Завдання на дипломний проект (роботу)

Рефератрозташовують з нової сторінки. Реферат має бути стислим, інформативним з суттєвими відомостями про кваліфікаційну роботу та повинен містити:

- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість її частин, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (відомості наводять, включаючи дані додатків);

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

Послідовність викладення реферату:

- об’єкт та предмет розроблення розроблення;

- мета кваліфікаційної роботи;

- методи дослідження та апаратура;

- результати та їх новизна;

- основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

- галузь застосування;

- економічна ефективність;

- значення роботи та висновки;

- прогнозні припущення про розвиток предмету розроблення.

Структурні частини реферату, в яких відсутні відомості, випускають.

Обсяг реферату – до 500 слів. Реферат повинен уміщуватися на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті кваліфікаційної роботи, наводять після тексту реферату великими літерами в називному відмінку в рядок через коми, перелік їх повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень).

Зміст розташовують з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери і назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

Зміст складають, якщо пояснювальна записка містить не менш ніж два розділи, або один розділ і додаток.

Вступ розташовують з нової сторінки. У вступі викладають:

- зв’язок проблеми, що вирішується, з узагальненим об’єктом діяльності бакалавра;

- сучасний стан проблеми (аналіз аналогів, ступінь розв’язання задач, технічні протиріччя, прогалини знань в даній галузі, нездійснені вимоги до виробів чи розробок наукового, організаційного або іншого характеру);

- мету кваліфікаційної роботи та галузь застосування;

- обґрунтування актуальності теми;

- конкретизацію постановки задачі кваліфікаційної роботи.

Розділи пояснювальної записки.Текст пояснювальної записки викладають, поділяючи матеріал на розділи згідно з завданням.

Кожний розділ може поділятися на пункти або на підрозділи та пункти.

Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

Суть розділів пояснювальної записки – викладання відомостей про предмет розроблення або дослідження, що необхідні і достатні для розкриття сутності даної кваліфікаційної роботи та її результатів.

Особлива увага приділяється новизні результатів у відношенні аналогів, питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології, ресурсозбереження.

Теоретичний матеріал має викладатись за структурою: постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка (аналіз) рішення.

В тексті пояснювальної записки треба використовувати одиниці СI.

Структура розділів дипломного проекту повинна відповідати вимогам стандартів ЕСКД, СПДС, ЕСПД до текстових документів.

Розділи пояснювальної записки повинні бути об’єднані загальною метою, органічно пов’язані між собою та з графічною частиною й відповідними посиланнями.

Пояснювальна записка не повинна містити дублювання, описового матеріалу, стереотипних рішень, які не впливають на суть кваліфікаційної роботи та висвітлення результатів отриманих виконавцем особисто.

Висновки вміщують безпосередньо після викладання розділів кваліфікаційної роботи, починаючи з нової сторінки.

У висновках наводять оцінку одержаних результатів відносно аналогів, висвітлюють досягнуту ступінь новизни, практичне, наукове значення результатів, прогнозні припущення про подальший розвиток предмету розроблення.

Текст висновків може поділятись на пункти.

Перелік посилань.Перелік джерел, на які є посилання в основній частині, наводять з нової сторінки. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті пояснювальної записки. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять в окремому переліку посилань в кінці додатку.

Додатки.У додатках подають матеріал, який є необхідним для повноти пояснювальної записки і не може бути розміщений в основній частині через великий обсяг або способу відтворення.

Типи додатків:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- проміжні математичні докази, формули, розрахунки;

- протоколи випробувань;

- методики;

- опис комп’ютерних програм, розроблених при виконанні кваліфікаційної роботи;

- додатковий перелік джерел, які можуть викликати інтерес;

- опис нової апаратури і приладів, що використовувались;

- відзиви та рецензії.

Останніми додатками кваліфікаційної роботи мають бути відзив керівника, відзиви керівників розділів та зовнішня рецензія.

