Кількість навчальних годин: 2. Мета, завдання лекції: ознайомити студентів з конструктивно-планувальними знаннями та вміннями для скла­дання тематичних планів і планів-конспектів окремих

Мета, завдання лекції: ознайомити студентів з конструктивно-планувальними знаннями та вміннями для скла­дання тематичних планів і планів-конспектів окремих уроків англійської мови з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів і характеру серед­нього навчального закладу.

Опорні (ключові) поняття:план-конспект уроку.

Міжпредметні зв’язки:педагогіка

Обладнання:таблиці, плакати

Література:

а) основна

· Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підручник / Кол.авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002.

б) додаткова

· Английский язык. 2 класс. Подробные ответы на вопросы учебника В.М.Плахотника, Т.К.Полонской/Сост.Н.А.Онищенко. -Донецк: ПКФ Бао, 2001. - 128 с.

· Английский язык. 3 класс. Подробные ответы на вопросы учебника В.М.Плахотника, Т.К.Полонской/ Сост.Н.А.Онищенко. - Донецк: ПКФ Бао, 2002. - 96 с.

· Бігич О.Б. Ігрові вправи для навчання техніки читання та письма першоклас­ників з використанням ілюстративної наочності // Іноземні мови. - 1998. - № • С.47-48.

· Бігич О.Б. Способи контролю розуміння почутого/прочитаного англомовного повідомлення молодшими школярами /7 Іноземні мови. -2001. - № 2. - С. 42- • Бігич О.Б. Тема Animals and Birds на уроці та в позакласній роботі на початковому ступені навчання англійської мови: Посібник для вчителів. - К.: Лен 2000.-64с.

· Гузь O.I. Раціональна послідовність використання відеофонограми та друковані текстів у навчанні іноземної мови молодших школярів// іноземні мови. – 2000 № 3. - С. 40-42.

· Денисенко M.B. Використання "кольорового" читання англійською мовою в початкових класах школи// Іноземні мови. - 2001. - № 3. - С. 36-37.

· Карпова В.M. Використання буквених ігор в навчанні англійської мови// інозем мови.-1998. -№4. -С. 34-41.

· Квасова О.Г. Музыкальные и подвижные игры для обучения английскому языку на начальном этапе (І-ІІІ классы) средней общеобразовательной школы // Інозем. мови.-2000, -№2. -С. 15-17.

· Коломинова О.О. О формировании социокультурной компетенции у младших школьников// іноземні мови. ~ 1997. - № 3. - С. 52-54.

План і організаційна структура лекції:

1.Сутність планування, його мета и умови успішності

2.Система планування навчального процесу з іноземко мови у початковій школі.

3.Організація тематичного планування

4.Поурочне планування

5.Необхідність поурочного планування

6.Вимоги до уроку іноземної мови у початковій школі

7.Процедура планування уроку

Зміст лекційного матеріалу:

Визнання на державному рівні доцільності вивчення іноземної мови, починаючи з 2-го класу загальноосвітньої школи, зумовлює важливість планування навчального процесу з цього предмета, яке має здійснюватись у відповідності до нових методичних орієнтацій. Такими є:

§ цільова спрямованість на навчання іноземної мови як засобу спілкування в межах засвоєного програмного матеріалу і способу залучення до нової національної культури;

§ центрованість навчання на особистості школяра як активного суб'єкта процесу учіння;

§ цілісний, холістичний підхід до організації процесів сприймання і пізнання при навчанні іноземних мов;

§ інтегрування іншомовної мовленнєвої діяльності з видами діяльності, типовими для дітей молодшого шкільного віку: ігровою, руховою, естетичною, трудовою;

§ планомірне використання елементів інтенсивної методики;

§ урахування розвиваючої функції предмета;

§ цілеспрямоване формування вимовної культури говоріння як важливої передумови свідомого використання мовленнєвої прагматики та фактора успішності оволодіння всіма видами іншомовної мовленнєвої діяльності.

Планування навчального процесу з урахуванням вимог сучасного методичного стандарту має забезпечити варіативність навчання іноземної мови, динамічність уроків, емоційно сприятливий фон занять і тим стимулювати природний розвиток дитини: фізичний, інтелектуальний, духовний.

