Досвід українських бібліотек

Сьогодні великого значення набуває інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) бібліотек, пов’язана із створенням, опрацюванням, зберіганням, використанням і управлінням інформацією. Одним із напрямів ІАД бібліотек є інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, необхідних для організації роботи будь-якої інституції. Створення віртуальних електронних інформаційних ресурсів спонукає бібліотеки до вирішення проблем управління інформаційними потоками, їх аналізу та здійснення комплексу процесів щодо їх оптимізації, актуалізації, архівації. Розвиток ІАД в бібліотечній системі зумовлюється також необхідністю оптимізації управління наявним в бібліотеці інформаційними ресурсами. Сучасна бібліотека повинна створювати якісну та оперативну інформаційно-аналітичну продукцію.

Специфіка ІАД полягає в тому, що вона – є елементом системи і процесу управління. Тому така діяльність бувє зазвичай прикладною, а не теоретичною, у ній існують певні терміни підготовки матеріалів, їх повноти, достовірності, обґрунтованості, відповідальності авторів. Тому основна увага приділяється не стільки глибині та оригінальності опрацювання проблем, скільки їх оперативності й ефективності [58]. В останнє десятиліття постійно збільшується використання компютерних технологій у процесі ІАД.

ІАД – є специфічним різновидом інтелектуальної, розумової діяльності людини, в процесі якої внаслідок певного алгоритму послідовних операцій – пошуку, накопичення, зберігання, обробки, аналізу первинної інформації утворюється нова, вторинна аналітична інформація у формі аналітичної довідки, звіту, огляду, прогнозу.

Інше визначення ІАД – це сукупність дій на основі концепцій, методів, засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, опрацювання й аналізу даних із метою обгрунтування і прийняття рішень [15, 14].

ІАД сучасних бібліотек повязані із багатьма видами діяльності – науковою, управлінською, повсякденою [107].

У інформаційному суспільстві інтенсивно зростають потоки інформації. Це спричиняє потребу якісного її опрацювання у відповідності до інформаційних потреб різних категорій користувачів. Керівникам установ, підприємств та організацій для прийняття оптимальних управлінських рішень необхідний постійний інформаційний супровід та інформаційне забезпечення. Робота бібліотек із забезпечення інформаційних потреб цієї категорії користувачів повинна базуватися на створенні інформаційних продуктів, що містять не тільки окремі інформаційні видання або дані, а й аналітичні висновки та прогнози, які дають підстави для прийняття кваліфікованих управлінських рішень.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського у 1992 році створила спеціальний підрозділ Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ), головним завданням якого є введення в суспільний обіг через управлінську сферу найбільш затребуваних науково-інформаційних матеріалів з фондів найбільшої в державі бібліотеки у формах, придатних для ефективного практичного використання. Таким чином, користувачами інформаційно-аналітичних продуктів відділу стала переважна більшість регіональних і місцевих владних структур. Відповідно до запитів різних категорій користувачів Служба розробляла необхідні їм інформаційно-аналітичні продукти [68, 42].

Керівник підрозділу В. Горовий з 2014 року в інформаційно-аналітичному бюлетені СІАЗ «Україна: події, факти, коментарі» додає до нього розділ, в якому публікуються інформаційно-аналітичні огляди ЗМІ.

Специфіку, становлення та розвиток ІАД у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В. О. Сухомлинського розкрито у дослідженнях С. Зозулі, О. Карпенка, Л. Пономаренко. У бібліотеці працює відділ науково-аналітичного опрацювання та поширення інформації у сфері освіти, який готує інформаційні матеріали до віртуального інформаційно-бібліографічного ресурсу «Педагоги-новатори України», що розкривають здобутки українських педагогів; систематично аналізує головні події в освіті «Моніторинг ЗМІ з питань освіти і науки»; формує інформаційно-аналітичні огляди до рубрики «Аналітичні дослідження з реформування освіти: статті та огляди», провадить підбір інформаційно-аналітичних матеріалів до рубрики «Результати наукової діяльності установ НАПН України». Результати ІАД працівників відділу представлено на сайті ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського [44].

Інформаційно-аналітична діяльність бібліотек розгортається у декількох напрямах:

1. «Віртуальна довідка»

2. Вибіркове розповсюдження інформації

3. Диференційоване обслуговування керівництва

4. Інші види інформаційного забезпечення користувачів

Віртуальна довідка

Інформаційно-аналітична діяльність бібліотек України представлена послугою «Віртуальна довідка». Ця послуга розміщена на сайтах обласних універсальних наукових бібліотек, таких як: Кіровоградська ОУНБ імені Д. Чижевського, Хмельницька ОУНБ імені М. Островського, Волинська ОУНБ імені Олени Пчілки, Рівненська ОУНБ, Вінницька ОУНБ імені К. Тимірязева, Чернігівська ОУНБ імені В. Короленка, Дніпропетровська ОУНБ, Закарпатська ОУНБ.

Державні бібліотеки, які одними із перших запровадили «Віртуальну довідку», були Державна бібліотека України для юнацтва (м. Київ) та Харківська державна наукова бібліотека імені В. Короленка.

До бібліотек вищих навчальних закладів, у яких організовано віртуальні довідкові служби належать: бібліотека Бердянського державного педагогічного університету, бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, НТБ Вінницького національного технічного університету, НБ Дніпропетровська медична академія, НТБ Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна,Бібліотека Житомирського державного університету імені Івана Франка, НБ "Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника", НБ Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Бібліотека Держ. ВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", НБ Національного університету "Києво-Могилянська академія" , НБ Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Бібліотека Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Бібліотека Львівського державного університету фізичної культури, Бібліотека Мукачівського державного університету, Бібліотека імені академіка М. О. Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Бібліотека Одеського національного економічного університету , Бібліотека Одеського національного медичного університету, Бібліотека Одеської державної академії будівництва та архітектури, НБ Національного університету "Острозька академія", НБ Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, НБ Рівненського державного гуманітарного університету , НБ Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Бібліотека Сумського державного університету імені Богдана Хмельницького, Бібліотека Тернопільського національного економічного університету, НБ Ужгородського національного університету, НБ Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, НБ Хмельницького національного університету, НБ Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, НБ Чернігівського національного технологічного університету.

Низка бібліотек навчальних закладів надають віртуальні довідки за допомогою електронної пошти E-mail: Бібліотека Дніпропетровської консерваторії імені М. Глінки, Бібліотека Київського національного університету будівництва і архітектури, Бібліотека національного університету фізичного виховання і спорту України, НБ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Бібліотека Миколаївського національного аграрного університету, Бібліотека Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія".

Всі зазначені бібліотеки мають власні правила користування «віртуальною довідкою», перелік кількісних або якісних обмежень під час пошуку, режим обслуговування, умови обслуговування: автономно чи у межах корпоративного співробітництва. Особливо докладно умови користування цим сервом представлено на сайті Державної бібліотеки України для юнацтва. Вона побудована у формі можливих запитів читачів та відповідей на них. Херсонська обласна дитяча бібліотека у правилах вказує, що віртуальна довідка не працює замість користувача, а допомагає йому у самостійній роботі. Існуючі послуги із надання «віртуальної довідки» мають синонімічні назви: «Електронна довідка» Вінницької ОУНБ імені К. Тимірязєва, "Віртуальна довідкова служба" Луганської ОУНБ імені О. Горького, "Довідкове бюро" Костянтинівської міської центральної бібліотеки Імені М.Горького, "Народний пошук" Державної бібліотеки України для юнацтва. У бібліотеках ВНЗ, також є різні назви такої послуги: "Електронна довідка" Наукової бібліотеки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка; "Віртуальна довідка" Науково-технічної бібліотеки Івано-Франківського національного університету нафти і газу, Наукової бібліотеки Тернопільського національного економічного університету, Бібліотеки Буковинської державної фінансової академії; "Запитай бібліотекаря" бібліотеки Національної академії ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Ґжицького; "Віртуальна довідкова служба" Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника; "Питання і відповіді" Наукової бібліотеки Рівненського державного гуманітарного університету і Науково-технічної бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка"; "Віртуальна бібліодовідка" Львівського державного університету фізичної культури.

Методика спілкування бібліотекарів із читачами у віртуальних службах вітчизняних бібліотек є різною. Зазвичай це розміщення на сайтах спеціальних полів, які заповнюються користувачем. Вони різняться частотою запитуваної інформації. Поля для заповнення найчастіше такі: ім'я, електронна адреса, мета запиту, вид діяльності, власне запит. Відповіді з'являються на сайтах разом із запитами та отриманими даними про користувачів. Низка бібліотек надсилають відповіді на електронну пошту читаса, оскільки вважають, що запитання та відповіді не є публічною інформацією. У таких випадках користувачі пишуть листа на електронну адресу бібліотеки, заповнюючи форми: вказати тему довідки, галузь знань, мету довідки, тип потрібної інформації. Віднайдена інформація надсиласться замовнику безкоштовно на його електронну адресу. До таких бібліотек належить Костянтинівська міська центральна бібліотека імені М. Горького, Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека [109, 99].

Бібліотеки, у яких відсутній сервіс «віртуальна послуга», пояснюють це недосконалістю наявної техніки і технології, програмного забезпечення, в деяких випадках відсутність кваліфікованих бібліографів, які б здійснювали якісну організацію такого сервісу [91, 30].

Аналіз ІАД бібліотек ВНЗ західного регіону здійснила З. Романуха за такими параметрами: за назвами, правилами користування, можливостями доступу до віртуальних довідок, видами довідок, які вони надають, джерелами інформації, за якими формується відповідь, її оформленням, наявністю архіву виконаних довідок. У всіх досліджуваних бібліотеках віртуальні довідки, що надаються в онлайновому режимі, діють за принципами загальнодоступності та безоплатності, оперативності виконання запитів, обов'язковості надання відповідей користувачам, гарантування конфіденційності. Віртуальними довідковими службами виконуються такі ж типи довідок, що й у традиційному довідково-бібліографічному обслуговувані: адресні, фактографічні, тематичні, уточнювальні. Специфікою фактографічних довідок, є те, що окрім визначених даних із вказаними традиційними та електронними джерелами інформації, містять посилання на повний текст документа, доступний через Інтернет [91, 30].

