Тема 1: суть, завдання і система прокурорського нагляду в україні

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Державна влада відп. до Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Однак у Конституції прокуратурі присвячений окремий розділ 7. Прокуратура реалізує 4 функції:

- підтримання держ. обвинувачення в суді,

- представництво інтересів громадянина або держави в суді,

- нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове розслідування,

- нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаної з обмеженням особистої свободи громадян.

Також здійснює функцію попереднього слідства – п.9 КУ.,не обмежується лише наглядовою функцією,а охоплює також кримінальне переслідування, тобто досудове слідство.

Прокурорський нагляд має за мету забезпечення верховенства закону та зміцнення правопорядку. Вже звідси випливає висновок, що прокуратура не належить до жодної з гілок влади в Україні. Органи прокуратури різносторонньо здійснюють одну із основних функцій держави – правоохоронну функцію.

Тому органи прокуратури займають самостійне місце в системі інших органів влади у відповідності з КУ.

2. Клочков В. Співвідношення прокурорського нагляду за додержанням законів та державного контролю // Вісник прокуратури. – 2008. – №9.

Контроль розуміється як заходи з нагляду, перевірки, обліку діяльності, поведінки ф і ю осіб. Поняття «контроль» включає в себе як різновид цієї діяльності також і «нагляд». Нагляд – це окремий вид контролю. В.Аверянов – родовим поняттям є контроль, а нагляд похідним від нього. Нагляд слід розглядати, як окремий вид контролю, певну його форму, застосування якої у разі виявлення порушення супроводжується заходами впливу державно-владного характеру. В. Гаращук – головне що їх відрізняє це те, що контролюючий орган має право втручатись в оперативну діяльність підконтрольного об’єкта, а також те, що контролюючі органи мають право самостійно притягати винних до відповідальності.

Ознаки за якими відрізняють контроль і нагляд:

- ціль і завданя: органів прокуратури є всебічне утвердження верховенства закону, додержання і правильне застосування законів, а щодо піднаглядних об’єктів – оцінка їх діяльності тільки з позиції законів і підзаконних актів. Щодо органів державного контролю – це оцінка підконтрольних організацій не тільки з точки зору законності, а й доцільності їх діяльності, у тому числі контроль за обліком, зберігання і витрачання засобів та матеріально-технічних цінностей. Тобто реалізація державного контролю операється на можливість вжиття заходів адміністративного примусу щодо підконтрольного суб’єкта.

- перевірка прокурором, виконання законів, здійснюється за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів – також з власної ініціативи прокурора. Органи контролю вправі здійснювати контроль у будь-який час незалежно від того є для того приводи чи ні.

- О.Михайленко – повноваження прокурора при здійсненні загального нагляду безпосередньо не мають характеру владо-розпорядчого, імперативного. Прокурор немає права скасовувати правові акти держ орг., органів м с , посадових осіб. Прокурори при здійсненні нагляду не перевіряють адміністративно-господарську діяльність п, у , о , а лише перевіряють виконання законів за заявами та іншими повідомленнями про їх порушення, що вимагають прокурорського реагування .

- необхідно звернути увагу на те, що прокуратура здійснює нагляд за діяльністю органів контролю. Прокурори мають право і забовязанні наглядати за тим як органи контролю виконують покладенні на них закони, обов’язки,виявляти факти правопорушень.

3. Ст. 1 ЗУ про прокуратуру – прокурорський нагляд за додержання законів України. Не поширюється п. н. – п. акти та інші.

4. Мета прокурорського нагляду - результат, на досягнення якого спрямована уся діяльність прокуратури через реалізацію її функцій. ст..4 ЗУ – діяльність прокуратури спрямована на повне утвердження верховенства закону і зміцнення правопорядку.

5. Щодо завдань прокурорського нагляду, то це окрема, вужча щодо цілі категорії, оскільки саме реалізація завдань забезпечує досягнення мети прокурорського нагляду. Завдання прокурорського нагляду як діяльності можуть бути умовно поділенні на три групи: загальні, спеціальні і окремі. Вони перебувають у ієрархічній залежності і підпорядкуванню. Вирішення окремих завдань забезпечує реалізацію спеціально, а реалізація спеціальних завдань підпорядкована вирішенню загальних завдань.

Загальні завдання випливають з КУ, низки законів, міжнародних договорів і ст..4 ЗУ про прокуратуру: захист незалежності України її суспільного і державного ладу політичної і економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень від неправомірних посягань; захист соціально економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина від неправомірних досягань; захист основ демократичного устрою державної влади правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення від неправомірних посягань.

