Класифікація і загальна характеристика легкоатлетичних вправ

Загальні відомості про легку атлетику

Місце і значення легкої атлетики у системі фізичного виховання

Класифікація і загальна характеристика легкоатлетичних вправ

Афіни2004

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА

Засоби і методи фізичної підготовки

Сила та силова підготовка

Методика силової підготовки легкоатлета

Література

Загальні відомості про легку атлетику

Легка атлетика – один з основних масових видів спорту – посідає гідне місце в системі фізичного виховання. Завдяки своїй різноманітності й загальнодоступності вона має велике прикладне значення. Входить до програм уроків з фізичного виховання в школах та вузах.

Методична розробка стилю висвітлює питання техніки і методики проведення уроків з легкої атлетики. З багатьох причин під час вивчення і вдосконалення рухів у студентів виникають помилки або недоліки, які гальмують поліпшення результатів. Тому в методичній розробці матеріал викладено так, що поряд з вивченням певних прийомів викладач міг ознайомитися зі методами виправлення типових хиб.

Досвід роботи дозволив об’єднати загальні педагогічні положення в типову схему навчання техніку легкоатлетичних вправ, поділену на кілька етапів.

Успіх навчання залежить від правильної постановки його на основі педагогічних принципів;

- свідомого і активного ставлення студента до завдання на кожному етапі вивчення вправ;

- послідовності викладу навчального матеріалу, від простого до складного, при систематичному відвідування занять;

- всебічності що передбачає поряд з фізичними якостями підвищення морально-вольового та культурного рівня спортсмена;

- повторності у вивченні як окремих елементів, так і вправ, дій, занять взагалі, бо тільки багаторазове свідоме повторення і працездатність дозволяють досягти бажаних результатів;

- наочності, що значно прискорює вивчення (застосування АН заняттях фотознімків, кінограм, учбових картин, а також особистий показ техніки виконання тієї чи іншої вправи, і особливо – порівняння фотографій та кінограм, що фіксують студентів і провідних спортсменів;

- індивідуалізації з перших занять навчання.

Чимале значення для засвоєння техніки мають одяг та взуття, місця занять, інвентар. Одяг та взуття повинні відповідати сезону й температурі повітря, а місця занять – бути в справному стані.

Місце і значення легкої атлетики у системі фізичного виховання

Легкою атлетикою займаються мільйони людей. Різноманітність фізичних вправ, точність регулювання навантажень, відносна простота обладнання місць занять роблять легку атлетику масовим видом спорту, доступним людям будь-якого віку. Легка атлетика широко представлена у програмах фізичного виховання учнів і молоді, планах тренування з різних видів спорту, на заняттях фізкультурою осіб середнього і старшого віку. Секції легкої атлетики займають провідні місця у колективах фізичної культури, добровільних спортивних товариствах, у вищих і середніх навчальних закладах і т. д.

Легка атлетика має важливе оздоровче значення, адже заняття в основному проводяться на свіжому повітрі, а у виконанні вправ бере участь більшість м'язів тіла. Легкоатлетичні вправи поліпшують діяльність опорно-рухового апарату, внутрішніх органів і систем організму в цілому.

Завдяки заняттям легкою атлетикою можна набути спеціальних знань, поліпшити вміння керувати власними рухами, зробити їх швидкими і економними, удосконалити навички в доланні перешкод і т. д.

Крім навчального легка атлетика має також виховне значення, бо правильна організація і методика проведення занять сприяє формуванню особистості людини, розвитку її моральних якостей, розумових здібностей та естетичного смаку.

Класифікація і загальна характеристика легкоатлетичних вправ

Легкоатлетичні вправи поділяються на п'ять розділів: ходьба, біг, стрибки, метання і багатоборства, які в свою чергу діляться на види, різновиди і варіанти.

