В) практична робота над текстом

Ми не обмежуємо вибір вправ для занять наведеними у до­слідженні, можна використовувати й інші, головне, щоб вони допомагали розв'язувати завдання, застережені вище.

Завершуючи цей розділ, ми вважаємо необхідним зробити де­які попередні висновки:

1. Емоційно-виразна діяльність учителя має системний харак­тер. Отже, проектування й прогнозування емоційної чутливості тих, хто навчається, неможливі без урахування тих чинників, які справляють на учнів певний вплив. Ми маємо на увазі не тільки смисловий зміст матеріалу та методику його викладу, але й осо­бистість учителя, його взаємовідносини з учнями, загальну ат­мосферу уроку тощо.

2. Педагогічна інтерпретація матеріалу, яка викликає у учнів емоційний відгук, формування установок і світогляду неможливі без розвиненої емоційно-виразної царини особистості вчителя.

3. Сума чинників, які сприяють об'єктивному та суб'єктив­ному характерові сприйняття учнями навчального матеріалу, кращому його засвоєнню, може бути досягнута за допомоги розв'язання таких завдань:

а) створити стан невизначеності, очікування стосовно викла-дуваних подій і фактів і на цій підставі бажання отримати нову цікаву інформацію;

б) змінити ставлення учнів до певних знань і понять;

в) максимально наблизити навчальний предмет до інтересів і потреб учнів;

___________МОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ...___________

г) створити у тих, хто навчається, почуття внутрішньої єдності з педагогом, на підставі якого має виникнути співпереживання;

д) розбудити діяльність уяви та фантазії тих, хто навчається.

ПЛАН

Семінарського заняття з теми

Quot;Мовна підготовка майбутнього вчителя

як синтез елементів театральної педагогіки"

1. Мовлення вчителя як першоджерело педагогічних завдань.

2. Техніка мовлення, культура мовлення, технологія мовлення.

3. Логіка мовлення.

4. Інтонаційно-мелодійна виразність мовлення.

5. Навички творчого самопочуття.

6. Вправи на опанування технології й техніки публічного мов­лення.

7. Вправи для розвитку дикції та дихання.

8. Вимоги щодо захисту голосу та профілактика професійних голосових захворювань.

9. Що таке "вбирання педагога" та з яких компонентів воно складається?

10. Системний характер емоційно-виразної діяльності вчителя.

11. Проаналізуйте схему формування засад педагогічної майс­терності засобами театральної педагогіки.

ВИСНОВКИ

Тут ми ще раз заторкнемо театральну педагогіку як таку, шляхи й засоби її застосування для формування засад педагогічної май­стерності як майбутнього вчителя, так і вчителя-практика, а та­кож наведемо схему взаємозалежностей педагогічної та актор­ської діяльності.

Говорячи про правомочність застосування театральної педа­гогіки в процесі підготовки вчителя, не можна обминути увагою одну з найдавніших праць. Вона має назву "Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології" й належить перу К.Д.Ушинського, а надрукована аж 1868 року. Вчений пише: "Педагогіка — не наука, а мистецтво, — найбільше, найсклад­ніше, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв. Мистецтво виховання спирається на науку. Як мистецтво складне й обсяго-ве, воно спирається на безліч обсягових і складних наук (три найголовніші з них, на думку К.Д.Ушинського, — фізіологія, психологія та логіка. — Авт.); як мистецтво, воно, крім знань, вимагає здібності й нахилу, і як мистецтво ж воно прагне до ідеалу, якого вічно намагається досягти і який цілком ніколи не досяжний: до ідеалу досконалої людини"¹.

Крім цього, педагогічна діяльність у всіх прогресивних учите­лів була сполучена з мистецтвом, яке виникало тільки там, де на­вчальний матеріал був першоосновою й збагачувався емоціями та почуттями вчителя та учнів. Слід підкреслити, що творчість учителя не є настільки ж вільною, як, наприклад, ученого; педагог пов'язаний певними обставинами — до них можна зарахувати поведінку учнів, свій власний стан та інші як внутрішні, так і

Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: В 2-х т. — Київ, 1983. — Т.1. — С.2О5.

висновки

зовнішні причини. Творити ж треба сьогодні й зараз. Досвід показує, що відсутність творчого стану не може бути компенсова­на ніякими вольовими зусиллями. Неефективними виявляються й так звані педагогічні завдання. Не є надійним опертям і зо­внішня техніка — вміння володіти пластикою, мімікою, мовлен­ням. Довільно, тобто "на замовлення", викликати творчий стан неможливо. Ті, хто вміє робити це на своє бажання, у педагогіці не працюють. Але і в інших царинах людської діяльності таких людей обмаль. Отже, будувати систему виховання педагога мож­на тільки на правилах, а не на винятках, що їх ми, звичайно, не заперечуємо. Таким чином, головним помічником може стати внутрішня техніка педагога від свідомості до підсвідомості.

Шлях цей вторований через цілковиту свободу тіла, тобто звільнення м'язів від зайвого напруження. Інакше кажучи, вмін­ня звільнювати тіло від психофізичного напруження — це спосіб усунення однієї з найістотніших перешкод у творчій діяльності педагога. Це ж означає вміння володіти своїм тілом у точній відповідності до потрібних м'язових зусиль, що й є головним законом пластики.

Наступний момент полягає в тому, що присутність учнів істот­но гальмує творчу діяльність педагога. Вони заважають йому зосередитися на педагогічних завданнях і немовби "зв'язують" внутрішню свободу. У вчителів-майстрів творче піднесення по­в'язане, як правило, з концентрацією уваги на педагогічних цілях і завданнях, з "відволіканням" від учнів. Зрозуміло, тут не йдеться про повне відволікання уваги від тих, хто навчається. Навпаки, увага на них більше зосереджена, ніж у звичайних випадках, проте вона має свою професійну специфіку. Необхідно пам'я­тати, що у учнів можуть бути дві ролі в класі — в одному випадку вони глядачі, в іншому — партнери вчителя. До речі, зловжи­вання тією чи тією роллю майже завжди призводить до низького коефіцієнта корисної діяльності у процесі навчання й виховання. Таким чином, на першому місці перебуває вміння розосереджу­вати (перемикати) увагу. Ми не заторкували у дослідженні понят­тя "кола уваги". Це поняття з театральної педагогіки стосовно вчителя достатньо повно розглянуто у наявній літературі¹. Від­значимо тільки те, що педагог, котрий має відповідну навичку,

Див.: Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А.Зязюна. — М., 1989.