Спеціальні завдання випливають із загальних і визначаються функціями прокуратури, оскільки прокурорська діяльність здійснюється через реалізацію останніх. Кожній функції прокуратури притаманні свої завдання ( нагляд за додержання законів, органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство – ст..29 ЗУ має своїм завданням сприяти…)

Вирішення загальних і спеціальних завдань здійснюється у процесі безпосередньої діяльності прокурора шляхом застосування правових засобів прокурорської діяльності. В ході їх застосування цих засобів прокурор ставить перед собою конкретні завдання і вирішує їх – це окремі завдання прокурорського нагляду ( витребування правових актів для перевірки їх відповідності закону.

6. Прокурорський нагляд:

- як діяльність.,

- як юридична наука

- як навчальна дисципліна

- як галузь права – спірне питання

Прокурор:

- це посадова особа, що очолює територіальну( районну, міську, обласну тощо.) або спеціалізовану прокуратуру

- поняття « прокурор» може поширюватися і на дещо ширше коло посадових осіб органів прокуратури. Ст. 56 ЗУ : генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора.,начальники управлінь і відділів,їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції, яка залежить від їхнього рівня.

7. Зародження укр. прокуратури (14 ст. - 1722 р)

8. Етапи зародження і розвитку прокуратури в Україні:

- Зародження укр. прокуратури (14 ст. - 1722 р)

- Прокуратура на українських землях, що входять до складу Російської Імперії 1722 – 1918

- Прокуратура на українських землях Австро-Угорської Імперії (1849 – 1918), Польщі (1920-1939)

- Прокуратура в період української революції( 1917 – 1921)

- Встановлення і розвиток української радянської прокуратури ( 1917 – поч..1930 р.)

- Прокуратура України в централізованій системі радянської прокуратури ( поч. 1930 – 1991 р.)

- Прокуратура України в період незалежності ( 1991 – наш час)

9. Органи прокуратури не належать до жодної із гілок влади ( див. пит.для самоконтролю №1) :

- органу законодавчої влади невластиво виконувати функцію представництва інтересів держави та громадян у судах та підтримання держ обвинувачення

- органу виконавчої влади невластиво виконувати наглядову і інші функції прокуратури.

- органу судової влади невластиво здійснювати наглядові функції та функцію досудового слідства.

10. Якщо колись прокуратура України буде позбавленна функцій загального нагляду а також функцію досудового слідства, тоді, безсумнівно, вона буде забезпечувально-судовим органом, тобто репрезентуватиме судову владу.

11. Прокурорський нагляд як діяльність – це врегульована нормами права діяльність органів прокуратури, спрямована на реалізацію завдань і функцій.

Прокурорський нагляд як галузь права – це сукупність правових норм, що регулюють відносини,які виникають між учасниками державного і суспільного життя, одним з яких завжди виступають прокурорський працівник, під час реалізації останнім завдань і функцій прокуратури.

Прокурорський нагляд як частина юридичної науки – система понять, поглядів, які розкривають сутність прокуратури, закономірності її виникнення, розвитку.
Прокурорський нагляд як навчальна дисципліна – яка базується на основах науки прокурорського нагляду, нормах права, що регламентують прокурорську діяльність і їхньому застосуванню на практиці прокурорськими працівниками.

12. Суб’єктом прокурорського нагляду називається учасник прокурорсько-наглядових відносин. Зазвичай мають на увазі юридично чи фізичну особу,додержання чи правильне застосування закону, якою перевіряється прокурором. Однак і сам прокурор також виступає учасником згаданих прокурорсько-наглядових відносин, що виникають на час реалізації ним своїх повноважень, а отже, він також виступає суб’єктом прокурорського нагляду, при чому основним.

13. Прокурор + суб’єкт правозастосування: КМУ, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, органи державного і господарського правління та контролю, РМ АРК, місцеві ради, їхні виконавчі органи, військові частини, політичні партії, громадські організації, масові рухи, підприємства установи і організації незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадові особи, органи що здійснюють розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, органи що виконують судові рішення в кримінальних справах та виконують інші рішення, повязанні з особистою свободою громадян.

14. Обєкт прокурорського нагляду – це діяльність міністерств, відомств, установ, підприємств, організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування , посадових осіб, на яких поширюються наглядові повноваження прокурора.

15. Засоби прокурорського нагляду – це дії і правові акти прокурора, що випливають з його повноважень і за допомогою яких він вирішує поставленні перед ним завдання : виявляти, усувати, попереджати порушення законів, притягати винних осіб до юридичної відповідальності.

16. Ні не тотожні. Поняття «працівники прокуратури» є доволі широким за змістом і охоплює всіх працівників прокурорської системи, включаючи як прокурорів, слідчих, так і адміністративно – допоміжний персонал, починаючи від бухгалтерів і закінчуючи водіями і прибиральницями. Близьким, але не тотожним є поняття « прокурорський працівники» воно є правовим, тобто таким, що має певний нормативний зміст. Ст.. 49, 50, 50-1, 53, 55, ЗУ випливає, що до прокурорських працівників належать прокурори, заступники і помічники прокурора, слідчі прокуратури, тобто особи, що мають класні чини чи військові звання, а також (у вузькому значенні) – наукові та педагогічні працівники освітніх закладів системи прокуратури України, що мають класні чини.

