Фізичний розвиток дітей у підлітковому віці
Поняття фізичного розвитку є цілим комплексом морфологічних і функціональних якостей організму, що визначають його масу, форму тіла та структурно-механічні якості. Під час оцінювання фізичного розвитку дітей, як правило, використовують антропометричні показники: довжину, масу тіла, окружність та форму грудної клітки, довжину та форму кінцівок, рельєф м’язів, жировідкладення і т. ін. Важливо зазначити, що для характеристики фізичного розвитку школяра не можна ізольовано брати той чи інший антропометричний показник, бо тільки комплексне оцінювання дає повноцінну картину розвитку.
Аналіз абсолютних величин річного приросту тотальних розмірів тіла школярів (зріст, маса, окружність грудної клітки) показує, що у віці від 7 до 11 – 12 років немає значної різниці у динаміці фізичного розвитку хлопчиків та дівчат (табл. 3).
Таблиця 3
Середня інтенсивність росту, розмірів тіла учнів молодших класів
| № з/п | Вік (у роках) | Річний приріст | ||
| Довжини тіла (см) | Маси тіла (кг) | Окружності грудної клітки (см) | ||
| I. Хлопці | ||||
| 1. 2. 3. 4. | 8 – 9 9 – 10 10 – 11 11 – 12 | 4,1 – 6,3 3,9 – 6,5 3,9 – 6,9 3,7 – 7,1 | 1,6 – 4,0 1,7 – 4,3 2,0 – 4,6 2,0 – 5,4 | 1,0 – 4,0 1,1 – 4,1 1,1 – 4,3 1,1 – 4,3 |
| II. Дівчата | ||||
| 1. 2. 3. 4. | 8 – 9 9 – 10 10 – 11 11 – 12 | 3,9 – 6,3 4,0 – 7,0 4,5 – 8,3 4,2 – 8,2 | 1,4 – 3,8 1,8 – 4,7 2,0 – 5,6 3,4 – 7,7 | 0,9 – 3,9 1,1 – 4,1 1,5 – 5,1 1,8 – 5,6 |
Та звісно ж показники річного приросту вказані в таблиці не можуть точно вимальовувати картину темпу росту організму дитини, адже вони залежать від вихідних розмірів тіла, котрі мають значні індивідуальні коливання. В зв’язку з цим, більш ефективним є відносний показник річного приросту (у відсотках) по окремих роках.
1. Хлопці 7 – 12 років:
1.1. Річний приріст довжини тіла – 10 – 11 %;
1.2. Річний приріст маси тіла – 8 – 11 %;
1.3. Річний приріст окружності грудної клітки – 10 – 10,5 %.
2. Дівчата 7 – 12 років:
2.1. Річний приріст довжини тіла – 12 – 15 %;
2.2. Річний приріст маси тіла – 7,6 – 17,3 %;
2.3. Річний приріст окружності грудної клітки – 9 – 14 %.
Аналіз відносної швидкості росту за даними показниками показує, що темп приросту у дівчат перевищує аналогічні показники у хлопців.
За виключенням перших двох років життя, людина ніколи не росте так інтенсивно, як у підлітковому віці. За рік ріст збільшується на 7, а іноді на 10 см. причому з 11 – 12 років дівчатка випереджають в рості хлопців, в 13 – 14 років вони ростуть майже однаково, а з 14 – 15 років хлопці випереджають за ростом дівчат і це перевищення росту у хлопців у порівнянні з дівчатами зберігається протягом усього життя. Найінтенсивніше витягуються в довжину кінцівки, тому для підлітка характерною рисою є довгі тонкі ноги. Не дивлячись на зростання й маси тіла, вона все ж відстає від максимального збільшення зросту, що дає худий, витягнутий вид підлітків.
Інтенсивний ріст кісток стопи та кисті руки припадає на 8 – 9 років разом з процесами закостеніння. В 10 – 12 років значно зростає стійкість кисті за рахунок росту променевої та ліктьової кісток та дрібних кісток зап’ястка. Це сприяє розширенню трудових можливостей школяра. Але зв’язки, суглоби та й кістки не недостатньо міцні. Тому необхідна певна обережність під час організації трудового процесу та занять фізкультурою школяра, адже в цьому віці достатньо легко виникають вивихи та розтягнення зв’язок.
Відбуваються зміни, котрі характеризуються подальшим збільшенням закостеніння і зростанням маси м’язів. Наприклад, у 8 років маса м’язів складає близько 27,2 % маси тіла, в 15 років вона збільшується до 32,6 %, а в 16 років – до 44,2 %.
У підлітковому віці завершується формування іннерваційного апарату м’язів і дуже посилено розвивається їх судинна сітка.