висновки

може обмежувати чи розширювати коло своєї уваги відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу.

Поряд з цим підкреслимо, що педагогічна діяльність як при підготовці уроку, так і у процесі його втілення вимагає повної зосередженості фізичних і психічних якостей вчителя, задіяності всіх педагогічних здібностей.

Далі нам уявляється важливим зробити застереження що­до правила успішної педагогічної (виконавської) діяльності. Не можна "на замовлення" "включатися" в педагогічний процес, викликати потрібні емоції та почуття, почати за довільним ба­жанням переживати ті почуття, яких вимагає урок. Для цього, зрозуміло, за наявності психофізичної свободи та розвиненої уваги, необхідні уява та фантазія. Без рухливої уяви та розвиненої фантазії неможлива ніяка творчість — ні інстинктивна, ні до­вільна, ні інтуїтивна.

Сукупність зазначених вище навичок, а саме — психофізичної свободи, уваги, уяви та фантазії, є засадовою стосовно внутріш­ньої техніки педагога, яка, у свою чергу, відіграє головну роль у формуванні педагогічної майстерності. Водночас з розвитком внутрішньої техніки має відбуватися й удосконалення техніки зовнішньої, тобто міміки, пластики й голосу.

Якщо все наведене вище подати у вигляді схеми, то вона матиме такий вигляд, як на рисунку 9.

У сучасній педагогічній науці є закон, який визначає якість результатів педагогічної праці: формування людського досвіду у будь-якій діяльності безпосередньо залежить від чуттєвої чутливості особистості щодо ситуацій його трансляції й за­своєння.

С.Л.Рубінштейн вважає, що головний вихідний момент, який визначає природу й функції почуття, полягає в тому, що між перебігом подій, що відбуваються відповідно або всупереч по­требам індивіда, перебігом його власної діяльності, спрямованої на задоволення цих потреб, з одного боку, та плином внутрішніх органічних процесів, від яких залежить життя організму зага­лом, — з іншого, зв'язок установлюється в емоційних процесах, і в результаті індивід "налаштовується" для відповідної дії чи протидії.

"Чи не полягає взагалі мистецтво виховання у створенні пра­вильного поєднання "усвідомлюваних мотивів" та мотивів "ре-

висновки

ПЕДАГОГІЧНІ ЗДІБНОСТІ
	ГНОСТИЧНІ на грунті принципу творчого переживання
КОНСТРУК­ТИВНІ	ЗОВНІШНЯ ТЕХНІКА	ВНУТРІШНЯ ТЕХНІКА	ПРОЕКТИВНІ
на грунті принципу ідей­ної спрямова­ності, надза­вдання	(голос, мовлення, міміка, пластика)	(увага, психофізична свобода, уява, фантазія)	на грунті принципу життєвої правди
ОРГАНІЗА­ТОРСЬКІ	ДІЯ	СПІЛКУ­ВАННЯ	КОМУНІ­КАТИВНІ
на грунті прин­ципу дія — підґрунтя пе­реживання й матеріал для творчості			на грунті принципу органічності творчості

ГУМАНІСТИЧНА УСТАНОВКА

(спрямованість на гармонійний розвиток учнів; ставлення до ін­шого як до цінності; спрямова­ність на активне спілкування-дію; установка на творення; прагнення до само­вдосконалення)

Рис. 9. Схема формування засад педагогічної майстерності засобами театральної педагогіки.

висновки

ально існуючих", а разом з тим у вмінні вчасно надати більше високе значення успішному результату діяльності, щоб цим за­безпечити перехід до більш високого типу реальних мотивів, які керують життям особистості"¹.

Нам здається, що це зауваження О.М.Леонтьева, зроблене немовби побічно, у формі "посилання", набраного петітом, має неперебутну цінність для студентів саме педагогічних вузів, оскільки надає можливість поступово готувати зміну провідної діяльності студента, уникати криз, але домагатися природного зрушення, природного перелому в свідомості й психіці особис­тості, котра остаточно обрала творчість як провідну й єдино можливу потребу й мету існування.

Гармонія розуму й почуттів — підґрунтя педагогічної техно­логії й техніки, що за умови вдосконалення дає педагогічну май­стерність, яка, у свою чергу, є передумовою педагогічної твор­чості. Одним з найважливіших компонентів, які зумовлюють пе­дагогічну майстерність і педагогічну творчість, є сила переживань педагога, розвиненість його чуттєво-емоційної царини особис­тості й усього психофізичного апарату загалом.

Наведемо висловлювання А.С.Макаренка: "Потрібно вміти читати на людському обличчі, на обличчі дитини, й це читання може бути навіть описане у спеціальному курсі. Нічого хитрого, нічого містичного немає в тому, щоб за обличчям дізнаватися про деякі ознаки душевних порухів. Педагогічна майстерність полягає й у постановці голосу вихователя, і в управлінні своїм обличчям... Педагог не може не фати. Не може бути педагога, котрий не вмів би грати"².

Тобто для того, щоб осягнути таємницю володіння учнями, необхідно навчитися володіти собою. Доки аудиторія залиша­ється загадкою, педагог не отримає влади над нею. А це трива­тиме, доки вчитель не осмислить і не опанує практично свої психофізичні можливості впливу на тих, хто навчається.

