Простий складений складений 2 страница

Творчі завдання

1.Визначте, чим ускладнені речення. Варіанти відповідей запишіть у табличку. Поставте пропущені розділові знаки. Варіанти відповідей:

1 - однорідними членами речення;2 - звертаннями;3 - вставними словами.

Речення №
Варіант відповіді            
Букви      

1. Бачиш юначе гору оповиту сивими хмарами?

2. То як відомо знаменитий Парнас біля якого знаходиться священна печера Аполлона.

3. У тій печері Аполлонова прислужниця Піфія провіщає смертним майбутнє чи дає поради.

4. Можливо ти й не збагнеш усіх її слів.

5. Пам'ятай Кадме у твоїх руках доля сестри.

6. Вислухаєш Піфію уважно і зробиш усе так як вона скаже.

Підставте букви і прочитаєте ім'я могутньої богині землі у грецькій мі­фології (12-к; 13-е; 21-я; 23-г)

2.Вкажіть, у якому реченні правильно розставлено розділові знаки.

1. Шановний мій свекре спасибі тобі на доброму слові.

2. Тепер я караюся, плачу та зарадити горю троянців не можу.

3. Може є серед вас бодай один, що згодиться вийти на двобій зі мною?

4. Тоді підвівся Менелай і почав готуватись до смертельного герцю.

3.Розкажіть про свої враження від екскурсії, турпоходу, поїздки, яку ви здійснили влітку з однокласниками або батьками. Використайте в реченнях більшу порівняно з іншими другорядними членами кількість означень.

4.Опишіть якусь смішну історію, що сталася з вами, вашими знайомими чи зовсім сторонніми людьми. У реченнях використайте додатки, виражені різними час­тинами мови.

5.Опишіть пам'ятку історії і культури, що є у вашому місті чи селі (або в його околицях), використавши при цьому односкладні речення.

6.Розкриваючи зміст поняття, складіть міні-твір-роздум на тему "Внутрішня і зовнішня краса людини". У тексті використовуйте різні за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення.

Практичне заняття №2

Тема:Пунктограми у простому реченні.

Мета:

узагальнити знання студентів про пунктограми у простому реченні;закріпити вмінняправильно розставлятирозділові знаки в простому реченні й обґрунтовувати їх.

застосовувати набуті знання в практичній роботі; продовжувати роботу над удосконаленням мовлення; розвивати вміння всебічно,лексично та стилістично вправно викладати свої думки,використовуючи стилістичні засоби синтаксису.

Обладнання:

-мультимедійний ком пакт-диск «Українська мова»(збірка правил,навчальний курс,тренажер з тестування,схеми,таблиці),

-мультимедійний ком пакт-диск «Українська мова»(інтерактивні вправи і завдання),

-навчальний посібник «Практичні заняття з української мови»(для студентів ІІ курсу),

-таблиці «Види речень за будовою», «Граматична основа речення», «Другорядні члени речення», «Види речень за метою висловлювання».

План:

1.Тире між підметом і присудком.

2. Розділові знаки при звертаннях, вставних,уточнюючих членах речення.

3. Розділові знаки при узагальнюючих словах.

4.Тире в неповному реченні.

1. Тире між підметом і присудком

Між підметом (групою підмета) і присудком (групою присудка) з усіх роз­ділових знаків уживається тільки тире.

Тире ставиться на місці пропущеної зв'язки бути (є, був, була, буде...) у таких випадках:

2.1. Коли і підмет, і присудок або тільки присудок виражені іменником, інфінітивом (початковою формою дієслова: розуміти, відповідати, ставитися) або числівником:

Богдана — моя землячка. Двічі по п 'ятьдесять. Без діла жить — тільки небо коптить.

2.2. Коли один з головних членів речення виражений інфінітивом, а другий — іменником: Завдання лікаря — врятувати хворого. Зняти капелюха — труд не дуже важкий.

2.3. Коли перед присудком стоять частки це, то, ось: Вогонь і вода — то добро і біда.

Тире не ставиться, якщо:

2.4. підмет виражено словами це, то: То кремінь, а не чоловік.