6 ОРГАНІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ

(ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ)

6.1. Порядок створення і робота державної екзаменаційної комісії

Державна екзаменаційна комісія створюється щорічно для проведення державної атестації - державних екзаменів (у формі виконання ККЗ) і захисту кваліфікаційних робіт та діє протягом календарного року як єдина для денної, заочної форм навчання[203] та екстернату з кожної спеціальності.

Голова ДЕК призначається Міністерством освіти і науки України за пропозицією ректора НГУ з представників галузей-замовників. До складу комісії входять викладачі випускаючих та профільних кафедр, провідні фахівці виробництва, наукових установ. Персональний склад ДЕК затверджується ректором не пізніше ніж за місяць до початку роботи.

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами. Графік роботи комісії затверджується ректором.

Проведення державного екзамену передує виконанню і захисту кваліфікаційної роботи.

Студенти, які склали державний екзамен, допускаються до виконання кваліфікаційної роботи.

Студенти, які не склали державний екзамен, допускаються до повторного складання протягом трьох років або до здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за індивідуальною програмою.

Для розгляду і захисту кваліфікаційної роботи в ДЕК подаються документи:

- відомість складання державних екзаменів, екзаменів і заліків з теоретичних дисциплін, курсових проектів та робіт, практик;

- залікова книжка;

- кваліфікаційна робота;

- відзив керівника про кваліфікаційну роботу;

- рецензія фахівця відповідної кваліфікації.

В ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність кваліфікаційної роботи – друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування результатів, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Захист кваліфікаційних робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності голови. Засідання ДЕК проводяться як в НГУ, так і на підприємствах, в установах та організаціях, для яких тематика робіт становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

Регламент засідань ДЕК встановлює її голова.

Рішення ДЕК про оцінку кваліфікаційної роботи, а також про присвоєння випускнику освітнього рівня та кваліфікації, видавання йому державного документа про освіту і кваліфікацію приймається на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. Голос голови ДЕК є вирішальним при однаковій кількості голосів.

Засідання ДЕК протоколюються. У протоколи вносяться:

- оцінки виконання ККЗ;

- оцінка керівника кваліфікаційної роботи;

- оцінка захисту кваліфікаційної роботи;

- запитання до випускника з боку членів та голови ДЕК;

- окремі думки членів ДЕК;

- здобуті освітній рівень[208] і кваліфікація[189];

- назва державного документа про освіту і кваліфікацію (з відзнакою чи без відзнаки), який видається випускнику;

- інші відомості (реальність, комплексність тощо).

Протоколи підписують голова та члени ДЕК, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається в установленому порядку.

Результати захисту кваліфікаційних робіт визначаються оцінками ''вiдмiнно'', ''добре'', ''задовiльно'' та ''незадовiльно'' та оголошуються того ж дня після оформлення протоколів засідання ДЕК.

У випадках, коли захист кваліфікаційної роботи визначається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену випускаючою кафедрою.

Студент, який не захистив кваліфікаційну роботу, допускається до повторного захисту не менше ніж через рік протягом трьох років або може за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень[208] молодшого спеціаліста.

Після закінчення роботи ДЕК голова складає звіт та подає його до навчального відділу. У звіті аналізується актуальність тематики, якість виконання кваліфікаційних робіт, уміння випускників застосовувати знання при вирішенні виробничих проблемних ситуацій, недоліки в підготовці, рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу.

Звіти голів ДЕК обговорюються на засіданні рад факультетів, методичних комісій з напрямів підготовки.

Результати державної атестації обговорюються на вченій раді вищого навчального закладу.

7 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ

7.1 Оцінювання якості виконання комплексних кваліфікаційних завдань

Оцінювання результатів виконання ККЗ здійснюється за допомогою коефіцієнту засвоєння:

,

де - правильно виконані істотні операції рішення (відповіді); – загальна кількість визначених істотних операцій еталону рішення (відповіді).

Критеріями визначення оцінок приймається

«відмінно» - ;

«добре» - ;

«задовільно» -

«незадовільно» - .

