На 2016-2017 навчальний рік

План

Виховної роботи ЗОШ № 1

М. Чорноморська

На І семестр

Навчального року

ІІ. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

НА 2016-2017 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Основною метою у вихованні учнів у 2016-2017 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти ворогам Батьківщини та асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

У роботі з учнями педагогічні працівники школи спираються на Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Національну стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указом Президента України від 25 червня 2017 року №344/2017), Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 25.07.15 №1/9-376); та здійснювати виховну діяльність у відповідності до наступних ключових напрямів:

· Виховання патріотизму

· Громадянське виховання

· Превентивне виховання

· ціннісне ставлення до себе;

· ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;

· ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

· ціннісне ставлення до праці;

· ціннісне ставлення до природи;

· ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань — національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

У зв’язку з визначеним основним завданням протягом 2016-2017 навчального року планується приділяти особливу увагу національному та патріотичному вихованню,особливо у 2016 році, коли Україна відзначає 25-ліття незалежності. 2016 рік Український інститут національної пам’яті назвав Роком Державності – на честь низки історичних подій, які привели до проголошення, а потім відновлення Україною незалежності у ХХ столітті. (Указ Президента України “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України” від 3 грудня 2016 року № 675; лист МОН № 1/3-148 від 24.03.16 року «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України»),тому в план виховної роботи включені заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2016 р. №641; наказ ДОН від 25.08.2016 № 337 Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді у навчальних закладах на 2016 – 2020 роки).

2016-2017 pоки – це другий етап реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, який передбачає виконання наступних завдань: розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих навчальних закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді; підготовку та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання, у зв’язку з чим протягом навчального року планується узагальнити передовий педагогічний досвід класних керівників школи з виховної роботи з національно-патріотичного, військово-патріотичного, правовиховного та правоосвітнього, формування здорового способу життя, екологічного спрямування та формування навичок самоврядування, соціальної активності у процесі практичної громадської діяльності школярів.

24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Хоча 24 серпня 1991 року стало початком відліку історії сучасної Української державності, історики сходяться у висновках, що того дня насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Українська держава зможе розвиватися далі лише за умови, що вона буде знати своє минуле і при цьому пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації. У зв’язку з вищевикладеним в план виховної роботи включені заходи до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України під загальноукраїнським гаслом “НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Від 1991-го – назавжди”.

Метою проведення заходів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України є:

- поглиблення знання учнів про ключові події ХХ століття, політичних, громадських, військових, культурних діячів, які були визначними для українського державотворення;

- актуалізація серед учителів та учнів ідеї соборності та суверенності держави – головних передумов розвитку незалежної України;

- формування та розвиток різні види вмінь, навичок, які мають стати фундаментом формування громадянської, історичної та національної свідомості школярів;

- активізація пізнавального інтересу учнів до засадничих державотворчих подій історії України ХХ століття;

- сприяння розвитку всіх видів інтелекту (академічного, практичного, креативного, емоційного й соціального) як умови всебічного розвитку особистості, її самореалізації;

- формування активної громадянської позиції учнів і почуття патріотизму.

Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми діяльності: гра-мандрівка («Подорож містами України»), екскурсія («Духовні місця краю»), ігрова вправа, колективне творче панно («Моя Батьківщина»), бесіда, усний журнал («Ми – українці»); Заплановано проведення гри-мандрівкі, екскурсії, уявної подорожі по Україні, складання карту з пазлів – 24 областей та АР Крим; ознайомлення з кордонами країни та представити сусідські країни: Україна – Європейська країна. Доцільно записати разом із учнями географічну адресу місця проживання.

Складовою позакласної виховної роботи для учнів молодшого шкільного віку в поточному навчальному році стане підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни.

Враховуючи вікові особливості учнів основної школи, у роботі з ними обрані такі форми роботи: зустріч, просвітницький тренінг, родинна вітальня, колективна творча справа (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та ін.), проект, колаж, пошукова гра, художня галерея.

