Види (класифікація) об’єктів злочину.

У кримінальному праві об'єкти злочину класифікуються по вертикалі та горизонталі. По вертикалі прийнято виділяти на­ступні види об'єктів: загальний, родовий, безпосередній. По горизонталі: основний та додатковий.

Загальним об'єктом злочину визнається сукупність су­спільних відносин, соціальних благ, цінностей, окремих сфер життєдіяльності людей, що охороняються кримінальним зако­ном від суспільне небезпечних посягань. Первинне уявлення про загальний об'єкт злочину можна отримати під час ознай­омлення із ч. 1 ст. 1 КК України, в якій зазначається, що завдання Кримінального кодексу України полягає у правово­му забезпеченні охорони прав і свобод людини і громадяни­на, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань. Більш детальніший перелік загального об'єкту зло­чину міститься в Особливій частині КК України. Вичерпний перелік об'єктів кримінально-правової охорони закріплений у двадцяти розділах Особливої частини КК України, в яких за­значаються суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом. Так, Розділ І передбачає відповідальність за посяган­ня на основи національної безпеки України, а Розділ II — за посягання на життя та здоров'я особи.

Родовий об'єкт — це об'єкт, що охоплює визначене коло тотожних чи однорідних за своєю соціально-політичною чи еко­номічною сутністю суспільних відносин, соціальних благ, цінностей, окремих сфер життєдіяльності людей, що у силу цього повинні бути захищені єдиним комплексом взаємоза­лежних кримінально-правових норм.

Уявлення про родові об'єкти злочинів дає рубрикація Особ­ливої частини КК України за розділами, оскільки саме родо­вий об'єкт злочину покладено в основу кодификації і класифі­кації норм Особливої частини. Так, родовим об'єктом Розділу IV Особливої частини КК України виступає статева свобода та статева недоторканність особи, Розділу V — права та свободи людини і громадянина.

Безпосереднім об'єктом злочину виступають суспільні відносини, соціальні блага, цінності, окремі сфери життєді­яльності людей, на які безпосередньо спрямоване посягання і яким внаслідок злочинних дій спричинюється суспільна не­безпечна шкода. Так, якщо родовим об'єктом Розділу V Особ­ливої частини КК України виступають права та свободи лю­дини і громадянина, то безпосереднім об'єктом злочинів цьо­го розділу буде та група прав людини, на які безпосередньо посягає злочинне діяння (наприклад, стаття 172 КК України — трудові права людини, ст. 183 КК України — право на освіту). Поділ безпосереднього об'єкту на основний та додатковий має місце у разі, коли суспільно небезпечне діяння одночас­но посягає на два або більше об'єктів кримінально-правової охорони. У цьому випадку основним безпосереднім об'єктом злочину виступає той об'єкт, на який у першу чергу спрямо­ване посягання і саме чому особа намагається заподіяти сус­пільно небезпечну шкоду. Додатковий безпосередній об'єкт — це об'єкт, якому поряд з основним спричиняється чи може бути спричинена шкода, у процесі посягання на основний безпо­середній об'єкт. Поділ безпосереднього об'єкту на основний та додатковий залежить не від важливості (цінності) самих суспільних відносин, а від характеру злочинних дій та спря­мованості посягання. Так, розбій одночасно посягає на два об'єкти кримінально-правової охорони — власність та життя чи здоров'я особи. Незважаючи на те, що життя та здоров'я є більш цінним об'єктом кримінально-правової охорони, у дано­му випадку вони виступають лише додатковим об'єктом злочину, основним же — власність. Такий поділ об'єктів у вказаному

злочині обумовлений тим, що посягання безпосередньо пов'я­зане із заволодінням чужим майном (саме це є метою дій вин­ного), а спричинення шкоди життю або здоров'ю особи висту­пає засобом досягнення основної мети.

Додатковий безпосередній об'єкт злочину може бути обов'яз­ковим та факультативним.

Обов'язковим додатковим об'єктом злочину визнається об'єкт, якому поряд із основним завжди спричинюється шко­да. Наприклад, ст. 112 КК України встановлює основним об'єктом вказаного злочину — основи національної безпеки, додатковим обов'язковим — життя державного чи громадсь­кого діяча.

Факультативним додатковим об'єктом злочину виступає об'єкт, якому під час вчинення злочину може спричинювати­ся суспільне небезпечна шкода або ні. Так, стаття 296 КК України «Хуліганство» передбачає посягання на громадський порядок, додатковим об'єктом якого може бути здоров'я осо­би, власність, честь та гідність.