Крім цього враховуються загальні вимоги до виконання комплексних кваліфікаційних завдань, що забезпечують максимальну оцінку:

- здатність до застосування знань, їх диференціювання, інтеграції та уніфікації аналізу фактів, подій, прогнозу результатів;

- правильність рішень, інтерпретації схем, графіків, діаграм;

- повнота структури розрахунків (постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка рішення),

- грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу;

- оформлення відповідно до чинних стандартів.

7.2 Оцінювання виконання кваліфікаційної роботи

Деякі вимоги, виконання яких забезпечує максимальну оцінку кваліфікаційній роботі:

- об’єктивне висвітлення стану питання з творчим використанням сучасних джерел інформації;

- оригінальність технічних, технологічних, організаційних та управлінських рішень;

- практичне значення результатів;

- обґрунтування рішень та пропозицій відповідними розрахунками;

- повнота структури розрахунків (постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка рішення);

- всебічність оцінки впливу результатів (надійність системи, безпека, екологія, ресурсозбереження тощо);

- органічний зв’язок пояснювальної записки з графічною частиною;

- наявність посилань на джерела інформації[178];

- відсутність дублювання, описового матеріалу, стереотипних рішень, що не впливають на суть та висвітлення отриманих результатів;

- використання прикладних пакетів комп’ютерних програм;

- оформлення креслень та пояснювальної записки відповідно до чинних стандартів;

- загальна та професійна грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу матеріалу;

- якість оформлення;

- самостійність виконання.

8 МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ АТЕСТАЦІЇ

Методичні матеріали мають забезпечити самостійну роботу студента з підготовки до державної атестації.

Методичні матеріали розробляються випускаючими кафедрами, розглядаються і затверджуються з методичними комісіями за напрямами підготовки.

8.1 Державний екзамен

Методичні рекомендації рекомендації щодо самостійної роботи підготовки студента до державного екзамену подаються за наступною структурою.

Виробничі завдання бакалавра, контроль здатності виконання яких виноситься на державний екзамен.Подаються виробничі завдання відповідно до ГСВОУ ОКХ _____________-07. Державний стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма[208] бакалавра.

Засоби контролю.Подаються типові приклади комплексних кваліфікаційних завдань.

Рекомендації до виконання та прклади вирішення.Наводяться рекомендації до виконання типових кваліфікаційних завдань та приклади їх вирішення.

Оцінювання якості виконання комплексних кваліфікаційних завдань.Подаються критерії оцінювання у вигляді переліку припущених недоліків, що знижують оцінку якості виконання індивідуального завдання.

Бібліографічний список.Подається перелік рекомендованих джерел.

8.2 Кваліфікаційні роботи

Методичні рекомендації для студентів розробляються випускаючими кафедрами за рубрикацією та на підставі даного стандарту (п 5.2).

10 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВАРІАТИВНОЇ ЧАСТИНИ ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

10.1 Зміст комплексних кваліфікаційних завдань, що виносяться на державний екзамен, орієнтується на діагностику рівня опанування бакалавром професійних компетенцій, що визначені варіативною частиною ОКХ.

10.2 Контроль якості професійної підготовки бакалавра здійснюється за допомогою узагальнених кваліфікаційних завдань, що створюються через трансформацію професійних компетенцій варіативної частини ОКХ.

Узагальнені кваліфікаційні завдання подаються у варіативній частині засобів діагностики.

10.3 На основі узагальнених кваліфікаційних завдань методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки створюється відповідні конкретизовані кваліфікаційні завдання із чисельною або іншою конкретизацією вихідних даних та еталоном рішення.

Конкретизовані кваліфікаційні завдання діагностики якості опанування професійних компетенцій варіативної частини ОКХ включаються в склад ККЗ, що використовується на державному екзамені під час державної атестації.

10.4 Типові завдання професійної діяльності, що визначені у варіативній частині ОКХ, використовуються для формування тематики кваліфікаційних робіт – дипломних проектів (робіт).

10.5 Контроль якості засвоєння навчальних елементів та змістових модулів, що визначені в програмах нормативних і варіативних навчальних дисциплін (стандарт вищого навчального закладу), рекомендується здійснювати стандартизованими тестовими засобами діагностики.

11. ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ ТА КВАЛІФІКАЦІЮ

Здобувачі освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом про здобуття відповідного рівня вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра.

Бакалаврам, які мають не менше 75% відмінних оцінок з усіх навчальних дисциплін і практичної підготовки, оцінки "добре" з інших дисциплін (в т.ч. дисциплін, що опановані при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст») та оцінки "відмінно" за результатами державної атестації, видається диплом з відзнакою.

Студенти, які отримали незадовільну оцінку при складанні державного екзамену або при захисті кваліфікаційної роботи, відчисляються з університету та одержують академічні довідки.

12 ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ

Зміни та доповнення розглядаються та затверджуються Міністерством освіти і науки України за поданням відповідної Науково-методичної комісії (підкомісії).

Висновки:

Підготовка бакалаврів забезпечена освітньо-кваліфікаційною характеристикою (нормативна і варіативна частини), освітньо-професійними програмами (нормативна і варіативна частина), робочими програмами дисциплін та навчальними і річними навчальними планами.

У навчальному плані підготовки дотримані співвідношення навчального часу між циклами підготовки.

Зміст підготовки фахівців за напрямом (спеціальністю) відповідає державним вимогам, потребам ринку праці та особистості.

Підготовка спеціалістів забезпечена освітньо-кваліфікаційною характеристикою (нормативна і варіативна частини), освітньо-професійними програмами (нормативна і варіативна частина), робочими програмами дисциплін та навчальними і річними навчальними планами.

У навчальному плані підготовки дотримані співвідношення навчального часу між циклами підготовки.

Зміст підготовки фахівців відповідає державним вимогам, потребам ринку праці та особистості.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Охарактеризувати систему організації та планування навчально-виховного процесу. Показати структуру управління і контролю за навчально-виховним процесом, повноту виконання робочих навчальних планів і робочих програм дисциплін, запровадження сучасних технологій навчання[203] на спеціальності, що акредитується.

4.1. Характеристика організації та планування навчально-виховного процесу підготовки фахівців напряму (спеціальності)

Організація навчального процесу здійснюється відповідно до Положення про КСМОНП, яке побудовано з урахуванням наказів МОН.

Нормативним документом, що визначає організацію кредитно-модульної системи навчання[203], є навчальний план[202].

На підставі навчального плану розробляються річний навчальний план[202] та індивідуальний навчальний план[202] студента.

Розробка означених документів побудована на таких принципах:

¨ зміст дисциплін розподіляється на блоки модулів, що викладаються за чверть (тетроместр) і складаються із модулів за видами занять;

¨ модулі з кожного виду занять підпорядковуються певним навчальним цілям з обов’язковою оцінкою ступеню їх засвоєння через визначені форми контролю;

¨ трудомісткість модулів за видами занять визначається загальним часом на їх засвоєння (аудиторна та самостійна робота[218]);

¨ кількість, терміни здачі та перездачі модулів регламентуються;

¨ контроль засвоєння лекційних модулів здійснюється під час сесій в кінці семестру за розкладом;

¨ підсумковий контроль[210] засвоєння дисципліни – комплексний за результатами контрольних заходів з усіх видів занять (лекційних, лабораторних, практичних, семінарських тощо);

¨ результати підсумкового контролю якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни подаються (в додатку до диплому в тому числі) за шкалою ECTS[180] та національною шкалою.

Навчальний план[202] містить графік та план навчального процесу., що уводяться в систему «Деканат».

Навчальний план розробляється методичною комісією з напряму (зі спеціальності) підготовки, підписується деканом факультету (директором інституту) та завідуючим випускаючої кафедри. Навчальні плани погоджуються з Навчально-методичним управлінням і затверджуються ректором (проректором) університету.

Графік навчального процесу визначає терміни та розподіл за календарем:

¨ теоретичного навчання[203];

¨ практичної підготовки;

¨ контрольних заходів;

¨ державної атестації;

¨ канікул.

