Вікова і педагогічна психологія. V. Молодший шкільний вік

V. Молодший шкільний вік

Молодші школярі найкраще розуміють поняття "година", напевно, то­му, що в своїй навчальній роботі вони найчастіше ним користуються. По­стійне користування розкладом уроків зумовлює те, що учні 3 класу кра­ще розуміють реальне значення такого відрізку часу, як тиждень і день, ніж хвилина і місяць. Хронологічні дати сприймаються з труднощами навіть учнями третіх класів, але більшість учнів третіх класів мають уяв­лення про "століття", "вік" тощо. У молодшому шкільному віці помітно розвивається у дітей орієнтація в часі та часовій перспективі. (Д.Б. Ель-конін (1895-1983) та ін.) При усвідомленні історичних відрізків часу в молодших школярів спостерігається наближення минулого до сучасного. Вислів "це було дуже давно" вони схильні відносити до недавнього ми­нулого. Тому деякі першокласники вважають, що їх бабусі жили ще тоді, коли люди полювали на мамонтів (М.Н. Шардаков).

Пам'ять молодших школярів

Молодший шкільний вік характеризується значними якісними зміна­ми, які відбуваються в розвитку пам'яті дитини. За даними дослідження П.І. Зінченка, А.О. Смірнова, Г.А. Орпстейп та ін. при цілеспрямованій роботі учителя у молодших школярів поступово змінюються способи запам'ятовування. Більшість першокласників просто повторюють кож­не слово, яке необхідно запам'ятати. У 3 класі більшість дітей повторю­ють слова групами. Деякі з них групують слова за загальними ознаками. Окремі учні 4 класу при запам'ятовуванні використовують семантичну обробку матеріалу, використовують логічні висновки для реконструю-вання подій. Здійснюючи індивідуальний підхід, учитель може стимулю­вати окремих учнів створювати "розумовий образ", який відрізняється яскравістю і краще запам'ятовується. Можна навчити найбільш розвине­них учнів IV класу прийому відшукування інформації у пам'яті, створю­вати різноманітні сценарії для збереження запам'ятованого.

У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність за­учувати й відтворювати. Зростає продуктивність запам'ятовування на­вчального матеріалу. Порівняно з першокласниками в учнів другого класу запам'ятовування конкретного матеріалу збільшується на 28%, абстрактного - на 68%, емоційного - на 35% (М.Н. Шардаков, Е.О. Фа-рапонова та ін.). Обсяг запам'ятовування за однаковий проміжок часу однакового матеріалу з віком і навчанням молодших школярів теж зрос­тає. Якщо прийняти обсяг запам'ятовування першокласника за 100 ба­лів, то він виразиться в учня 2-3 класів 163 балами (М.Н. Шардаков). В учнів 2-3 класів зростає міцність запам'ятовування (С.Г. Бархатова). У молодших школярів інтенсивно розвивається точність запам'ятовуван­ня тексту. Учні 3 класу в середньому в 2,4 раза точніше запам'ятовують

текст порівняно з учнями І класу і в 1,5 разу точніше, ніж учні 2 класу. Існують значні індивідуальні відмінності в кількості й точності відтво­рення тексту. З віком у молодших школярів підвищується точність впіз­навання запам'ятованих об'єктів. Найбільший діапазон відмінностей у впізнаванні спостерігаються у першокласників, а в учнів третіх класів він значно звужується (у 4-5 рази). Дівчатка початкових класів дещо точніше впізнають об'єкти, ніж хлопчики цього віку (О.В. Скрипченко). Відбуваються й якісні зміни у процесах впізнавання. Першокласники, впізнаючи об'єкти, більше спираються на їх загальні ознаки (родові), а третьокласники детальніше їх аналізують, виділяють у них більш спе­цифічні видові й індивідуальні ознаки (Є.М. Кудрявцева).

Розвиток пам'яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування (у бік зростання ролі до­вільного), образної та словесно-логічної пам'яті. У молодшому шкільно­му віці особливо інтенсивно розвивається словесно-логічна пам'ять. Цей розвиток обумовлений мовленням учнів у зв'язку із засвоєнням учнями навчальної програми (П.І. Зінченко, Г.К. Середа).

У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток до­вільної пам'яті, довільного запам'ятовування й відтворення. Але без спе­ціального керівництва розвитком пам'яті молодші школярі звичайно ви­користовують тільки найпростіші способи довільного запам'ятовування і відтворення (переказ). Спроби використати продуктивні способи усклад­нюють роботу учнів. Так, у школярів 2 класу переказ оповідання з вико­ристанням готового плану дає нижчі результати, ніж просте повторення (П.І. Зінченко, В. Рєпкін). У молодшому шкільному віці значно підви­щується здатність заучувати й відтворювати. Зростає продуктивність за­пам'ятовування навчального матеріалу. Порівняно з першокласниками в учнів другого класу запам'ятовування конкретного матеріалу збільшуєть­ся на 28%, абстрактного - на 68%, емоційного - на 35% (М.Н. Шардаков, Е.О. Фарапонова та ін.). Обсяг запам'ятовування за однаковий проміжок часу однакового матеріалу з віком і навчанням молодших школярів теж зростає. Якщо прийняти обсяг запам'ятовування першокласника за 100 ба­лів, то він виразиться в учня 2-3 класів 163 балами (М.Н. Шардаков). В учнів 2-3 класів зростає міцність запам'ятовування (С.Г. Бархатова). У мо­лодших школярів інтенсивно розвивається точність запам'ятовування тек­сту. Учні 3 класу в середньому в 2,4 раза точніше запам'ятовують текст порівняно з учнями І класу і в 1,5 раза точніше, ніж учні 2 класу. Існують значні індивідуальні відмінності в кількості й точності відтворення тексту.

З віком у молодших школярів підвищується точність впізнавання за­пам'ятованих об'єктів. Найбільший діапазон відмінностей у впізнаванні спостерігається у першокласників, а в учнів третіх класів він значно зву­жується (у 4-5 рази). Дівчатка початкових класів дещо точніше впізнають