Тема 7. Колектив як чинник виховання

Мета:сформувати у студентів знання щодо сутності колективу, його значення у вихованні учнів ПТНЗ, видів, структури, динаміки розвитку та шляхів згуртування колективу, а також особливостей педагогічного керівництва колективом учнів ПТНЗ.

План

6.1. Поняття «колектив» і його значення.

6.2. Види і структура колективу.

6.3. Динаміка розвитку колективу.

6.4. Шляхи згуртування колективу.

6.5. Педагогічне керівництво колективом.

6.1 Колектив – це постійне об'єднання особистостей, яке має: загальну суспільно значущу мету; спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети; характеризується стосунками взаємної відповідальності; має обраний загальний керівний орган.

Колектив відзначається також: сприятливим психологічним кліматом, моральними стосунки між членами колективу (згуртованість, взаєморозуміння, захищеність, причетність до колективу, взаємодопомога, взаємовідповідальність, доброзичливість, здорова критика й самокритика, змагання).

Значення колективу:

– пов'язує між собою суспільство і особистість;

– сприяє реалізації мети виховання;

– вступає середовищем самовираження і самоствердження особистості.

6.2 Види колективів:

– первинний і загальний колектив;

– постійний і тимчасовий колектив;

– одновіковий і різновіковий колектив .

До структури колективу входить формальна група (створюються на основі будь-яких офіційних документів, а положення особистості визначається її соціальною роллю) і неформальна група (виникає на основі симпатій, близькості поглядів, переконань, а становище особистості визначається ставленнями товаришів (позитивне, індиферентне (нейтральне), негативне).

6.3 Мета розвитку колективу – створення умов для самореалізації особистості. Динаміка розвитку колективу має три стадії розвитку колективу:

– перша(первинного синтезу) – початкова, період ознайомлення учнів один з одним, з метою діяльності, завданнями, перспективами, вимогами;

– друга(диференціації) – завершення взаємного вивчення, формування активу, утворення мікрогруп, розвиток співробітництва, взаємодопомоги, традицій;

– третя(синтез) – утвердження відносини співробітництва, взаємодопомоги, поваги один до одного, створення умови для самореалізації та розвитку кожного учня.

6.4 Основою згуртування колективу є сумісна колективна діяльність, яка включає:педагогічно організовану навчальну діяльність, ігрову діяльність, індивідуальну роботу з тими, хто виконує ті чи інші доручення колективу.

6.5 Педагогічне керівництво колективом учнів в ПТНЗ здійснюється як два взаємозалежних процеси: 1) збір інформації про учнівський колектив і особистостей, що входять до нього; 2) організація впливів, що мають за мету удосконалювати сам колектив і оптимізувати вплив його на кожну окрему особистість.

Правила оптимального керування учнівським колективом:

– розумно поєднувати педагогічне керівництво з природним прагненням учнів до самостійності, незалежності, ініціативності та самодіяльності;

– враховувати зміни колективу як динамічної системи, що постійно розвивається, міцніє;

– організовувати і координувати всі виховні впливи;

– надавати кваліфіковану педагогічну допомогу кожній особистості в колективі;

– впливати на окрему особистість через колектив;

– використовувати вертикально-горизонтальну структуру контролю і корекції;

– враховувати міжособистісні стосунки між членами колективу;

– враховувати можливості і інтереси самих особистостей в колективі;

– контролювати фактори, що впливають на місце кожної особистості в системі внутрішньо колективних відносин;

– піклуватися про зміну характеру і видів колективної діяльності, що дозволяє вводити членів колективу в нові відносини.

Лекція 7

Тема 9. Мистецтво і технологія виховання

Мета:сформувати у студентів знання щодо сутності та особливостей технології виховання, організації виховних заходів, виховних справ (ВС), колективних виховних справ (КВС), колективних творчих справ (КТС), етапів виховної справи.

План

7.1 Поняття “технологія виховання”.

7.2 Особливості технології виховного процесу.

7.3 Виховна справа як вид організації колективної діяльності.

7.4 Характеристика етапів виховної справи.

7.1 “Технологія” (лат.) від слів “техне” – мистецтво, майстерність, ремесло і “логос” – наука. Доки технологія не створена, панує індивідуальна майстерність.

