Іv. здобуття нових практичних вмінь та навичок

Анкетні дані автора.

Іванова Наталія Іванівна – учитель Троїцької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Новоодеської райради Миколаївської області,

телефон – (05167 – 2-56-68)

Педагогічний стаж34 роки

Педагогічне кредо: У моєму серці горить незгасна свіча добра,

людяності, таланту, яка світить моїм

вихованцям і запалює свічі у їхніх серцях.

Контактні даніtroickya.shcool@mail/ru

Місце проживаннявул.. Щорса, 17

м. Нова Одеса

Миколаївської обл.

тел. 068 27 25 103

НОМІНАЦІЯ.

Авторський розвивальний навчальний урок.

Тема: Самопізнання і самовиховання особистості.

Основи здоров’я. 9 клас.

Анотація.

Основною метою роботи є: підвищення рівня навченості учнів з теми «Самопізнання і самовиховання особистості».

Оскільки перед учнями 9 класу постає важливе питання подальшого життєвого вибору, потрібно допомогти учням набути таких якостей, як індивідуальність, громадська активність, твердість поглядів і переконань, уміння управляти власною поведінкою й діями, обмірковувати свої вчинки й відповідати за них, це і обумовлює актуальність роботи.

Даний урок вивчається в останньому розділі «Психічна і духовна складові здоров’я» курсу Основ здоров’я 9 клас. На уроці продумано запитання: Чому ця тема є важливою? Як вона пов’язана з попередніми темами, з особистими інтересами учнів та з їх досвідом?

Вивчення теми починаю зі стадії «Виклику» (мотивації). На цьому етапі спонукаю учнів до постановки завдань, допомагаю сформулювати пізнавальне завдання уроку.

На другому етапі – здобутті нових практичних вмінь та навичок – використовую різні форми, методи і прийоми: групова робота, міні-лекція з елементами бесіди, робота з тестами, взаємонавчання, творча гра, учнівська презентація.

Опанування теми спрямовую на вихідні проблемні запитання, що були сформульовані на початку, допомагаю учням у пошуку інформації, її опрацювання та осмислення, у формулюванні попередніх висновків.

На останньому, рефлективно – оцінювальному етапі, спонукою учнів аналізувати зроблене.

Практична значимість уроку полягає в тому, що учні отримують практичні поради щодо виявів сприйняття, пам’яті, уваги; користуються методами тренування сприйняття, пам’яті, уваги; виконують вправи саморегуляції.

Ключові слова: самопізнання, самовиховання, сприйняття, самовизначення, особистість, пам'ять, увага.

Тема. Самопізнання і самовиховання особистості.

Мета: формувати потребу в самопізнанні, самоконтролі, самодисципліні;

розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять, потребу в здоровому способі життя, спонукати до фізичного вдосконалення та зміцнення свого здоров’я;

формувати вміння працювати з підручником, додатковою літературою, таблицями, опорними схемами, малюнками;

виховувати спостережливість, працелюбність, старанність.

Очікувані результати: учні мають розпізнавати вияви сприйняття, пам’яті, уваги; учні мають пояснювати необхідність володіння методами самопізнання та необхідності постійного самовиховання; учні мають розуміти необхідність самопізнання і самовиховання, взаємозв’язок сприйняття, пам’яті, уваги; учні мають користуватися методами тренування сприйняття, пам’яті та уваги; учні мають упевнено виконувати вправи саморегуляції; учні мають упевнено дотримуватись правил самовиховання.

Обладнання:підручник, зошит, тести, таблиці, ілюстративний матеріал, навчальні таблиці, аудіозапис, пам’ятки,учнівські презентації.

Тип уроку:засвоєння нових знань та формування умінь і навичок.

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу, я пам’ятаю,

Те, що я роблю, я розумію.

(Конфуцій)

Хід уроку.

І.Організаційний момент. Я рада вітати вас на уроці. Бачу, що ви маєте гарний настрій, а добрий настрій притягує вдачу. Дуже хочеться, щоб кожен з вас показав себе через знання і дії на уроці. А добрі оцінки, які я сподіваюсь, ви отримаєте, забезпечать вам задоволення від власної виконаної роботи на уроці. Отже, запрошую до співпраці.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів.

