Особливості розвитку та завдання виховання дітей 3-го року життя

Третій рік життя - важливий етап психічного і фізичного розвитку дитини.

Інтенсивність темпу фізичного розвитку порівняно з першим і другим роками життя дещо уповільнюється. Зміцнюється організм дитини, удосконалюється та стабілізується нервова система, розвивається руховий апарат. Рухи дитини стають більш упорядкованими, координованими, складними, підвищується їх якість. Підвищення витривалості нервової системи приводить до збільшення періоду неспання. Маса тіла протягом третього року в середньому зростає на 2 - 2,5кг., зріст - збільшується на 7-8см. ч Провідна діяльність дітей цього віку – предметно - маніпулятивна гра. Важливим є також опосередковане грою спілкування з дорослими людьми (не тільки з батьками, але і іншими людьми, які оточують дитину - вихователями, старшими дітьми).

Цьому періоду притаманно:

• Активна спрямованість на виконання дій без допомоги дорослого, прості форми виявлення самостійності, початок усвідомлення власного "Я", зародження самосвідомості;

• Подальший розвиток наочно-дійового мислення і поява елементарних видів мовленнєвих суджень про навколишній світ;

• Утворення нових форм стосунків між дітьми, поступовий перехід від ігор поруч та ігор насамоті до спільної ігрової діяльності;

• Виникнення паростків сюжетно-рольової гри, поява простих сюжетів, у яких діти відображають дії близьких людей та прагнення обіймати певну роль в грі, початок використання предметів-замісників;

• Ускладнення та урізноманітнення діяльності, поява образотворчої та конструктивної, елементарної навчальної та паростків трудової діяльності, формування нових потреб та інтересів;

• Швидке збільшення словникового запасу, оволодіння граматичною будовою мови, зміна ролі власної мови, яка крім засобу спілкування стає регулятором поведінки у відповідності до поставленого самою дитиною питань чому?, коли?, де?, що це?, навіщо?;

• Ускладнення почуттів до оточення (любов, прихильність, співчуття, симпатія) та поява почуттів, пов'язаних із діяльністю (задоволення, гордість за успіхи, обурення з приводу невдачі, радість від похвали), на базі яких закладаються почуття самоповаги та самолюбства

• Розвиток психічних процесів (сприйняття, відчуття, пам'яті, мислення, уваги), розширення кола об'єктів та їх властивостей, що зацікавлюють дитину, виникнення передумов для розуміння символів (букв, цифр), створення образів;

• Активне прагнення до ознайомлення з властивостями предметів (кольори, форми, розміри, ін.), під час якого дитина починає співвідносити їх один з одним, набуває здатності прогнозувати зміни, що викликані їх діями;

• Початкове виникнення статевої ідентифікації, усвідомлення того, що "я - хлопчик", "я - дівчинка", відповідне до цього дотримання правил поведінки;

• Виникнення суперечності між потребою дитини в самостійності, прагненні бути "як дорослий" та її реальними фізичними і психічними можливостями або системою стосунків між нею та дорослим, які можуть загостритись і призвести до виникнення негативізму, упертості.

Завдання виховання.

• Задовольнити потребу дітей у спілкуванні з дорослими, опосередкованому предметно-ігровою діяльністю, формувати практичний досвід спілкування з іншими дітьми;

• Забезпечити умови для насиченого мовленнєвого діалогічного контакту, що сприятиме розширенню й удосконаленню пасивного та активного словника;

• Сприяти розвиткові самостійності, надавати можливість для формування навичок самообслуговування при забезпеченні домірної та доцільної допомоги;

• Піклуватись про наявність та активне використання дітьми різноманітного обладнання для сенсорного розвитку, становлення зорових, слухових, дотикових, кінестетичних та ін. видів відчуттів і сприймань, фонематичного та музичного слуху;

• Помічати успіхи дитини, схвалювати її досягнення;

• Створити належні умови для зміцнення та збереження здоров'я дітей, забезпечити наявність простору для пересування дитини в груповій кімнаті та обладнання для розвитку основних рухів;

• Стимулювати формування почуттів та цінностей (самоповаги, впевненості, захищеності, любові до ближнього, дружби, бережливого ставлення до природи, речей, радості від краси та чистоти, гордості та сорому, турботи, вдячності, задоволення від досягнень, творів мистецтва, музики, танцю та ін.);

• Виховувати бажання виконувати прості трудові дії, зацікавлене ставлення та повагу до праці дорослих;

• Розвивати позитивні почуття, пов'язані з інтелектуальною діяльністю, слуханням художньої літератури, а також культуру мислення, увагу, пам'ять;

• Підтримувати дитячу допитливість, спостережливість, пізнавальну активність.

Не слід :

• Робити все за дитину (одягати, годувати ...);

• Позбавляти права на самостійні дії або на вибір (іграшки, діяльності, предметів одягу, тощо);

• Примушувати діяти, погрожувати, давати негативні оцінки, соромити, передражнювати;

• Дуже голосно розмовляти, кричати в групі, звертатись до дітей на прізвище;

• Перебільшувати роль догляду за дітьми в їх розвивальній діяльності або навпаки;

• Залишати без уваги дитячі запитання.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТТЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Розвиток дитини третього року життя здійснюється в процесі різноманітної діяльності, перш за все предметно -маніпулятивної. Тому обов'язком вихователя є постійне піклування про організацію цікавих і змістовних занять, ігор та активної діяльності в побуті.

Визначним принципом освітньої роботи з дітьми цього віку є узгодження індивідуальних і підгрупових форм роботи.

Якщо певні предметні дії" чи вид діяльності дитина під керівництвом педагога вчилась виконувати індивідуально, то згодом їх треба включати в підгрупові заняття, якщо ж певна гра чи заняття спочатку проводились з підгрупою дітей, повторно їх слід провести з кожною дитиною індивідуально.

Тривалість індивідуальних занять 5-7 хв., підгрупових - 10-15хв. Підгрупи формуються в залежності від віку дітей і стану їх фізичного та психічного розвитку. Доцільно для кожної дитини проводити від б до 10 занять на тиждень. Заняття проводяться щодня вранці та в другій половині дня по підгрупах (6-8 дітей). Заняття з дітьми цього віку потрібно проводити у формі гри. Вони мають бути цікавими, приємними, з практичними діями самих дітей, доброю оцінкою дій дитини з боку вихователя, загальною доброзичливою атмосферою.

Крім того, щодня на прогулянці проводиться рухлива гра і по два-три рази на тиждень спостереження за навколишнім та природою, дидактичні ігри (індивідуально або невеликими підгрупами).

Враховуючи те, що діти третього року життя потребують допомоги дорослих у побутових процесах (одягання, роздягання,

приймання їжі, вмивання та ін.) слід організувати ці режимні процеси по підгрупах. Сплять діти цього віку вдень один раз.

Орієнтовний розпорядок процесів життєдіяльності (осінньо-зимовий період)

ВдомаПідйом, ранковий туалет 6.30 -7.30

У дитячому садку

7.00 - 8.00

Ранкова зустріч дітей, огляд,

ігри, індивідуальне спілкування,

гімнастика.

7.50-8.35

Підготовка до сніданку,

сніданок