Вимоги до оформлення роботи

Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Комунальний заклад

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради

О.В. Бєлоліпцева, Ю.О. Лисенко, О.І.Рассказова

Підготовка до написання

та захисту КУРСОВОЇ роботи

Методичні рекомендації для студентів спеціальності

«Соціальна педагогіка»

Харків

Друкується за ухвалою вченої ради факультету педагогічної освіти комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, 2015 р. Протокол № від 2015 р.

Підготовка до написання та захисту курсової роботи: методичні рекомендації для студентів спеціальності «Соціальна педагогіка» / Укл.: О.В. Бєлоліпцева, Ю.О. Лисенко, О.І.Рассказова. – Х. : …, 2015. – 47 с.

© ХГПА, 2015

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………….
1. Структура курсової …………………………………...
2. Вимоги до оформлення роботи ……………………………………..
3. Підготовка тексту роботи………………………………………………
3. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела….
4. Рекомендації до проведення експериментального дослідження……...
5. Вимоги до оформлення курсової роботи………………………………
6. Підготовка до захисту та захист курсової роботи…………….............
7. Критерії оцінювання курсової роботи………………………………..
8. Список використаних джерел……………………………………………
Додатки……………………………………………………………………..

ВСТУП

Курсова робота (курсовий проект) – вид самостійної навчально-наукової роботи з елементами дослідження, що виконується студентами вищих або середніх-спеціальних навчальних закладів протягом семестру з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсової роботи є частиною наукового пошуку кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи факультету педагогічної освіти. Основними проблемами, над якими працює кафедра у 2014-2015 н.р. є:

- теорія та практика розвитку соціальності учнів в умовах інклюзивної освіти;

- гендерна освіта дітей та молоді: історія та сучасні перспективи розвитку;

- теоретико-методичні основи ресоціалізації наркозалежних у закладах соціальної реабілітації;

- соціально-педагогічна підтримка людей похилого віку в умовах інформаційного суспільства;

- соціально-педагогічні засади національно-патріотичного виховання студентської молоді в умовах суспільної трансформації;

- допомога сімям та дітям у дяльності громадськиї організацій;

- розвиток соціальної активності студентської молоді.

Вибір теми наукового дослідження є одним з відповідальних етапів. Тема, яку обирає для дослідження студент, повинна бути пов'язана з проблемами, над якими працює кафедра та науковими дослідженнями, які проводяться у вузі.

Проблеми наукового пошуку, висвітлені в курсових роботах студентів, можуть знайти своє продовження у дипломних та конкурсних наукових роботах.

Метою написання курсової роботи є:

- поглиблення знань студентів з актуальних проблем окремої галузі науки;

- систематизація отриманих теоретичних знань з певної навчальної дисципліни;

- розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел;

- формування дослідницьких умінь студентів;

- стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку;

- розвиток уміння аналізувати передовий досвід та узагальнювати власні спостереження;

- формування вміння практичної реалізації самостійно отриманих результатів дослідження, зокрема за допомогою власних розробок.

Студенти денної та заочної форм навчання, які отримують освіту за напрямом підготовки (спеціальністю) «Соціальна педагогіка», згідно навчальним планам виконують за весь період навчання у ранніх освітніх ланках такі курсові роботи:

Назва дисципліни за якою виконується курсова	Коледж	Академія
Денна форма	Заочна форма
курс	група	се-местр	курс	група	се-местр	курс	група	се-местр
Соціальна педагогіка					311 СП
Технології соціально-педагогічної діяльності					411 СП			511 СП
Організація роботи з різними соціальними групами					511 СП			711 СП

Відповідно завданням підготовки фахівців, що висуваються у робочих програмах зазначених дисциплін, відрізняються дослідницькі завдання, теми курсових робіт та творчий продукт, що виноситься на захист роботи. Проте, існують і загальні закономірності наукової роботи.