Особливості графіка:

¨ нормативний термін підготовки бакалавра - 4 роки;

¨ річне навчальне навантаження[201] студентів становить 60 кредитів ECTS[180] (40 національних кредити), включаючи практику, без урахування державної атестації та канікул;

¨ навчальний рік традиційно розділено на два семестри по 18 – 20 тижнів кожний. Семестри для освітнього рівня бакалавр[171] розділено на дві чверті по 8 – 10 тижнів кожна;

¨ чверть містить 7 – 9 тижнів теоретичного навчання[203] та 1 тиждень контрольних заходів (МК), що проводять за розкладом навчальних занять. Крім того, 2-га чверть кожного семестру, що співпадає з семестровим (підсумковим) контролем містить два тижня сесії (С) що проводять за окремим розкладом;

¨ термін канікул становить 8 – 11 тижнів.

Графік навчального процесу на початку навчального року надається старості кожної академічної групи.

План навчального процесу визначається структурно-логічною схемою та містить:

¨ перелік нормативних дисциплін;

¨ перелік вибіркових дисциплін;

¨ розподіл дисциплін за циклами навчання[203] та кафедрами;

¨ види навчальних занять;

¨ загальний та річний обсяг дисциплін в годинах та кредитах;

¨ аудиторне навантаження студента;

¨ обсяг часу на самостійну роботу;

Дисципліни загальним обсягом до 3-х кредитів ECTS[180], як правило, викладаються протягом чверті. Інші дисципліни викладаються дві, три чверті або протягом всього навчального року. Це дозволяє викладати частину дисциплін послідовно в часі.

Розподіл обсягу дисципліни (часу на засвоєння) має здійснюватися з урахуванням тенденції збільшення самостійної роботи студента. Рекомендована частка самостійної роботи підготовки фахівців:

¨ освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра для дисциплін природничо-наукового циклу – біля 0,5; для інших дисциплін – до 0,66.

¨ освітньо-кваліфікаційного рівня магістр[192] до 0,28 (обсяг аудиторного навантаження не повинен перевищувати 10 год. на 1 кредит[190] ECTS[180]) для денної форми навчання[203], та не більше 0,17 (6 год. на 1 кредит[190] ECTS[180]) для інших форм навчання[203].

Особливості навчальних планів, що здійснені на підставі окремих наказів МОН України:

§ для виміру обсягу навчальної роботи використовувати виключно кредити ECTS (1 кредит[190] ECTS – 36 годин).

§ річний навчальний час має становити 66 кредитів ECTS[180] (для випускних курсів – 60.

§ тривалість навчального дня студента встановити 9 академічних годин. Відповідно тривалість річної теоретичної підготовки та практик за навчальним планом має становити 44 тижні (для випускних курсів – 40).

§ загальний обсяг будь-якого виду навчальної діяльності за навчальним планом повинен бути кратним 0,5 кредиту ECTS[180] (18 годин);

§ перелік нормативних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки для бакалаврів усіх напрямів першого курсу:

§«Українська мова (за професійним спрямуванням)» – 3 кредити ECTS;

§«Історія України» – 3 кредити ECTS[180];

§«Іноземна мова» – 5 кредитів ЕСТS[180];

перелік нормативних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки для бакалаврів усіх напрямів другого курсу:

§ «Історія української культури» – 2 кредити ECTS[180];

§ «Філософія» – 3 кредити ECTS[180].

§ передбачити планування вибіркових дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки на другому-четвертому курсах загальним обсягом 8 кредитів ECTS[180] для науково-природничих і технічних напрямів та для гуманітарних і соціально-економічних напрямів – 20 кредитів ECTS[180]. Мінімальний обсяг однієї дисципліни вільного вибору студента - 2 кредити ЕСТS[180].

§ дисципліну «Фізичне виховання» планувати як позакредитну в обсязі 4 годин аудиторного навантаження на тиждень на першому та другому курсах (при цьому загальне тижневе аудиторне навантаження студентів не може перевищувати 30 годин). Для студентів старших курсів передбачити проведення фізичного виховання у формі секційних занять.

§ викладання дисципліни «Безпека життєдіяльності (безпека життєдіяльності, основи охорони праці)» планувати в циклі нормативних дисциплін професійної та практичної підготовки з мінімальним обсягом 2 кредити ЕСТS[180].