2.5. перед присудком стоять порівняльні сполучники як, ніби, наче, неначе, немовби, неначебто: Зимове сонце як вдовине серце.

Тире може ставитись і може не ставитися (залежно від інтонації):

2.6.— якщо підмет виражено особовим займенником (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони): Уся ти — трепет, вогонь. Вона жінка.

2.7. — якщо іменна частина складеного присудка виражена прикмет­ником, дієприкметником, прикметниковим займенником, порядковим числівником (частиною мови, що відповідає на питання який? чий? котрий?): Голодному світ не милий. Я перший у шерензі. Вона твоя.

2.8. — якщо перед іменною частиною присудка стоїть частка НЕ: Говорити — не горох молотити.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

1. Визначте, якою частиною мови виражено присудок. Поставте пропущенітире.

1. Усім відомо, що олень тварина рогата, а олениця безрога. 2. Правда, північні олені це виняток, бо олениці на Півночі також носять роги, щоправда, лише взимку. 3. Основний корм північних оленів ягель, який росте під снігом. 4. Сильні передні ноги у самців це своєрідний інструмент, яким вони викопують з-під снігу ягель. 5. Проте самці олені великі егоїсти: їм аби самим наїстися. 6. Тому в олениць єдиний спосіб наїстися і нагодувати своїх оленят це прогнати самця від ямки за допомогою своїх рогів. 7. Таким чином, роги в олениці це особливий засіб здобування зимового корму

(3 кн. О.Винокурова "Чи є у раків вуха? ").

2. Вставте, де потрібно, тире між підметом і присудком.

1. А Городок це хутір чи то село на одну вулицю (Є. Гуцало). 2. Я син народу, що вгору йде (І. Франко). 3. Любити це не тільки по голівці гладити. 4. Без діла жить тільки небо коптить. 5. Нещирий друг мов решето. 6. Дружба та братство дорожче всякого багатства. 7. Горобець молодець, а ластівка краще. 8. Дядько не тітка, а тітка не мати. 9. Говорити не горох молотити. 10. Знання сонце, книга вікно (Нар. тв.).

3. Перебудуйте речення, упустивши дієслово-зв'язку.

Зразок: У нашій групі лише Дмитро був відмінником. — У нашій групі лише Дмитро — відмінник.

1.Мій брат був художником. 2. Для кожного мати є найдорожчою і найближчою людиною. 3. Перші кроки були найважчими. 4. Дисципліна завжди була основою успіху в роботі. 5. Праця та розум становлять красу людини.

4. Перебудуйте речення, упустивши дієслівну зв'язку і ставлячи необхідні розділові знаки.

Зразок: Він виглядав молодим. — Він молодий.

1. Сучасний вагон нагадує собою затишний будиночок який м'яко котиться по рейках. 2. У нашій уяві поїзд і рейки є нероздільними але так було не завжди. 3. Що ж було першим? 4. Першими з'явились рейки на них ставили візки з вугіллям які тягнули коні. 5. Сучасний потяг є транспортом майбутнього економний комфортабельний не забруднює довкілля (3 журн.).

5. Визначте(усно) два речення, в яких тире між підметом і присудком не ставиться, і два речення, в яких тире може ставитись залежно від інтонації. Поставте пропущені розділові знаки.

1. Любить свій край це значить все любити у чім його святе ім'я живе.

2. Білії хати листя зелене Чому так сумно зориш на мене? 3. Життя наче сад той барвистий (В.Сосюра). 4. Життя без книги хата без вікна. 5. Пісня і праця великі дві сили (І.Франко). 6. Ти злиток сонця ти вогонь і грім ти тихий дощик що напоїть душу... (Л.Забашта). 7. Даринка ось хто був для нього найдорожчий у світі (О.Гончар). 8. Природа це були день або ніч зима чи літо час зручний або незручний задля роботи... (М.Коцюбинський). 9. Моє завдання примусити тебе мислити дивлячись мій фільм (О.Довженко). 10. Пролісок квітка ніжна але смілива (О.Донченко).

