Завдання 9. З’ясуйте, які види простих і складних речень та чому домінують у науковій літературі. Наведіть переконливі приклади.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Інтерпретуйте до законів наукового мовлення вислів В. О. Сухомлинського:
«Якщо ви хочете, щоб навчилися мислити ваші «тугодуми», приведіть їх до такого джерела мислення, яке відкрило б ланцюг явищ, щоб наслідок одного ставав причиною другого. Справа в тому, що в ланцюзі явищ одне за одним ідуть відкриття».
Завдання 2. Прочитайте текст. Прокоментуйте вияв ознак наукового стилю (абстрагованість, логічність, точність, аргументованість тощо).
Насамперед кілька зауваг про українське дієслово. По-перше, воно надзвичайно багате своїми формами. По-друге, українські дієслова творяться від дуже різних основ. Є такі словотворчі моделі, які становлять специфіку лише нашої мови, наприклад утворення від форм вищого ступені порівняння прикметників: густішати, довшати, дешевшати, зеленішати, коротшати, меншати, молодшати, подорожчати, полегшати, старішати, темнішати. По-третє, українська мова, як це вже відзначали дослідники, широко вживає дієслова, і це надає їй «легкість вимови й мелодійність» (Б. Антоненко-Давидович). Мабуть, увага до акцентно-інтонаційної природи дієслова, його мелодики розкрила б ще одну грань мови (О. Сербенська).
Завдання 3. Проілюструйте прикладами з наукових текстів узагальнені ознаки наукового стилю українського мовознавця А. Капелюшного:
– уживання термінів;
– використання абстрактної лексики;
– уживання наукової фразеології (складених термінів);
– переважання іменників, використання категорії числа іменників із послабленим граматичним значенням;
– використання прикметників для уточнення змісту поняття через зазначення його ознак;
– використання різних видів складних речень і складного синтаксичного цілого.
Завдання 4. Перекладіть українською мовою мовні штами і кліше, що використовують у наукових працях.
На протяжении нескольких дней, двухгодовой перерыв, ни одного раза, их научный руководитель, одним и тем же языком, проявили свои способности, делать акцент, к таким понятиям относятся, следует отметить, совпадают факты, речь идет об исследовании личности, между тем отметим, принимать участие в выборах, тот же студент.
Завдання 5. Доведіть, що в джерелах наукової інформації спосіб викладення матеріалу є формально-логічним (колективним).
Завдання 6. Простежте, яка лексика характеризує науковий стиль мови. Проілюструйте відповідь конкретними прикладами.
Завдання 7. Трансформуйте подані речення в безособові конструкції.
1. У статті автор розглянув дидактичні підходи, закономірності і принципи роботи з науковою термінологією. 2. Серед дидактичних засобів учений виділяє ті, що впливають на засвоєння наукової термінології. 3. Науковці у своїх працях серед педагогічних умов визначають організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні та психолого-педагогічні.
Завдання 8. Здійсніть лексичний аналіз науково-навчального тексту за обраним фахом (обсяг до трьох сторінок), класифікувавши лексику наведеними групами: а) загальнонаукова; б) власне термінологічна; в) слова-організатори думки (мовні кліше); г) слова-домінанти (ключові слова). Визначте функції кожної лексичної групи.
Завдання 9. З’ясуйте, які види простих і складних речень та чому домінують у науковій літературі. Наведіть переконливі приклади.
Завдання 10. Редагування мовного матеріалу. Прочитайте речення, виправте помилки. Правильні варіанти запишіть. Слід відмітити, що в статті йдеться мова про цікаві історичні події. 2. Книжка кинулася мені в очі своєю строкатою обкладинкою. 3. До особистого листка по обліку кадрів прикладається справка з обліку роботи, виписка з протоколу зборів трудового колективу та характеристика. 4. Моє працевлаштування залишається під питанням. 5. Дякую всіх за те, що прийняли участь у сьогоднішньому міроприємстві. 6. У нього були великі види на майбутнє. 7. Директор дав добро на заключення договору про аренду.