Класифікація об’єктів соц..-пед. діяльності

Соціальна педагогіка як наука: функції, рівні, завдання

Дерево наук) Філософія – загальна педагогіка – дошкільна педагогіка (раннього( 0/3) - молодшого (3/4)дошкільного віку – середнього(4/5) – старшого()5/6) – шкільна педагогіка; тифлопедагогіка; сурдопедагогіка; олігофренопедагогіка; корекційна педагогіка; виробнича педагогіка. Соціальна педагогіка пронизує всі галузі педагогічного знання. Предмет – соціалізація, особливості впливу соціального середовища на формування особистості. Об’єкт – людина як член соціуму. Функції – теоретико-пізнавальна – аналіз соціально-педагогічних процесів, пояснення причин різноманітних соціальних проблем, розробка наукових підходів щодо підвищення рівня ефективності соціального виховання та різних видів соціально-педагогічної підтримки особистості; прикладна – розробка різноманітних способів вдосконалення соціально-педагогічного впливу на особистість, створення оптимальних умов для її соціалізації та мінімізації негативних факторів впливу соціального середовища. Рівні: 1. соцієтальний – об’єктом теорії та практики є різноманітні державні та громадські організації, що здійснюють в певному напрямку соціальне виховання особистості. 2. соціально-середовищний - об’єкт – мікросередовище і його різні сторони. 3. індивідуальний – об’єкт – окрема особистість на різних етапах її соціалізації. Завдання: - вивчення особливостей соціалізації особистості в різних мікросоціумах, - педагогічно доцільне використання різних факторів соц.. середовища, - вивчення особливостей впливу на особистість різних соціальних інститутів, попередження негативного впливу факторів соц.. середовища на особистість. Соц. педагогіка – галузь педагогіки, яка вивчає особливості організації соціального виховання, вплив на розвиток особистості різних факторів соц.. середовища.

Зв'язок СП з іншими науками.

СП опирається на знання багатьох наук:

Педагогіка - базова дисципліна, яка дозволяє соц. Пед.-ці вивчати особливості виховання освіти та навчання особистості на різних етапах її розвитку.

Психологія – дозволяє більш точно зрозуміти псих особливості особистості чи групи, що в свою чергу є підґрунтям для розробки різних форм та методів соц.-псих діяльності.

Соціологія - розкриває особливості становлення функ-ння та розвитку соц. Спільнот, соц. Груп та взаємостосунків між людьми.

Економіка – визначає вплив на розвиток соц. Пед. Діяльності і її матеріальне забезпечення.

Політика – дозволяє соц. Педа-ці враховувати особистості політ явищ та процесів для визначення змісту соц. Політики щодо дітей та молоді, соц. Виховання та хар-к процесу соціалізації особистості.

Право- дає можливість відстоювати інтереси дітей та молоді, соц.-пед діяльності на основі державних та міждержавних правових документів.

Дефектологія – дозволяє педагогіці розробити зміст та форми соц. Підтримки дітей с обмеженими функціональними можливостями,на основі дефект-их знань про психофізіологічні особливості дітей з фізичними та психічними недоліками.

Віктимологія – виступає теоретичним підґрунтям для організації соц.-пед роботи з людьми, які перебувають в несприятливих умовах соціалізації.

Менеджмент – дає можливість організувати соц.-пед дія-ть на таких упр-их завданнях, що можуть забезпечити оптимальну ефективність практичної роботи.

Історія – дає свідчення про особливості розвитку науки..

Етнологія – дає можливості враховувати особливості національного досвіду та традиції в процесі організації соц. Виховання.

Етика- визначає осн морально-етичні вимоги до проф. діяльності соц. Педагога.

Соціально-педагогічно діяльність

Класифікація об’єктів соц..-пед. діяльності

1.Кількість осіб

-Одна особа

-Мала група (сімя, формальні та неформальні групи, класний колектив)

-Велика група (громада)

2.Вікова група: