Залучення батьків до виховної роботи
У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, прохання вчителів.
Батьківський комітет класу. Створюють з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Діє відповідно з положенням про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи, їх обирають на батьківських зборах класу. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класними керівниками.
Загальношкільний батьківський комітет. Обирають на загальношкільних батьківських зборах із представників батьківських комітетів класів. Тоді ж обирають голову батьківського комітету школи, створюють комісії: навчальну, культурно-масової роботи, господарську, трудового виховання і професійної орієнтації, педагогічної пропаганди. Комітет пропонує рішення, які потім обов'язково розглядаються адміністрацією школи.
До сфери його діяльності входять піклування про групи подовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування та ін.
У роботі з батьківськими комітетами вчителі, адміністрація школи повинні виявляти тактовність, доброзичливе, уважне ставлення до їх пропозицій, своєчасно реагувати на них, розуміти, що їх діяльність сприяє спілкуванню, зближенню педагогів з батьками і на цій основі успішному вирішенню багатьох складних питань виховання.
Виконання батьками практичних рекомендацій, прохань. Сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками.
Адресовані батькам рекомендації, прохання найчастіше стосуються таких аспектів шкільного життя:
- проведення безпосередньої роботи з дітьми: індивідуальної (наставництво, шефство), групової (керівництво гуртком за інтересами);
- надання організаційної допомоги вчителю: наприклад, сприяння в проведенні екскурсій (надання транспорту, забезпечення путівками), організація зустрічей з цікавими людьми, комплектування класної бібліотеки, клубу аматорів книги тощо;
- участі у зміцненні матеріальної бази школи, вирішенні господарських питань (допомога в обладнанні кабінетів, виготовлення обладнання, приладів, ремонт школи тощо).
В організації такої роботи з батьками важливо знайти їх можливості (чим вони можуть допомогти школі), коректно висловити свої пропозиції у письмовій формі (найкраще це робити на класних батьківських зборах).
Взаємодія з батьками
Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:
1. Запрошення батьків до співробітництва. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їх боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їх почуття, виявивши стриманість, відкритість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.
2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зроби
ти вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.
3. Визнання важливості батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.
4. Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.
5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.
Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого-педагогічних правил та вимог. До них належать:
— використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку як учителів, так і батьків;
— довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати потребишколи. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки й освіти, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей;
— педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї. Класний керівник — особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім'я, учитель повинен бути тактовним, ввічливим, інформацію про сім'ю використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини;
— життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості дитини передбачає подолання труднощів, протиріч у її житті. Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.
Запитання. Завдання
1.У чому полягає роль сім'ї у вихованні дитини?
2.Обгрунтуйте перспективи родинного виховання.
3.Охарактеризуйте різні підходи до сімейного виховання.
4.Вкажіть на основні напрями роботи класного керівника з батьками вихованців.
5.Опишіть досвід роботи батьківського комітету Вашої школи.
Література до розділу "Теорія виховання"
1. Азаров Ю.П. Семейная педагогика. — М.: Политиздат, 1982.
2. Бех І.Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології// Педагогіка і психологія. — 1999. — №3. — С.5—14.
3. Бех І.Д. Проблема методів виховання у сучасній школі // Педагогіка і психологія. — 1996. — №4. — С.136—140.
4. Географічний тиждень у школі // Позакласний час. — № 6. — 2000.
5. Гильбух Ю.З., Верещак Е.П. Психология трудового воспитания школьников. — К.: Рад. школа, 1987.
6. Державна національна програма - Освіта» («Україна XXI століття»). — К.: Райдуга, 1994.
7. Досвід вчителів біології у проведенні позаурочної роботи з учнями // Позакласний час. — №17. — 1998. — С.44—62.
8. Досвід роботи класних керівників з проблем екологічного виховання учнів // Позакласний час. — №4. — 2000. — 62с.
9. Досвід роботи класних керівників з проведення класних виховних годин і годин-спілкування // Позакласний час. — №7. — 2000. — 62с.
10. Закон України «Про позашкільну освіту» (проект) // Освіта України. -29 вересня 1999 р.
11. Зоц В., Коломієць А. Кожна справа — творча, інакше навіщо?// Завуч. — №7(13). — 1999. — березень.
12. Иванов И.П. Методика коммунарского воспитания: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1990.
13. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел. — М.: Просвещение, 1989.
14. Караковский В.А. Стать человеком. Общечеловеческие ценности — основа целостного учебно-воспитательного процесса. — М.,1993.
15. Караковский В.А. Пути формирования ученического коллектива. — М.: Педагогика, 1978.
16. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. — К.: Вища школа, 1997.
17. Клевченя М.С., Красневська Г.М. Психологія педагогічної діяльності /За ред. Ф.І. Іващенко. — М., 1980.
18. Коваль А.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка. Соціальна робота: Навч. посібник. — К.: ІЗМН, 1997.
19. Концепція національного виховання // Освіта. — 1994. — 26 травня.
20. Кулік В., Голобуцька Т., Гобуцький О. Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива: Дослідження. — К., 2000. — 460с.
21. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций: Учеб. пособие . — М.: Юрайт. 1998.
22. Макаренко А.С. Методи виховання // Твори: В 7-ми т. — Т.5. — К.: Рад. школа, 1954.
23. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу // Вибрані твори: В 7-ми т. — Т.5. — К.: Рад. школа, 1954.
24. Математичний тиждень у школі// Позакласний час.—2000. —№1—2. — С. 46—62.
25. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. — К., 1995.
26. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. — К.: Вища школа, 1995.
27. Методика воспитательной работы / Под ред. Л.И. Рувинского. — М.: Просвещение, 1989.
28. Мороз О.Г., Омеляненко В.Л. Перші кроки до майстерності. — К.: Товариство «Знання» України, 1992.
29. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навч. посібник. — К.: Просвіта. 2000.
30. Омеляненко В.Л., Мельничук С.Г., Омеляненко С.В. Педагогіка: Навч. посібник. — Кіровоград, 2000.
31. Педагогічні задачі і завдання для батьків / За ред. В.Г. Постового. — К.: Рад. школа, 1989. — 189с.
32. Планування і впровадження нових виховних систем, форм, методів і моделей позакласної роботи з учнями // Позакласний час. — 2000. — №1—2. — С.1—45.
33. Поляков С.Д. Школа: поиск в пуги: Кн. для учителя: Из опыта работьі. — М.: Просвещение, 1989.
34. Прокопенко И.Ф. и др. Экономическое образование школьников. — Харь-ков: Основа, 1995.
35. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової. — К., 2000.
36. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу // Вибрані твори: В 5-ти т. — Т.1. — К.: Рад. школа, 1976.
37. Шиянов Е.Н., Котова И.Б. Идея гуманизации образования в контексте отечественных теорий личности. — Ростов н/Д, 1995.