Сутність планування, його мета и умови успішності

Плануванняє науково обґрунтованим визначенням цілей розвитку будь-якого процесу, його компонентів з проміжними та кінцевими цілями, а також розробка ос­новних засобів реалізації кожного компонента цілей з урахуванням чинних об'єктив­них умов. Планування становить діяльність, яка складається з низки наступних дій:

§ формування цілей процесу, який планується;

§ визначення компонентів кожної окремої мети;

§ визначення проміжних та кінцевих цілей, тобто встановлення послідовності їх реалізації;

§ визначення терміну реалізації цілей.

Результатом цієї діяльності є план. Отже план- це уявне передбачення харак­теру і засобів діяльності, необхідних для здійснення цілей.

Забезпечення чіткого планування навчального процесу з іноземної мови у початкових класах пов'язано з низкою чинників. Такими чинниками є:

§ жорсткий ліміт навчального часу;

§ трудомісткість процесу формування мовленнєвих навичок і вмінь, поетапність цієї діяльності;

§ специфіка уроку іноземної мови у початковій школі (його динамічність, ігровий характер вправляння, комунікативна спрямованість і водночас інтегративний характер навчальної діяльності учнів), що вимагає продуманої чіткої градуйованості навчальних дій учителя з точки зору їх спроможності активізувати й забезпечити комунікативно-когнітивну іншомовну діяльність дітей і не бути руйнівним для їх здоров'я;

§ загальнометодична особливість організації навчання поза природним мовлен­нєвим середовищем, що вимагає ретельного добору засобів навчання (якщо це не передбачено в НМК, за яким працює вчитель), спроможних забезпечити більш-менш яскраво виражену "ілюзію залучення до природного мовного сере­довища" (в термінології М.В.Ляховицького);

§ умови реальної педагогічної ситуації (матеріальне обладнання школи, особли­вості конкретного учнівського колективу), що вимагає певної творчої модифіка­ції методичної системи, закладеної в підручнику (НМК), за яким працює вчитель.

З урахуванням викладеного вище, мета плануваннянавчального процесу з іно­земної мови передбачає його наукове обґрунтування, умов досягнення резуль­тативного засвоєння учнями навчального матеріалу, визначеного у відповідності до вимог чинної програми.

Успішність плануваннязумовлена низкою факторів, такими як:

§ знання учителем вимог програми і Держстандарту з іноземної мови щодо цілей і рівня-навченості дітей молодшого шкільного віку;

§ урахування особливостей умов навчання іноземної мови у початковій школі: вікових особливостей учнів, психологічних закономірностей засвоєння іноземної мови в цьому віці, етапів формування мовленнєвих навичок та вмінь мовлення;

§ знання вчителем методичних вимог до організації і проведення сучасного уро ку іноземної мови у початковій школі;

§ урахування специфіки конкретного учнівського колективу: рівня комунікативного розвитку в рідній мові як передумови успішності оволодіння іноземною мовою та динаміки соціалізації дітей; особливостей пізнавальної сфери (становлення інте­лекту, механізмів свідомості, самосвідомості) та психологічної структури (станов­лення цілей, мотивів, емоцій, рефлексії, засвоєння прийомів і засобів діяльності), особистіших особливостей кожної дитини (її ціннісних орієнтацій, направленості діяльності, тобто контексту діяльності, в термінології В.П.Кузовлєва, характеру самооцінки, об'єктивності самооцінювання); фізичного розвитку учнів;

§ урахування принципів навчання англійської мови у початкових класах: дидактичних та власне методичних.

Як бачимо, успішність планування зумовлена передусім рівнем професійної підготовки вчителя.

Система планування навчального процесу з іноземко мови у початковій школі. Організація тематичного планування

Система плануванняу школі передбачає послідовне планування в рамках усього шкільного курсу, навчального року, півріччя, чверті, циклів уроків та окремих уроків Тому реалізація системи планування передбачає кілька послідовних етапів:

§ складання річного або календарно-річного плану, в іншій термінології;

§ складання тематичного плану;

§ складання поурочного плану.

Календарно-річний план,за визначенням методистів, - це проект, в якому подаються теми, визначаються загальні дидактичні завдання, встановлюються терміни вивчення тем, розподіляється за чвертями навчальний матеріал, вказуються основні дидактичні засоби, визначаються засоби контролю: тематичного і підсумкового (С.Ю.Ніколаєва та інші).

Основою для календарного плану є навчальна програма з іноземної мови та навчальний план школи. Календарно-річний план складається на основі орієнтовного плану, який міститься у книжках для вчителя певного класу.

Тематичне плануванняє дещо конкретнішою розробкою календарно-річного плану. Його основне завдання полягає у визначенні кінцевих цілей і проміжних задач в рамках системи уроків і відповідно обсягу матеріалу та послідовності його вивчення

Принагідно зазначимо, що кінцеві й проміжні (по роках, в межах тематичного плану) цілізумовлюють загальний напрям навчання іноземної мови, тобто його стратегію. Ця стратегія отримує свою реалізацію в ході вирішення конкретних навчальних задачуроку. Практичні задачі уроків визначають дії учнів з навчальним матеріалом, які мають привести до формування навички (фонетичної, лексичної граматичної тощо), потрібної в даній ланці уміння, і необхідного мовленнєвого вміння Наприклад, розуміти на слух англійське мовлення на рівні тексту за змістом конкретного аудитивного тексту, описати свою кімнату, читати про себе конкретний текст з вилученням його змістової та смислової інформації, взаємодіяти в заданій ситуації тощо. Отже задачі пов'язують з тактикоюнавчання (Ю.К.Бабанський І.Л.Бім, Г.В.Рогова та ін.). На відміну від мети задача має частковий і більш конкрет­ний характер. Ці відмінності позначаються на формулюванні практичних задач уроків, які повинні враховувати наступні фактори.

Характер взаємодії вчителя та учнів.Учитель організує ознайомлення з новим іншомовним матеріалом, тренування, тобто автоматизацію дій учнів з цим матеріалом у різних видах мовленнєвої діяльності та його самостійне вживання на практиці в ситуаціях, що моделюються на уроках. Учні здійснюють ознайомлення, тренуваннята самостійне застосування матеріалу, що вивчається, у власному мовленні, тобто мовленнєву практику.

2. Конкретний навчальний матеріал:мовний (фонетичний, лексичний, граматичний), мовленнєвий (зразки мовлення, тексти для читання та аудіювання, ситуації, сфери спілкування).

3. Види мовленнєвої діяльності,що формуються на основі відповідного іншомовного матеріалу: аудіювання, говоріння (в діалогічній та монологічній формі), читання, письмо.

4. Рівень реалізації іншомовного матеріалу в мовленні:рівень фрази, понадфразової єдності, розгорнутого тексту (рівень дискурсу).

З'ясуємо різницю у формулюванні практичних цілей і задач уроку за допомогою наступної таблиці.

Приклади практичних цілей уроку	Приклади відповідних практичних задач уроку
Формувати навички англомовної артику­ляції	Ввести звуки... і навчити (вчити) їх правильно вимовляти. Ввести звуки... і навчити (вчити) їх правильно вимовляти (ізольовано в словах, словосполученнях, реченнях) за допомогою пояснень правил артикуляції, імітації зразків та ігрових прийомів тощо.
Формувати (розвивати) фонетичні навички го­воріння	Автоматизувати дії учнів у постановці логічного наголосу з опорою на звукозапис автентичного діалогу в ході взаємодії в ситуації... (Напри­клад, "Знайомство з британським / американським ровесником"). Автоматизувати дії учнів у дотримуванні ритміко-інтонаційних особли­востей "Wh-questions" з опорою на звукозапис автентичного діалогу в ході підготовки до взаємодії в ситуації "Інтерв'ю..." (Наприклад, "Інтерв'ю британського/американського ровесника") тощо.
Формувати лексичні навички говоріння	Ознайомити учнів з лексичними одиницями... і навчити (вчити) оперувати ними у мовленні на рівні фрази в ситуації..., (в лексичних іграх...) тощо.
Формувати (розвивати) граматичні навички го­воріння	Ознайомити з новою граматичною структурою..., автоматизувати дії учнів з цією структурою на рівні фрази (понадфразової єдності) в ситуації... (ситуаціях...).
Формувати (розвивати) мовленнєві вміння в аудіюванні	Навчити учнів сприймати на слух текст... у звукозапису (у пред'яв­ленні вчителя).
Формувати (розвивати) вміння діалогічного мовлення	Навчити учнів драматизації діалогу-зразка ... Навчити учнів модифі­кації діалогу-зразка ... Навчити (вчити) учнів мовленнєвої взаємодії в діалозі етикетного характеру в ситуації... (Наприклад, "Знайом­ство в міжнародному дитячому таборі") з використанням формул мовленнєвого етикету... із застосуванням прийому "шеренги, що рухаються". Навчити (вчити) учнів взаємодіяти в діалозі "Обмін думками" за змістом тексту для читання... тощо.
Формувати (розвивати) вміння монологічного мовлення	Навчити (вчити) учнів розповідати про свою сім'ю з опорою на... (малюнок, фото або схему родинного дерева). Навчити (вчити) учнів описувати свою кімнату з опорою... (на план або малюнок, фото кімнати) тощо.
Розвивати техніку чи­тання вголос	Навчити (вчити) виразно читати текст вірша. ..(наприклад, вірша Р.Л.Стівенсона "То the Zoo") з використанням різного темпу і ритму. Навчити (вчити) читати вголос текст... з опорою на його звукозапис (або із застосуванням графічної розмітки тексту) тощо.
Формувати (розвивати) вміння ознайомлювального читання	Навчити (вчити) читати текст... про себе (мовчки) з вилученням основної інформації.
Формувати вміння писемного мовлення	Навчити (вчити) складати лист за зразком до англомовного ровесника.