Для старшокласників заплановані заходи просвітницького характеру із залученням фахівців даної проблематики, громадських і політичних діячів: семінари, круглі столи, лекції-презентації на тему першої незалежності та Соборності України. Наприклад, «Твоєю силою, волею, словом…», «Незалежність починається з тебе», «Без Соборності немає незалежності», «Разом з власної волі з 1919-го», «Українська революція та перша незалежність», «Злилися воєдино однині…»; ділові ігри, вікторини, диспути, брейн-ринги, обговорення, ток-шоу «Єднання заради Незалежності»; відео-уроки з подальшим обговоренням «Шлях до незалежності», «Разом з власної волі з 1919-го»; екскурсії (в тому числі віртуальні) до музеїв, місць пам’яті, пов’язаних із подіями Української революції, бібліотек; відвідання тематичних виставок; конкурси наукових проектів, регіональних і краєзнавчих презентацій з історії української державності «У боротьбі за незалежність».

Звернення до подій минулого та сьогодення буде доцільним завдяки використанню літературної спадщини українських письменників: Т. Шевченка,І. Франка, Лесі Українки, Ю.Федьковича, В. Барки, У. Самчука, В. Сосюри, О. Гончара, О. Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та інших. Глибокий аналіз подій, учинків героїв їх творів сприятиме формуванню важливого розуміння того, що упродовж історії людства українці, як і інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей, збагачували світову мистецьку скарбницю. Таке розуміння історичного процесу гартуватиме гордість за свій народ, а отже, формуватиме патріотичну особистість.

Заплановані заходи на відзначення 160 років (27 серпня) з дня народження Івана Франка (1856-1916), письменника, вченого, громадськогодіяча; 175 років (18 вересня) з дня народження Михайла Драгоманова (1841-1895), вченого, історика, літературознавця, фольклориста, публіциста, громадськогодіяча; 150 років (29 вересня) з дня народження Михайла Грушевського (1866-1934), вченого, історика, політичного та державного діяча, голови Центральної Ради.

Події, які переживає народ України упродовж 2013-2016 років, ще раз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту, глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас. Тому на позакласні заходи планується запрошувати учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських організацій, учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО.

Темами для обговорення стануть мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які виявили свою громадянську позицію.

Логічним продовженням теми відстоювання прав людини, єдності народу України, цілісності її території, мужності і героїзму в ім’я свободи і незалежності буде демонстрація та обговорення документально-публіцистичних фільмів та тематичних відеороликів, присвячених Революції Гідності, Героям Небесної Сотні, бойовим діям на Сході країни.

З метою поглиблення знань учнів з історико-культурної спадщини країни, її політичного та соціального розвитку радимо використовувати, на вибір вчителя, віртуальні екскурсії музеями України, зокрема:

- Національний музей історії України (3D-тур). http://www.nmiu.com.ua/3D/hmuseum_1.swf та ін..

Особливого значення набуває ознайомлення учнів з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності, бойові дії на Сході України (Відеоматеріали буде роздано на серпневих нарадах).

Одним із завдань освітнього процесу є духовно-моральна компетентність. Споконвіку люди високо цінували духовно-моральну вихованість. Глибокі соціально-економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, знецінені моральні ідеали, бездуховність, безвір'я й агресивність, що панують навколо, обумовлюють актуальність проблеми духовно-морального розвитку особистості. Відповідальність за формування системи моральних цінностей покладається на родину, суспільство та на систему освіти на всіх її етапах. Україна потребує підготовки широко освічених, високо моральних людей, що наділені не тільки знаннями, але й духовними рисами. Весь процес навчання повинен бути пронизаний виховними заходами.

Духовно-моральний розвиток особистості здійснюється в тісній органічній єдності, по-перше, з основною (професійною) діяльністю, по- друге, зі світоглядним вихованням, до якого долучаються інші розвинені форми спілкування й діяльності: художньо-естетична, політична, правова.

Перед школою на сучасному етапі розвитку постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість, здатна знаходити правильні рішення у конкретних життєвих ситуаціях.

Знайомлячи дітей з християнською мораллю та чеснотами, потрібно звернути увагу на такі чесноти, які були притаманні українцям: жертовність, поступливість, незлобливість, вміння прощати, скромність, стриманість у словах і поведінці, працелюбність, цнотливість, гостинність, патріотизм, високий естетизм життя, повага до старших, до жінки-матері, правдивість, щирість. Найефективнішими тут можуть бути такі форми роботи: бесіди морально-етичного спрямування, етичні тренінги, розв’язання ситуативних завдань, ситуації в малюнках, так звані прожективні методики, інсценування, гра-драматизація.

