Зразок порівняльної таблиці

Підрядник	М. Старицький	Л. Первомайський
Сосна (ч. р.)	Соснина (ж. р.)	Кедр (ч. р.)
стоїть самотньо	самотня О	самотній стоїть
на півночі	на півночі млявій	в північній стороні
на голій височині	О	на стромині
йому дрімається	дріма, куня	дрімає
у білому одязі	похилившись,
	і в білії ризи вдягла
	її пишно зима
обкутаному кригою	взаметах, у кризі;	і кригою, й снігом
та снігом він мріє	марить;	укритий, дрімає
		і мріє вві сні;
	про сонце блискуче;	і бачить він сон
про пальму	їй снитьсяпальма	про пальму
яка далеко в країні	південь-сторона	десь у південній
сонця, що сходить,		стороні
самотньо і мовчазно	теж в самотині; сумна	сумує в німій само-
		тині
мріє (про нього)	красується	О
на розпеченій	на скелі пекучій	на спаленій сонцем
скелі		скалі

Позначки: О — відсутнє в перекладі; напівжирний шрифт—

відсутнє в оригіналі, курсив — значення слова має додатко­вий зміст.

Проблема розрізнення перекладу та переспіву, точного й вільного перекладу ще остаточно не розв'язана в літературо­знавстві. Але пропоноване перше знайомство школярів з нею, безперечно, розвиватиме їхнє творче мислення, прилучатиме до азів науково-дослідної роботи, пробуджуватиме інтерес до мови як духовної таїни кожного народу.

Таку ж роботу доцільно провести з дев'ятикласниками, аналізуючи сонети В. Шекспіра. До вже відомих їм проблем перекладу тепер додамо ще одну — збереження оригінальної форми твору.

Оригінал (якщо учні та вчитель володіють англійською)

Sonnet 130(W. Shakespeare)

My mistress eyes are nothing like the sun

Coral is far more red than her lips red

If snow be white, why then her breasts are dark

If hairs be wires, black wires grown on her head

I have seen roses damask'd red and white

But no such roses see I in her cheeks

And in some perfumes is there more delight.

Than in the breath than from my mistress ruks

I love to hear her speak, yet well I know

That music has a far more pleasing sound

I drant I never saw a goddess go

My mistress when she walks treads on the ground

And yet by heaven I think my love as rare

As any she belied with false compare.

Підрядковий {технічний) переклад Сонет 130(В. Шекспір)

Очі моєї коханої не схожі на сонце,

Колір коралів значно червоніший,

ніж червоний колір її вуст,

Якщо сніг білий, то її груди темні,

Якщо волосся порівняти з дротом,

тоді чорний дріт росте у неї на голові.

Я бачив дамаські троянди, червоні та білі,

Але на її щоках я не бачив схожих троянд,

І у парфумах більше пахощів,

Ніж у диханні, яке йде від моєї коханої.

Я люблю слухати її голос,

Хоча добре знаю, що музика звучить значно приємніше,

Я не бачив, як іде богиня,

Але моя кохана важко ступає по землі.

Та все ж таки я вважаю свою кохану неповторною.

Як кожна інша — вона обдурена фальшивими порівняннями.

Художній переклад

Сонет 130(В. Шекспір)

Пер. Д. Паламарчука

її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Не білосніжні пліч овали,

Мов з дроту чорного коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав,

І дише так вона, як дишуть люди, —

А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба,

А кроки милої — цілком земні.

І все ж вона — найкраща поміж тими,

Що славлені похвалами пустими.

Сонет 130(В. Шекспір)

Пер. С. Маршака Ее глаза на звезды не похожи, Нельзя уста кораллами назвать, Не белоснежна плеч открытых кожа, И черной проволокой вьется прядь. С дамасской розой, алой или белой, Нельзя сравнить оттенок этих щек. А тело пахнет так, как пахнет тело, Не как фиалки нежный лепесток. Ты не найдешь в ней совершенных линий, Особенного света на челе. Не знаю я, как шествуют богини, Но милая ступает по земле. И все ж она уступит тем едва ли, Кого в сравненьях пышных оболгали.

Орієнтовні запитання для бесіди

— Що означають поняття «вільний переклад» і «технічний
переклад»?

— Чим різняться вони між собою?

— Яке завдання стоїть перед людиною, котра робить
технічний переклад тексту?

— Чи може цю роботу виконати машина?