Реалізація практичних цілей і задач має сприяти оволодінню молодшими школярами основами іншомовного спілкування на елементарному міжкультурному рівні, у процесі якого мають здійснюватись освіта, виховання і розвиток особистості.

Дамо визначення поняття "система уроків".

Під системою уроків, або циклом/серією уроків (Unit), y методичній літературі розуміють сукупність уроків, яка забезпечує формування мовленнєвих навичок та вмінь з певної теми на основі відповідного мовного та мовленнєвого матеріалу.

При тематичному плануванні в межах кожної системи уроків ( Unit) планується засвоєння певного обсягу мовного матеріалу (фонетичного, лексичного, граматич­ного, графічного) і доведення до вказаного рівня формування навичок використання запланованого мовного матеріалу в мовленні, а також розвиток відповідних мовленнєвих умінь в аудіюванні, говорінні, читанні і письмі. Виходячи із характеру матеріалу і реальних мовних можливостей учнів, учитель намічає співвідношення та кількість вправ (некомунікативних, умовно-комунікативних, комунікативних), потенційно спроможних забезпечити запланований рівень володіння матеріалом і взаємопов'язану реалізацію завдань: практичних, освітніх, розвиваючих, виховних.

В методичній літературі представлені різні схеми тематичного плану.

Звичайно, зміст схеми тематичного плану зумовлений значною мірою особ­ливостями етапів шкільного курсу.

Так, практична мета початкового періоду полягає в тому, що навчання іноземної мови у початковій школі має закласти міцну основу володіння мовним матеріалом на елементарному комунікативному рівні (інтродуктивному і частково на рівні "виживання", в термінах укладачів Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти) у найбільш типових ситуаціях потенційного спілкування дітей молодшого шкільного віку з носіями англійської мови, передусім з їхніми англомовними ровесниками. Наприклад, в ситуаціях: 1. Познайомимося з британськими ровесни­ками. 2. Пограємо разом. Які в тебе є іграшки? 3. Відвідуємо разом зоопарк у Лондоні. 4. Робимо покупку в британському магазині іграшок (шкільного приладдя, квітів, у зоомагазині тощо). Водночас дещо обмежені можливості раннього навчання для моделювання умов комунікативної взаємодії, наближеної до реальної, мають компенсуватись ігровою інтеракцією дітей.

Подібна орієнтованість навчального процесу на забезпечення взаємодії учнів під час оволодіння іноземною мовою має отримати своє відображення у формулю­ванні практичних задач системи занять у початкових класах, яке має акцентувати: 1) власне комунікативну сутність задачі або 2) спрямованість задачі на організацію ігрової взаємодії дітей на основі застосування нового матеріалу. Наприклад: і ) ознайомити учнів із назвами кольорів в англійській мові і навчити їх вживати у мовленні в ситуації "Відвідуємо магазин шкільного приладдя"; 2) ввести звуки ... і відпрацювати їх артикуляцію за допомогою гри... та в ході декламування лічилки...

Зазначимо також, що винятково важливе значення початкового етапу для формування фонетичної компетенції учнів в англійській мові, вимова яких має бути адекватною, тобто наближатися до вимови освічених носіїв мови, зумовлює необхідність організації цього процесу із застосуванням автентичних матеріалів: звукозаписів зразків дитячого англійського фольклору, діалогів серії "Джазові наспіви", сучасних дитячих пісень.