Ходьба і біг — природні способи пересування людини, під час яких в динамічну роботу включаються майже всі м'язи тіла. Завдяки цьому підвищується обмін речовин, посилюється робота серцево-судинної, дихальної та інших систем організму. Ходьба як фізична вправа має передусім оздоровче значення. Біг — один із основних засобів всебічного фізичного розвитку, але разом з тим це і засіб активного відпочинку, оздоровлення і збереження працездатності. Під час бігу організм працює інтенсивніше, ніж при ходьбі. Ходьбою і різними варіантами бігу можна поступово збільшувати фізичне навантаження. Крім всього іншого, і ходьба, і біг допомагають формувати і удосконалювати різні рухові якості і навички, потрібні для трудової діяльності людини: витривалість, швидкість, силу, спритність, уміння швидко і економно пересуватись, долати перешкоди і т. д. У процесі занять ходьбою і бігом виховуються також вольові якості, набуваються уміння розраховувати свої сили і орієнтуватися на місцевості. Як засоби тренування ходьба і особливо біг допомагають підвищувати рівень досягнень в інших видах спорту.

Спортивна ходьба відрізняється від звичайної технікою рухів і має вдвічі більшу швидкість, що, звичайно, вимагає підвищених енергозатрат. Заняття спортивною ходьбою зміцнюють внутрішні органи і системи, поліпшують їх працездатність.

Змагання з ходьби проводять на бігових доріжках стадіонів і на звичайних дорогах на дистанціях від 3 до 50 км включно. Учні (юнаки) 15-16 років змагаються лише на дистанціях 3 і 5 км, а 17-18 років — на 3,5 і 10 км.

Біг — найпоширеніший вид фізичних вправ, що входить до багатьох видів спорту (наприклад, спортивних ігор). Перед стрибком чи метанням спортсмен звичайно робить розбіг. У легкій ателетиці біг поділяють на гладкий, з перешкодами, естафетний і в природних умовах.

Г л а д к и й — це біг по біговій доріжці стадіону (по колу проти годинникової стрілки) на дистанції від 30 до 30 000 м, сюди належать також біг на час — годину і дві години. Гладкий біг може бути на короткі (до 400 метрів включно), середні (500-2000), довгі (3000-10000) і наддовгі (до 42195м) дистанції. Юнаки можуть змагатися на дистанціях до 5000 м, дівчата — до 1000 м включно. На дистанції 400 м включно учасники біжать окремими доріжками, на 800 м — перші два повороти окремими, а решту — по спільній доріжці, на більші дистанцій — по спільній доріжці. Біг з п е р е ш к о д а м и має два різновиди. Для бар'єрного бігу на дистанція від 50 до 400 м рівномірно ставлять штучні однотипні перешкоди. Біг з перешкодами на 1500, 2000 і 3000 м проводиться через міцно встановлені (не перекидаються) бар'єри і яму з водою, що обладнується в одному з секторів стадіону. Хлопці шкільного віку можуть змагатися на всіх дистанціях, а дівчата — лише в бар'єрному бігу до 100 м включно.

Е с т а ф е т н и й б і г належить до командного виду: дистанція поділена на кілька етапів і кожен спортсмен пробігає лише один етап. В естафетному бігу етапи можуть складатися з однакових коротких або середніх дистанцій, або із змішаних. За умовами проведення естафети можуть бути зустрічними, по біговій доріжці стадіону, вулицями (кільцеві або зіркові).

Б і г у п р и р о д н и х у м о в а х має два різновиди. Крос проводиться по пересіченій місцевості (полями, луками але частіше у лісі) на дистанціях до 14 км включно. У кросі учні можуть змагатися на дистанціях 1, 2, 3, 5 км, а учениці — на 500 м, 1, 2 і 3 км. Другий різновид бігу в природніх умовах — дорогами (польовими, шосейними) на дистанціях від 15 до 42 км 195 м. Традиційні пробіги також проводяться по дорогах.

Стрибок належить до природного і швидкого способу долання перешкод: для нього характерні короткочасні, але максимальні нервово-м'язові зусилля. Стрибки зміцнюють м'язи ніг і тулуба, розвивають такі якості, як сила, швидкість, спритність і сміливість, навчають орієнтуватися в просторі, концентрувати зусилля.

Стрибки можна виконувати з місця і з розбігу.

Легкоатлетичні стрибки з розбігу поділяються на два види: через вертикальні перешкоди (у висоту і з жердиною) і через горизонтальні (у довжину і потрійний). Хлопці можуть змагатися з усіх видів стрибків, дівчата — з стрибків у висоту і довжину.

