Iv. психологія дошкільного дитинства

- Скажи, Боря, чому плавають ластівки на воді?

- Тому, що вони маленькі і легкі.

- А чому пливе теплохід?

- Тому, що він великий і важкий.

Діти цього віку не вміють ще виділяти суттєві зв'язки в предметах і явищах і робити узагальнені висновки.

Впродовж дошкільного віку мислення дитини суттєво змінюється. Це, в першу чергу, виражається в тому, що вона ще не оволоділа новими спо­собами мислення і розумовими діями. Розвиток відбувається поетапно, і кожний попередній рівень необхідний для наступного.

Мислення розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке є проміжним між образним і логічним мисленням. Образно-схема­тичне мислення дає можливість встановлювати зв'язки і співвідношення між предметами та їх властивостями.

Розвиток мислення дитини тісно пов'язаний з мовою. У молодшого до­шкільника мова супроводжується практичними діями дитини, але вона ще не виконує функції планування. В 4 роки дитина здатна уявити хід практич­ної дії, але не вміє розповісти про дію, яку потрібно виконати. У середнього дошкільника мова починає передувати виконанню практичної дії, допомагає планувати її. На цьому етапі образи залишаються основою мисленнєвих дій. Лише на наступному етапі розвитку дитина уже здатна вирішувати практич­ні завдання, планує їх словесними міркуваннями. (А.А. Люблинська).

Пам'ять.Протягом дошкільного віку відбувається розвиток пам'яті. У молодшого дошкільника помітну роль у розвитку пам'яті відіграє впіз­навання. Але все більшого значення починає набувати відтворення. В середньому та старшому дошкільному віці з'являються достатньо повні уявлення пам'яті. Продовжується інтенсивний розвиток образної пам'яті (запам'ятовування предметів та їх зображення). Для розвитку пам'яті ди­тини характерним є рух від образної до словесно-логічної.

Розвивається довільна пам 'ять. Довільне згадування передує довільно­му запам'ятовуванню, розвиток довільної пам'яті починається з розвитку довільного відтворення. Причиною цього є те, що ситуація запам'ятову­вання сама по собі часто не спонукає до особливої активності. Ситуа­ція пригадування здійснює позитивний вплив на розвиток запам'ятову­вання: невдачі у відтворенні спонукають дитину чіткіше виділити мету, усвідомити її необхідність і щось зробити для її досягнення (наприклад, повторити доручення).

Уява.Уява дитини починає розвиватися в кінці другого, на початку третього року життя. Про наявність образів як результатів уяви можна судити по тому, що діти із задоволенням слухають невеликі розповіді, казки, співпереживають героям.

Розвитку відтворюючої (репродуктивної) і творчої (продуктивної) уяви дошкільників сприяють різні види продуктивної діяльності, такі як конструювання, ліплення, малювання. Особливість образів, які ство­рюють діти, полягає в тому, що вони не можуть існувати самостійно. їм необхідна зовнішня опора в діяльності. Так, наприклад, якщо в грі дити­на повинна створити образ людини, то цю роль вона бере на себе і діє в уявній ситуації.

Велике значення в розвитку творчої уяви має дитяче словотворення. Діти складають казки, дражнилки і т. ін.

Характерним для дошкільника є зростаюча довільність уяви. В ході роз­витку вона перетворюється у відносно самостійну психічну діяльність.