1. Пригадайте що таке особистість?

2. Поясніть, як ви розумієте слова В. Гете «Розумна людина не та, яка багато знає, а та, яка знає саму себе».

3. Поміркуйте, чому духовний розвиток людини безпосередньо пов'язаний із задоволенням вищих людських потреб: пізнавальних, естетичних, потреб у самореалізації.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

1.Вправа «Знайди слово»

З літер, що падають у вигляді крапель дощу і граду з грозової хмари, складіть назви термінів, що стосуються теми «Самопізнання і самовиховання особистості».

С

о

п

х

я

у

А

в

г

н

м

і

м

т

ь

з

Відповіді: самопізнання, увага, особистість, пам'ять, самовиховання.

2. Виявлення очікувань. Вправа «Берег розуміння».

Роздати стікери у формі корабликів. Учні пишуть на них свої очікування і наклеюють на плакат із зображенням річки берегів. Потім озвучують написане.

ІV. Здобуття нових практичних вмінь та навичок.

План

1. Формування особистості шляхом самопізнання, самовизначення, і самовиховання.

2. Способи самореалізації.

3. Пам'ять та увага, розвиток сприйняття, пам’яті та уваги

1.Міні-лекція з елементами бесіди.

Формування особистості шляхом самопізнання, самовизначення і самовиховання.

Особистість - феномен суспільного розвитку, конкретна жива людина, яка має свідомість і самосвідомість. Особистість – це характеристика людини з боку тих рис, які формуються під впливом соціального оточення. Особистість є об’єктом багатьох наук: філософії, соціології, психології, етики, естетики, педагогіки, біології, медицини.

Бути особистістю – це означає здійснювати вибір, який виникає в існуючій необхідності, а також оцінювати наслідки прийнятих рішень.

Самопізнання - пізнання себе – одна з найбільш складних і суб’єктивно найважливіших задач. Складність пояснюється багатьма причинами:

1.Людина повинна розвинути свої пізнавальні здібності, накопичити відповідні засоби, а потім уже застосовувати їх до самопізнання.

2. Повинен накопичитися матеріал для пізнання – людина повинна кимсь стати, при цьому вона безупинно розвивається, але самопізнання постійно відстає від свого об’єкта.

3. Тест «Чи знаєте ви себе»(див. додаток1)

Самовиховання, самовдосконалення – досить давня і вічно нова проблема, яка хвилює людину відтоді, як вона стала усвідомлювати себе, заглиблюватись у свою сутність, запитувати себе: «Хто я в цьому світі? Краплинка у вирі могутніх хвиль чи наймогутніша сила, спроможна повертати русло океану? Хто я? Тварина чи творець?» Прагнення людини до самовдосконалення сягає своїм корінням глибин історії. Але особливо гостра потреба в само формуванні відчувається в суспільстві, де велике зростання матеріального і духовного потенціалу обумовило всебічний розвиток особистості. Ця проблема стояла вже в античному світі. Першим її розробником можна вважати Сократа, котрий на основі формули давнього світу «Пізнай себе» відкрив і відповідно оцінив особливий вид заняття – знання про незнання. Відкриття Сократа прямо стосується вчення про самовдосконалення особистості, й не лише в період класичної античності. Воно ґрунтується на самодослідженості (Сократ досліджував самого себе) і дослідженні інших. Що ж являє собою знання про незнання і яке значення воно має для самовдосконалення особистості?

Знання, навіть досить обширні, без знань про незнання є застиглими знаннями, які зупинилися. Це знання без внутрішнього імпульсу, джерела саморозвитку. Безпроблемне знання присипляє та умертвляє пізнання якщо індивід не знає себе і нічого не хоче знати про це своє незнання, така неосвіченість у сфері пізнання зовнішнього світу. Воно породжує застій у моральній самосвідомості, в духовному розвитку людей. Ось тим – і погана неосвіченість, що людина і не прекрасна, і недосконала, і не розумна цілком задоволена собою.