Театральна педагогіка впродовж свого вікового розвитку й видатних наукових відкриттів у царині впливу на психіку людини виробила й експериментально перевірила систему формування й

Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. — М., 1981. — С.518 — 519. Макаренко А.С. Сочинения: В 7-ми т. — М., 1957. — Т.5. — С.268 —269. 204

висновки

виховання вмінь і навичок, завдяки яким такий вплив здійс­нюється. К.С.Станіславський писав: "Враження, народжені ху­дожньою правдою та вірою в неї, органічно зливаються з нами; вони, немов гострим знаряддям, глибокими подряпинами врі­заються в пам'ять. Дивуєш їхній глибині й міцності. Час не тільки не стирає, але, навпаки, поглиблює їх у почутті, розширює в уявленні, доповнює в змісті й назавжди зливає їх з нашою при­родою. Такі сценічні враження дбайливо зберігаються у схован­ках нашої душі нарівні з найсвітлішими враженнями, здобутими у природі й у житті нашого духу власним життєвим досвідом"¹. Хочеться завершити книжку висловлюванням згаданого ви­ще видатного театрального педагога М.О.Кнебель: "Пізнання... означає неодмінне вміння перетворювати. Знати— означає вміти"².Це перевірене тривалою практикою та експерименталь­но правило уявляється найбільш істотним у сучасному процесі навчання педагога. Воно спрямоване передусім на подолання дистанції між знаннями теоретичних тез та практичними вмін­нями — найскладнішою проблемою у практичній діяльності май­бутніх учителів. Якщо подивитися на розглядувану проблему де­що під іншим кутом зору, то краще, ніж це зробив видатний вітчизняний вчений Ю.М.Лотман, навряд чи можливо. Він пи­сав: "Наука і мистецтво — це немовби два ока людської культури. Саме їх відмінність (і рівноправність) створюють обсяговість на­шого знання"³. І далі: "Мистецтво — форма мислення, без якого людської свідомості не існує, як не існує свідомості з однією півкулею"⁴. Завдання професійної педагогічної школи у тому й полягає, щоб підготувати із студентів "двопівкульних" майбутніх учителів.

Станиславский К.С. Мое гражданское служение России. Воспоминания. Статьи. Очерки. Речи. Беседы. Из записных книжек. — М., 1990. — С.456.

Кнебель М.О. Поэзия педагогики. — М., 1976. — С.47. Учительская газета. — 1992. — № 12. Там же.

ДОДАТКИ

Приблизний план одного заняття з техніки мовлення педагога

1. Короткі вдихи та максимально довгі видихи.

2. Короткий вдих, на видиху лічити вголос до повного видиху.

3. Вдих. На різке згинання корпусу вимовляються звуки "ф, с".

4. Присісти. На вставання вимовляється звук "с".

5. Руками стискати уявлюваний м'яч, випускаючи з нього повітря: звук "с".

6. "Відганяти" уявлювану муху: звук "з".

7. Присісти. На вставання вимовляти звуки "Зу-і-е-а-о-и-у" (зуммер).

8. "Йдучи на лижах", вимовляти звуки "Су-і-е-а-о-у-у".

9. Сидячи на стільці. Руки розведені вбік. Зводити руки, вимовляючи звуки "з-м".

10. Те саме. Руки зведені. Розводити руки, вимовляючи звуки "Д-м".

11. Те саме. Руки підняті вгору. З опусканням рук донизу розслабляти весь корпус, вимовляючи звуки "жжжжжжж".

12. Вібраційний масаж резонаторів, стоячи на місці.

13. Вібраційний масаж резонаторів, рухаючися по колу.

14. Довгий глибокий вдих. Вимовляти звуки "Ні-е-а-о-у-и-і", "Мі-е-а-о-у-и-і".

15. Довгий глибокий вдих. Hoc затиснути пальцями. Вимов­ляти звуки "Мні-е-о-у-и-а-і".

16. Те саме. Вимовляти звуки "Бмі-е-у-а-и-і".

17. "Паровоз" з прискоренням та сповільненням. Вимовляти звуки "Кі-гі-хі, є, а, у, и".

___________________________ДОДАТКИ_________________________

18. "Годинник". Вимовляти звуки "Тік-тук-так", поступово під­вищуючи силу звуку, і в зворотному порядку довести до шепо­тіння. Наприкінці вправи вимовляти звуки "Бом-бом-бом".

19. Вправи для розминки язика, губ, нижньої щелепи.

20. Вправи для розвитку та адаптації дихання з текстом та без тексту.

21. Гімнастика або елементи гімнастики О.І.Стрельнікової.

22. Скоромовки.

23. Скоромовки з партнером.

24. Посилання звуку на різну відстань. Покликати товариша — далеко; на середній відстані; близько.

25. Гра з уявлюваним тенісним м'ячем та ракеткою. Вимовляти звуки "Пім, пам, пом, пум, пам, пім". Партнер відповідає тими самими звуками.

26. Вправи на розслаблення мовленнєвого апарату.

План проведення одного заняття з розвитку емоційно-виразної царини майбутнього вчителя

Вихідна поза. Всі стоять у колі у спортивній одежі. Взуття м'яке. Педагог у центрі або поза колом.

1. Активне потирання пальців 'рук, кисті, повороти кісті, ін­тенсивне стряхування кистями. ("Руки у киплячій смолі".)

2. Очі заплющені. Тримати в руках уявлювану скляну кульку. ("Кулька поступово може нагріватися".)

3. Очі заплющені. Руки на рівні пліч. Погойдуючися з боку в бік, вимовляти звук "м". Можна торкатися партнерів руками. ("Дуже болить голова".)

4. Очі розплющити. Руки вільні. Зосереджуватися й одночасно сплеснути долонями, не домовляючися. Повернутися навколо й ще раз сплеснути.

5. Ведучий (педагог) задає ритмічний малюнок сплескувань. Всі разом повторюють. Відтак по одному сплеску, дотримуючися заданого ритму.

6. Те саме, тільки за основу ритму береться ритм знайомої пісні.