Технологічний підхід у вихованні характеризується доцільністю і раціоналізмом і має такі спільні риси з технологією виробництва:

– виховання – це дія соціального замовлення;

– потребує певної матеріальної бази;

– має в своїй основі управлінську діяльність педагогів (планування, вибір методів, прийомів, засобів, оцінювання, корекція);

– використовує систему стимулів для спрямування й корекції виховання;

– ефективність процесу виховання залежить від середовища та впливу різних компонентів;

– ефективність виховної діяльності оцінюється за якістю продукції (рівень знань, умінь і навичок учнів, їхня готовність до самостійного життя, праці, продовженню освіти, до сімейного життя, розумному проведенню дозвілля).

7.2 Ознаки технології виховання, відмінні від технології виробництва, що характеризують її особливості:

– цілісний характер процесу виховання, його важко розірвати на операції;

– в основі виховання – індивідуальна майстерність вихователя, що спирається на загальну технологію;

– необхідність прояву творчості.

7.3 Виховний захід – це сукупність різних виховних впливів з відповідними до матеріальних і духовних умов вимогами, які підпорядковані єдиній комплексній виховній меті, взаємодіють один з одним, і являють цілісне утворення. Захід – ланка виховного процесу.

Виховна справа (ВС), колективна (КВС), колективна творча справа (КТС) – це вид (форма) організації та здійснення конкретної діяльності вихованців. Головні риси ВС – необхідність, корисність, здійсненність, колективний, творчий характер і називаються

Колективна творча справа – це спосіб організації яркої, наповненої працею та грою, творчістю та товариством, мрією та радістю життя основний виховний засіб.

В основі виховних справ два підходи – діяльнісний і комплексний. Діяльнісний вимагає організації різних видів діяльності вихованців: пізнавальної, трудовий, суспільної, художньої, спортивної, ціннісно-орієнтованої і вільного спілкування. Комплексний вимагає органічного поєднання всіх видів діяльності, їхнього впливу в єдиному процесі.

7.4 У будь-якій виховній справі виділяються такі етапи:

– цілепокладання (аналіз ситуації, формування домінуючої й супутньої виховних цілей);

– планування;

– організації й підготовки;

– безпосереднього здійснення справи;

– аналізу досягнутих результатів.

Список рекомендованої літератури

1. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – № 33.

2. Агафонова А. С. Практикум по общей педагогике. – СПб., 2003.

3. Азаров Ю. П. Методика воспитательной работы. – М., 1989.

4. Болдырев Н. И. Методика работы классного руководителя. – М., 1984.

5. Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика: Ученик для вузов. – СПб., 2001.

6. Васильев И. Б. Профессиональная педагогика.– Харьков, 2003. – Ч. І.

7. Волкова Н. П. Педагогіка. – К., 2003.

8. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К., 1997.

9. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень. – К., 2008.

10. Иванов И. П. Энциклопедия коллективных творческих дел. – М., 1989.

11. Кузмінський А. І., Вовк В. Л., Омельянченко В. Л. Педагогіка. Завдання і ситуації. 2-ге вид., випр. – К., 2006.

12. Кукушкин В. С. Общие основы педагогики. – М., 2002.

13. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків, 2002.

14. Макаренко А. С. Методика виховної роботи. – К., 1990.

15. Макаренко А. С. Педагогічна поема // Твори: В 7 т. – К., 1953. – Т. 1.

16. Пидкасистый И. П. Педагогика. – М., 1998.

17. Подласый И. П. Педагогика. – М., 2005.

18. Портных В.Я. Методическое обеспечение воспитательной работы в группе. – М., 1990.

19. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Под ред. С. А. Смирнова. – 4-е изд., испр. – М., 2003.

20. Педагогічна майстерність /За ред. І. А. Зязюна. – К., 2004.

21. Сластенин В. А. Методика воспитательной работы. – М., 2004.

22. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-ти т. // Методика виховання колективу. – К., 1976. – Т. 1. – С. 403-637.

23. Сухомлинский В. А. О воспитании. – М., 1988.

24. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-ти т. // Як виховати справжню людину. – К., 1975. – Т. 2. – С. 149-416.

25. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посібник. 2-ге вид., випр., допов. – К., 2007.

26. Щуркова Н. Е. Прикладная педагогика воспитания. – СПб., 2005.

27. Щуркова Н. Е. Педагогическая технология. – М., 2002.

28. Щукина Г. И. Педагогика. – М., 1966.

29. Ягупов В. В. Педагогіка. – К., 2001.