17. Як ціле і частини. Методика прокурорського нагляду – це наукове поняття, що означає сукупність методів і способів здійсненні прокурором своїх повноважень та вирішення завдань під час проведення перевірок, щодо додержання її застосування законом. Методика прокурорського нагляду, як виду діяльності напрацьовується практикою та наукою.

18. Теорія держави і права – прокурорський нагляд розглядається як форма державної діяльності, зазначається роль прокуратури у забезпеченні режиму законності та правопорядку, у виконанні функцій держави.

Конституційне право – вивчає місце прокуратури в системі органів держави та її відносини з ними.

Суди та правоохоронні органи України – висвітлює структуру та організаційну структуру прокуратури.

Кримінальний процес – висвітлює повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів органами дізнання та досудового слідства і в ході його участі в розгляді судами кримінальних справ на різних стадіях кримінального процесу.

Цивільний та господарський процес – розглядає повноваження прокурора, що повязанні з участю прокурора в цивільному та господарському судочинстві.

Адміністравтивне право – містить теми, щодо відповідальності за невиконання законних вимог прокурора, за неявку, за його викликом, а також, щодо повноважень прокурора у справах адміністративних правопорушень.

Курс «кримінально- виконавче право» і спец - курс «оперативно – розшукова діяльність» - передбачають вивчення повноваження прокурора, що випливають з норм ЗУ « Про ОРД»

19. ЗУ « Про прокуратуру» від 5 листопада 1991р.

Всього 56 статей.

Розділ 1 – загальні положення
Розділ 2 – система, структура і організація діяльності органів прокуратури

Розділ 3 – прокурорський нагляд:

глава 1 – нагляд за додержанням і застосуванням законів

глава 2 – нагляд за додержання законів органами, які проводять розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство.

глава 3 – підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або державного судді.

глава 4 – нагляд за додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інши х засобів примусового характеру, пов’язаних з особистої свободи громадян.

Розділ 4 – кадри органів прокуратури

Розділ 5 – інші питання організації і діяльності органів прокуратури.

20. Інші закони України, які містять норми щодо прокурорського нагляду:

- КПК, ЦПК, ГПК, КпАП, ЗУ « про міліцію», ЗУ « про ЗБУ», ЗУ « про оперативно розшукові діяльність», КУ

21. Міжвідомчі акти генерального прокурора України та юридичних установ юридичних держав що стосуються прокуратури:

- Меморандум про порозуміння між Департаментом Генерального Аторнея і Генеральною прокуратурою України з приводу співробітництва в переслідуванні воєнних злочинців від 20 серпня 1992р.

- Меморандум взаєморозуміння між ГПУ та Міністерством Юстиції Канади від 25 вересня 1992 р.

- Угода про правову допомогу та співробітництвом між ГПУ і генеральною прокуратурою Литовської Республіки від 8 грудня 1992 року.

- Протокол про наміри між ГПУ і Генеральною прокуратурою Литовської Республіки від 25 березня 1992 р.

Міжвідомчі та відомчі актиз питань міжнародного співробітництва у вигляді наказів, інструкцій, листів Генерального прокурора:

- про затвердження інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів,

- Про затвердження інструкції, про порядок використання Європейських конвенцій з питань кримінального судочинства

- Про додержання вимог міжнародно правових актів при розслідуванні кримінальних справ.

Генеральний прокурор відповідно до законів України видає обов’язково для всіх видає обов’язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.

Завдання.

1. Органи державної влади

Законодавчий орган

Органи виконавчої влади

Органи судової влади

Правоохоронні органи – органи прокуратури.

2. Система прокурорського нагляду в Україні як навчальної дисципліни

Загальна частина: Особлива частина:

-призначення прокуратури, -напрями діяльності, тобто галузі

-функції та її місце, прокурорського нагляду,

-історичні передумови та основні етапи розвитку, -участь прокуратури у міжнародному

-система і структура прокуратури, співробітництві та правовій допомозі,

-законодавство про прокуратуру. -діяльність прокуратур зарубіжних

держав.

3. Прокурорські працівники:

-прокурори,

-заступники і помічники прокурора,

-слідчі прокуратури, тобто особи, що мають класні чини чи військові звання,

- а також (у вузькому значенні) – наукові та педагогічні працівники освітніх закладів системи прокуратури України, що мають класні чини.

Працівники прокуратури:

- перелік є доволі широким за змістом і охоплює всіх працівників прокурорської системи, включаючи як прокурорів, слідчих ( Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора,начальники управлінь і відділів,їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції, яка залежить від їхнього рівня)

-так і адміністративно – допоміжний персонал, починаючи від бухгалтерів і закінчуючи водіями і прибиральницями.