2. Розділові знаки при звертаннях, вставних,уточнюючих членах речення.

Звертання– це слово або сполучення слів, які називають особу чи предмет, до яких звертається. У вимові звертання виділяється паузою. На письмі відділяється від інших слів комою або знаком оклику ( якщо вимовляється з окличною інтонацією). Наприклад:

О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма (В. Сосюра)

Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі…( П.Тичина)

Звертання бувають непоширені (без залежних слів) і поширені ( із залежними словами). У першому випадку маємо поширене звертання, у другому – непоширене.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

6. Запишіть речення, підкресліть звертання і визначте, якими частинами мови вони виражені.

Навчи мене, поезіє, терпіння. Я житиму і все пере­живу. (Л. Перв.)

І ти, білолиций, по синьому морю вийдеш погулять. (Т. Шевч.) Глянь, моя мила, зорі повисли над Дніпром. (А. Мал.)

7. Запишіть речення, визначте у них непоширені і поши­рені звертання. Поставте потрібні розділові знаки.

Неси ж мене коню по чистому полю. (І. Фр.) Вітре буйний, вітре буйний ти з морем говориш. (Т. Шевч.)

О земле рідна знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді. (М. Рильськ.)

8. Складіть і запишіть речення, використавши у ролі звертань запропоновані слова і словосполучення. Поставте потрібні розділові знаки.

О велетню народе. Мій любий сину. Шановний Петре Івановичу! Малюкивеселоокі.

3. Розділові знаки при узагальнюючих словах.

Двокрапка і тире при узагальнюючих словах.

Узагальнюючі слова.

При однорідних членах речення нерідко вживаються узагальнюючі слова. Кожне з таких слів (словосполучень чи сполучень слів) виступає об'єднуючою назвою до перелічених у реченні істот, предметів, їх ознак, різних подій.

Узагальнюючі слова є тими самими членами речення, що й однорідні члени, і вживаються або перед однорідними членами, або після них: Багато ворогів має виноград: і посуху, і шкідників, і бур'яни. На будинках, на деревах, на парканах — всюди червоний відблиск (Марко Вовчок).

У ролі узагальнюючих слів використовуються слова різних частин мови, однак найчастіше — займенники і прислівники: усе, усі, ніхто, ніщо, всюди, скрізь, ніде .

1.Після узагальнюючого слова перед однорідними членами ставиться двокрапка: У діда все було цікавим: і хлівець, і вулики, і всілякий інструмент.

2.Після узагальнюючого слова перед ОЧР може ставитися тире:

Усе навпіл — і труд, і піт, любов і дні гарячі (Д.Луценко).

3.Якщо між узагальнюючим словами та однорідними членами речення є слова взірця а саме, наприклад, як-от, то після них ставиться двокрапка, а перед ними — кома: Усяке птаство, як-от: деркачів та перепілок, куликів та жайворів — можна викосити косою в траві.

4.Перед узагальнюючими словами, що стоять після однорідних членів речення, ставиться тире: Чай, мигдаль, лавровий лист - усе там було.

5. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире: Тут усе: і повітря, і тиша, і вода — сповнені величної тиші.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

9. У кожній групі слів визначте узагальнююче слово.

1. Яблука, груші, сливи, фрукти.

2. Корінь, суфікс, морфема, префікс.

3. Ягоди, полуниці, черешні, вишні.

4. Грім, сніг, явище природи, дощ, вітер.

5. Ведмеді, олені, дичина, кабани, зайці.

6. Опеньки, маслята, гриби, сироїжки, печериці.

10. Запишіть речення. Підкресліть узагальнюючі слова однією лінією, однорідні члени - двома.

Все змішалось в одну мить і злилось докупи: і земля,й море. (І. Н. Лев.)

Спокій, тиша, достаток - ось що треба людині.(О. Гонч.)

Ні спека дня, ні бурі, ні морози - Ніщо не вб'є любов мою живу! (В. Сос.)

11. До запропонованих слів доберіть узагальнюючі слова, складіть з ними речення і запишіть їх.