Метання — це вправи у штовханні і киданні спеціальних спортивних приладів на дальність. Вони характеризуються короткочасними інтенсивними ("вибуховими") зусиллями м'язів рук, плечового пояса, тулуба і ніг при їх координованій взаємодії. Метання сприяють гармонічному розвиткові всієї мускулатури тіла.

Залежно від способу виконання легкоатлетичні метання поділяються на три види:

1) кидком із-за голови (малий м'яч, граната, спис) з прямолінійного розбігу;

2) з поворотом (диск, молот);

3) поштовхом (ядро).

Способи метань зумовлюються формою і масою приладів. Легкі прилади, які зручно тримати в руці, метають із-за голови; більш важкі плоскої форми і прилади, які мають спеціальну ручку для держання, метають з поворотом для нарощування швидкості; прилади, що не мають ручки, штовхають.

Правила змагань з бігу і ходьби. Біг на дистанціях до 110 м виконується по прямій доріжці; біг на інших дистанціях і ходьба (крім кросового бігу, пробігів і ходьби по дорогах) — по круговій доріжці проти стрілки годинника.

Для забігів і заходів на 5000 м і довші дистанції стартуючих не повинно бути більше ніж 25 чоловік. Змагання треба організовувати так, щоб остаточна перемога визначалася в безпосередній боротьбі найсильніших легкоатлетів у фіналі. Порядок потрапляння учасників у наступні кола змагання чи проведення зразу фінальних забігів обговорюють у положенні про змагання або встановлює суддівська колегія, про що заздалегідь повідомляє представникам команд і учасникам.

Старт. Доріжки, по яких повинні стартувати учасники забігу (або місце старту, рахуючи від внутрішньої бровки, якщо спортсмени біжать по одній доріжці), визначають жеребкуванням, — як правило, заздалегідь. Спортсменам не дозволяється мінятися між собою доріжками чи місцями старту.

Для підготовки до старту відводиться до 2-х хвилин, починаючи від чергового забігу. На старті спортсмени не повинні торкатися один одного.

На дистанціях до 400 м включно для початку бігу стартер подає дві попередні команди: "На старт!" і "Увага!", а потім дає сигнал початку бігу пострілом або гучною командою "Марш!" і різко опускає прапорця; на решті дистанцій — "На старт!" і "Марш!".

Правила змагань з стрибків. Учасники виконують кожну спробу по черзі. Дозволяється розмічувати свій розбіг і до початку змагань виконати визначену суддівською колегією кількість пробних незалікових стрибків під наглядом суддів. З моменту виклику до виконання чергової спроби спортсмен повинен затрачувати не більше 2 хвилин при стрибках у висоту, довжину і потрійному і не більше 3 хвилин при стрибку з жердиною.

Спробу зараховують після команди старшого судді "Є!", який при цьому піднімає вгору білий прапорець. Якщо стрибок не зараховується, суддя командує "Ні!" і піднімає червоний прапорець. Сигнали можна подавати і одним прапорцем: правильний стрибок — прапорець вгору, не зарахований — відмашка опущеним вниз прапорцем.

Афіни2004

Легка атлетика - вид спорту, що поєднує такі дисципліни як: ходьба, біг, стрибки (у довжину, висоту, потрійний, з шестом), метання (диск, спис, молот, і штовхання ядра) і легкоатлетичні багатоборства. Один з основних і найбільш масових видів спорту.

В англомовних країнах легка атлетика поділяється на дві групи змагань: «трекові» і «польові». Кожен вид легкої атлетики має свою історію, свої тріумфи і визначні дати, свої рекорди, свої імена.

Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ИААФ) створена в 1912 і об’єднує 210 національних федерацій (2002).

Олімпійська програма неодноразово змінювалася. У різний час до неї входили такі дисципліни, як біг 60 м, командний біг 5000 м, біг 2500 і 4000 м з перешкодами, стрибок у довжину з місця, потрійний стрибок з місця, перетягування каната, тріатлон і ін. Допуск на Олімпійські ігри одержують спортсмени, що виконали нормативи Міжнародного олімпійського комітету і Національного Олімпійського Комітету.Головний тренер збірної українських легкоатлетів Валерій Александров перед відправленням до Афін – 2004 запевняв, що найважливіше - привезти з Афін здорових спортсменів. А якщо пощастить - то ще й близько шести медалей. За олімпійське золото українські спортсмени від національного Олімпійського комітету вперше отримають по сто тисяч доларів.

