Шкільні програми з правознавства

Шкільна програма з правознавства рекомендована Міністерством освіти та науки України. Оскільки наша навчальна дисципліна роз­рахована на викладання правознавства в школах І-ИІ ступенів, та зазначимо, що саме в цій програмі послідовно систематизовано суму того матеріалу, який є конче необхідним для учнів. Цим обумовлена й структура навчального курсу, оскільки тематика підібрана таким чином, щоб її можна було реально опанувати протягом відведеного часу. Слід підкреслити, що основна увага звертається не на вивчення тексту нормативно-правових документів, які з плином часу змі­нюватимуться, а на опанування базових, «вічних» принципів і по­ложень юридичної науки.

Утвердження в Україні громадянського суспільства і розбудова на основі Конституції України суверенної, незалежної, демократич­ної, соціальної правової держави потребують суттєвої зміни підходів до формування нового покоління громадян України. Необхідними ознаками громадянина нашої держави мають стати: висока правова культура, послідовні демократичні переконання, вміння легальни­ми засобами захищати загальновизнані суспільні цінності. Без на­лежного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки не­можлива свідома участь особи в суспільному та державному житті. Правовій освіті громадян України сьогодні приділяється велика увага І боку держави, інститутів та установ. Важливе місце в системі працюючої освіти належить загальноосвітнім навчальним закладам, де читаються правові дисципліни та курс «Основи правознавства».

Зазначимо, що вивчення правознавства в загальноосвітніх навчальних закладів орієнтовано на такі завдання:

• закласти основи системи правових поглядів і переконань уч­нів;

• ознайомити учнів з основами конституційного ладу України,
дати початкові знання з цивільного, сімейного, трудового,
кримінального та інших галузей права;

• поглибити знання учнів про походження, типи та форми дер­жави, історію творення української державності;

• формувати навички правомірної поведінки, навчити учнів від­повідно до норм права діяти в типових життєвих ситуаціях,
виконуючи соціальну роль громадянина, глави чи члена сім'ї,
робітника, фермера, підприємця, студента чи учня, власника
майна тощо;

• виховувати в учнів переконання в необхідності суворого дотри­мання законів, непримиренності до протиправної поведінки;

• виробляти в школярів уміння аналізувати суспільно-політичні
події в Україні та світі, спираючись на знання з теорії та іс­торії держави і права, користуватися вітчизняними норма­тивними та міжнародно-правовими актами, різноманітними
джерелами права, юридичною літературою.

Майже десятирічний досвід використання програм у школах України дасть змогу уточнити ряд положень, насамперед у напрям­ку подальшої адаптації навчального курсу до вікових особливостей учнів. Нова редакція програми враховує зміни в освітній політиці держави, ті реформи, які відбуваються в сучасній українській шко­лі, а також розвиток державно-правових інститутів після прийнят­тя Конституції України.

Програма розрахована на вивчення курсу предмета в 9-му класі загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв. Вона виходить з того, що в більшості шкіл України нині правовий курс вивчається лише у 9-му класі, а тому він обов'язково повинен мати завершений характер, забезпечити необхідний обсяг знань і навичок учнів. Зауважимо, що, враховуючи роль права для громадянської освіти, у перспективі не­обхідно значно збільшити кількість годин, що відводиться в шко­лах для вивчення права. Запропонована ж програма змушена була виходити з реалій сучасної школи та існуючого навчального плану, тому обсяг програмних положень мінімізований до такого рівня, щоб їх можна було реально опанувати протягом відведеного часу. Відповідно до цього запропонований курс «Основи правознавства» не містить послідовного систематизованого викладу першооснови усіх головних юридичних дисциплін (такий виклад є в чинній про­грамі для навчальних закладів з поглибленим вивченням право­знавства), а включає в себе лише ту інформацію, яка є конче необ­хідною для учнів. Цим обумовлюється і структура навчального курсу, яка дещо не узгоджується з традиційною для юристів послідовністю галузей права.

Спочатку даються мінімально необхідні теоретичні знання про самі поняття «держава» та «право», про призначення цих інститутів у суспільстві й закономірності їх розвитку, характеризується понят­тя першої держави як своєрідної загальновизначеної мети сучасного державотворення; історико-юридичні знання, враховуючи недос­татню загальнотеоретичну правову підготовку дев'ятикласників, та­кож даються в мінімальному обсязі, з тим щоб у кінцевому підсумку учні могли принаймні назвати, які держави в різні часи існували на території України, не заглиблюючись детально в їх характеристи­ку, а також пояснити історичну цінність найвідоміших пам'яток української правової культури.

На основі одержаних базових знань стає можливим вивчення основного змістового блоку курсу, присвяченого конституційним правам, свободам, обов'язкам людини і громадянина в Україні. Тут передбачено також знайомство з міжнародними стандартами прав людини. Загалом ця частина курсу має забезпечити своєрідне тео­ретичне підґрунтя для формування в учнів активної правозахисної позиції. Вивчаючи обов'язки громадян України, основну увагу про­понується звернути на загальний військовий обов'язок, першоос­нови правових знань.

Далі вивчатимуться конституційні засади державного ладу Ук­раїни, інститути безпосередньої та представницької демократії, тоб­то дається загальна характеристика нашої держави, здійснення на­родовладдя шляхом референдуму, виборів, структура, функції, форми діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади. Особ­лива увага приділяється підготовці молоді до участі у виборах і ре­ферендумах.

