Структура та зміст екзамену

Структурапершої частини екзамену відповідає поставленим завданням і містить два блоки питань, спрямованих на перевірку знань з:

1) сучасної української літературної мови;

2) методики викладання української мови в загальноосвітній школі.

Друга частина екзамену передбачає перевірку практичних умінь та навичок їхнього застосування в практичній діяльності вчителя-філолога.

Змісткожного блоку питань визначається ключовими проблемами, які має вміти вирішувати бакалавр у процесі виконання своїх виробничих функцій.

Усі питання, що винесено на державний іспит, розподілено на 25 екзаменаційних білетів, кожний з яких містить по 2 теоретичних питання та одне завдання практичного характеру.

Перше завдання має на меті перевірку знань студентом із сучасної української мови, які мають бути підкріпленими відомостями з таких дисциплін, як “Вступ до мовознавства”, “Історія української літературної мови”, “Історична граматика української мови”, “Українська діалектологія”. Студент має продемонструвати свою обізнаність у лінгвістичних питаннях, здатність відбирати потрібний матеріал для підготовки відповіді, уміння логічно та переконливо розкрити проблему.

Для підготовки до державного екзамену варто повторити такі питання:

1. Фонетика як наука про звуки мови. Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Сегментні та надсегментні одиниці. Склад. Наголос. Інтонація. Основні орфоепічні норми сучасної української мови.

2. Три аспекти у вивченні звуків: фізичний, фізіологічний, лінгвістичний. Різниця між фонемою та звуком. Фонетична та фонематична транскрипції.

3. Відмінності між голосними й приголосними звуками. Класифікація голосних звуків. Класифікація приголосних звуків.

4. Позиційні та комбінаторні зміни звуків. Історичні звукові зміни. Спонтанні звукові зміни.

5. Українська графіка: історія та сучасний стан. Співвідношення між звуками і буквами української мови. Історія української орфографії. Принципи сучасного правопису.

6. Слово як одиниця мови. Типи лексичних значень слів. Лексико-семантичні явища в сучасній українській мові: синонімія, антонімія, омонімія, паронімія.

7. Лексикографія. Характеристика типів словників.

8. Лексика української мови з погляду походження та вживання.

9. Фразеологія та фразеографія української мови. Класифікації фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологічних одиниць В. В. Виноградова.

10. Морфеміка як розділ науки про мову. Загальна характеристика морфем. Основа слова. Типи основ. Історичні зміни в морфемній будові слів.

11. Словотвір як розділ науки про мову. Основні поняття словотвірної системи української мови. Морфологічний та неморфологічні способи словотворення.

12. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Граматичні категорії іменника. Поділ іменників на відміни та групи.

13. Прикметник як частина мови. Специфіка граматичних категорій прикметника. Лексико-граматичні розряди прикметників: якісні, відносні, присвійні, порядкові. Особливості відмінювання та правопису прикметників.

14. Числівник. Функціональні розряди числівників. Морфологічні категорії числівників. Особливості відмінювання та правопису числівників.

15. Займенники. Розряди займенників за значенням. Відмінювання займенників.

16. Прислівник. Розряди прислівників за значенням. Морфологічні типи прислівників.

17. Загальна характеристика службових частин мови та вигуку.

18. Дієслово. Система дієслівних форм. Граматичні категорії дієслова.

19. Словосполучення, їхні типи. Види синтаксичного зв’язку.

20. Речення як основна синтаксична одиниця-конструкція. Типи речень. Проблема семантичної структури речення. Актуальне членування речення.

21. Другорядні члени речення: означення, додаток, обставина. Граматичні види, морфологічні засоби вираження.

22. Засоби ускладнення простого речення: однорідні члени речення, вставні та вставлені конструкції. Речення з відокремленими другорядними членами. Умови відокремлення означень, обставин та додатків.

23. Складносурядні речення. Структурно-семантичні типи складносурядних речень. Складнопідрядні речення.

24. Система односкладних речень.