Не кожному посміхається спортивне щастя, але прагнути його - варто. Результати виступів українських олімпійців на Іграх-2004 в Афінах продемонстрували значний потенціал вітчизняних спортсменів. Хоч наша команда й не поліпшила результатів попередньої Олімпіади, завоювавши знову 23 медалі, зате підвищила якість нагород - 9 золотих, 5 срібних і 9 бронзових. На жаль, піднятися вище 12 загальнокомандного місця українцям завадив ряд об'єктивних причин - значне зростання конкуренції, зміна умов змагань у багатьох видах, використання суперниками унікальних спортивних технологій. Таку думку на недавній прес-конференції за підсумками Афінської Олімпіади висловив голова Держкомспорту Микола КОСТЕНКО.

Загалом же в нашій команді нагороди отримали 48 спортсменів, 61 увійшов до призової олімпійської шістки кращих. При цьому в Греції вперше взяло участь багато молодих атлетів, які готуватимуться до наступної Олімпіади в Пекіні.

По "гарячих" слідах підбивають перші підсумки виступів олімпійців України й деякі керівники наших спортивних федерацій. Одною з перших оприлюднила своє бачення афінських здобутків і невдач Федерація легкої атлетики України. Як сказав її президент Валерій Борзов, вітчизняні легкоатлети здобули на одну медаль більше, ніж передбачалося. Вони завоювали золоту (Юрій Білоног, штовхання ядра), срібну (Олена Красовська, біг на 100 м з бар'єрами) і дві бронзові нагороди (Вікторія Стьопіна, стрибки у висоту і Тетяна Терещук-Антипова, біг на 400 м з бар'єрами). Відтак наші представники "королеви спорту" посіли дев'яте місце в заліку за вісімкою кращих результатів і 14-те - у загальному заліку. Це великий успіх наших атлетів.

На думку Валерія Александрова, державного тренера збірної України з легкої атлетики, результати могли бути кращими, якби все склалося благополучно з провідними спортсменами. Адже через недоліковану травму не змогла виступити на повну силу спринтерка Жанна Блок, травмувалися Олексій Лукашевич (стрибки в довжину), Олена Ліщинська (біг на 1500 м) і Наталія Беркут (10000 м). Парадоксальна ситуація виникла з Іваном Гешком (п'яте місце в Афінах на дистанції 1500 м). Він спокійно міг завоювати медаль у цьому виді програми. "Іван був налаштований на перемогу, "замахнувся" на "золото" й намагався дати бій самому рекордсменові світу. В результаті ж він взагалі залишився без нагороди, проте продемонстрував справжній характер і волю у боротьбі за найвище місце в олімпійському табелі про ранги. У цього бігуна є величезні перспективи", - зазначив Валерій Александров.

Як зазначили фахівці, з числа молодих легкоатлетів, які випробували себе в Афінах, можна буде сформувати основу збірної на наступні Ігри в Пекіні. Проте не списуються з рахунку й ветерани. Зокрема, за словами Валерія Борзова, Жанна Блок продовжить тренуватися й вестиме підготовку до чемпіонату світу наступного року.

Вдалий виступ українських легкоатлетів на чемпіонаті світу дозволяє сподіватися на успішні результати на Олімпіаді в Афінах. Про це у середу заявив президент федерації легкої атлетики, олімпійський чемпіон 1976 - Валерій Борзов.

Українська команда на чемпіонаті з легкої атлетики показала найкращі результати за усю історію своїх виступів на зимових турнірах такого рівня. У фінальних змаганнях виступила більшість вітчизняних атлетів, зазначив Валерій Борзов. Спортсмени вибороли 4 медалі - одна з них золота. За словами Борзова, зараз важко назвати імена всіх спортсменів, які поїдуть на Олімпіаду в Афінах, що відбудеться цього року. Але точно можна сказати, що Україну представлятимуть 35 спортсменів-легкоатлетів.