Отже, самовдосконалення в Сократа виростає саме із визнання проблемності пізнання і самопізнання, ставлення до світу і само ставлення, проблемності самої людини, і, насамкінець, всього її внутрішнього життя.

Самовиховання – це систематична робота над собою, процес самовдосконалення, об’єктом якого є сама особистість; в її ж особі виступають і проектувальник, і виконавець; результат роботи – тільки в новому якісному стані.

Поняття про себе, про свою вартість та справжню сутність значною мірою впливає на всю психіку, світосприйняття в цілому, зумовлює головну лінію поведінки людини навіть у складних життєвих ситуаціях. В основу самовиховання покладено діяльність самопізнання, що все більше ускладнюються, емоційно – ціннісне ставлення до себе, здатність регулювати свою поведінку і діяльність.

Самовиховання – свідома діяльність, спрямована на повнішу реалізацію себе як особистості.

Самовиховання – пов’язане з певним рівнем самосвідомості, критичного мислення, здатності й готовності до самовизначення, самовираження, саморозкриття, самовдосконалення. Становлення особистості - постійна робота душі людини. Підліток стає справжньою людиною лише тоді, коли він навчиться пильно вдивлятися не лише в навколишній світ, а й у самого себе, у свій внутрішній світ, коли сили його душі спрямовані на те, щоб зробити себе кращим, досконалішим.

4. Обговорення висловів: «Мудрі люди про самовиховання» (див. додаток 2)

5. Тест «Рівень самовиховання учнів» (див. додаток 3)

Висновок : Єдність особистості на всьому життєвому шляху забезпечується пам’яттю – наступністю цілей, вчинків, відносин, намагань, переконань, ідеалів.

2.1 Бесіда, аналіз малюнків, виконання вправи.

Саморегуляція становить собою замкнутий контур регулювання та інформаційний процес, носіями якого виступають різні психічні форми відображення дійсності. Залежно від виду діяльності й умов її здійснення, вона може реалізуватися різними психічними засобами – почуттєвими конкретними образами, уявленнями, поняттями.

Англійський лікар Корігер стверджує, що найкращими ліками від стресу, втоми, депресії є відверта розмова з самим собою. Вона може відбутися мовою фарб та символів, що підсилює її ефект. Малювання сприяє кращому самовираженню особистості, підсиленню власної самоцінності, загостренню емоцій, спостережливості покращує психічне та фізичне здоров’я, сприяє формуванню внутрішнього контролю, встановленню системи дій і тим самим полегшує організацію діяльності і поведінки.

2.2 Аналіз малюнків дітей( Дати завдання заздалегідь) Намалювати себе в образі квітки, яка найбільше передає внутрішній стан, характер, душу автора.

2.3 Вправа «Визнач, настільки ти віриш в себе, в свої сили» (див. додаток 4).

3.1 Розповідь вчителя: Англійський вчений У.Шеррінгтон порівнював мозок з «чудовим ткацьким верстатом, на якому мільйони блискучих веретен ткуть швидкоплинний візерунок, мінливий, але завжди вагомий». Як шукати сліди вражень побаченого, почутого, прочитаного? Чи є вони ці сліди? А якщо є, то що це?

Це пам'ять, одна з найважливіших психічних особливостей людини. Так, саме пам'ять дозволяє людині бути тим, чим вона являється, діяти в навколишньому середовищі, усвідомлювати своє власне «я», навчатися, кохати…

Особистість, її відносини, навички, звички, надії, бажання і прагнення існують завдяки пам’яті.

3.2 Вправа «Мікрофон».

Учитель підходить до учнів з уявним мікрофоном і ставить запитання:

· Чи задоволені ви своєю пам’яттю?

· Як ви готуєте домашнє завдання?

· Які прийоми запам’ятовування вам найкраще вдаються?

3.3 Тест: «Чи гарна у вас пам'ять?» (див. додаток 5)

Учні записують результати тесту в зошити.

3.4 Інформаційне повідомлення учня з презентацією на тему: «Пам'ять і її значення» (див. додаток 6).

Розвиток пам’яті.