7. Повертання голови ліворуч-праворуч, вгору-вниз та по колу. ("Нестерпно болить зуб".)

______________________________ДОДАТКИ_____________________________

8. Повертання тулуба в різні боки та по колу. ("На тулуб намотується шнур".)

9. Всім одночасно повернути голову праворуч, відтак ліворуч. ("Почули небезпечний звук".)

10. Присідати з заплющеними очима до повного глибокого вдиху, відтак різкий видих. ("Накачування камери, камера лус­нула".)

11. Стряхування кистей рук ("Струсити гарячу рідину"), відтак пліч, стоп, ніг і рук.

12. Розминка язика, губ, нижньої щелепи. ("Людожер перед вечерею".)

13. Повертання очей донизу, вгору, по колу. ("Супроводження поважного начальника".)

14. Розмова з власною кистю або пальцем тарабарською мовою.

15. Строїти гримаси в уявлюване дзеркало та партнерові.

16. "Відклеїти шкіру від обличчя й викинути".

17. "Розрубати" уявлюване павутиння й "розідрати" уявлюва-ну шкіру. Павутиння розрубати однією рукою, шкіру роздирати двома.

18. Всі рухаються по колу. За сплескуванням педагога набрати найнеймовірнішої постави.

19. На всіх згори повільно, але невблаганно "суне стеля". Вона "сунутиме" до самої підлоги. Виправдати.

20. Лежачи на спині. Рука — паросток рослини, яка тягнеться до сонця. Тіло рухається за рукою. "Рослина росте", на скільки їй дозволяє зріст виконавця.

21. Всі рухаються по колу, вимовляючи звук "м". ("Дуже злющі тварюки".)

22. Те саме, але "обжерлися й дуже болить живіт".

23. Всім дуже весело — регочуться.

24. Повна байдужість до геть усього.

25. Рух за власною кистю руки. ("Літак".)

26. Від видиху педагога всі вилетіли з класу. ("Сніжинки".)

К.С.Станіславський попереджав: "Між ідеєю, принципом, но­вим підґрунтям, хоч би якими правильними вони були, та між їхнім здійсненням — величезна відстань. Щоб наблизити їх, не-

______________________________ДОДАТКИ______________________________

обхідно багато, тривалий час працювати над технікою нашого мистецтва, яка перебуває ще у первісному стані"¹.

Ми сподіваємося, що описане вище допоможе розвинути й удосконалити за допомоги засобів театральної педагогіки такий важливий аспект педагогічної професії, як педагогічна технологія й техніка, які, будучи поєднаними зі здібностями, розвиненими почуттями, майстерністю та творчістю, дадуть у підсумку педа­гогічне мистецтво.

Станиславский К.С. Собрание сочинений: В 8-ми т. — М, 1954. — Т. 2. —

С.373.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдуллина О.А.Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. — М., 1984. — 207 с.

2. Абуло Т.И.Культура, философия и духовный мир человека: теоретико-методический аспект. — Минск, 1986. — 149 с.

3. Абульханова-Славская К.А.Деятельность и психология личности. — М., 1980. — 335 с.

4. Авдеев А.Д.Происхождение театра: Элементы театра в первобытно-общинном строе. — М., 1959. — 249 с.

5. Азаров Ю.П.Искусство воспитывать: Книга для учителя. — М, 1985. - 449 с.

6. Азаров Ю.П.Методика воспитательной работы. — М., 1989. - 436 с.

7. Азаров Ю.П.Тематические проблемы мастерства воспита­теля современной общеобразовательной школы: Дис. ...д-ра пед. наук. — М., 1973.

8. Акимов Н.П.Театральное наследие: В 2-х ч. — Л., 1978.

9. Акимова О.В.Педагогическое исследование и стимулиро­вание как средство всестороннего развития будущего учителя: Дис. ...д-ра пед. наук. — Киев, 1989. — 193 л.

10. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении: Учебное пособие для слушателей ФАК. — М., 1984. — 176 с.

11. Алексюк А.Н.Педагогические основы коммунистическо­го воспитания студентов. — Киев, 1984. — 32 с.

12. Ал перс Б.Театральные очерки: В 2-х ч. — М., 1977.

13. Амонашвили Ш.А.Обучение. Оценка. Отметка. — М., 1987. - 96 с.

14. Амонашвили Ш.А.Психологические основы педагогики сотрудничества: Книга для учителя. — Киев, 1991. — 111 с.

ЛІТЕРАТУРА

15. Ананьев Б.Г.Опыт психологической трактовки систе­мы К.С.Станиславского // Записки Ленинградского театрально­го института. — Л.; М., 1941.— С.22 — 40.

16. Ананьев Б.Г.Человек как предмет познания // Избранные психологические труды: В 2-х т. — М., 1980. — Т.1.— 232 с.

17. Андрэ А.Дневник директора театра. — М.; Л., 1939. — 291 с.

18. Артемьева Т.И.Методологический аспект проблемы спо­собностей. — М., 1977. — 104 с.

19. Архангельский СИ.Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. — М., 1980. — 368 с.

20. Асеев Ю.А.Проблема речевого воздействия на аудито­рию в зарубежной социально-психологической литературе. — Л., 1973. - 107 с.

21. Асмолов А.Г.Личность как предмет психологического исследования. — М.,1984. — 104с.

22. Бабанский Ю.К.Интенсификация процесса обучения. — М., 1987. - 78 с.

23. Бабанский Ю.К.Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. — М., 1982. — 192 с.

24. Банфи А.Философия искусства. — М., 1989. — 384 с.

25. Барро Ж.-Л.Воспоминания для будущего. — М., 1979. — 420 с.

26. Батракова С.Н.Педагогические принципы эмоциональ­ного воздействия на учащихся. — Ярославль, 1982. — 97 с.

27. Бахтин М.М.Проблемы поэтики Достоевского. — М.,1972. -471с.

28. Бачелис Т.И.Шекспир и Крэг. - М., 1983. - 352 с.