Семінарсько-практичне заняття №1

Тема 1. Виховання як педагогічне явище. Методи педагогічного вивчення особистості. Педагогічне спостереження в практиці інженера-педагога

Мета: закріпити знання понять «педагогіка», «виховання», «навчання», «освіта», повторити сутність основних методів науково-педагогічного дослідження; розкрити сутність факторів розвитку особистості; формувати вміння педагогічного спостереження, навички ведення педагогічного спостереження, аналіз та розв’язання педагогічних ситуацій.

План проведення заняття

1. Повідомлення теми і мети заняття.

2. Обговорення теоретичних питань, закріплення знань з сутності основних понять заняття:

2.1 Сутність основних категорій педагогіки:

   
 
Педагогіка (сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси навчання, виховання і розвитку особистості)
 
  Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru

ОСВІТА Процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі світогляду, моральних якостей
ВИХОВАННЯ Процес педагогічно цілеспрямованої організації діяльності і спілкування, що сприяє формуванню у вихованців цінностей, світогляду, якостей, рис характеру, поведінки тощо
НАВЧАННЯ Цілеспрямована взаємодія вчителя і учня, в процесі якої відбувається засвоєння учнями знань, формування їх вмінь та навичок

Завдання.Порівняйте процес виховання і навчання, заповнивши таблицю.

Процес Цілі Принципи Об’єкт Засоби
Навчання        
Виховання        

2.2 Сутність факторів розвитку та формування особистості:

 
  Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru

2.3 Сутність виховного процесу, його особливості.

2.4 Особливості виховного процесу в ПТНЗ.

2.5 Сучасні проблеми виховання.

3. Розв’язання педагогічних ситуацій і виконання практичних завдань

Ситуація 1. Досліджуючи чинники, які впливають на появу здібних, талановитих дітей, нерідко роблять висновки, що талановиті діти народжуються від батьків, яким на той час виповнилось 35 – 40 років і які набули на той час достатній соціальний досвід. Для підтвердження такої теорії О.Алексакін і М.Ткаченко (Алексакин А., Ткаченко М. Індекс отца / Литературная газета. – 1972. – 29 ноября) наводять специфічну таблицю «індекс батька» та «індекс матері», в якій показують, що майбутні генії народились в сім’ях, де, як правило, батьки мали зрілий вік, а матері були набагато молодші та не мали належної освіти і достатнього соціального досвіду.

Прізвище діяча «індекс»
батька матері
Бетховен
Гоголь
Конфуцій
Пушкін
Фермі
Чайковський
Чехов
Ейнштейн
  1. Проаналізуйте цю ситуацію з погляду різних факторів розвитку особистості.
  2. Чи передаються здібності і талант за спадковістю?

Ситуація 2. У родині Бахів музичний талант вперше було виявлено у 1550 році. З особливою силою він проявився через п’ять поколінь у великого композитора Іоганна Себастьяна Баха. У роду Бахів було понад 50 музикантів. З них 20 – досі відомі. Примітно, що за сімейним звичаєм усі Бахи щорічно збирались на своєрідні з’їзди, де головним заняттям була музика. Так, у 1750р. на такому зібранні було 120 представників родини.

1. Проаналізуйте це явище з позицій концепцій розвитку людини.

2. Як ви вважаєте: чи не свідчить цей приклад, що музичні здібності передаються спадково?

4. Обговорення питань з сутності основних методів науково-педагогічного дослідження; видів та вимог до педагогічного спостереження.

Класифікація МЕТОДів ПРОВЕДЕННЯ

ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru

МЕТОД ПЕДАГОГІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

 
  Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru Тема 7. Колектив як чинник виховання - student2.ru

5. Розв’язання педагогічних ситуацій і виконання практичних завдань

Ситуація 1. До ПТНЗ прийшов новий викладач О.В, якого призначили класним керівником групи ІІ курсу. Їй необхідно ознайомитись з вихованцями. Вирішила піти з ними в одноденний похід до лісу. Узяли рюкзаки, казанки, намет, їжу, аптечку та інші речі.

Стомлені, але веселі і задоволені, учні повернулися до дому. О.В. дізналася багато цікавого про своїх вихованців.

Які методи науково-педагогічних досліджень мав використати викладач для знайомства з вихованцями?

Ситуація 2. Напередодні другого півріччя класний керівник групи І курсу попросив своїх вихованців дати відверту й об’єктивну відповідь на запитання анкети.

Яка навчальна дисципліна викликає в вас найбільше зацікавлення і чому?

Як ви використовуєте свій вільний час?