Зважаючи на специфіку раннього шкільного навчання англійської мови і роль пропедевтичного курсу (другий клас) для забезпечення належного старту запро­вадження цього предмета у початковій школі, правомірно здійснювати тематичне планування за наступною схемою.

Тематичний план серії уроків у 2-му класі

№ циклу уроків	Практичні задачі	Матеріал для спілкування	Обладнання	Домашнє завдання
фонетичний   фонетичний	лексичний	граматичний	графічний	аудитивний

Примітка. У сьомій графі зазначається автентичний аудитивний матеріал (римування, лічил­ка, пісня, діалог серії "Джазові наспіви" тощо) безвідносно до обладнання, яке є носієм відповідної автентичної інформації. А в графі "Обладнання" дається перелік усіх засобів навчання: технічних і нетехнічних.

Як бачимо, на відміну від схем тематичного планування серії уроків в основній школі, у наведеній вище схемі відсутні графи: 1)тема, підтема, 2) тип уроку, 3) види мовленнєвої діяльності. Чому? Дамо наші пояснення.

Почнемо з того, що необхідність у визначенні теми і підтеми відпадає тому, що провідним засобом організації раннього шкільного навчання упродовж пропедевтичного періоду є навчальна ситуація. На її наявність має вказувати формулювання практичної задачі (задач) уроку.

Як відомо, загальноприйнятим у сучасній методиці є поділ уроків на два основних типи. Урок, на якому має місце ознайомлення з новим мовним матеріалом, трену­вання з метою його використання в аудіюванні, говорінні, читанні і письмі, а також певний обсяг практики на основі засвоєного матеріалу, відносять до мовленнєвих комбінованих уроків.А уроки практики у мовленнєвій діяльності, які спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь, вважають власне мовленнєвими уроками.

Відсутність визначення типу уроку у схемі тематичного планування для пропедевтичного курсу зумовлена тим, що в чистому вигляді уроки мовленнєвої практики не є методично доцільними для цього періоду. Учні до цього ще не готові, бо їхні мовленнєві автоматизми знаходяться на стадії становлення. Вони вимагають постійного підживлення. Тому навіть на завершальних уроках навчального циклу, які в основній школі зазвичай плануються як власне мовленнєві, практиці учнів у мовленнєвій діяльності має передувати необхідна кількість тренувальних вправ, котрі готують їх до самостійної комунікативної діяльності в ситуаціях, що пропонуються. Отже за своєю методичною сутністю всі уроки пропедевтичного періоду можна кваліфікувати як мовленнєві комбіновані уроки з домінантою тренування або домінантою мовленнєвої практики.

Поступово на основному та завершальному етапах початкового курсу (3-й і 4-й класи) учні оволодівають певним рівнем мовної, мовленнєвої, соціокультурної компетенцій. У них збільшується обсяг висловлювання на основі прослуханої або прочитаної інформації, яка має певне тематичне забарвлення. Все це зумовлює важливість тематично-ситуативної організації навчального матеріалу за видами мовленнєвої діяльності та уможливлює виокремлення типів уроків за визначеними вище ознаками. Тому тематичне планування у 3-му і 4-му класах більше відповідає методичній сутності цього поняття. Воно може запроваджуватися за схемою, в якій передбачається визначення теми/підтеми, навчального циклу, типу кожного уроку його практичних задач, мовного матеріалу, видів мовленнєвої діяльності, обладнання уроку та домашнє завдання. При цьому обладнання на всіх етапах початкового курсу має включати набір касет з автентичним навчальним матеріалом, картки миттєвого пред'явлення, малюнки, іграшки (особливо демонстраційні ляльки і телефони для навчання дистантної діалогічної взаємодії), маски для перевтілення дітей в казкових персонажів, які готують учні, пальчикові ляльки тощо. Бажаним є застосування відеоматеріалів та комп'ютерних програм.

Щодо домашнього завдання зазначимо, що найбільш успішно воно програмується за допомогою робочих зошитів у межах проектної роботи: індивідуальної парної, групової.

Звичайно, обладнання має відповідати задачам уроків. А домашнє завдання має бути підготовлено логікою проведеного уроку.

У тематичному плані надзвичайно важливою є графа "Задачі уроку". Вона зумовлює зміст усіх інших граф тематичного плану, впливаючи на динаміку навчання. Іншими словами, на таку організацію навчального процесу, при якій задача, яка була вирішена на попередньому уроці (уроках), стає засобом для досягнення більш складної задачі на наступному уроці. При цьому перехід задачі в засібпоказує еволюцію становлення навичок і вмінь в рамках конкретного навчального циклу, що має своє відображення у формулюванні задач конкретного навчального циклу.