29. БелозерцевЕ.П. Подготовка учителя в условиях пере­стройки. — М., 1989. — 208 с.

30. Бенедр Н.А.Принципы системы Станиславского в твор­честве чтеца. — М., 1954. — 48 с.

31. Бергман о Бергмане: Сборник. — М., 1986. — 523 с.

32. Беспалько В.П.Слагаемые педагогической технологии. — М.,1989. - 192 с.

33. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф.Психологическая диаг­ностика интеллекта и личности. — Киев, 1978. — 268 с.

34. Близнова В., Шевцов М.Сопоставление психологиче­ских особенностей студентов университетов и института культу-

ЛІТЕРАТУРА

ры // Теоретические и прикладные исследования по психоло­гии. — Казань, 1977.

35. Блок В.Б.Диалектика театра. — М., 1983. — 207 с.

36. Блок В.Б.Репетиции Лобанова. — М., 1962. — 138 с.

37. Бобошко Ю.М.Режиссер Лесь Курбас. — Киев, 1987. — 146 с.

38. БогоявленскаяД.Б. Психологические основы интеллек­туальной активности: Автореф. дис. ...д-ра психол. наук. — М., 1987. - 49 с.

39. Божович Л.И.Личность и ее формирование в детском возрасте. — М., 1968. — 464 с.

40. БолдыревН.И. Основы нравственного воспитания моло­дого поколения. — Киев, 1962. — 223 с.

41. Бояджиев Г.Н.Душа театра. — М., 1974. — 368 с.

42. БояджиевГ.Н. От Софокла до Брехта за сорок театраль­ных вечеров. — М., 1981. — 336 с.

43. Брехт Б.Театр: В 5-ти т. — М., 1965.

44. БритаеваН.Х. Эмоции и чувства в сценическом творчест­ве. — Саратов, 1986. — 157 с.

45. Брук ТТ.Пустое пространство. — М., 1976. — 240 с.

46. БурлакаЯ. Бесіда як метод навчання і її застосування на уроках 4-го класу: Дис. ...канд. пед. наук. — Київ, 1963. — 305 с

47. Бурлака Я.Утвердження у виборі професії педагога. — Київ, 1986. - 87 с

48. Варпаховский Л.В.Наблюдения. Анализ. Опыт. — М., 1978. - 280 с.

49. Василько В.Театру віддане життя. — Київ, 1984. — 407 с

50. ВахтанговЕ.Б. Евгений Вахтангов: Сборник. — М., 1984. - 571 с.

51. Верхола А.П.Оптимизация процесса обучения в вузе. — Киев, 1979. - 176 с.

52. Вилюнас В.К.Психология эмоциональных явлений. — М., 1976. - 143 с.

53. Владимиров СВ.Об исторических предпосылках возник­новения режиссуры // У истоков режиссуры: Труды ЛГИТМиК. — Л., 1976.

54. Вовк Л.Е.Педагогическое общение молодого учителя как фактор его профессионального становления: Автореф. дис. ...канд. пед. наук. — Киев, 1988. — 24 с.

ЛІТЕРАТУРА

55. ВойтенкоТ.П. Сенсорная тренировка как фактор раз­вития чувствительности: Автореф. дис. ...канд. психол. наук. — М., 1989.

56. Вопросы профессиональной педагогики / Под ред. М.Н.Скаткина. - М., 1968. - 429 с.

57. Вопросы психологии речи и мышления // Труды Институ­та психологии / Под ред. Б.М.Теплова и А.П.Соколова. — М., 1954. - 192 с.

58. Вопросы театральной педагогики: Сборник статей / Под ред. Ю.С.Калашникова. — М., 1979. — 400 с.

59. ВыготскийЛ.С. Психология искусства. — М., 1968. — 379 с.

60. Выготский Л.С. Развития высших психических функций: Из неопубликованных трудов. — М., 1960. — 500 с.

61. ГейН.К. Искусство слова. — М., 1967. — 364 с.

62. Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика. — Киев, 1986. - 200 с.

63. Гиппиус СВ.Гимнастика чувств: Тренинг творческой психотехники. — М.; Л., 1967. — 295 с.

64. ГолубовскийБ.Г. Пластика в искусстве актера. — М., 1986. - 191 с.

65. Гоноболин Ф.Н. Онекоторых психических качествах лич­ности учителя // Вопросы психологии. — 1975. — № 11.

66. ГончаровА.А. Режиссерские тетради. — М., 1980. — 375 с.

67. Горчаков Н.Н.Режиссерские уроки К.С.Станиславско­го. - М., 1951. — 566 с.

68. Граудина Л.К., Мискевич Г.И.Теория и практика рус­ского красноречия. — М., 1989. — 256 с.

69. Гринер В.А.Ритм в искусстве актера. — М., 1966. — 157 с.

70. Гройсман А.Л.Психогигиена творческого труда студентов театральных вузов: Учебное пособие. — М., 1982. — 287 с.

71. Гришин Э.А.Профессионально-этическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. — Вла­димир, 1973. — 312 с.

72. Гришин Э.А.Формирование профессиональной направ­ленности студентов пединститутов. — Владимир, 1975. — 240 с.

73. Демин В.П.Формирование личности режиссера. — Сара­тов, 1983. - 203 с.

ЛІТЕРАТУРА

74. Дидро Д.Театр и драматургия // Собрание сочинений. — М.; Л., 1936. - Т.5. - 657 с.

75. Добрович А.Б.Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Книга для учителя и родителей. — М., 1987. — 436 с.

76. Дранков В.Л. Оприроде художественного таланта: Авто-реф. дис. ...д-ра психол. наук. — Л., 1973.

77. ДюлленШ. Воспоминания и заметки актера. — М.,

1958. - 343 с.

78. Жинкин Н.И.Механизмы речи. — М., 1958. — 370 с.

79. Жураковский Г.Е.Педагогический талант и педагогичес­кая техника в области педагогики общей, художественной, му­зыкальной, театральной. — М., 1958. — 131 с.

