S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми

Працездатність залежить від темпу, точності роботи та динаміки втомлюваності. Дітям зі сповільненим тем­пом роботи або швидкою втомлюваністю слід спочатку

м. зменшувати обсяг завдань, чергувати навантаження з

відпочинком, а згодом поступово прискорювати темп і

;\ збільшувати стійкість нервової системи до навантажень.

- ■. В учнів, у яких точність роботи страждає через її при-

скорений темп, необхідно формувати навички самоконт­ролю, уміння помічати і виправляти власні помилки.

Модуль I

S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми - student2.ru Якщо дитина надто збудлива, швидка, слід спеціально організувати її працю, уповільнити, давати їй не все за­вдання одразу, а поетапно, перевіряти при цьому ре­зультат виконання кожного елемента.

■S Урахування індивідуальних особливостей піз­навальних процесів. Індивідуальне навчання часто на­дається дітям, у яких окрім основного порушення наявні й специфічні проблеми, зокрема: нестійка увага; знижена здатність до узагальнення, абстрагування, встановлення причино-наслідкових зв'язків; акалькулія чи дискальку-лія, аграфія чи дисграфія; недостатність рухових умінь, грубі порушення моторики; недостатній розвиток про­сторових уявлень; грубі порушення пам'яті; порушення зв'язного мовлення. При виявленні таких проблем вчите­лю слід узгодити свої дії з психологом, логопедом чи ін­шим спеціалістом з метою добору правильних корекцій-них прийомів і відповідного змісту роботи. Наприклад, корекція недоліків уваги досягається тренуванням уваги з допомогою спеціальних вправ; розвитком регулюю­чої функції мовлення та навичок самоконтролю. Дітям з грубими порушеннями моторики варто дуже ретельно дозувати рухові завдання, вправи з письма. Коригувати вади письма можна шляхом тренування пам'яті з до­помогою спеціальних вправ та ігор; формування раціо­нальних прийомів запам'ятовування; опосередкування пам'яті процесами мислення та мовлення. Від учнів із недорозвитком зв'язного мовлення необхідно вимагати відповідей повними реченнями, стимулювати їх міркува­ти вголос, вголос планувати свою діяльність.

4. Корекційна спрямованість як основний принцип організації навчання дітей з вадами психофізичного розвитку

Найважливіше завдання системи корекційної освіти - це підготовка дитини з психофізичними вадами до повноцінного життя у сучасних соціально-економічних умовах. Певні від­хилення у фізичному та розумовому розвитку учнів спеціаль­ної школи створюють труднощі у досягненні загальної освітньо-виховної мети, породжують суперечності між прагненнями учнів

Загаяьчг

питання корекційної педагогіки та спеціальної психологи

S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми - student2.ru і їхніми можливостями. Тому процес навчання і виховання дітей З психофізичними вадами має чітку корекційну спрямованість. Корекція дефектів психофізичного розвитку учнів, розвиток їх-ньої особистості здійснюється у процесі всієї роботи спеціальної школи. Окремої програми корекції не існує, вона проводиться на навчальному матеріалі всіх предметів, у повсякденному жит­ті,. Педагогічні прийоми корекційної роботи стимулюють ком­пенсаторні процеси розвитку дітей з психофізичними вадами і дозволяють формувати у них нові позитивні якості.

">v" Корекційна спрямованість становить сутність навчально-виховного процесу у спеціальній школі і не розглядається як окрема ділянка або додаток до основного змісту роботи школи, Сполучена з ним. Наявне порушення впливає на особистість дитини в цілому, а це означає, що для її розвитку дитини на-ічання, виховання, розвиток і корекція повинні бути єдиним процесом, який включає корекційні завдання як інтегровану складову частину.

Навчання є основним шляхом корекції недорозвитку психі­ки дітей з психофізичними вадами, оскільки знаходиться у не­розривній єдності з вихованням і розвитком і може бути спрямо­ваним також на формування новоутворень особистості дитини. Успішне виконання завдань спеціальної школи можливе лише тоді, коли всі педагогічні заходи спрямовуватимуться на посла-биення або подолання психічних та фізичних недоліків учнів, на їхній подальший цілісний особистісний розвиток. Саме тому в теорії та практиці корекційної педагогіки вживається термін щадекційно-розвивальна робота або корекційно-розвивальний вроцес навчання.