І, нарешті, в останній частині курсу розглядаються окремі поло­ження галузевих юридичних дисциплін, зокрема цивільного, зе­мельного, трудового, сімейного, адміністративного і кримінального права.

Учитель повинен творчо підходити до запропонованого матеріа­лу та його розподілу, враховуючи особливості конкретного класу, учнівського колективу. Він може об'єднати вивчення матеріалу з кількох тем, перерозподілити послідовність їх розгляду, запропо­нувати окремі питання для самостійного вивчення тощо. Водночас учитель має зважати на те, що в сучасних умовах правової рефор­ми, активної законотворчості необхідне постійне коригування нав­чального матеріалу з урахуванням новоприйнятих правових актів.

Під час вивчення курсу слід широко використовувати міжпредметні зв'язки, насамперед з історією, а також з українською та все­світньою літературою тощо. Водночас матеріал, що вивчається в курсі правознавства, є підґрунтям для глибокого засвоєння мате­ріалу з новітньої історії України та зарубіжних країн, курсу «Лю­дина і суспільство», використовується при вивченні окремих тем з географії, допризовної підготовки юнаків тощо.

Викладаючи курс правознавства, вчителю необхідно застосову­вати різноманітні форми та методи роботи. Окрім традиційних уроків, слід використовувати шкільну лекцію, ділові ігри, організовувати роботу з текстами нормативно-правових актів (Конституцією Ук­раїни, міжнародно-правовими актами, кодексами, іншими законами України). Для вироблення навичок аналізу життєвих ситуа­цій доцільно пропонувати учням юридичні задачі, обговорювати відомі з власного життєвого досвіду, з творів літератури та мистец­тва ситуації правового характеру. Слід звертатися до публікацій га­зет, матеріалів інших засобів масової інформації.

Вивчення правознавства та правове виховання учнів має продов­жуватись у позаурочний час. Цьому сприятимуть диспути, юри­дичні вечори, вікторини, конкурси, підготовка учнівських науко­вих робіт. Бажано організовувати зустрічі учнів з представниками різних юридичних професій - працівниками міліції та прокурату­ри, суддями, адвокатами, юрисконсультами, нотаріусами, а також депутатами представницьких органів різних рівнів.

Така робота сприятиме виконанню одного з найважливіших завдань курсу - підготовці учнів до життя, набуттю ними навичок правомірної поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуа­цій відповідно до норм права, виховання потреби зіставляти свою поведінку з вимогами законодавства Української держави.

У ході вивчення курсу учні мусять набути низку основних вмінь, зокрема:

- орієнтуватися в системі законодавства, користуватися джерелами права, під керівництвом учителя аналізувати зміст правових документів;

- володіти елементарною правовою термінологією;

- зв'язне і логічно викладати матеріал з морально-правових проблем;

- використовувати правову літературу, складати тези, конспекти, готувати короткі доповіді та виступати з ними, рецензу­вати, доповнювати відповіді інших учнів;

- брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати і відстоювати свою думку, робити висновки;

- застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Демократизація суспільних відносин сприяє підвищенню актив­ності особи як суб'єкта цих відносин, а тому вимагає глибокого ро­зуміння нею тих процесів, які відбуваються у суспільстві, зокрема їх сутності, особливостей організації, функціонування та керування ними. Особливої актуальності сьогодні набуло отримання знань про державно-правові явища, які є одним із провідних засобів упоряд­кування цих відносин, і саме цим було зумовлене затвердження Ка­бінетом Міністрів у 1995 та 2001 роках Національної програми правової освіти населення України та введенню у систему загальноосвітньої підготовки загальнообов'язкового курсу «Основи правознавства».

Зазначений курс покликаний ознайомити учнів з основами тео­рії державно-правових явищ, на цій основі сформувати їх уявлення про державно-правові реалії України; навчити користуватися пра­вовими актами та юридичною літературою, аналізувати і з правової точки зору оцінювати суспільно-політичні події та діяти згідно з нормами права у конкретних правовідносинах; виховувати впев­неність у необхідності дотримання правових норм, непримиренність до протиправної поведінки тощо.

Практична потреба розв'язання зазначених проблем і зумовила ак­туальність створення програми означеного курсу, а на її основі - під­ручника, який би сприяв опануванню понятійно-категоріальним апа­ратом, на якому базується теорія і практика сучасного правознавства. Таким чином, підручник став би загальнотеоретичною основою для розу­міння питань, що стосуються сучасної держави і права, особливостей їх виникнення, функціонування і розвитку, їх ролі в організації суспіль­них відносин, їх національних особливостей тощо.

Отже, незважаючи на нетрадиційність для української правової доктрини запропонованої моделі уявлень про систему правових знань, вона є продуктивною як з позицій і відповідності тим об'єк­тивним реаліям, на відображення яких вона спрямована, так і з позицій актуальності повернення правової системи України від радянських правових принципів до традиційних принципів континентальної правової системи.

Завдання для індивідуальної роботи

/. Охарактеризуйте стан шкільної правової освіти в Україні до проголошення незалежності та процес реформування освіти наприкінці XX - початку XXI ст.

2. Розкрийте структуру курсу «Методика викладання право­знавства в школі».

Розкрийте зміст шкільної програми з курсу правознавства

ТЕМА 2