Так, стосовно навчання учнів четвертого класу діалогічного мовлення із застосу­ванням діалогу-зразка упродовж трьох уроків одного тематичного циклу проявом зазначеної вище закономірності переходу задачі в засіб вдосконалення мовлення може бути вирішення таких практичних задач:

§ ознайомити учнів із діалогом-зразком (наприклад: "Let's talk about a pen-friend' або: "Let's make lunch together") і навчити прийомів його драматизації;

§ навчити учнів модифікації (перебудови) діалога-зразка "...";

§ навчити учнів діалогічної взаємодії в ситуації "..." за структурою базового діалогу "..."

При такому плануванні кожний новий урок зберігає і розвиває елементи попереднього і тим самим забезпечує нову, більш високу якість мовленнєвих умінь учнів. При цьому виключається шаблонність у проведенні уроків. Кожний урок в системі уроків тематичного циклу відрізняється від іншого (інших) своїми задачами, змістом і структурою. Однаковими за цими параметрами можуть бути лише заключні уроки, на яких підбиваються підсумки досягнутого рівня володіння мовленням на кінець півріччя. Ці уроки бажано проводити у формі суспільного огляду знань "Що ми вміємо робити англійською".

Таким чином, на відміну від календарно-річного плану, тематичний план озброює вчителя ясною перспективою навчальної діяльності в межах кожного навчального циклу і сприяє раціональній послідовності засвоєння навчального матеріалу для досягнення цілей відповідної системи уроку в цілому і конкретних задач уроків, зокрема. А ця обставина є методично цінною для складання плану кожного окремого уроку.

Поурочне планування

Необхідність поурочного планування

Необхідність поурочного планування зумовлена тим, що тематичне планування, зважаючи на його методичну сутність, не розкриває конкретного змісту кожного уроку. В ньому не відображена технологія роботи з новим навчальним матеріалом на всіх етапах формування навичок і вмінь мовлення.

Принагідно зазначимо, що під технологією навчання в методиці розуміють науку техніки навчання. Отже в даному випадку технологія навчання - це наука техніки навчання іноземної мови у початковій школі.

Навичкова природа нашого предмета і труднощі навчання його дітей молодшого шкільного віку вимагають від учителя чіткого уявлення стосовно того, чого і як потрібно навчати на кожному конкретному уроці, які принципи (дидактичні, мето­дичні), зважаючи на специфіку навчального матеріалу, мають бути на цьому уроці провідними, які методичні методи і прийоми, а також допоміжні засоби (технічні, нетехнічні) слід застосовувати на уроці, що планується, щоб раціонально і цілеспря­мовано навчати іноземної мови, формуючи навички і вміння передбаченої якості.

Усі ці питання технології навчання конкретизуються і знаходять своє втілення в поурочному плані.

При його складанні, на відміну від тематичного плану, вчитель може більш оперативно і відповідно більш „прицільно" враховувати умови реальної педагогічної ситуації, що склалися на момент проектування конкретного уроку, а саме: динаміку успішності дітей, рівень їх соціалізації, зміни в матеріально-технічному забезпеченні навчального процесу, місце уроку у розкладі занять і навіть день проведення уроку тощо.

Кожна з цих умов по-своєму впливає на технологію навчання.

Так, якщо задача автоматизації дій вживання Past Simple дієслова to be запланована на понеділок, то одним із важливих прийомів її реалізації може стати організація мовленнєвої взаємодії учнів у реальній ситуації "Where were you on Sunday?" із застосуванням вербальних опор виконання: at home, at a cafe, at the book shop, at the toy shop, at the pet shop, at the birthday party, at the Zoo, at my Granny 's, at my friend's, in the park, in the library.

Звичайно, місце уроку у розкладі занять впливає певною мірою на його структу­ру і зміст роботи. Останній за розкладом урок іноземної мови доцільно розпочинати з колективного виконання пісні з рухами, щоб зняти статичне перевантаження дітей.