Колядки, щедрівки, веснянки, гаївки. Петро Осадчук, Ганна Чубач, Ліна Костенко. Загадки, казки, прислів'я, приказки, пісні. Зима, весна, літо, осінь.

12. Складіть і запишіть речення, використавши запропо­новані словосполучення в ролі узагальнюючих слів. Поставте розділові знаки.

Народні свята. Видатні українські актори. Пам'ят­ки національної історії і культури. Народні ремесла.

13. Перебудуйте речення, увівши узагальнюючі слова та слова а саме, як-от, наприклад.

1. Максим Рильський перекладав з польської, словацької, французької, вір­менської, грузинської. 2. Пісні, прислів'я, приказки, казки супроводжують людину протягом усього життя. 3. Того року не вродили ні сливи, ні яблука, ні груші.

14. Поставте пропущені розділові знаки.

1. Зима поступово заполонила все вулиці будівлі водоймища навіть людські душі 2. Серед дітлахів та молоді панував дивний піднесений настрій. 3. Усіх охоплювало передчуття недалеких зимових свят як-от Нового року та Різдва.

4. Подарунки привітання пісні танці все це буде всього через кілька тижнів

5. А поки що звичайна надокучлива метушня із щоденними клопотами та проблемами відволікала від думок про свята.

15. Поставте пропущені розділові знаки.

1. Все красиве і дуб могутній і ялинка ошатна і береза білокора (В. Сухомлинський). 2. Гриби і ягоди збирав дід у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми з телятами з травами з старою грушею і дубом з усім живим що росло і рухалось навколо. 3. Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь в дубовій вербовій корі в старих пеньках у дуплах в болотній воді на поколупаних стінах. 4. Лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці. 5. Внаслідок такої діалектики природи всі качки нирці курочки чайки все наше птаство впізнавало його ще здалека і ховалось у ситняг або у воду під латаття (3 тв. О. Довженка).

4.Тире в неповному реченні

Повними є речення, в яких наявні усі необхідні для цього структурного типу члени речення, як головні, так і другорядні:

Вечеря минула дивовижно швидко (В.Собко).

Неповними є речення, в яких пропущено головний або другорядний член чи кілька членів одночасно, але вони легко відновлюються з контексту, ситуації, підказуються змістом самого речення, наявними в ньому членами: Мати сіла поруч. Люблячим зажуреним поглядом глянула на сина. (Ю.Мушкетик). — пропущено підмет « мати».

Найчастіше пропускається присудок: Науці належить розум, а поезії— споконвіку душа (В.Шевчук)- пропущено «належить»;

— рідше — підмет: Ідуть заробітчани... Йдуть та йдуть, чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі (М.Коцюбинський) — пропущено підмет заробітчани;

— іноді — додаток: Сержант випустив повід цяцькованої вуздечки і неохоче сплигнув з коня.

— Сідай, младшой! — гукнув Козаков Чернишеві. — А я собі зараз добуду! Ю.Гончар) — пропущено додаток коня;

— рідше (їх нестача майже не помічається) означення чи обставина:

Коли чаша повна, скільки [в неї] не лий уже, більше [в ній] не вміститься (О.Довженко).

— може пропускатися цілий ряд членів речення:

Ніхто не командує так народом, як [командують ним] його слуги (В. Чемерис).

1.На місці пропущеного члена речення ставиться тире, якщо в усному мовленні цей пропуск позначається паузою: Посеред степу — скирта соломи, двоє на ній — молоді, як пилок (Д.Павличко).

2. Якщо пауза відсутня, тире не ставиться: На станції знову пожвавлення.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

16.Відновіть пропущені слова.

1. Краще жити день соколом, ніж рік вороною (М. Садовяну). 2. Хоробрі пізнаються в бою, сім'я і діти — в біді, а друзі — в нещасті (Індійське прислів'я). 3. Життя — не ті дні, що минули, а ті, що запам'яталися (77. Павленко). 4. Статую прикрашає вигляд, а людину — її вчинки (Піфагор). 5. Видатні посади поважних людей роблять ще поважнішими, а дрібних — ще дрібнішими (Ж. Лабрюйєр).