Працівники, які здійснюють пошук відомостей для віртуальних довідок, використовують традиційний та електронний довідково-бібліографічний апарат, ресурси Інтернету.

Під час тривалого процесу віртуального довідково-бібліографічного обслуговування виникають повторювані запити. Тому у бібліотеках може бути наявний електронний архів виконаних довідок. Такий архів представлений на сайті бібліотеки Хмельницького національного університету, ввійти до архіву моде кожен користувач. У архіві виконі довідки розподілені за галузями знань, або за часом подання запиту. На сайті Державної бібліотеки України для юнацтва міститься рейтинг переглядів виконаних запитів. Луганська ОУНБ пропонує користувачам переглянути виконані довідки за допомогою ключових слів.

Зазвичай бібліотекарі здійснюють пошук інформації у власному фонді, але є бібліотеки, які використовують електроні каталоги інших бібліотек і ресурси Інтернету. Для того щоб полегшити подальший пошук документів, у віртуальних довідках вказують бібліотеку, у якій зберігається документ, шифр, під яким він зберігання, або Інтернет-адреси електронних документів. Публічна бібліотека імені Лесі Українки, окрім шифру, зазначає ще й відділ, у якому зберігаються видання. Херсонська обласна дитяча бібліотека, використовує власний фонд, а також фонд Херсонської ОУНБ імені Олеся Гончара, та при потребі електронну адресу ресурсів Інтернет. У кожної бібліотеки, яка надає такі послуги, є свої правила щодо загальної кількості запитів, кількості віднайдених джерел у відповідях, терміна виконання запитів. Костянтинівська міська центральна бібліотека імені М.Горького виконує запити протягом трьох діб; Державна бібліотека України для юнацтва – упродовж двох днів чи тижднів, залежно від складності запиту; Публічна бібліотека імені Лесі Українки і бібліотека Хмельницького національного університету – через дві доби.

Є певні підходи щодо тематичного спрямування цього сервісу. Херсонська обласна дитяча бібліотека при виконанні «віртуальної довідки» має краєзнавчу спрямованість, тобто шукає документи про Херсонщину. Луганська ОУНБ здійснює пошук відомостей про історію, економічний та культурний розвиток Луганщини, інформацію про видатних людей краю. Головною умовою українських бібліотек є те, що вони не відповідають на запити, що суперечать законодавству та морально-етичним нормам.

У 2005 році організовано перший український корпоративний проект «Об'єднана віртуальна довідкова служба», ініціатором якого стала Національна бібліотека України для дітей. До проекту входять: Миколаївська центральна бібліотека для дітей імені Ш. Кобера і В. Хоменка, Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека імені Д. Лижевського, Херсонська обласна бібліотека для дітей, Донецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Н. Крупської, Львівська обласна бібліотека для дітей, Дніпропетровська централізована система бібліотек для дітей, Центральна бібліотека імені М.Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва. Електронне довідково-бібліографічне обслуговування дає змогу найбільш якісно задовольняти запити читачів.

Практика ІАД таких вітчизняних бібліотек як: НБУВ, Національна парламентська бібліотека України, Івано-Франківська ОУНБ ім. І. Я. Франка, Львівська ОУНБ, Полтавська ОУНБ ім. І. П. Котляревського, Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу показує, що частина інформаційних ресурсів, які втратили свою актуальність, можуть бути використані у процесі підготовки інформаційно-аналітичного продукту [109, 99].

Інформаційно-аналітична діяльність Луганської ОУНБ ім. М. Горького зосереджена на створенні вторинної інформаційної продукції, зокрема, тематичних покажчиків, бюлетенів, прес-дайджестів, аналітичних щотижневих оглядів місцевої періодики, оглядів видань на CD-ROM. Наявність у бібліотеці сучасного інформаційно-технологічного забезпечення дало змогу додати до інформаційних продуктів та послуг віртуальну довідку, он-лайн календарі знаменних дат, веб-лоції за визначеними темами, інформаційні бюлетені книжкових новинок у бібліотеці, віртуальні виставки [45].

У наш час набула поширення комунікація бібліотеки із віддаленими користувачами за допомогою спеціальної веб-форми й висвітлення запитів і відповідей на бібліотечному сайті. Для покращення сервісу бібліотеки України об'єднують свою співпрацю щодо електронного довідково-бібліографічного обслуговування, формуючи корпоративні проекти. Така тенденція є перспективною, до такого висновку дійшли й учасники круглого столу "Стратегія розвитку бібліотек України" (проводився у Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці імені О. Гмирьова, квітені 2005), які висловили пропозицію створити координаційний центр "Віртуальна довідка" [20].