У процесі виховання дітей на основі українських релігійних традицій важливим є застосування інтегративного підходу – ознайомлення дітей з художньо-музичним, мистецьким світом духовних цінностей.

У зв’язку з цим планується використовувати під час організації роботи з духовного виховання твори на біблійну тематику художників Рафаеля, Мікеланджело, Рембранта, С. Далі, Леонардо да Вінчі, ілюстрації до Старого та Нового Заповітів Юліуса Шнора фон Карольсфельда, полотна з біблійними сюжетами; духовну музику Баха, Моцарта, Ліста, Чайковського, С. Рахманінова, Чеснокова, М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, твори на біблійні теми композиторів Л.Дичко, М Леонтовича, М. Верховинця та ін. Заплановані наступні форми роботи з духовного виховання: екскурсії до святинь, вечори духовної поезії, духовної музики, пошукова робота та ін.

Мета сучасного освітнього процесу – не тільки надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й виховувати морально-духовну, життєво компетентну особистість, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, професіонал, сім’янин, споживач та може протистояти викликам глобалізації життя.

Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді,спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби. У зв’язку з цим планується активізувати профорієнтаційну роботу серед старшокласників на подальшу службу в Збройних силах України шляхом проведення спільних заходів з військовими частинами, екскурсій до музеїв військових частин; активізувати зв’язки і спільну профорієнтаційну діяльність шкіл та військових ВНЗ (юний правознавець, десантник, рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист) та ін.

Головними завданнями роботи школи з сім'єю (сімейне виховання) є: пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних дня організації діяльності дитини вдома; гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин «педагоги – батьки». Планується осучаснити тематику та форми проведення батьківських всеобучів. Планується здійснювати цілеспрямовану роботу у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Планується педагогічним колективам здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей відповідно до Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012 – 2021 роки.Даний документ передбачає систему роботи з підготовки молоді до щасливого подружнього життя, формування відповідального батьківства та психолого-педагогічну просвіту батьків, їх активне залучення до роботи з дітьми у школі.

Головним у діяльності класних керівників залишається превентивне виховання, яке спрямоване на реалізацію Концепції превентивного виховання дітей і молоді. Особливої уваги потребують питання, які передбачають впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.

Міністерство освіти і науки України рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програму виховної роботи з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-11 класів (лист від 28.05.2016 р. №1/9-264).

Актуальним залишається питання щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді.Здоров’язбереження як вектор інноваційної стратегії виховання обумовлюється тим, що сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального середовища. Цілеспрямований, системний, комплексний, діяльнісний, синергетичний підходи до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління, превентивного виховання, розбудови здоров’язбережувального середовища сприятимуть створенню необхідних умов для всебічного й гармонійного розвитку особистості, для життя в нових економічних умовах.

Складовою частиною виховної роботи є шкільне самоврядування, яке є однією із важливих умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

Ефективність виховної діяльності школи залежить і від активної співпраці з дитячими та молодіжними громадськими організаціями, які визнані державою і носять неполітичний характер.

Однією з важливих ланок процесу виховання учнів є шкільний музей, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, громадянських якостей, збереженню духовної єдності поколінь, історико-культурної спадщини свого народу, удосконаленню навчально-виховного процесу, розвитку творчих інтересів учнів до пошукової, природоохоронної, народознавчої роботі, під час якої учні збирають історичні документи, предмети побуту, записи спогадів.

Зміст та організація виховного процесу визначаються його метою як очікуваним ідеальним результатом. Планується протягом навчального року реалізовувати національно-патріотичні, соціальні, екологічні, культурологічні та юридичні проекти в рамках Всеукраїнського конкурсу «Моральний вчинок», що проводиться з метою популяризації духовних і моральних надбань, сприяння формуванню громадянської позиції та соціально-правової активності учнів, створення належних умов для прояву патріотизму, високих моральних цінностей, почуття любові до багатоетнічної та толерантної України, готовності до захисту України, забезпечення її суверенітету і територіальної цілісності.

При плануванні превентивної роботи класним керівника пропонується взяти до уваги інформацію, яка характеризує соціологічний портрет сучасної дитини.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку.

Важливим в питаннях профілактики дитячої жорстокості та насильства є проведення належного сімейного виховання, відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та підняття її авторитету, підготовка підростаючого покоління до дорослого,сімейного життя.