17.Перепишіть діалог, відновлюючи пропущені слова у неповних реченнях. Поставте потрібні розділові знаки.

I. Що нам світить і гріє питає мати, коли син вивчив усю азбуку й навчився читати

Сонце відповідає син

Що дає життя спраглій землі

Дощ відповідає син (В. Сухомлинський).

II. Що буде, якщо залізо залишимо надворі запитує вчитель

Воно заржавіє А якщо золото

Вкрадуть (З галицьких анекдотів).

18.У наведених прислів'ях викресліть слова, які повторюються.

1. Пташку пізнають в польоті, а людину пізнають в роботі. 2. Не давай зайцеві доглядати моркву, а лисиці не давай доглядати курей. 3. Шабля ранить тіло, а слова ранять душу. 4. Не давши слова — держись, а давши слово — кріпись. 5. Пташка радіє весні, а дитина радіє матері.

19. Підкресліть в усіх реченнях граматичні основи. Вставте пропущені розділові знаки.

1. Я дам тобі залізного лева а ти мені синій олівець. 2. Твоє завдання допомагати старшим. 3. Один хлопчик був Чорноокий а інший Синьоокий.

4. Ось від сонця лишилась тільки багряна смужечка потім одна іскрина.

5. Галинка старша сестра Мишка. 6. Книга це найкраще джерело знань. 7. Сьогодні на першому уроці був Степан Андрійович на другому Андрій Степанович.8. Степан Андрійович викладає арифметику Андрій Степанович

20.Перебудуйте відповіді так, щоб вони стали неповними реченнями. Поставте потрібні розділові знаки.

1. Назви мені шість звірів, які живуть в Африці запитує вчитель учня. В Африці можна зустріти чотири леви і два тигри.2. Що ти, хлопче, робиш у моєму садку на грушці? Де твій батько? Тато сидять он на яблуньці.3. Хто був у цьому році чемний і робив усе, що мама казали запитує батько дітей.

Ви, татку, були чемні і робили все, що прохали мама. (З галицьких анекдотів).

21.Впишіть спочатку неповні речення, а потім — повні односкладні речення.

1. Часто калину сприймаємо як символ України. 2. Калину можете зустріти в гаях, дібровах, на схилах і лісових галявинах. 3. Дуже часто поряд з іншими деревами у садах. 4. Без калини не уявити пісенної творчості народної. 5. Найчастіше з калиною у цвіту порівнюють дівчину. 6. Іноді і з її долею, життям. 7. У народних піснях дуб символізує міцність, надійність, а калина —вірність.8. У деяких випадках і приворотний знак.( За А.Кондратюком)

22.Вставте пропущені букви та розділові знаки.

1. Ра...ні пташки росу п...ть а пізні слізки л...ють. 2. Чужі гріхи перед очима а свої за пл...чима. 3. За грубе слово не сердься а на ласкаве не пі...давайся. 4. Осел відомий вухами ведм...дь кі...тями а дурень балачками. 5. Бер...жи пла...тя знову а честь змолоду. 6. Бджола жалить жалом а ч...ловік словом. 7. Без х...зяїна двір плаче а без х...зяйки хата. 8. Готуй сани влітку а воза взимку.

23.Дайте відповіді на питання, використовуючи неповні речення (усно).

1. Хто першим, хлопець чи дівчина, повинен подавати руку, вітаючись?

2. Чи припустимий гумор під час ділової зустрічі?

3. Чи потрібно жестикулювати під час публічного виступу?

4. Що важливіше у розмові: вміти говорити чи уміти слухати?

5. Хто допомагає тобі вирішувати складні проблеми?

24.Визначте, чим ускладнені подані речення. Варіанти відповідей впишіть у табличку. Поставте пропущені розділові знаки. Варіанти відповідей:

1 - однорідними членами речення; 2 - порівняльним зворотом;

3 - відокремленими членами речення; 4 - звертаннями;

5 - вставними словами; 6 - уточнюючими членами речення.