— До чого прагне поет, беручись за художній переклад тек­
сту?

— Що повинно бути в основі художнього перекладу?

— Чи можна лише на основі художнього перекладу суди­
ти про художню майстерність поета та досконалість його твору?

— Чи ідентичні форма й зміст оригіналу та перекладу?

— Чи можуть вони бути абсолютно ідентичні?

Лише ретельна робота над змістом перекладеного вірша дає змогу вчителю здійснити його ідейно-художній аналіз.

Досвід учених-методистів інших країн свідчить, що пере­кладні твори можуть інтерпретуватися по-різному: через де­тальну дослідну роботу чи лише через «вслуховування» у текст без жодного аналізу.

Вивчати теорію та практику перекладу на уроках зарубіж­ної літератури бракує часу. Але його можна знайти в поза-класній роботі. Ж. Клименко пропонує: «Серед різноманітних позакласних заходів популярність у старшокласників (особли­во в класах філологічного профілю) може мати гурток «У світі художнього перекладу» (або «Школа юного перекладознав-ця»), покликаний виконувати такі завдання:

— зацікавлення школярів проблемами перекладознавства;

— розширення та поглиблення їхніх знань про оригінал і
художній переклад, специфіку перекладної літератури, здобут­
ки світового перекладацтва;

— вивчення історії української перекладацької школи, її
кращих надбань;

— навчання адекватного сприйняття критики перекладу;

— розвиток умінь порівнювати першоджерело і переклад,
добирати матеріал за перекладознавчими темами, писати
творчі роботи;

— удосконалення знань з української та іноземних мов;

— формування уявлення про внесок перекладачів у розви­
ток світової культури.

Програма такого гуртка передбачає широкий спектр діяль­ності за різними напрямами роботи:

— збирання історико-літературного матеріалу («Шлях за­
рубіжного письменника до українського читача», «Історія пе­
рекладів одного твору», «Сторінки життєпису перекладачів»);

— теоретико-перекладознавчі студії (обговорення актуаль­
них перекладознавчих проблем);

— здійснення краєзнавчих досліджень («Видатні перекла­
дачі нашого краю», «Перекладна література в рідному краї»);

— літературна творчість учнів (підготовка і презентація
власних художніх перекладів, творів з використанням елементів
аналізу перекладу).

Орієнтовна тематика засідань гуртка для учнів 10 або 11 кла-су може бути такою:

1. Вступ. Роль перекладної літератури в культурному по­ступі людства. З історії художнього перекладу.

2. Художній переклад як чинник утвердження української
нації.

3. Специфіка художнього перекладу.

4. Цікавинки перекладної літератури (труднощі художньо­
го перекладу).

5. Основи аналізу перекладного твору.

6. Особливості аналізу перекладів поезії.
7 — 8. Українські майстри перекладу.

9. Презентація власних художніх перекладів [6].

Запропоновані Ж. Клименко теми потребують ретельної підготовки вчителя, обізнаності його у перекладознавстві — частині філологічного знання, об'єктом якого є переклад.

Переклад — перетлумачення тексту з однієї мови на іншу, «один з найбільш важливих і найбільш суттєвих за­собів спілкування між людьми» (Й.-В. Гете). Переклад — це мовний контакт між людьми різних національностей, отже, між народами та їхніми культурами.

Перекладознавство складається з історії перекладу, теорії перекладу, критики перекладу. Усі три складові потребують оглядового вивчення. Праці з літературознавства І. Франка, М. Рильського, С. Ковганюка, М. Новикової та ін.; науково-методичні роботи К. Нартова, Ж. Клименко та інші допомо­жуть у вирішенні цих проблем.

Для прикладу звернемося до літературно-критичних на­рисів М. Новикової і пошукаємо відповідь на запитання: чим допоможе переклад учню і студенту, яке значення він має?

«Своєрідність художнього слова: його асоціативна глиби­на, історизм, його характерологічна примітливість відразу ста­ють очевидними, тільки ми починаємо дивитися на твір пере­кладацькими очима...

Так от: шкільний і ВНЗівський Гамлет. Який він? Гамлет, ще озвучений хоралами середньовіччя, що віддаляється? Що стрясається диспутами ренесансних університетів, натиском макіавеллієвих концепцій і гуманістичних прокламацій?.. Тоді це Гамлет Михайла Лозинського.