Здатність до координації рухів сягає високого рівня. В цьому віці уже доступні будь-які складнокоординовані рухи (музичні, хореографічні, спортивні, трудові та ін.), які, щоправда, не пов’язані з великою м’язовою силою, амплітудою руху та витривалістю. Це вік, в якому школяр може досягнути віртуозної музичної, хореографічної майстерності та великої точності в різних трудових маніпуляціях. Вважається, що підлітковий період – оптимальний для набуття техніки складних рухових актів. У величезній кількості випадків, люди, що в цьому віці не займались фізичним удосконаленням, в подальшому житті залишаються досить незграбними.
Цей період – закономірний етап розвитку організму, але завдяки своїм особливостям різко відрізняється від усіх інших станів життя людини. Адже саме в цей час відбуваються бурхливі зміни всіх фізіологічних систем організму. Перебудовується психіка та поведінка дитини з наступних їх набуванням індивідуального забарвлення в залежності від успадкованих якостей, впливу соціального середовища, що оточує школяра.
Навчально-виховна робота в підліткових колективах стає досить складною в зв’язку зі швидкістю вікових змін, значних відмінностей в нервово-психічних особливостях, індивідуальністю темпів якісних зрушень в діяльності фізіологічних систем.
Відбувається інтенсивна перебудова залоз внутрішньої секреції. В 11 – 12 років значно посилюється функція гіпофізу, особливо його передньої долі. Завдяки гормону, що нею виділяється, відбувається інтенсивний ріст тіла людини. Саме його впливом пояснюється дуже швидке збільшення довжини тіла в підлітковому віці.
Можливе потемніння забарвлення волосся в зв’язку з деяким посиленням роботи середньої долі гіпофізу, адже гормон, що нею виділяється має вплив на пігментний обмін.
Одночасно з гіпофізом посилюються функції і щитоподібної залози. Її гормон – тироксин різко посилює обмін речовин і витрату енергії в організмі. Крім того, він змінює збудливість ЦНС і викликає виражену емоційність. Посилення діяльності цієї залози супроводжується певною худорлявістю підлітків, різкою збудливістю, нервовістю і відносно швидкою втомлюваністю.
Поряд з цими проявами спостерігається послаблення процесів гальмування в корі головного мозку. Це й пояснює зриви у поведінці бурхливі емоційні переживання, що трапляються час від часу. Все це результат особливого нервово-гормонального статусу організму підлітка.
У підлітків також відбувається зростання маси тіла на 4 – 7 кг за рік. Тож при перегодовуванні дитини можливе ожиріння. При чому, якщо хоча б один із батьків страждає на надлишкову вагу, то різко зростає вірогідність виникнення тієї ж проблеми у їх дітей.
Педагогу доводиться застосовувати нешаблонні підходи до вирішення навчально-виховних завдань, адже учні в такому колективі знаходяться на різних рівнях розвитку. Та слід пам’ятати, що дитина все ж розвивається як гармонічне ціле, але кожний період характеризується своїми особливостями.
Найбільш характерними для підліткового віку є емоційна рухливість, цікавість, прагнення до нового.
Важливою рисою цього періоду також є можливість осмисленої та активної участі в громадському житті, привчання до праці і виховання творчого до неї відношення. Значне місце в інтересах підлітків займає спорт, що за пильної уваги батьків та педагогів буде сприяти зміцненню здоров’я, загальному розвитку.
З фізіологічної точки зору підлітковому віку властиві підвищення інтенсивності росту, обміну речовин, посилення використання кисню, різке підвищення діяльності залоз внутрішньої секреції. Крім усього вище зазначеного – це вік статевого дозрівання.
Але чи не найбільше значення для підліткового віку має різке посилення функції статевих залоз. Гормони цих залоз, поступаючи у великій кількості до крові, тонізуючи діють на організм і знаменують початок статевого дозрівання, розвиток первинних та вторинних статевих ознак (у хлопців “ламається” голос, починають з’являтись вуса та борода, з’являється волосся на лобку і пахвинних ямках; у дівчат розвиваються молочні залози, починається менструація і т. д.).
В цьому віці спалахує цікавість до іншої статі, виникає потреба в коханні. Це період серцевих переживань. Під дією певної інформації почуття підлітків набирають еротичного забарвлення. Тому сім’я і школа мають прикласти зусилля для правильного формування особистості дитини. Адже ми сьогодні маємо ряд випадків з вагітністю та пологами навіть на початку підліткового віку, що звісно є результатом раннього початку статевого життя. В першу чергу – це вина батьків і педагогів.
На жаль проблема статевого виховання повністю не вирішена і сьогодні. Перші відомості з цього питання дитина має отримати від батьків, а не від друзів (подруг). Велика робота в цій справі має лягти і на школу, центри соціальних служб для молоді, відділи сім’ї та молоді держадміністрації, громадські організації.
З вище зазначеного витікає, що підлітковий період є надзвичайно важливим в плані підготовки людини до реалізації нею в подальшому житті видової місії та повноцінного здійснення суспільної функції.
Отож задачею педагога є знаходження шляхів інтеграції біологічного та соціального напрямків розвитку.