Яким видом мистецтва ви захоплюєтесь? Чому надаєте перевагу обраному виду мистецтва?

Які художні твори ви прочитали за останні півроку і з яким твором хотіли б ознайомитися?

Які форми позакласної виховної роботи вам подобаються і чому?

Яким видом діяльності, окрім навчання, ви хотіли б займатися?

Якою б ви хотіли бачити свою групу? Що для цього необхідно зробити?

Класний керівник попросив вихованців не вказувати в анкеті своїх прізвищ.

З якою метою було проведено анкетування?

Де і як можна використати отримані результати?

Як ви ставитесь до проведення так званих «анонімних анкетувань»?

Завдання 1. Складіть індивідуальний листок щоденника педагогічних спостережень за одногрупником (членом сім’ї, сусідом, собою), за нижче наведеною схемою. У ролі інженерно-педагогічного працівника виступає сам студент.

Лист індивідуальних спостережень

Вид спостереження: _________________________________

Мета спостереження: ________________________________

Прізвище

  ФОТО
Ім’я

По батькові

Число, місяць, рік народження

Домашня адреса

Телефон

Адреса під час навчання

Відомості про родину

Відомості: Батько Мати
Прізвище, Ім’я, по батькові    
Домашня адреса, телефон    
Місце роботи, посада, адреса, телефон    
Примітки: про проживання разом з родиною інших членів сім’ї Брат Сестра

Педагогічне спостереження

Спостереження дата
     
     
     

Педагогічне спостереження повинно містити:

  1. Детальний опис вчинку (поганого чи гарного);
  2. Визначення мотивів поведінки учня;
  3. Плани педагога над розвитком позитивних якостей чи подолання негативних;
  4. Обґрунтувати вибір методу дослідження особистості учня.

Завдання 2. Запропонуйте питання до використання такого методу педагогічного дослідження як бесіда з метою дізнатися, як учні ПТНЗ викорис­товують свій вільний час.

6. Підведення підсумків заняття.

7. Домашнє завдання:

1. Завершити складання індивідуального листка щоденника педагогічних спостережень за вказівками практичного завдання 1.

2. Виконайте тестування за опитувальником «Карта інтересів» (автор А.Є.Голомшток) для визначення професійних схильностей особистості (себе), зробіть висновки та дайте рекомендації до результатів тестування (Додаток 1).

8. Рекомендовані теми для доповідей та рефератів

1. Роль спадковості і середовища в розвитку і формуванні особистості.

2. Виховання – провідний фактор розвитку і формування особистості.

3. Значення активності особистості у власному розвитку, формуванні, вихованні.

4. Особистість як предмет дослідження психологічної і педагогічної наук.

5. Математичні і статистичні методи в науково – педагогічних дослідженнях.

6. Проблеми формування духовності особистості в педагогічній теорії і практиці.

7. Опитувальні методи в педагогічному дослідженні.

8. Метод моделювання в педагогічному дослідженні.

9. Соціально-психологічні методи в педагогічному дослідженні.

10. Проблеми підвищення ефективності педагогічних досліджень.

9. Завдання для самостійної роботи

1. Скласти конспект на основі аналізу літературного джерела: Ушинський К.Д. Человек как предмет воспитания. М., 1968.

2. На основі аналізу педагогічної літератури написати письмову роботу на тему «Відмінність методів досліджень у педагогіці порівняно з технічними науками».

3. Скласти порівняльну таблицю «Відмінності понять «розвиток» і «формування» особистості».

Література для підготовки до практичного заняття:

1. Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика: Ученик для вузов. – СПб., 2001.

2. Васильев И. Б. Профессиональная педагогика.– Харьков, 2003. – Ч. І.

3. Волкова Н. П. Педагогіка. – К., 2003.

4. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К., 1997.

5. Кукушкин В. С. Общие основы педагогики. – М., 2002.

6. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків, 2002.

7. Пидкасистый И. П. Педагогика. – М., 1998.

8. Подласый И. П. Педагогика. – М., 2005.

9. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посібник. 2-ге вид., випр., допов. – К., 2007.

10. Щукина Г. И. Педагогика. – М., 1966.

11. Ягупов В. В. Педагогіка. – К., 2001.

Семінарсько-практичне заняття № 2

Тема: Закономірності, принципи, етапи виховного процесу. Планування виховної роботи в навчальній групі в ПТНЗ.

