Формування інтересу до вивчення до математики

ВСТУП

Особливим завданням спеціальних освітніх закладів є корекція розвитку дітей. Незважаючи на значущість проблеми корекції та значну кількість присвячених їй досліджень, вона й досі залишається недостатньо розробленою, як в теоретичному так і в практичному плані. Головне завдання спеціальної - корекція недоліків пізнавальної діяльності, складних відхилень в емоційно-вольовій сфері, розвиток мовлення, оптимальне включення дітей в соціальне середовище після її закінчення. Школа покликана дати учням ту систему знань, умінь,навиків з основних предметів, які допоможуть в трудовій діяльності і адаптуватися до суспільного середовища. Але оволодіння будь-якою професією неможливе без наявності найпростіших знань з математики.

Забезпечити глибоке й міцне засвоєння учнями знань і вмінь – одне з головних завдань, що стоять перед вчителем. Його здійсненню сприяють методи, прийоми та організаційні форми навчання,що активізують пізнавальну діяльність дітей з особливими потребами. Математика є одним із предметів, який викликає значні труднощі в більшості дітей з порушенням інтелекту. Формування обчислювальних навичок – важка й не цікава для учнів робота, якщо вчасно не вносити різноманітність в її організацію. Однією з педагогічних умов, від якої залежить ефективність уроків та підвищення рівня розумової та пізнавальної активності є рівень їх працездатності. Працюючи над цією проблемою застосовую різні методичні прийоми та методи, що розширюють пізнавальні можливості та здібності учнів, розвивають їх вміння аналізувати і синтезувати, спостерігати, порівнювати, узагальнювати набуті знання та згладжують істотні вади психіки, емоційно-вольової сфери.

Метою даної розробки є допомога вчителям математики у формуванні позитивної мотивації до навчання дітей з особливими потребами та активізації пізнавальної діяльності на уроках математики .

Наведені вправи, ігри , кросворди, загадки, тести , ребуси дають можливість розвитку пізнавальної діяльності, розвитку зв’язного мовлення та поповнення словникового запасу.

Формування інтересу до вивчення до математики

Вивчення математичного матеріалу має важливе значення для розумово відсталих. Без наявності елементарних математичних знань не можливо пристосувати таку особливість до життя суспільному середовищі після закінчення школи.

2.1. Особливості викладання математики в спеціальній школі

Розумово відсталі школярі не мають можливості оволодіти систематичним курсом математики. Забезпечити глибоке й міцне засвоєння учнями знань і вмінь – одне з головних завдань, що стоять перед вчителем. Його здійсненню сприяють методи, прийоми та організаційні форми навчання, що активізують пізнавальну діяльність розумово відсталих школярів. Математика є одним із предметів, який викликає значні труднощі в більшості дітей з порушенням інтелекту.

Формування обчислювальних навичок – важка й не цікава для учнів робота, якщо вчасно не вносити різноманітність в її організацію. Однією з педагогічних умов, від якої залежить ефективність уроків та підвищення рівня розумової та пізнавальної активності є рівень їх працездатності. Працюючи над цією проблемою застосовую різні методичні прийоми та методи, що розширюють пізнавальні можливості та здібності учнів, розвивають їх вміння аналізувати і синтезувати, спостерігати, порівнювати, узагальнювати набуті знання та згладжують істотні вади психіки, емоційно – вольової сфери і забезпечують зростання фонду їх здібностей. Низький рівень самостійності у виконанні завдань особливо виявляється тоді, коли учням необхідно виконати розумові, інтелектуальні дії, визначити мету і завдання діяльності, шляхи їх досягнення, спланувати хід виконання завдань, проконтролювати результати.

Принципи навчання в спеціальній школі практично не відрізняються від звичайних дидактичних принципів, але специфіка навчання дітей з розумовою відсталістю вносить свої корективи. Навчання –процес , що складається з викладання (тобто активної діяльності педагога ) та навчання учнів (активного пізнавального процесу , в якому проявляються і формуються розумові якості учнів).

2.2. Корекційно-розвивальна робота на уроках математики

Корекційний вплив на дитину з проблемами в розвитку складається, перш за все, в формуванні психологічних механізмів діяльності. Для дітей даної категорії характерна загальмованість, нездатність диференціювати прості об’ємні форми, неповнота і погане утримання в пам’яті просторових відношень. Учні з інтелектуальною недорозвиненістю схематично і неконкретно розв’язують задачі. Приступають до виконання завдань без необхідної попередньої орієнтації в ньому, без активної розумової роботи над планом розв’язання. Вади мовленнєвого розвитку дають відбиток на відповідях дітей, на розумінні змісту задачі.
В зв’язку з присутністю у розумово відсталих учнів ряду ускладнень при вивченні математики, існують особливості навчання предмету.
• Діти засвоюють матеріал повільно, з великими ускладненнями, при цьому витрачаючи чимало зусиль, тому потрібно дозовано подавати матеріал.
• Без довготривалої підготовки дітям складно засвоювати матеріал.

Завжди є пропедевтичний період.

• Матеріал закріплюється і повторюється на кожному уроці.

• Матеріал подається шляхом узагальнення спостережень над конкретними явищами дійсності, практичних операцій над предметами.

• У дітей з порушенням інтелекту активніше працює права півкуля – образна пам’ять, тому слід обов’язково використовувати наочність, лічильний матеріал, дидактичні ігри, натуральні предмети. Матеріал потрібно робити більш образним, емоційним, таким, що запам’ятовується.

Для формування математичних уявлень необхідні розвиток пізнавальної активності, зацікавленості до вивчення предмету. Не важливо проводиться стандартний урок чи нестандартний, урок повинен бути робочим і цікавим, а на цікавому уроці працює кожен і працюють всі. Використати один метод ізольовано неможливо, тому, як правило, використовую декілька методів:

мовленнєві (розповідь, пояснення, бесіда);
практичні (робота з підручником, гра, практична робота);
наочні ( демонстрація натуральних об’єктів, таблиць, схем).

Намагаюся, щоб всі учні класу знаходилися в полі зору. В разі, коли за своїм психічним станом учень не в змозі працювати самостійно, пояснюю матеріал йому індивідуально. Для попередження швидкої втомлюваності чи зняття її перемикаю учнів з одного виду діяльності на іншу, урізноманітнюю види завдань. Зацікавленість до уроку підтримую, використовуючи дидактичний матеріал, вводячи в урок ігрові моменти.

2.3. Доброзичливе ставлення вчителів до учнів

Виключно важливе значення має доброзичливий тон вчителя, увага до дитини, заохочення будь – яких його успіхів.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб не йти слідом за проблемою, яка з’явилася у дитини, а зробити все необхідне для її запобігання.

Завдання, які ставлять перед собою вчителі:

- дбати про те, щоб пізнавальний процес був цікавим;

- не допускати змагальності (змагаються в іграх, а не в навчанні);

- не виправляти, особливо публічно, помилки учнів (а намагатися, щоб учень сам виявляв і виправляв свої помилки);

- навчати дітей не боятися своїх помилок.

3. Урізноманітнення діяльності учнів на уроках математики.

Активність як риса особливості передбачає, що учень стає суб’єктом діяльності і керує своїм власним розвитком із урахуванням загальнолюдських цінностей, вимог суспільства.

Стан активності виявляється в психологічному настрої діяльності учня: зосередженості, уваги, розумових процесів до самостійної діяльності, особистої ініціативи.

Використання активних форм і методів навчання безпосередньо мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, навчання, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гарантує характер, підвищує життєву стійкість до протидії.

Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який мають закласти, як вчитель.

Кожен урок включає розвиваючі ігри, творчі завдання, логічні вправи які стимулюють дітей до активної діяльності, сприяють усвідомленню математичних закономірностей.

3.1. Розвиваючі завдання

Гра має велике значення в житті дитини, має те ж значення, яке в дорослого діяльність, робота, служба. Гра тільки на перший погляд здається без турботливою і легкою. А на справді вона владно вимагає щоб гравець віддав їй максимум своєї енергії., розуму, витримки, самостійності, кмітливості.

Гра – це ,,дитя праці”. Дитина, спостерігаючи за діяльністю дорослих, переносить її в гру. Граючись дитина приймає на себе соціальну функцію дорослого і відтворює її в своїх діях.

Дидактична гра ,,Екскурсія в магазин”

Є купюра вартістю 200 гривень.

Що можна купити в магазині ,,Канцелярські товари”

Ручка…

Зошит…

Простий олівець…

Альбом для малювання…

Щоденник…

а) спочатку учні виступають торговими представниками ,встановлюють вартість товару;

б) потім учні являються покупцями, вибираючи товар;

в) учні виступають продавцями , повинні порахувати вартість вибраного товару і розрахуватися з покупцем.

,,Математичне лото”

В кожного учня карточка поділена на квадрати. В кожному квадраті написане число. Ще окремі квадрати, за розмірами намальованих квадратів на карточках.

Зміст гри: учитель читає завдання, а учні виконують і на полі карточки закривають те число, яке вони вважають буде правильною відповіддю.

Один квадрат залишається не закритим, те число що можна охарактеризувати (склад числа, його,,сусіди-числа” в числовому ряду, на скільки ділиться)

Завдання до математичного лото:

1) Найбільше двоцифрове число

2) Найбільше одноцифрове число.

3) Що це за число у якого 2 сотні, 3 десятки, 6 одиниць.

4) Число 8 збільшити у 5 разів одержали…

5) сума чисел 200 і 40

6) Різниця чисел 400 і 100

7) Число 100 зменшити на 10

8) Число 150 збільшити на 30

МАТЕМАТИЧНЕ ЛОТО