80. ЗавадскийЮ.А. Об искусстве театра. — М., 1975. — 347 с.

81. ЗавадскийЮ.А. Учителя и ученики. — М., 1975. — 327 с.

82. Загвязинский В.И.Педагогическое творчество учителя. — М., 1987. - 160 с.

83. ЗакА.З. Как определить уровень развития мышления школьников. — М., 1982. — 153 с.

84. ЗаседателевФ.Ф. Научные основы постановки голоса. — М., 1937. - 42 с.

85. Затонский Д.В.Зеркала искусства. — М., 1975. — 343 с.

86. ЗахаваБ.Е. Воспоминания. Спектакли и роли. Статьи. — М., 1982. - 398 с.

87. ЗахаваБ.Е. Мастерство актера и режиссера: Учебное по­собие. - М., 1978. - 326 с.

88. Захаров М.А.Контакты на разных уровнях. — М., 1987. — 270 с.

89. Ершов П.М.Технология актерского искусства. — М.,

1959. - 308 с.

90. Изард К.Эмоции человека. — М., 1980. — 428 с.

91. Ильенков Э.В.Философия и культура. — М.,1991. — 464 с.

92. Ильин Е.Н.Искусство общения. — М., 1982. — ПО с.

93. Ильин Е.Н.Рождение урока. — М., 1986. — 142 с.

94. Интеллектуальная культура специалиста. — Новосибирск, 1988. - 270 с.

95. Кабалевский Д.Б.Воспитание ума и сердца. — М., 1981. — 192 с.

ЛІТЕРАТУРА

96. Калмановский Е.А.Книга о театральном актере. — Л., 1984. - 222 с.

97. Кан-Калик В.А.Педагогическая деятельность как твор­ческий процесс. — Грозный, 1976. — 288 с.

98. Кан-Калик В.А.Учителю о педагогическом общении. — М., 1987. - 192 с.

99. Кащенко В.П.Педагогическая коррекция. — М., 1992. — 224 с.

100. Кларин М.В.Педагогическая технология в учебном про­цессе. — М., 1989. — 78 с.

101. Кнебель М.О.Вся жизнь. — М, 1967. — 588 с.

102. Кнебель М.О.Поэзия педагогики. — М., 1976. — 527 с.

103. Ковалев А.Г.Психология личности. — М., 1965. — 288 с.

104. КовалевГ.А. Психологическое воздействие: теория, ме­тодология, практика: Автореф. дис. ...д-ра психол. наук. — М.,1991.

105. Коломинский Я.Л.Беседы о тайнах психики. — Минск, 1990. - 192 с.

106. Колчин Е.Е.Экспериментальная психология в театраль­ном вузе: первый опыт работы // Художественное творчество "83". -Л., 1983.

107. Кондратенков А.Е.Труд и талант учителя: Встречи. Фак­ты. Мысли: Книга для учителя. — М., 1989. — 208 с.

108. Коротяев Б.И.Педагогика как совокупность педагоги­ческих теорий. — М., 1986. — 208 с.

109. КохИ.Э. Основы сценического движения: 38 уроков. — Л., 1962. - 231 с.

ПО. Красовский Ю.М.Некоторые проблемы театральной пе­дагогики В.Э.Мейерхольда (1905 — 1907): Лекция. — М., 1981.

111. Кристи Г.В.Воспитание актера школы Станиславско­го. - М., 1978. -431 с.

112. Кропивницький М.Л.Збірник статей, спогадів і мате­ріалів. — Київ, 1955. — 391 с.

113. Крупська Н.К.Про юних піонерів. — Київ, 1956. — 119с.

114. Кузьмина Н.В.Очерки психологии труда учителя. — Л., 1967. - 183 с

115. Куракин К.В.Основы техники речи в трудах К.С.Ста­ниславского. — М., 1959. — 103 с.

ЛІТЕРАТУРА

116. Курбас Л.Статьи и воспоминания о Л.Курбасе. Литера­турное наследие. — М., 1988. — 464 с.

117. Ланг Ф.Рассуждения о сценической игре // Старинный спектакль в России. — Л., 1928.

118. Левиновский В.Я.Процесс воспитания режиссера музы­кального театра: Автореф. дис. ...канд. искусствоведения. — М., 1990.

119. Лобанов A.M.Документы, статьи, воспоминания. — М., 1980. - 407 с.

120. Левитов Н.Д. Опсихических состояниях человека. — М.,1964. - 344 с.

121. Леонарди Е.И.Дикция и орфоэпия. — М.,1967. — 238 с.

122. Леонтьев А.Н.Деятельность. Сознание. Личность. — М.,1977. - 304 с.

123. Лотман Ю.М.Структура художественного текста. — М., 1970. - 384 с.

124. ЛукА.Н. Мышление и творчество. — М., 1976. — 144 с.

125. ЛукА.Н. Психология творчества. — М., 1978. — 127 с.

126. ЛукА.Н. Эмоции и личность. — М.,1982. — 176с.

127. Лукиан.Анархасис, или Упражнения тела. — М.,1987. — 623 с.

128. Луначарский А.В.О народном образовании. — М., 1958. - 537 с.

129. Малочевский И.Б.Выразительные средства спектакля: Учебное пособие. — Л., 1985. — 78 с.

130. К.Маркс, Ф.Энгельс об искусстве: В2-х т. — М.,1983.

131. Мартынова Л.Н.Проблемы режиссерской педагогики Г.А.Товстоногова (1965 — 1975): Автореф. дис. ...канд. искусст­воведения. — Л., 1982. — 23 с.

132. Мастерство актера в терминах и определениях К.С.Ста­ниславского. — М., 1961. — 519 с.

133. Мейерхольд В.Э.Статьи, письма, речи, беседы: В 2-х ч. - М., 1968.

134. Методы изучения профессиональной направленности личности учителя: Сборник научных трудов / Под ред Ю.Н.Ку-люткина и Г.С.Сухобской. — Л., 1980.— 490с.

