Поправочні коефіцієнти для визначення еколого-агрохімічного стану грунту з урахуванням кліматичних умов та меліорацій
| Область | Поправка на кліматичні умови,  | Поправка на меліорації,  |
| Вінницька | 0,94 | 1,11 |
| Волиь | 0,93 | 1,00 |
| Житомирські | 0,92 | 1,06 |
| Івано-Франківська | 0,89 | 1,00 |
| Київська | 0,9 | 1,08 |
| Кіровоградська | 0,3 | 1,21 |
| Львівська | 0,89 | 1,21 |
| Одеська | 0,88 | 1,00 |
| Полтавська | 0,90 | 1,26 |
| Рівненська | 0,96 | 1,03 |
| Сумська | 0,89 | 1,00 |
| Тернопільська | 0,93 | 1,00 |
| Харківська | 0,90 | 1,13 |
| Хмельницька | 0,96 | 1,03 |
| Черкаська | 0,89 | 1,05 |
| Чернігівська | 0,94 | 1,03 |
Поправочні коефіцієнти вводять послідовно.
Завдання:1. На основі еколого-агрохімічного паспорту поляпровести агрохімічну оцінку та зведену агроекологічну оцінку ґрунтів поля. 2. Визначити лімітуючі показники еколого-агрохімічної якості ґрунтового покриву поля, розрахувати відсоток їхнього перевищення (зниження) над оптимальними показниками. Спрогнозувати можливі наслідки впливу лімітуючих показників на ріст і розвиток рослин.
Розрахунки виконуються згідно вихідних даних (див. табл. Д 1)
Контрольні питання
1. Бонітування це?
2. Охарактеризуйте об’єкти агроекологічного дослідження.
3. З якою метою здійснюють екологічну оцінку?
4. Завдання агроекологічної оцінки земель?
Висновок
Практична робота №2
Тема: Оцінка основних агрокліматичних умов вирощування рослин
Мета: ознайомитися з методиками оцінки основних агрометеорологічних показників, та встановити оцінку агрокліматичних умов функціонування агроекосистеми
Теоретичні відомості
Урожайність сільськогосподарських культур передусім залежать від кількості сонячного світла, тепла і вологи, зміни погодних умов, особливостей клімату. Розміщення галузей сільського господарства, зон вирощування сільськогосподарських культур, спеціалізація господарств, системи машин і знарядь, які використовують у сільському господарстві, строки проведення польових робіт, технологічні прийоми великою мірою визначаються кліматом і погодою.
Клімат- це багаторічний режим погоди, характерний для даної місцевості, зумовлений кількістю сонячної радіації, її перетвореннями у верхньому шарі земної поверхні та пов'язаних із ними циркуляцій атмосфери й океанів. Поєднання фізичних характеристик повітряного або водного середовища, істотних для організмів, які його населяють, називають кліматопом.
Погода і клімат істотно впливають на напрям та інтенсивність екологічних процесів в екосистемі. Радіаційний, термічний, водний режими екосистеми визначають швидкість обміну речовин в організмах і тим самим характеризують швидкість колообігу речовин і енергії в екосистемі. Вони є основними чинниками екологічної рівноваги. Пристосування екосистем до кліматичних умов відбувається в ході їх розвитку — екологічної сукцесії біоценозів.
Основні кліматичні чинники середовища (світло, тепло, волога) здійснюють безпосередній і прямий вплив на рослини в основному через ґрунт протягом усього періоду життя і на всій території.
Другорядні кліматичні чинники (вітер, хмарність, туман тощо) відіграють допоміжну роль, коригують дію основних чинників і впливають лише в окремі періоди і на невеликих територіях. Наприклад, вітер ослаблює згубну дію приморозків, хмарність зменшує охолодження ґрунту вночі.
Більшість кліматичних чинників діє на організми градієнтно, тобто інтенсивність чинника визначає екологічну реакцію організмів.
Агрокліматичні та агрометеорологічні показники — кількісно виражені просторово-часові зв'язки між агрокліматичними й агрометеорологічними чинниками і характеристиками росту, розвитку, стану, продуктивності, зимостійкості рослин (відображають як вимоги сільськогосподарських культур до клімату, так і реакцію їх на окремі кліматичні параметри чи їх комплекси; вони мають бути інтегральними, мати біологічний і фізичний зміст, бути відносно простими у застосуванні й забезпечувати можливість здійснення кількісних розрахунків на основі масових спостережень).
Ці показники поділяють на групи, які характеризують:
1) тепло- і світлозабезпеченість;
2) вологозабезпеченість;
3) умови перезимівлі;
4) бонітет, або загальну оцінку комплексу всіх умов.
Наприклад, агрокліматичні показники забезпеченості рослин теплом - суми кліматичних і біологічних температур; забезпеченості вологою - суми опадів і запаси продуктивної вологи в ґрунті, показники зволоження.