Мета: Закріпити знання понять «закономірності виховання», «принципи виховання», повторити сутність закономірностей та принципів виховання; розкрити сутність етапів виховного процесу; формувати вміння планування виховної роботи у ПТНЗ, аналізу та розв’язання педагогічних ситуацій.

План проведення заняття

1. Повідомлення теми і мети заняття.

2. Перевірка домашнього та самостійного завдання.

3. Обговорення питань, закріплення знань з сутності основних теоретичних понять заняття:

3.1 Закономірності виховного процесу.

3.2 Характеристика принципів виховання.

3.3 Вихованість як критерій результативності виховного процесу.

3.4 Етапи процесу виховання.

4. Розв’язання педагогічних ситуацій і виконання практичних завдань.

Ситуація 1. Лист молодої дівчини, яка закінчила середню школу. (Лихачов В.А. Драматическая педагогика. – М.: 1983. – с.82.)

«Я – одна в сім’ї. Мої батьки працюють на високих посадах. З нами живе бабуся. Мені 19 років. Я ніде не вчусь, не працюю. Чому? Не бажаю. Я нудьгую. Я дивлюсь на світ з неприхованим позіханням. Мені багато хто заздріть: у мене багато джинсових костюмів, дублянок, чоботів… Їм заздрісно, а мені все набридло. Мені ліньки жити, ліньки що–небудь робити. Усю роботу по дому робить моя бабуся, їй 85 років. Мені завжди робиться страшно, коли я подумаю, що вона невдовзі помре. Я жахаюсь від думки, що всю роботу мені прийдеться робити самій. У мене часто бувають конфлікти зі своїми, сварять за те, що я ніде не вчусь, але я звикла їх не чути. Порадьте мені: як мені бути, як позбавитись нудьги?

1. Вимоги яких принципів виховного процесу були в недостатній мірі реалізовані? Доведіть прикладами з листа дівчини.

2. Чим можна допомогти дівчинці?

3. Який план виховної роботи Ви б запропонували?

Ситуація 2. Учень із крейдою відповідає біля дошки. Оцінка «3». Учень вкрай незадоволений. Перш, ніж сісти за парту, від кидає ганчірку на поличку дошки, але вона падає на підлогу. Ваші дії?

Ситуація 3. На лабораторній роботі з хімії вихованці групи І курсу мають проводити дослід. Викладач звертається до найбільш неспокійного учня: «Сергію, йди до столу, будеш мені допомагати. Підтримуй штатив».

У кінці уроку студент запитує: «Миколо Яковичу, для чого Ви мене примусили тримати штатив? Адже він і так стоїть». – «А для того, дорогий, щоб ти не відволікався сам й іншим не заважав». Усі засміялися, Сергій почервонів. «Але ти не ображайся, – заспокоїв викладач, – ти слухав так уважно, що цим дійсно допомагав мені».

У результаті, хлопець не образився, але висновок для себе зробив.

Проаналізуйте ситуацію з позиції дотримання викладачем принципів виховання.

Завдання 1. Проаналізуйте дане висловлення з позиції етапів процесувиховання:«Виховання не можна собі уявити як якусь просту передачу знань про те, як потрібно поводитись, які правила і норми поведінки особистості» (М.С.Каган. Советская педагогика. – 1991. – №10. – С. 58). Якою є роль знань у процесі виховання?

Завдання 2. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що «справжня сутність людської особистості виявляється в її вчинках і діях». Доведіть свою точку зору.

Завдання 3. Дагестанська поетеса Фазу Алієва у вірші «Розмова з сином» висловлює свої думки щодо виховання.

Ты, сын мой, должен помнить:

От того ржавеет даже новый лист железа,

Что в сырости лежит он бесполезно

И не находят дела для него.

Душе людской – во много раз трудней:

И в дверь души, и в щели этой двери

Сто ржавчин и пороков лезет…

Запомни три из них, по крайней мере:

Во–первых, зависть.

Ты ее убей в зародыше.

И не учись, по праву

Безревностно ценить других людей,

Чтить их удачу, их успех и славу.

Второе – злость.

Беги от чувства злого.

Сей доброту. Живи, других любя.

Суди себя, коль осудил другого.

Прости другого, коль простил себя.

И третье – корень многих наших бед,

Убийство всех достоинств в человеке – безделье.

И позорнее во веки порока не было и нет.

Не в праздном воздыханье на диване

А в празднике полезного труда

Ищи свой смысл…

И разочарованье не потревожит ум твой никогда!