25. Складні безсполучникові речення з однотипними та різнотипними частинами.

Друге завдання має на меті перевірку методичних знань та вмінь студента з української мови. Студент має продемонструвати свою здатність відбирати фактографічний матеріал, необхідний для підготовки відповіді, вміння логічно та переконливо розкрити проблему, довести власну точку зору, репрезентувати свої вміння в галузі методики викладання української мови в загальноосвітній школі. Теоретичні позиції обовʼязково застосовувати на представлених практичних моментах.

Для підготовки до державного екзамену варто повторити такі питання:

1. Основні аспекти навчання української мови. Спрямованість змісту навчального курсу “Українська мова”.

2. Основні змістові лінії шкільної програми з української мови. Завдання шкільного курсу “Українська мова”.

3. Класифікації уроків української мови учених-лінгводидактів. Структура уроків різних типів.

4. Класифікація диктантів. Основні види навчальних диктантів. Етапи роботи над диктантом.

5. Методи й прийоми навчання граматики. Головні поняття граматики. Визначте й прокоментуйте особливості викладу граматичного матеріалу в чинних підручниках з української мови для 8 класу.

6. Види робіт з розвитку писемного мовлення. Переказ, його види та послідовність роботи.

7. Засоби навчання української мови. Принципи побудови та функції сучасних підручників з української мови.

8. Технологія сучасного уроку української мови. Найголовніші риси сучасного уроку. Основні вимоги до вчителя-словесника. Умови ефективного проведення уроку.

9. Основні напрями навчання граматики. Принципи навчання граматики.

10. Методика навчання морфології. Принципи, методи й прийоми вивчення морфології, що усталилися в сучасній лінгводидактиці. Система вправ у навчанні морфології.

11. Методи й прийоми навчання української мови. Які, на Вашу думку, методи й прийоми навчання найбільш ефективні на уроках вивчення будови слова й словотвору?

12. Вправи та їх класифікація. Сформулюйте завдання до вправ, спрямованих на подолання орфоепічних помилок, викликаних впливом діалектичного мовлення та явища інтерференції, передбачивши використання орфоепічного словника.

13. Проблема типології уроків української мови. Типи уроків з української мови, структура й методика їх проведення.

14. 3міст уроку української мови. Етапи підготовки. Вимоги до змісту сучасного уроку (лінгводидактичні, психологічні, технічні, гігієнічні).

15. Нестандартні уроки з української мови. Міжпредметні звʼязки.

16. Методи й прийоми навчання фонетики. Система вправ з фонетики.

17. Основні етапи вивчення лексики й фразеології в шкільному курсі “Українська мова”. Система вправ у навчанні лексики й фразеології.

18. Система вправ у навчанні будови слова й словотвору. Морфемний розбір слова. Уміння й навички в навчанні будови слова й словотвору.

19. Методика навчання синтаксису. Етапи оволодіння школярем синтаксичним матеріалом. Система вправ у навчання синтаксису.

20. Методика навчання орфографії. Види орфографічної памʼяті. Уміння й навички в навчанні орфографії. Класифікація орфограм. Робота над орфограмами. Види орфографічних вправ.

21. Система вправ у навчанні пунктуації. Класифікація пунктограм. Робота з пунктуаційними помилками, їхні види та причини виникнення.

22. Словникова робота на уроках рідної мови, її рівні. Робота над лексичними помилками.

23. Функціонально-стилістичне спрямування у вивченні мовних явищ. Звʼязок стилістики з іншими лінгвістичними дисциплінами. Стилістичні вправи та завдання.

24. Основні форми занять з української мови у старших класах.

25. Система позакласної роботи з української мови. Спецкурси та факультативні заняття з української мови.

Третє питання (друга частина білета) має на меті перевірити практичні уміння та навички з “Сучасної української літературної мови”. Під час відповіді студент має репрезентувати виконання повного синтаксичного аналізу речення та фонетичного (.....), морфемного () і морфологічного (_____) розборів відповідним чином підкреслених у завданні слів.

ПРОГРАМА