Позитивні зміни в технічному обладнанні школи, поява якісних автентичних матеріалів (аудитивних, аудіо-візуальних) також впливають на технологію навчання, роблять її більш варіативною і результативною. Суттєво розширюються можливості формування адекватних навичок вимови, більш стійких умінь аудіювання і спілкування. Ефективним стає процес залучення дітей до нової національної культури. І навпаки, відсутність технічних засобів, неможливість демонструвати учням автентичне мовлення носіїв мови, особливо ровесників учнів, зразки їх немовленнєвої поведінки збіднюють арсенал прийомів навчання іноземної мови як засобу спілкування на рівні діалогу культур. В таких умовах дуже складно планувати навчальний процес з урахуванням сучасних методичних орієнтацій.

Образний характер мислення молодших школярів вимагає застосування яскравої предметно-зображальної наочності на уроках іноземної мови. Дітям імпо­нує, якщо до її складу входять витвори їхньої ручної вмілості: малюнки, аплікації, колажі, іграшки-саморобки. їх створення й накопичення - питання часу. А це не може бути передбачено тематичним планом.

Досягнення навчального результату, визначеного тематичним планом у межах кожного циклу занять, зумовлено динамікою успішності конкретного учнівського колективу. Поурочне планування допомагає внести необхідні корективи у цьому напрямі: збільшити або зменшити обсяг вправ, їх кількісне та якісне наповнення, варіювати їх ситуативне забезпечення, застосування унаочнення та режимів діяльності учнів.

Підготовка розгорнутого поурочного плану, так званого плану-конспекту уроку, що є особливо актуальним для студентів-практикантів, змушує вчителя замислитись над змістом дидактичного мовлення як засобом педагогічного спілкування і знаряддям реалізації його методичного задуму на кожному конкретному уроці. Адже професійна компетенція вчителя іноземної мови передбачає не тільки знання мовленнєвих формул (кліше), необхідних для організації і проведення вправ у різних видах мовленнєвої діяльності, але й уміння використовувати ці формули класного вжитку адекватно ситуації педагогічного спілкування.

Для добору мовних засобів у різних ситуаціях педагогічного спілкування важливо враховувати регістрконкретної ситуації, тобто такі параметри як міжособистісні взаємини між комунікантами, в тому числі й рольові відносини, а також тему і місце спілкування. Зважаючи на ці параметри, вихідним критерієм добору виразів класного вжитку має бути їх автентичність, їх відповідність узусу. В даному випадку - ситуації педагогічного спілкування носіїв іноземної мови, що вивчається.

Так, на вітання вчителя "Good morning, kids/class" учні мають відповісти "Good morning, Hanna Petrivna", уникаючи звертання "teacher", бо така форма не відповідає узусу. Прохання до учнів посилити гучність голосу формулюється як "Speak up, please", а прохання послухати уважно вчителя передається фразою-кліше "Listen to your teacher (to me) carefully". Запитання щодо бажання продовжити читання подається у такій формі "Who's going to read next?" або "Who'd like to read next?" (але ніколи: "Who reads next?"). Запрошуючи учня до дошки, учитель-носій англійської мови скаже: "Соте out to the front / board, please". Бо команду "Соmе here" можна вживати лише в разі серйозного порушення учнем дисципліни. Вона передбачає можливість серйозної догани. Історично у британській школі ця команда означала, що наступним має бути покарання палицею (Г.М. Фролова). Приклади можна продовжити.

Для виокремлення етапів уроку учитель застосовує спеціальні терміни (bound­ary exchanges). Наприклад: "Now, we'll do a listening exercise", "Well, this morning we'll do a role play". Подібні метависловлювання містять слова-маркери (frame words), як-от: "Now", "Now then", "Well", "Right", "Fine", "OK", їх функція полягає у привер­танні уваги до наступної настанови (інструкції) вчителя. Інформативна частина дидактичного метависловлювання (focus) становить твердження, призначення якого - допомогти учню зрозуміти мету або тему наступного етапу уроку.

На думку британських методистів, вибір мовних засобів ведення уроку становить важливий компонент його планування: "Classroom language needs as much careful planning and preparation as any other aspect of the lesson. It should be at a level appro­priate to the class" (Winn-Smith).

Отже якісне вирішення задач навчання, визначених тематичним планом, можливо лише за умови ретельної розробки плану-конспекту кожного уроку в системі занять навчального циклу.

План уроку складається на основі тематичного плану, оскільки, з одного боку, урок - це органічна частина роботи, запланованої в серії уроків навчального циклу, а з іншого - це самостійна цілісна ланка, яка має відповідати загальнодидактичним і методичним вимогам, що висуваються до сучасного уроку іноземної мови. І в цьому полягає взаємозв'язок тематичного і поурочного планів.