Система корекційних заходів на учнів має впливати на осо­бистість в цілому і виявлятися у єдності таких її компонентів, як пізнавальні й емоційно-вольові психічні процеси; досвід (аиання, вміння, навички); спрямованість; поведінка; а також ■ бути розрахована на тривалий час.

Ефективність корекційної спрямованості навчання можна

ІЯити за такими критеріями:

і*1

~ якісне і кількісне полегшення структури дефекту;

**- "виправлення недоліків і перехід скоригованої вади до пози-

' г!;ТИВних можливостей дитини;

** гДідвищення рівня актуального розвитку і, як наслідок, роз-

Щирення зони найближчого розвитку; ~ свідоме користування дітьми набутим досвідом; ~ накопичення і позитивна зміна властивостей особистості

Модуль І

S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми - student2.ru Розв'язання корекціііних завдань с функцією кожного пра цівника спеціальної школи, тому водночас із навчальною і ви­ховною персонал проводить корекційну роботу.

Корекційна робота— це діяльність, спрямована на поліп­шення процесів розвитку і соціалізації дитини, послаблення або подолання психофізичних вад учнів у процесі їх навчання і ви­ховання з метою максимально можливого розвитку їхньої особис­тості та підготовки до самостійного життя (С. П. Миронова).

Корекційна робота проводиться у системі, компонента­ми якої є:

- єдність педагогічних і медичних впливів на учня;

- взаємодія вчителів, вихователів, психолога, лікарів, батьків
учнів;

- дотримання послідовності і наступності у корекційно-виховній
роботі;

- суворе дотримання єдиного охоронно-педагогічного режиму
в школі та сім'ї.

Корекційні завдання розв'язуються залежно від виду ано­малій, конкретного клінічного діагнозу дитини, її потреб і мож­ливостей. З урахуванням специфіки кожної аномалії у різних типах шкіл ці завдання окрім вчителів розв'язують на спеці­альних заняттях і вузькі спеціалісти, зокрема, тифлопедагоги, сурдопедагоги, логопеди, психологи, лікарі ЛФК та інші. Ця специфіка передбачена навчальними планами кожного типу спе­ціальної школи.

Індивідуальне навчання дітей з вадами психофізичного розвитку ґрунтується на принципах спеціальної дидактики, тому також обов'язково є корекційно спрямованим.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте принципи, покладені в основу організації
спеціальних закладів для дітей, що потребують корекції пси­
хофізичного розвитку.

2. Які показники розвитку дитини покладаються в основу дифе­
ренційованої системи спеціальних закладів?

3. Визначить мету різних типів закладів для дітей, що потребу­
ють корекції психофізичного розвитку, і шляхи її реалізації.

4. Дайте визначення та назвіть завдання інтегрованого навчання.
5 У яких формах може здійснюватись інтегроване навчання?

6. Розкрийте поняття інклюзії та інклюзивної освіти.

7. Що спільного і відмінного між інтеграцією та інклюзії кР
52

g

10.

11.

12.

і питання корек^ійноі педагогіки та спеціальної психологи

---- -—<-------------------------------------------------------------------------

Які умови слід забезпечити для реалізації інтегрованого та інклюзивного навчання?

Яку користь дасть інтегроване та інклюзивне навчання дітям з психофізичними порушеннями та їхнім здоровим одноліткам? Якою є роль вчителя масової школи, психолога у реалізації інтегрованого та інклюзивного навчання? Яку роботу слід провести вихователю, вчителю із батьками здорових дітей для забезпечення інтеграції та інклюзії? Розкрийте сутність індивідуального навчання дітей з пору­шеннями психофізичного розвитку.

Чому індивідуальне навчання дітей з порушеннями психофі­зичного розвитку має здійснювати вчитель-дефектолог? Обґрунтуйте взаємозв'язок навчання, виховання, розвитку і корекції стосовно дітей з психофізичними порушеннями.

Наши рекомендации