135. Михоэлс СМ.Статьи, беседы, речи. — М., 1964.— 612с.

136. Молибог А.Г.Вопросы научной организации педагоги­ческого труда в высшей школе. — Минск, 1975. — 288 с.

ЛІТЕРАТУРА

137. Мочалов Ю. Композиция сценического пространства (поэтика мизансцены). — М., 1981. — 239 с.

138. Наука о театре: Межвузовский сборник трудов препода­вателей и аспирантов / Под ред. Е.З.Юфит. — Л., 1975. — 534 с.

139. Научное мировоззрение и коммунистическое воспитание: Материалы Всесоюзной научно-практической конференции "Формирование научного мировоззрения — основа коммуни­стического воспитания". Москва, 17—18 апреля 1984 года/ Под ред. Л.П.Буевой. — М., 1985. — 145 с.

140. Нелл В.О. Про режисуру. — Київ, 1977. — 208 с.

141. НемеровскийА.Б. Пластическая выразительность акте­ра. - М., 1976. - 144 с.

142. Немирович-ДанченкоВ.И. Статьи. Речи. Беседы. Пись­ма. - М., 1952. -442 с.

143. Немирович-ДанченкоВ.И. Избранные письма. — М., 1954. - 640 с.

144. Немирович-Данченко В.И. О творчестве актера. Хрес­томатия: Учебное пособие для театральных учебных заведе­ний. - М., 1984. — 623 с.

145. Немирович-Данченко В.И.Рождение театра. Воспоми­нания, статьи, заметки, письма. — М., 1989. — 576 с.

146. Нечаев Н.Н. Психолого-педагогические аспекты подго­товки специалистов в вузе. — М., 1985. — 112 с.

147. Никитин Б.П.Возникновение и развитие творческих способностей // Радянська школа. — 1989. — № 7. — С.43 — 51.

148. Новицкая Л.П.Тренинг и муштра. — М., 1969. — 272 с.

149. Новицкая Л.П.Уроки вдохновения. — М., 1984. — 374 с.

150. Новые педагогические мышления / Под ред А.В.Петров­ского. - М., 1989. - 280 с.

151. О воспитании актера: Сборник статей. — М., 1982. — 290 с.

152. Оптимизация педагогической работы в вузе: Тематиче­ский сборник научных трудов. — Челябинск, 1989. — 119 с.

153. Оптимизация речевого воздействия / Под ред. Р.Г.Кото-ва. — М., 1990. — 240 с.

154. ПадалкаГ.М. Естетична культура майбутніх вчителів та умови її формування // Вища і середня педагогічна освіта. — Київ, 1991. -№ 15.

ЛІТЕРАТУРА

155. Педагогическая диагностика в школе / Под ред. А.И.Ко-четова. — Минск, 1987. — 223 с.

156. Петров В.А.Нулевой класс актера. — М., 1985. — 226 с.

157. Пилипчук Р.Я.Микола Садовський у спогадах сучас­ників // Микола Садовський: Збірник. — Київ, 1984. — 390 с.

158. Платонов К.К.Проблемы способностей. — М., 1982. — 312 с.

159. Полякова Т.С.Анализ затруднений в педагогической деятельности начинающих учителей. — М., 1983. — 129 с.

160. Пономарев Я.А.Психология творчества и педагогика. — М., 1976. - 280 с.

161. Попов А.Д.Творческое наследие. — М., 1980. — 480 с.

162. Попов А.Д.Творческое наследие. — М., 1979. — 520 с.

163. Проблемы и перспективы театрального образования: Сборник. - Л., 1986. - 354 с.

164. Прокофьев В.Н. Вспорах о Станиславском. — М., 1962. - 272 с.

165. Рапопорт И.М.Работа актера. — М., 1947. — 132 с.

166. Режиссерские экземпляры К.С.Станиславского, 1898 — 1930: В 6-ти т. - М., 1980.

167. РемезО.Я. Введение в режиссуру: Учебное пособие. — М., 1987. -212 с.

168. Рождественская Н.В.Проблемы и поиски в изучении художественных способностей // Художественное творчество "83". -Л., 1983.

169. Рубинштейн С.Л. Омышлении и путях его исследова­ния. - М., 1968. - 147 с.

170. СавинаВ.Ф. Проблема способностей режиссера и ее освещение в литературе // Пути повышения эффективности учебно-воспитательной работы в вузах культуры: Межвузовский сборник научных трудов. — М., 1979.

171. СавковаЗ.В. Как сделать голос сценическим. — М.,1975. -254 с.

172. Сибиряков Н.Н.Мировое значение Станиславского. — М., 1988. - 365 с.

173. Симакова Л.А.Оптимизация процесса обучения сцени­ческой речи: Автореф. дис. ...канд. искусствоведения. — М., 1986.

ЛІТЕРАТУРА

174. Симонов П.В.Метод Станиславского и физиология эмо­ций. - М., 1962. - 139 с.

175. Симонов П.В.Эмоциональный мозг. — М., 1981.— 142 с.

176. Симонов П.В.Теория отражения и психофизиология эмоций. — М.,1970. — 141 с.

177. Скаткин М.Н.Совершенствование процесса обуче­ния. - М, 1971. -206 с.

178. СластенинВ.А. Формирование школы в процессе про­фессиональной подготовки. — М., 1976. — 60 с.

179. СтаниславскийК.С. Мое гражданское служение России. Воспоминания. Статьи. Очерки. Речи. Беседы. Из записных кни­жек. - М., 1990. - 656 с.

180. СтаниславскийК.С. Собрание сочинений: В 8-ми т. — М., 1954 - 1963.

181. СтраховИ.В. Психическое состояние и такт учителя // Вопросы психологии. — 1966. — № 3. — С.153 — 164.

182. СтромовЮ.А. Путь актера к творческому перевопло­щению. — М., 1975. — 112 с.

