Освітлення, опалення та вентиляція навчальних приміщень

Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється облаштовувати навчальні приміщення так, щоб світловий потік був спрямований праворуч, спереду від учнів. Природне освітлення повинно бути рівномірним і не створювати блиску.

Штучне освітлення приміщень може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпечною та надійною. У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно до лінії вікон.

Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах. До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень.

У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура повітря в класах і кабінетах 17-20 град. C

У навчальних приміщеннях необхідно організовувати широку аерацію та повітряний обмін через системи вентиляційних каналів.

Заходи по обмежуванню дії шуму.

Шуми шкідливо впливають на здоровя людей, знижують їх працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія). В осіб які мають «шумні» професії, шлункові захворювання (гастрити тощо) трапляються у 4 рази частіше, ніж у інших.При виконанні визначених завдань рівень шуму не повинен перевищувати:

40 дБ - роботи, повязані з розробкою концепцій, викладацька, творча діяльність;

50 дБ - розумова праця, керування виробництвом;

55 дБ - висококваліфікована робота у приміщенні;

65 дБ - розумова робота за індивідуальним планом, машинна графіка.

Вухо людини сприймає шум до 130 дБ. Больовий поріг - 140 дБ. При 150 дБ шум для людини стає нестерпним. Заходи з боротьби із шумом:

1 Організаційні й архітектурно-планувальні заходи

угруповання приміщень з підвищеним рівнем шуму в одній зоні будинку, відділення їх коридорами, підсобними, допоміжними, складськими приміщеннями;

проектування по можливості більшої кількості виробничих приміщень витягнутої форми, висотою 6-7 м. При цьому забезпечується зменшення числа відбиття звукових хвиль;

2 Медико-профілактичні

проведення попередніх та періодичних медичних оглядів, диспансерне спостереження за здоров'ям працюючих в умовах підвищеного рівня шуму протягом першого року роботи (через індивідуальну чутливість людини відносно дії шуму);

підвищення опірності організму працюючих до впливу шуму (щоденний прийом вітамінів В1, С протягом 2-х тижнів);

Санітарні норми допустимого шуму обумовлюють необхідність розробки технічних, архітектурно-планувальних та адміністративних заходів, спрямованих на створення відповідає гігієнічним вимогам шумового режиму, як в міській забудові, так і в будівлях різного призначення, дозволяють зберегти здоров'я та працездатність населення. Одним з ефективних засобів боротьби з виробничим шумом є використання демпфуючих металевих і неметалічних матеріалів. Однак неметали не використовуються для зниження шуму зіткнень з-за їх невисоких характеристик міцності, а металеві матеріали, що характеризуються високими міцнісними властивостями, забезпечують зниження шуму досить незначно, тому постало питання про створення принципово нових матеріалів, які могли б мати високі міцнісні характеристики і достатні демпфуючі властивості. Такими матеріалами є біметали.

Атестація робочих місць.

Атестація робочих місць в закладах освіти здійснюєтся з врахуванням: Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу 1

Головна мета атестації - регулювання відносин між роботодавцем та працівниками щодо реалізації їхніх прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Щорічно у серпні робоча комісія, призначена наказом керівника навчального закладу, визначає готовність навчальних кабінетів, майстерень, спортзалів, ігрових та спортивних майданчиків, інших приміщень навчального закладу до нового навчального року і складає акти-дозволи на введення їх в експлуатацію.

Наказами керівника навчального закладу у серпні місяці створюються постійно діюча комісія із загального огляду будівель, споруд та інженерно-технічних комунікацій навчального закладу, яка перед початком навчального року проводить огляд будівель, приміщень, комунікацій та постійно діюча комісія з випробування приставних дробин.

Під час підготовки приміщень та обладнання навчального закладу до нового навчального року заступник директора з адміністративно-господарської роботи разом з посадовими особами, відповідальними за безпечну експлуатацію засобів виробництва, проводить огляд строків перевірки засобів виробництва, обладнання. За умови закінчення термінів експлуатації або настання терміну чергової перевірки засобів виробництва необхідно подати відповідну інформацію керівнику навчального закладу.

Атестація навчальних кабінетів проводиться з метою дотримання обов'язкових загальних та спеціальних вимог до матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами раз на три роки, згідно з:

1. Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів з додатками (2004 р.).

2. Положенням про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах з додатками (2012 р.).

3. Правилами безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії, біології та інших кабінетах підвищеної небезпеки.

5. Базового переліку засобів навчання окремо для кожного типу кабінетів ЗНЗ.

86. Інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.
Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових чи світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо. Саме слово "інформатика" походить від латинського information, що означає виклад, роз'яснення факту, події. Отже, інформація – це продукт взаємодії даних та методів, який розглядається в контексті цієї взаємодії.

За способом відображення, прийнятним для людини, інформація поділяється на такі основні види: звукова, текстова, числова, графічна, комбінована інформація.

Відповідно Закону України "Про інформацію" від 06.04.2000 р. інформацію розмежовують на:

- статистичну - це офіційна документована державна інформація.

- масову- привселюдно поширювана друкована й аудіовізуальна інформація;

- державних органів і органів місцевого та регіонального самоврядування - офіційна документована інформація;

- інформацію про особу - це сукупність відомостей про особу;

- довідково-енциклопедичного характеру - зведення про суспільне, державне життя і навколишнє природне середовище;

- соціологічну - документовані або привселюдно повідомлені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій і явищ, процесів, фактів;

- науково-технічну - зведення про вітчизняні та закордонні досягнення науки, техніки, виробництва, отримані в ході науково-дослідної роботи.

Властивості: об'єктивність, достовірність, повнота, актуальність, корисність, комулятивність, однозначність, зрозумілість, надлишковість.

До основних рис інформації належить віднести такі:

- інформація - це нематеріальна субстанція, але вона передається за допомогою матеріальних носіїв;

- інформація залежить не тільки від знаків та символів, а й від їх взаємного розташування;

- при передаванні інформації з однієї точки простору в іншу вона не зникає в початковій точці;

- інформація повинна відповідати вимозі розпізнання.