Актуальною є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї – це перші вихователі дитини. У навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління); побутові умови; морально-психологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів.

Цілеспрямована робота має проводитися щонайменше у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Вченою радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України схвалена Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» (протокол № 9 від 14 листопада 2012 року), що містить основні положення щодо підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. Документ також передбачає психолого-педагогічну просвіту батьків і їх активне залучення до роботи з дітьми в школі, створення сімейних клубів.

З огляду на ймовірність швидкоплинної зміни ситуації, у взаємодії з органами державної влади, батьківською громадськістю, неурядовими організаціями необхідно бути готовими гнучко реагувати на прояви тих чи інших тенденцій, застосовувати сучасні інформаційні та інші технології задля надання психологічної та педагогічної допомоги дітям та їх батькам.

Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства"; Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"; постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2016 року", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 2140 "Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2017 роки", постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2016 № 350 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2017 року", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1209 "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2017 року".

Беручи до уваги наказ Міністерства від 03.08.2016 № 888 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2017 року», пріоритетними в роботі школи із означеної проблеми залишаються:

· упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь, проведення тижнів правових знань;

· використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;

· впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес;

· ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;

· запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;

· впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процессу;

· перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

Педагогічними працівниками школи планується забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення".

Велику увагу необхідно приділяти учням, які виховуються у сім’ях, що опинились у складних життєвих обставинах, з метою попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми. Класним керівникам школи необхідно здійснювати:

· внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога;

· інформувати служби у справах дітей,

· здійснювати психолого-педагогічний супровід таких дітей;

· контролювати відвідування ними навчальних занять та якість навчання;

· активно залучати до громадської та гурткової роботи тощо.

З метою профілактики та усунення явищ дискримінації і насильства в учнівському середовищі, створення безпечного середовища в школі необхідно впроваджувати інтерактивні форми роботи за навчально – методичним посібником "Організація роботи з розв’язання проблем насильства в школі" (схвалений для використання на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді, Науково-методичної ради з питань освіти МОНмолодьспорту України від 22 травня 2016 року, протокол № 2).

Педагогічним працівникам школи у роботі з учнями та батьками у 2016/2017 навчальному році пропонується керуватися наказами та інструктивно-методичними листами Міністерства з питань виховної роботи:

1. Інформаційно-методичний лист від 05.04.2017 № 1/9-254 щодо організації та проведення заходів щодо відзначення 25-ї річниці Незалежності України та 20-ї річниці прийняття Конституції України.

2. Наказ від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України";

2. Наказ від 25.01.2007 № 44 "Про затвердження заходів на виконання Державної програми "Репродуктивне здоров’я нації" на період до 2017 року";

3. Наказ від 24.11.2009 № 1061/4128 "Про проведення щорічного Всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Молодь обирає здоров’я";

4. Наказ від 01.02.2010 № 59 "Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми";

5. Наказ від 29.03.2010 № 255 "Про виконання законодавчих вимог у зв’язку із прийняттям Закону України від 21 січня 2010 року № 1824 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв";

6. Наказ від 30.12.2010 № 1313 "Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 2140 (План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2017 роки);

7. Наказ від 30.12.2010 № 1312 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Національної кампанії "Стоп насильству!" на період до 2017 року";

8. Наказ від 20.06.2011 № 596 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс "Парк педагогічної майстерності";

9. Наказ від 31.10.2011 № 1243 "Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України";

10. Наказ від 16.12.2011 № 1443/779 "Про затвердження Положення про Всеукраїнську військово-патріотичного спортивну гру "Зірниця";

11. Наказ від 11.06.2016 № 677 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві";

12. Наказ від 19.07.2016 № 827 "Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2017 року";

13. Наказ від 03.08.2016 № 888 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2017 року";

14. Інформаційно-методичний лист від 20.09.2016 № 1/9-656 щодо проведення заходів з відзначення Дня партизанської слави за участю керівництва держави;

17. Інформаційно-методичний лист від 02.04.2017 № 1/9-235 щодо впровадження навчальних програм "Сімейні цінності".

У новому 2016-2017 навчальному році педагогічні працівники школи продовжуватимуть працювати над проблемою «Формування системи патріотичного виховання учнівської молоді в умовах сучасної школи на уроках та в позаурочний час».

Серпень