Вчитель: Пам'ять дає можливість людині повноцінно жити та спілкуватися. Але в сучасному світі існують люди, які позбавлені цього дарунка природи. Щороку таке захворювання, як хвороба Альцгеймера, забирає пам'ять у 200 тисяч людей. Ця хвороба пов’язана з тим, що нервові імпульси не поширюються по нейронах головного мозку. Тому до свого організму і до своєї пам’яті необхідно ставитися дбайливо й обережно, адже є фактори, що погіршують пам'ять.

3.5 Робота в групах.

Учні об’єднуються у дві групи. Перша група формулює фактори, що поліпшують пам'ять, друга – формулює фактори, які погіршують пам'ять. Учні представляють свої висновки.

Свіже повітря й чиста вода

Тютюнопалін- ня.

Вітаміни.

Фізичне здоро- в’я

Режим розумової праці.

Негативні емоції.

Алко- голь.

Активний відпочинок

Сон.

Наркоти ки.

страх

Стрес.

Тренування пам’яті

Позитивні емоції.

Психічне здоров’я

Фактори (презентація на компютері)

Поліпшення пам'ять.

1. Свіже повітря й чиста вода.

2. Вітаміни.

3. Фізичне здоров’я.

4. Психічне здоров’я.

5. Режим розумової праці.

6. Активний відпочинок

7. Сон.

8. Позитивні емоції.

9. Тренування пам’яті.

Погіршення пам’яті

1. Наркотики.

2. Алкоголь.

3. Тютюнопаління.

4. Стрес.

5. Страх.

6. Негативні емоції.

3.6 Довідкове бюро (самостійна робота) «Правила тренування пам’яті »

1. Звільніться від сторонніх думок.

2. Не відволікайтесь на інші види діяльності.

3. Заздалегідь підготуйте все необхідне до роботи.

4. Усуньте дію сторонніх подразників.

5. Активно працюйте над матеріалом; складайте план, конспект, схеми.

6. Шукайте логічний зв'язок між різними частинами матеріалу.

7. Знайдіть сутність того, що потрібно запам’ятати.

8. Узагальніть зміст і запам’ятайте його.

9. Доведіть справу до кінця, проявіть силу волі.

10. Використовуйте різні види пам’яті, тренуйте їх.

11. Працюйте над пам’яттю тільки тоді, коли ви добре почуваєтесь.

Творча гра. «Як швидше запам’ятати правило» (додаток 9).

Вчитель: Продуктивність пам’яті залежить і від вольових якостей людини. Люди слабо вольові, ліниві і не здатні до довготривалих вольових зусиль запам’ятовують завжди поверхово і погано. Так значить пам'ять пов’язана з особистістю.

1. Обговорення випереджального завдання вдома.

Учням запропоновано виконати завдання. Покладіть на стіл годинник і почніть читати книгу, спочатку годинник ви чуєте добре, а потім звук буде періодично зникати, а через деякий час знову з’являтись. Поясніть завдання. Чи можна пояснити його результат.

2. Бесіда: Що таке увага?

Це спрямованість нашої свідомості на певну діяльність, певний об’єкт. К. Ушинський казав: «Увага – це двері, через які проходить все, що тільки входить в душу людини з зовнішнього світу»

- Яке значення має увага?

- Як стати уважним?

- Які механізми її обумовлюють?

3. Інформаційне повідомлення учня: «Увага, її роль у прийнятті інформації»

(додаток 7).

4. Екстремальна частина. Визначити свій рівень спостережливості.

(додаток 8)

Процедура. Подивіться на 2 картини, нескладні за сюжетом. Вони однакові, крім десяти розбіжностей. Вивчіть картини на протязі 2 хвилин, а потім запишіть помічені відмінності. Підрахуйте кількість правильно названих відмінностей, відніміть від них кількість помилково вказаних. Отриману різницю розділіть на кількість дійсно існуючих відмінностей - чим ближче отриманий результат до одиниці, тим вищий рівень спостережливості.

Учитель: Який психічний процес забезпечує цілісність наших уявлень про навколишній світ? (сприйняття)

Інформаційне повідомлення учня про сприйняття.(додаток13).