Особливості навчального плану підготовки бакалаврів за скороченим терміном навчання[203]:

підготовка бакалаврів за скороченим терміном навчання[203] здійснюється за інтегрованимиосвітньо-професійними програми (ОПП).

ОПП формується з циклу нормативних дисциплін та дисциплін циклу за вибором навчального закладу (профілізація на майбутню спеціальність[218] освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, магістр[192]).

до інтегрованої ОПП включаються дисципліни, що відсутні в ОПП молодшого спеціаліста, та інтегровані навчальні дисципліни (співпадає за змістом та обсягом певний модуль[199]).

Визнання[174] результатів попереднього навчання[203] здійснюється зарахуванням кредитів за дисциплінами та модулями, що співпадають за змістом та обсягом.

цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін вільного вибору студента та цикл дисциплін за вибором студента при підготовці бакалаврів за скороченим терміном навчання[203] скасуються.

скорочення нормативного терміну навчання[203] бакалаврів (чотири роки) здійснюється на один рік, якщо визнаються 60 кредитів ECTS[180], на два роки, якщо визнається 120 кредитів.

для заочної форми можливе скорочення нормативного терміну навчання[203] бакалаврів на два роки, якщо визнається 120 кредитів попереднього навчання[203] (навчальний день студента - 9 годин, річний навчальний час - 60 кредитів ECTS[179]) або на один, якщо визнається 120 кредитів попереднього навчання[203] (навчальний день студента - 6 годин, річний навчальний час - 40 кредитів ECTS[180]).

навчальний план[202] має бути нормативно збалансованим – загальне навчальне навантаження[201] викладачів для реалізації навчального плану має відповідати розрахунковій кількості штатних посад науково-педагогічних працівників.

Навчальний план[202] набуває збалансованості, якщо загальне навчальне навантаження[201] викладачів для його реалізації не перевищує граничне:

,

де 900 – максимальне річне навантаження науково-педагогічного працівника за Законом України «Про вищу освіту», годин; - контингент студентів, які навчаються за навчальним планом; - фактичний річний навчальний час за навчальним планом, кредити ECTS[180]; 60 – нормативний річний навчальний час для денної форми навчання[203], кредити ECTS[180]; - норматив чисельності студентів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника; - коефіцієнт форми навчання[203] ( - денна форма; - вечірня; - заочна).

Якщо загальне навчальне навантаження[201] для реалізації навчального плану перебільшує граничне, навчальний план[202] повинно корегувати за рахунок зменшення кількості індивідуальних завдань, в першу чергу.

перелік та обсяг нормативних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки бакалаврів за скороченим терміном навчання[203]:

- «Українська мова (за професійним спрямуванням)» – 1.5 кредити ECTS[180],

- «Історія України» – 1,5 кредити ECTS[180];

- «Історія української культури» – 1.5 кредити ECTS[180];

- «Філософія» – 1,5 кредити ECTS[180].

якщо означені дисципліни є профільними для певного напряму підготовки, то вони вилучаються з циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки з відповідним збільшенням обсягу часу на професійну та практичну підготовку.

Навчальний план[202] регламентує проведення контрольних заходів як за розкладом занять, що плануються як аудиторне навантаження студента та викладача (МК) так і під час сесії (С).

Державна атестація бакалаврів здійснюється відповідно до стандартів вищої освіти.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається річний навчальний план[202].

Річний навчальний план[202] визначає для дисципліни кількість блоків модулів. Кожен блок модулів дисципліни має викладатися протягом чверті та містить модулі за видами занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські тощо).

Регламентація термінів, кількості та форм контрольних заходів створює прозорість та запобігає штучному збільшенню навантаження на контрольні заходи студента та викладача, створює умови для централізованого розрахунку навчального навантаження на реалізацію навчального плану.

Річні навчальні плани складаються на підставі навчальних планів, затверджуються деканом факультету (директором інституту) та погоджуються з Навчально-методичним управлінням.