183. СтукаловаГ.Е. Социально-психологические основы ви­дения: Автореф. дис. ...канд. филос. наук. — Л., 1973. — 24 с.

184. СундуковаВ.Н. Воспитание художественно-образного мышления актера: Автореф. дис. ...д-ра искусствоведения. — СПб., 1991.

185. Сухомлинский В.А.Воспитание личности в советской школе. — Киев, 1965. — 213 с.

186. Сухомлинский В.А.Мудрая власть коллектива // Из­бранные педагогические сочинения: В 3-х т. — М., 1981. — Т.З. — 640 с.

187. Сценическая педагогика: Сборник трудов / Под ред. С.В.Гиппиус. - Л., 1973. - 320 с.

188. Сценическая педагогика: Сборник трудов / Под ред. С.В.Гиппиус. —Л., 1976. — Вып.2.

189. Талызина Н.Ф., Карпов Ю.В.Педагогическая психо­логия. Психодиагностика интеллекта: Учебно-методическое по­собие. - М., 1987. - 63 с.

190. Тарасевич Н.Н., Кривонос И.Ф.Обучение будущих учителей основам педагогического мастерства // Советская педа­гогика. — 1983. — № 7.

ЛІТЕРАТУРА

191. Теоретические проблемы управления познавательной де­ятельностью человека: Доклады Всесоюзной конференции. Мос­ква, 11 — 13 июня 1975 года. — М., 1975. — 214 с.

192. ТовстоноговГ.А. О критериях актерского и режиссерс­кого дарования // Художественное творчество "83". — Л., 1983.

193. ТовстоноговГ.А. Зеркало сцены: В 2-х кн. — Л., 1984.

194. Турбовский Я.С. Средства и методы педагогического воздействия. — С, 1980. — 78 с.

195. Учителю о педагогической технике / Под ред. Л.И.Ру-винского. — М., 1987. — 160 с.

196. ФилатоваН.А. Евгений Вахтангов: Опыты театральной педагогики. — Владивосток, 1990. — 120 с.

197. Фридман Л.М.Педагогический опыт глазами психолога: Книга для учителя. — М., 1987. — 472 с.

198. Фролов Ю.Пение и речь в свете учения И.П.Павлова. — М., 1966. - 257 с.

199. ХарченкоВ. Режисура як мистецтво і професія // Ре­жисер і вистава. — Київ, 1962.

200. ЦагарелиЮ.А. Психология музыкально-исполнитель­ской деятельности: Автореф. дис.... д-ра психол. наук. — Л., 1989.

201. Черкашин P.O.Художнє слово на сцені. — Київ, 1989. — 327 є.

202. Чернокозова В.Н., Чернокозов И.И.Этика учителя. — Киев, 1973. - 175 с.

203. Чехов М.А. Литературное наследие: В 2-х т. — М., 1986.

204. Шварц И.Е. Внушение в педагогическом процессе. — Пермь, 1971. — 304 с.

205. Щербаков А.И. Психологические основы формирования личности советского учителя в системе высшего педагогического образования. — Л., 1967. — 266 с.

206. Шингаров Г.Х.Эмоции и чувства как форма отражения действительности. — М., 1971. — 223 с.

207. ШкаловаЛ.А. Средства и приемы выразительности ре­чи. - М, 1985. - 63 с.

208. Эйзенштейн СМ. Избранные произведения: В 6-ти т. — М., 1964.

209. Эфрос А.В. Продолжение театрального рассказа. — М., 1965. - 330 с.

ЛІТЕРАТУРА

210. Эфрос А.В.Профессия — режиссер. — М.,1979. — 204 с.

211. Юткевич СИ.Поэтика режиссуры. — М., 1986. — 214с.

212. Якобсон П.М.Общение людей как социально-психо­логическая проблема. — М., 1973. — 32 с.

213. Якобсон П.М.Чувства, их развитие и воспитание. — М., 1976. - 64 с.

214. Яковлев Н.М.Методика и техника урока в школе. — М., 1971. - 288 с.

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ 1 РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ....................... 12

1.1. Педагогічні здібності....................................................... 14

1.2. Педагогічні якості............................................................ 21

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ ТЕАТРАЛЬНОЇ

ПЕДАГОГІКИ, ЗАСТОСОВУВАНІ

У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ............................................. 47

2.1. Сумісність професійних якостей,

необхідних в акторській і педагогічній діяльності................................................................................ 58

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОГО

ВМІННЯ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ

ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО

ВЧИТЕЛЯ................................................................................ 83

3.1. Виховання навичок професійної

уваги педагога........................................................................ 91

3.2. Формування психофізичної свободи

майбутнього вчителя..............................................................111

3.3. Розвиток уяви і фантазії

майбутнього педагога.............................................................128

3.4. Педагогічна дія. Спілкування..........................................137

________________________зміст _______________

РОЗДІЛ 4. МОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК СИНТЕЗ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕАТРАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ.......163

4.1. Оволодіння технологією й технікою

мовлення майбутнім учителем...............................................172

4.2. Адаптація і розвиток професійного дихання..................175

4.3. Педагогічні засади практичної роботи над текстом......180

ВИСНОВКИ...................................200

ДОДАТКИ ....................................206

ЛІТЕРАТУРА...................................210

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

АБРАМЯН Володимир Цолакович ТЕАТРАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

Допущено Міністерством освіти України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Редактор В. П. Недашківський

Художник обкладинки С.І.Чуєв

Комп'ютерний набір В. Л. Недашківський

Комп'ютерна верстка М. Є. Зозуля

Коректор Л.П. Тютюнник

Підписано до друку 20.03.96 р. Формат 60 х 84/іб . Папір офсетний. Гарнітура Тайме. Друк офсетний. Умов. друк. арк. 13,0. Обл.-вид. арк. 14,0. Зам. № 6-107.

Видавництво "Лібра". Київ-33, вул.Саксаганського, 53/80, кімн.705

Надруковано з готових фотоформ AT "Книга" 254655, ГСП, Київ-53, вул.Артема, 25