Після літніх змагань ми зможемо назвати склад олімпійської збірної команди і деякі прогнози, щодо можливостей деяких спортсменів потрапити до фіналу, або претендувати на високі місця.

Високого результату не чекала срібна призерка чемпіонату світу з легкої атлетики Наталія Добринська. Вона посіла друге місце у п’ятиборстві, побивши рекорд України у цьому виді змагань. В інтерв’ю журналісту Громадського радіо вона розповіла, що вибороти срібло було дуже складно. Говорить Наталія Добринська:

Это мой первый такой серьезный старт. Было, конечно, не легко. Психологически очень тяжело. Но я справилась с этим. Соперницы были очень сильные. В многоборье пять видов. Если в одном ошибешься - всё вылетает в "трубу".Каждый вид нужно делать на высшем уровне. Получилось. Всё получилось.

Нині в світовому спорті найвищих досягнень дуже загострюється конкуренція. Тож можна очікувати, що на наступних Іграх Олімпіади 2008 року буде ще важче здобувати медалі. Тому до цих змагань нашим атлетам треба як слід готуватися уже сьогодні. Багато чого залежатиме й від державного фінансування головних команд країни з олімпійських видів спорту.

Під егідою Федерації легкої атлетики пройшло нагородження кращих представників Королеви спорту - "Афіни-2004". У номінації "Кращий атлет року" переміг чемпіон Олімпійських ігор-2004" зі штовхання ядра Юрій Білоног. Цікаво, що серед номінантів перебував вихованець буковинського тренера Георгія Миронюка наш славнозвісний земляк Іван Гешко, який на головному спортивному форумі чотириріччя посів п’яте місце (1500 м). Переможці у інших номінаціях: "Сенсація року" Наталя Добринська (п’ятиборство), "Приклад для наслідування" - Сергій Бубка, "Чарівність легкої атлетики-2004" - Віта Паламар" (стрибки у висоту), "Класик світового спорту" - Валерій Борзов, "Краща спортсменка року" - Віта Стьопіна (стрибки у висоту), "Кращий тренер року" - Євген Корсак (наставник Юрія Білонога).

Досягнення високих спортивних результатів у різних видах легкої атлетики можливе лише за умови тривалої, систематичної і цілеспрямованої підготовки, починаючи з юних років. Багаторічна підготовка легкоатлетів є складною системою, яка об'єднує виховання, навчання і тренування.

В процесі виховання відбувається всебічний і гармонійний розвиток особистості, набуття нею високих моральних і вольових якостей. Під час навчання спортсмени засвоюють увесь арсенал техніки легкоатлетичних вправ, опановують тактику, набувають необхідних теоретичних знань і практичних навичок в окремих видах легкої атлетики, а також у галузі гігієни, підвищують ефективність самоконтролю. Основне завдання навчання - забезпечити фізичну досконалість і високий рівень здоров’я. Тренування - це спеціалізований довготривалий педагогічний процес, спрямований на отримання високих результатів в обраному виді легкої атлетики відповідно з динамікою вікового розвитку. Досягненню цієї мети підпорядкована вся діяльність спортсмена під час тренування.

Багаторічна підготовка спортсмена-легкоатлета поєднує в собі фізичний, тактичний, теоретичний, моральний і вольовий аспекти. Вона безперервно удосконалюється, шляхом відкриття і застосування нових положень, закономірностей, вимог. Усе все це сприяє подальшому прогресу безперервного росту спортивних результатів у різних видах легкої атлетики.

Необхідно пам’ятати, що всі вказані аспекти взаємопов’язані і взаємозумовлені єдністю організму людини. Жодна вправа не може впливати лише на якийсь один орган або систему, бо певною мірою, позначається на організмі в цілому. Ось чому виконання однієї вправи дає змогу забезпечувати різні напрямки підготовки.