1. Якість і тривалість сну людини дуже залежить від її занять протягом дня.

2. Американські вчені з університету Медісон штат Вісконсін виявили від­мінність у сні різних ділянок мозку. 3. Розгадування кросвордів відвідання театрів вивчення іноземних мов усе це урізноманітнює інтелектуальну діяльність. 4. Мозкові клітини задіяні максимально відпочивають занурюючись у глибокий сон. 5. "Недовантажені" ділянки мозку навпаки просто дрімають.

6. Рекомендації лікарів тепер можуть виглядати як рекомендації вчителів.

7. Навантажуйте побільше свій мозок дорогі пацієнти! (Зжурн.).

Речення №               1-ц 3-є 5-р 2-о 4-н 6-й
Варіант відповіді                
Літери                

Під вписані варіанти відповідей підставте літери і дізнаєтеся, хто автор вислову: "Недостатньо володіти мудрістю, треба ще вміти користуватися нею

Практичне заняття № 3

Тема:Розділові знаки при однорідних членах речення

Мета:

узагальнити знання студентів про пунктограми при однорідних членах речення;закріпити вмінняправильно розставлятирозділові знаки в простому реченні й обґрунтовувати їх.

Застосовувати набуті знання в практичній роботі; продовжувати роботу над удосконаленням мовлення; розвивати вміння всебічно,лексично та стилістично вправно викладати свої думки,використовуючи стилістичні засоби синтаксису.

Обладнання:

-мультимедійний ком пакт-диск «Українська мова»(збірка правил,навчальний курс,тренажер з тестування,схеми,таблиці),

-мультимедійний ком пакт-диск «Українська мова»(інтерактивні вправи і завдання),

-навчальний посібник «Практичні заняття з української мови»(для студентів ІІ курсу).

План:

1.Розділові знаки при однорідних членах речення.

2. Розділові знаки при однорідних та неоднорідних означеннях.

Однорідні члени речення відповідають на те саме питання і відносяться до того самого члена речення. Вони пов'язуються між собою інтонацією чи сполучниками або тільки інтонацією.

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення.

1. Розділові знаки при однорідних членах речення.

1.Між усіма однорідними членами(непоширеними і поширеними) ставиться кома,якщо вони вимовляються з перелічувальною інтонацією і не з’єднані сполучниками:Мій ідеал – справедливість,відвертість,щирість у всьому

О,О,О

2.Кома ставиться,якщо однорідні члени речення з’єднані:

- протиставними сполучниками (а,але,зате,проте,однак,та-в значенні але):Дівчина побачила гурт вояків,але нікого там не розпізнала.

- повторювальним єднальним або розділовим сполучником:

У небі то розгоряються,то погасають сліпучі ракети.

О, а,але,зате,проте,однак О

і,О, і О, і О

то О, то О, то О

або О, або О

3.Кома ставиться між парами однорідних членів:

Страх і жадоба, палкість бажань і отрута невпевненості – він уже давно позбувся їх. (Ю.Мушкетик). О і О, О і О

4.Зрідка між однорідними членами вживається тире (коли вони поєднані безсполучниковим протиставним зв’язком):

Боєць не сказав – прокричав ці слова.

5. Кома не ставиться перед одиничними розділовими сполучниками або , чи:

Для утеплення хату обкладали соломою чи кукурудзяним бадиллям

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

1.Визначте і підкресліть однорідні члени речення. Вставте пропущені розділові знаки.

1.Папірус називають динозавром рослинного світу .2.Іноді він ще трапляється у Сицилії рідко зустрічається у деяких районах Судану і Сирії. 3.Колись стебла папірусу розрізали на смужки висушували і склеювали а потім розгладжували каменем. 4.Для такої книги політурками слугували дерев’яні або шкіряні футляри, в яких зберігалися сувої (Зжурналу).

2.Визначте 2 речення, в яких немає однорідних членів. Вставте пропущені розділові знаки.

1. Коляда давньоукраїнська богиня неба мати Сонця дружина Дажбога.

