практичної й оперативної. Значення цілей виховання для розробки педагогічної теорії і практики. Завдання виховання. Діалектика ідеї гармонійного та всебічного розвитку особистості в історико-педагогічній літературі. Трактування мети виховання в найважливіших директивних документах: Законі “Про утворення в Україні”, “Концепції розвитку утворення України в ХХІ в. ”. Педагогічні цілі й загальноосвітні стандарти. Мети виховання в закордонній педагогіці. Цілепокладання як діяльність сучасного педагога. Умови успішності цілепокладання. Реалізація цільових настанов виховання в педагогічній роботі.

Модуль 4. Особистість як суб'єкт і об'єкт виховання, зовнішні й внутрішні фактори її розвитку, виховання й соціалізації

Розвиток особистості як педагогічна проблема. Фактори й умови формування особистості. Соціальна адаптація й соціалізація, інтеграція як форма становлення особистості. Процес розвитку особистості, його рушійні сили й закономірності. Навчання, діяльність і спілкування в розвитку особистості; функції соціалізації й виховання в розвитку особистості. Дитина як суб'єкт і об'єкт виховання. Вікові етапи в розвитку особистості, характеристика індивідуальних розходжень учнів; діагностика рівнів розвитку особистості.

Модуль 5. Індивідуально-орієнтований

педагогічний процес як система

й цілісне явище

Поняття про педагогічну систему. Види педагогічних систем. Історичні передумови наукового подання про педагогічний процес як цілісне, індивідуально-орієнтоване явище. Педагогічна взаємодія. Основні компоненти педагогічного процесу: особистісно-орієнтоване виховання й навчання. Рушійні сили педагогічного процесу. Рівневий характер змісту педагогічного процесу. Технологія проектування і здійснення педагогічного процесу. Особистісно-орієнтовний педагогічний процес як діалог, співробітництво й співтворчість його учасників. Специфіка особистісно-орієнтовних виховання й навчання, що як становить педагогічного процесу.

РОЗДІЛ ІІ

ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

У ЦІЛІСНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ

ПРОЦЕСІ

Модуль 6. Сутність, закономірності та

принципи процесу виховання

і самовиховання

Теорія виховання як розділ педагогіки. Специфіка процесу виховання, співвідношення виховання і самовиховання. Поняття “виховання”, “самовиховання”, “саморозвиток”, “самоствердження особистості”. Рушійні сили процесу виховання. Основні характеристики виховного процесу.

Загальні педагогічні закономірності виховання, що відображають наукову картину виховного процесу: формування активності дитини; дотримання пропорційного співвідношення зусиль вихованця і педагога в спільній діяльності; внутрішнє ставлення дитини до об'єктів діяльності; створення ситуації успіху; прихований “характер” виховних впливів; реалізація актуальних потреб учнів як зміст виховної діяльності; цілісність виховних впливів на особистість у процесі виховання.

Принципи виховання. Співвідношення закономірностей і принципів виховання. Специфіка принципів виховання. Характеристика основних принципів виховання; суспільна спрямованість виховання; зв'язок виховання з життям, виховання в праці, орієнтація на потребі вихованців; виховання в колективі, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самостійністю учнів, сприйняття дитини як даності, опора на позитивне, гуманізація виховання, особистісний підхід, єдність виховних впливів і ін. Єдність і взаємозв'язок принципів виховання в педагогічному процесі.

Стимулювання учнів до роботи над удосконаленням власної особистості як завдання виховання. Основні фактори, що спонукують особистість до самовиховання. Методи самовиховання. Методи і прийоми самопізнання. Технологія розробки програми самовиховання. Методи і прийоми роботи над собою: самозобов'язання, самоспостереження, самопереконання, самонавіювання, самоконтроль, саморегуляція, самостимулювання, самосхвалення, самозасудження. Педагогічне керівництво самовихованням учнів. Концепції виховання й самовиховання.

Модуль 7. Загальні методи, засоби і форми процесу виховання й самовиховання

Поняття про методи і прийоми виховання. Вибір методів виховання, його залежність від мети, змісту, умов виховання, вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня розвитку колективу. Система загальних методів виховання, їх класифікація. Різні підходи до класифікації методів виховання.

Методи формування свідомості особистості. Переконання - найважливіший метод виховання. Методи навіювання, позитивного прикладу, їхня психологічна характеристика і форми реалізації.

Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки. Методи вправи, привчання. Педагогічна вимога, її види. Суспільна думка як форма колективної вимоги. Метод доручень. Створення виховних ситуацій.

Методи стимулювання. Методи схвалення (заохочення) і осуду (покарання). Змагання - метод спрямування природної потреби школярів у суперництві й пріоритетності, засвоєнні досвіду суспільної поведінки. Основні вимоги до його використання. Умови вибору й ефективного застосування методів виховання.

Поняття про засоби виховання. Різноманіття засобів виховання.

Сутність поняття “форма виховання”. Загальна характеристика форм виховної роботи. Різноманіття форм виховної роботи, їх відбір і використання в конкретному колективі. Класифікація форм виховної роботи.

Модуль 8. Зміст процесу виховання

Поняття “зміст виховання”. Основні напрямки в реформуванні змісту національного виховання. Системний підхід у структуруванні змісту національного виховання.

Фізична культура як мета фізичного виховання учнів. Його завдання, сутність, структура, змісту і форми реалізації. Сутність виховання у формуванні фізичної культури.

Поняття “розумове виховання учнів”, його мета і сутність, основні напрямки реалізації у шкільній практиці.

Моральне виховання – найважливіше завдання школи й основа змісту виховання. Етика як методологічна основа теорії і практики морального виховання. Моральні цінності як основа формування моральності.

Сутність моральної культури особистості: моральні судження, моральні потреби, моральні звички і вчинки, здатність до морального вибору. Спілкування і самопізнання як засіб розвитку моральної культури.

Органічний зв’язок моральності особистості з її моральними почуттями, совістю, самооцінкою поведінки.

Поняття “громадянське виховання”, його мета, сутність. Структура громадянськості: почуття особистісного достоїнства, розвиненість історичної пам’яті, патріотичних почуттів, національної самосвідомості, дисциплінованість, відповідальне ставлення до своїх обов’язків.

Виховання політичної і моральної культури. Причини правопорушень серед школярів. Зв’язок критеріїв правової і політичної вихованості з моральними.

Сутність естетичного виховання, його зміст. Структура естетичної культури особистості: естетичні почуття, естетичні знання, ціннісні орієнтації, естетичні ідеали і потреби, досвід естетичної діяльності.

Трудове виховання і професійна орієнтація як компонент структури змісту виховання. Мета, завдання, сутність трудового виховання і профорієнтації.

Система трудового виховання у школі: навчальна праця в процесі вивчення шкільних дисциплін, трудове навчання, організація суспільно корисної діяльності в позакласній роботі, продуктивна праця.

Система професійної орієнтації: професійна освіта, професійне консультування, професійна орієнтація, професійний відбір.