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА

Фізична підготовка легкоатлета передбачає виховання його основних фізичних якостей, тобто соціально зумовлених сукупностей біологічних і психічних властивостей, які виражають фізичну готовність людини здійснити активну рухову діяльність. Фізичними якостями вважають: силу, спритність, витривалість, прудкість, гнучкість. Фізична підготовка спрямована на рівномірний і гармонійний розвиток усіх м'язових груп, органів і систем людини, підвищення їх функціональних можливостей. Рівномірність підготовки обов'язкова, бо наявність однієї слабкої ланки може звести нанівець увесь процес підготовки. Значною мірою рівномірність підготовки залежить від фізичних здібностей особистості. Причому ефективність виконання рухових дій залежить від взаємодії як відносно стійких, вроджених, так і набутих функціональних особливостей органів і структур організму. Розрізняють загальну (ЗФП) і спеціальну (СФП) фізичну підготовку.

Загальна фізична підготовка (ЗФП) не залежить від виду легкої атлетики і спрямована на досягнення високої загальної працездатності, всебічного розвитку і поліпшення здоров'я. ЗФП забезпечує удосконалення його основних фізичних якостей. Для того, щоб успішно виконувати це та інші завдання, під час ЗФП на принципах багатоборства застосовується широке коло різноманітних фізичних вправ. Йдеться не тільки про власне легкоатлетичні вправи, але й гімнастику, рухливі та спортивні ігри, ходьбу на лижах, плавання та інші види спорту. На відміну від поглядів, поширених у минулому, сьогодні ЗФП пов’язується вже не із всебічною фізичною досконалістю взагалі, а з рівнем розвитку якостей і здібностей, які опосередковано впливають на спортивні досягнення і ефективність тренувального процесу в конкретному виді спорту. Тому дуже важливим є добирання засобів ЗФП і методики їх застосування з метою використання позитивного перенесення розвинутих рухових здібностей на основні вправи - біг, ходьбу, стрибки і метання. Це не свідчить про повне зближення засобів загальної і спеціальної фізичної підготовки. ЗФП є базою для подальшого удосконалення фізичних якостей і функціональних можливостей засобами СФП.

Спеціальна фізична підготовка здійснюється за допомогою певних фізичних вправ і використовується з метою розвитку фізичних якостей, необхідних для спеціалізованої підготовленості спортсмена. Умовою вибору вправ є їх подібність до елементів, частин або конкретного виду легкої атлетики. Ефективність спеціальних фізичних вправ визначається не тільки кількістю повторень, але і їх відповідністю вимогам обраного виду легкої атлетики (амплітуді рухів, характеру і величині м'язових зусиль, навантаженню на серцево-судинну і дихальну системи, психічному напруженню тощо).

Зауважимо, що питання розвитку фізичних (рухових) якостей (здібностей) людини вчені розглядають по-різному. Зокрема бракує одностайності в трактуванні фізичних якостей. Так, Л.П. Матвєєв, Б.Н.Шиян, Б.А. Ашмарін до рухових якостей зараховують: силу, прудкість, витривалість, спритність і гнучкість. Натомість Ф.Фетц, Н.Фіделюс, Ю.В.Верхошанський, вважають гнучкість не фізичною якістю, а "анатомічною категорією", фізичною властивістю рухового апарату. Тому, Ю.В.Верхошанський не включає гнучкості до рухових здібностей і виділяє серед них лише такі, як:

- моторну оперативність - здібність швидкої реалізації рухової дії або його елементів при відсутності значного опора рухові;

- координаційні здібності (спритність), необхідні для ефективного виконання рухового завдання завдяки раціональній організації м'язових зусиль;

- силові здібності прояву рухових зусиль, важливі для подолання значного зовнішнього опору;

- рухова витривалість - здібність до тривалого виконання м'язової роботи на необхідному рівні.

У роботах В.М. Платонова при розгляді рухових (фізичних) здібностей (якостей) є багато посилань на Ю.В.Верхошанського. Проте тут викладено чимало думок на підготовку спортсмена, які не збігаються із загальновизнаними поглядами. Ми не будемо заглиблюватись у дискусійні питання, а скористаємось тільки певними висновками, які доведені експериментально. Проблеми існують, активно ведуться пошуки, спрямовані на їх розв’язання. Нам треба бути готовими сприймати нові підходи до підготовки легкоатлетів, зокрема до їх СФП.