Гамлет-інтелігент, що не дозволяє грати на собі, як на флейті? Він охоче пустує, жартує над собою, і перекидається просто­річчям? Гамлет, що «притулився до одвірка» міжчасся?.. Тоді це Гамлет Бориса Пастернака.

Або Гамлет бароко? Громовержець, вітія, захоплюваний «метафізичною тривогою» (за метафорою Д. Наливайка)?.. Тоді це Гамлет, якого український читач впізнав за перекладом Лео­ніда Гребінки.

Можливість порівнювати школяреві або студенту надано. Проте надано суто теоретично. Щоб порівняти практично, треба

це вміти; щоб уміти, треба навчитися... Отже — час школі і ВНЗ брати собі в союзники художній переклад» [7].

Поступово, від класу до класу, учні засвоюють теоретичні положення про переклад, набувають навичок сприймати й аналізувати перекладні художні твори.

Важливо також, щоб учні знали і про визнаних майстрів українського перекладу. Спочатку вчитель звертає увагу учнів на прізвище перекладача, з часом розповідає про витоки пе­рекладацької професії, історію перекладу, перекладацьке мис­тецтво, перших українських перекладачів, їхню творчу діяль­ність. По закінченні середньої школи учні знатимуть цілу ко­горту перекладачів: І. Франка, Лесю Українку, М. Бажана... Український поет Ігор Качуровський у вірші «Лист до Бори-са Олександрова» пише:

Щойно отримали ми «Одіссею» в перекладі Тена. Я ще не встиг прочитати, лише нашвидку переглянув. Бачу: переклад чудовий. Ніколи Жуковський і Гнедич, Ні Вересаев ніколи, кажу я, такого б не втнули. Ми-бо (не віриш?) в мистецтві перекладу перші на світі. Рильський, і Кочур, і Зеров, і Клен, і Лукаш — бездоганні. Паламарчук, що віддав геніально сонети Шекспіра, Мусив би стати також у тім самім ряду поміж ними...

Такий підхід до вивчення світової літератури ефективно впливатиме на формування і розвиток українського творчого читача з критичним мисленням.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1.У чому полягають особливості дисципліни «Зару­
біжна література»?

2. На яких дидактичних, літературознавчих та методич­
них принципах грунтується вивчення світової літера­
тури в школі?

3. Доведіть необхідність порівняльного вивчення літе­
ратури. Наведіть приклади.

4. Розробіть фрагменти уроку.

4. Наливайко Д. С. Наука, яка дедалі більше визначатиме методику
викладання літератури // Всесвітня літ. в серед, навч. закл. Украї­
ни. - 1997. - № 3. - С 42.

5. Бланшо М. О переводе // Иностр. лит. — 1997. — № 12. — С. 183 —
184.

6. Клименко Ж. Повторювана неповторність. Організація гурткової
діяльності старшокурсників з урахуванням специфіки перекладної
літератури // Всесвітня літ. в серед, навч. закл. України. — 2005. —
№ 2. - С 53.

7. Новикова М. А. Прекрасен наш союз. Литература — переводчик —
жизнь: Лит.-крит. очерки. — К., 1986. — С. 221 —223.

ОБОВ'ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Бабенко В. М. Порівняльний аналіз оригіналу й перекладу під час
вивчення зарубіжної літератури // Всесвітня літ. в серед, навч. закл.
України. - 2005. - № 6. - С 39-42.

2. Клименко Ж. В. Розкриття значення перекладної літератури як важ­
ливого чинника формування української нації // Всесвітня літ. в
серед, навч. закл. України. — 2005. — № 6. — С. 36—39.

3. Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх
творів у старших класах загальноосвітньої школи: Монографія. —
К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - 340 с

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Дзюба І. М., Погрібний А. Г., Наливайко Д. С та ін. Шкільний
предмет «Зарубіжна література» в українському вимірі // Всесвітня
літ. в серед, навч. закл. України. — 2001. — № 11. — С. 14.

2. Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього пере­
кладу. — К.: Дніпро, 1971. — 132 с.

3. Новикова М. А. Прекрасен наш союз. Литература — переводчик —
жизнь: Лит.-крит. очерки. — К.: Рад. письменник, 1986.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.

Пронкевич О. Формувати нерепресивну свідомість —шлях до лі­беральної України //Зарубіжна літ. — 1999. — № 11, берез. — С. 5.

2. Волощук Є. Західні літературознавчі концепції — вітчизняній
методиці // Зарубіжна літ. — 1999. — № 11, берез. — С. 7.

3. Там само.