1. Проаналізуйте зміст вірша з позиції закономірностей виховного процесу.

2. Які якості особистості поетеса виділяє як провідні?

5. Ознайомлення з питаннями планування виховної роботи в ПТНЗ.

Планування є частиною конструктивної діяльності педагога-вихователя. Планування виховної роботи процес творчий, педагог-вихователь самостійно розробляє структуру плану. Однак у плані виховної роботи обов'язково повинні бути вказані цілі, завдання виховання, шляхи реалізації виховної мети. Також вказуються засоби реалізації виховної мети.

План - це заздалегідь намічена система заходів, яка передбачає порядок, послідовність та терміни виконання, а також виконавців виховної роботи.

Планування виховної роботи - це педагогічне моделювання діяльності вихователя, яке базується на таких принципах:

· Цілеспрямованість, систематичність (виховний процес як система);

· Конкретність (конкретні справи, спрямовані на реалізацію мети);

· Оптимальність (найкращій варіант організації життєдіяльності);

· Діалогічність (врахування думки всіх, взаємодія);

· Індивідуальність (ціннісне відношення до особистості кожного учня, забезпечення умов для самоактуалізації);

· Науковість (в основі плану - наукове розуміння процесу виховання, всіх його компонентів);

· Безперервність, послідовність;

· Різноманітність змісту, форм та методів;

· Оптимальне поєднання просвіти та організації діяльності учнів;

· Єдність педагогічного керівництва та активності учнів;

· Реальність, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх підготовленості та умов життя;

· Гнучкість плану.

Коротка характеристика напрямів виховної роботи, відбитих у плані виховної роботи навчальної групи ПТЗО.

1. Організаційна роботаспрямована на згуртування студентського колективу, виховання дисциплінованості, становлення студентського самоврядування.

2. Національно-патріотичне вихованняспрямоване на формування національної самосвідомості, любові до України, рідного краю, свого народу; виховання у студентів відчуття себе часткою українського народу, причетності до його історії, поваги до культури, звичаїв.

3. Морально-правове вихованняспрямоване на утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти; корекцію і подальший розвиток соціально значущих моральних якостей особистості; наслідування кращих рис родини, народу.

4. Художньо-естетичне вихованняспрямоване на духовне забезпечення студентів, формування основ естетичної культури, розвиток художніх здібностей, естетичного смаку, розширення світогляду, збагачення знаннями в галузі літератури, музики, образотворчого мистецтва.

5. Трудове вихованняспрямоване на вироблення у студентів свідомого ставлення до праці, внутрішньої потреби до самостійного мотивованого оволодіння знаннями, готовності чесно працювати після закінчення ВНЗ.

6. Фізичне вихованняспрямоване на формування фізично здорової, гармонійно розвиненої особистості; вироблення позитивних звичок, які сприяють здоровому способу життя.

7. Екологічне вихованняспрямоване на формування екологічної культури, усвідомлення студентами важливості гармонії людини і природи, виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

8. Сімейно-родинне вихованняспрямоване на забезпечення духовної єдності поколінь; збереження родинних традицій; вивчення родоводу; прилучення студентів до народних звичаїв.

9. Громадянське вихованняспрямоване на виховання громадянина, становлення його в суспільстві; розуміння своїх прав і обов’язків; виховувати патріотичні почуття до Батьківщини.

10. Робота з активом групи. Проводиться на всіх етапах процесу навчання й виховання. Вона містить у собі: організацію й проведення виховних заходів, здійснення допомоги відстаючим в навчанні, контроль за виконанням обов’язків і т.д.

11. Робота з батьками. Повинна полягати в просвітницькій, інформаційній і виховній функціях. Батьки можуть виступати в якості одного з достовірних джерел незалежної характеристики учнів. Класні керівники повинні ділитися з батьками останніми досягненнями сучасної педагогіки.

При складанні плану виховної роботи навчальної групи необхідно дотримуватися таких вимог:

1. Складання плану за тематичними ознаками (для зручності користування можна розташувати заходи в хронологічному порядку).

2. Педагогічна доцільність кожного заходу.

3. Врахування ступеню насиченості плану заходами (щотижня в групі повинно проводитися 1-2 заходи).

4. Врахування особливостей, потреб та інтересів учнів.

5. Планування здійснюється з врахуванням науково обґрунтованих принципів виховання.

6. Використання різних форм виховної роботи.

7. План складається з врахуванням державних свят та вихідних днів.

Наши рекомендации