2.У давніх поляків та литовців має назву Коленда, у молдован та румунів Калинда.3. Один з найбільших і найшановніших персонажів давньоукраїнської міфології. 4. За легендою, Коляда щороку в найдовшу зимову ніч народжує нове сонце.5. У цей час Коляду переслідує Мара, тому Коляда перетворюється на козу.6. Зі святом Коляди пов’язується зародження українського вертепу і театру.

3.Визначте і підкресліть однорідні члени речення. Впишіть у табличку спочатку номери речень з однорідними членами , а потім речень з кількома граматичними основами.

1. Та ось землю виорано, ярину засіяно, вози навантажено.2. Господиня готує останній обід,а чоловік відмірює у коморі на дорогу харчів.3. Господар – чумак вийшов на rанок, глянув на ряд навантажених возів, на волів в кутку двору.

4. Сусіди й навколишні приятелі сходяться подивитися на проводи.5. Сонце звертає на захід, чумаки сумно змовкають.6. Далекий, небезпечний шлях безлюдним степом мимоволі бентежить.7. Одягнені всі чумаки у вимощені в дьоготь сорочки для захисту від дощу, пилу, всілякої зарази й мошки( За Г.Данілевським).

Речення №               1-г 3-п 5-р 7-а
Букви               2-о 4-і 6-ф

Підставте букви у табличку і прочитаєте прізвище автора вислову: « З двох людей з однаковою силою сильніший той, хто правий».

Однорідні та неоднорідні означення.

Між однорідними означеннями ставляться коми, якщо між ними немає єднального неповторюваного сполучника.

1. Однорідними означення бувають тоді, коли вони перелічують (і називають) різновиди предмета або ж характеризують предмет з одного якогось боку, вказуючи на матеріал, колір тощо: У ботанічному саду ростуть польові, степові, лісові та гірські квіти.

Такі означення вимовляються виразною перелічуваною інтонацією, можуть мати при собі єднальні сполучники.

2.Однорідними означення є й тоді, коли перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшим означенням: Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький).

3. Однорідними є також означення-епітети (означення-синоніми, означення-антоніми): Онде балочка весела, в ній хороші, красні села (Леся Українка). Ми не пропаща, а чудесна сила (М.Стельмах).

Між неоднорідними означеннями сполучники не вживаються, коми не став­ляться.

4.Неоднорідними означення бувають тоді, коли вони характеризують той самий предмет з різних боків: Червоні язики лизали сіру потріскану глиняну стінку печі.

5.Неоднорідними, здебільшого, є означення, виражені займенником і прикметником: якісь незнайомі гори, твої вірні друзі; дієприкметником і прикметником: погаслий тьмяний вогник; числівником і прикметником: перший веселий вечір; якісним прикметником і відносним: густий вечірній туман.

ЗАВДАННЯ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

4.Підкресліть неоднорідні означення. Поставте,де потрібно, розділові знаки.

Урочистий зоряний вечір; розкішний яблуневий сад; синє рожеве фіалкове цвітіння; тихий спокійний характер; молоді радісні голоси; глибока вереснева тиша; ніжний приємний голос; велика дубова шафа; міцна нездоланна фортеця.

5.Підкресліть означення. Поставте пропущені розділові знаки. Впишіть у табличку спочатку номери речень з неоднорідними означеннями , а потім –

з однорідними.

1.Високий стрункий чоловік у пенсне вибіг з-за лаштунків сів у першому ряду.2.В такт співові вимахував руками худий невисокий непоказний диригент.3.на казковому летючому кораблі полинуть всі разом до сонця на хвилях музики .4. Осіннє жовтогаряче листя кволо падало додолу устилаючи круті стежки 5. Щось величне глибокодумне і водночас рвійне благородне протестуюче постало між семінаристів.6. Вся та краса наснилась поетові в крижаній північній в’язниці (З тв.. Є.Товстухи).

Речення №               1-а 3-с 5-і
Букви               2-м 4-у 6-р

Підставте букви і прочитаєте назву міста, в якому померла Леся Українка

Наши рекомендации