Методичні рекомендації, у яких викладено традиційні дослідницькі підходи до виконання курсового дослідження, адресовані студентам ВНЗ спеціальності «Соціальна педагогіка». Дані рекомендації дозволять студентам ознайомитися із загальною методикою написання, технологією виконання курсової роботи, основними вимогами до її оформлення.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Обсяг курсової роботи 30-40 сторінок. При написанні курсової роботи з предметів «Соціальна педагогіка» або «Організація роботи з різними соціальними групами» загальний обсяг роботи розподіляється таким чином:

- вступ – 3-4 сторінки;

- теоретична частина (три підрозділи) – 16-19 сторінок;

- творчо-методична частина (два підрозділи) – 10-15 сторінок;

- висновки – 1-2 стор.;

- додатки і список використаних джерел – кількість сторінок не обмежена, оскільки не враховується до загального обсягу курсової роботи.

При написанні курсової робота з дисципліни «Технології соціально-педагогічної діяльності» слід дотримуватися дещо іншої структури:

- вступ – 3-4 стор.;

- теоретична частина (два підрозділи) – 7-9 стор.;

- методична частина (два підрозділи) – 8-10 стор;

- експериментальна частина (два підрозділи) – 10-15 стор.;

- висновки – 1-2 стор.;

- додатки і список використаних джерел – кількість сторінок не обмежена, оскільки не враховується у загальному обсязі курсової роботи.

У вступі необхідно довести актуальність певної проблеми для даної галузі науки і практики, визначити проблему, об'єкт, предмет, мету і завдання, методи дослідження.

Основний текст курсової роботи складається з теоретичної та експериментальної частин, де розкривається зміст дослідження. Зокрема, у першій частині(теоретичній) подається аналіз наукової літератури (підрозділ 1.1), розкривається суть досліджуваних понять, особливості, складові, види досліджуваного соціально-педагогічного явища (підрозділ 1.2), оцінюється стан проблеми у практиці (підрозділ 1.3). Друга (експериментальна) частина містить обґрунтування предмета дослідження (підрозділ 2.1) та розробку навчально-методичних матеріалів (підрозділ 2.2).

При написанні курсової роботи з дисципліни «Технології соціально-педагогічної діяльності» до теоретичної частини не включається п.1.3; методична – містить перегляд існуючих технологій щодо вирішення досліджуваної проблеми, аналіз їх недоліків та переваг (п. 2.1), теоретичне обґрунтування власної технології, методики, комплексу засобів або форм і методів тощо (п. 2.2); експериментальна частина містить послідовний опис процесу впровадження розробленої технології у соціально-педагогічну практику: констатувальний (п. 3.1), формувальний (п. 3.2), контрольний (п. 3.3) етапи експерименту.

Загальні висновки до курсової роботи мають відповідати завданням дослідження, визначеним у вступі.

Список використаних джерел складається студентом як результат перегляду наукових праць з теми дослідження. До бібліографічного списку вноситься тільки та література, на яку є посилання у тексті. Перевага повинна надаватися новим виданням (опублікованим після 2012 р.). Список наукових джерел подається в алфавітному порядку, оформлюється з урахуванням сучасних вимог до бібліографічного опису (Додаток В).

Додатки до курсової роботи розміщуються в кінці роботи, проте, до списку використаної літератури. Вони можуть включати: складені автором курсової роботи таблиці, схеми, малюнки, зразки планів проведення заходів, розроблених самостійно, робіт учнів, авторські анкети, фото-матеріали тощо. Обов’язковим є посилання у тексті на додатки.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Оформлення титульного аркушу. Міжрядковий інтервал – одинарний. В кінці рядка крапки не ставляться. Титульний аркуш містить наступні реквізити: найменування міністерства, найменування навчального закладу і його структурних підрозділів, найменування і назву письмової роботи. Приклад оформлення титульного аркушу подано у додатку А.

Зміст. Зміст пишеться на другій сторінці письмової роботи й містить назву складових роботи й нумерацію сторінок, на яких розміщенні ті чи інші підрозділи, розташовані у прозорій таблиці. Між словом «Зміст» і самим змістом ставитися подвійний відступ. «Зміст» пишеться великими літерами посередині сторінки без відступу від лівого поля. Приклад оформлення змісту подано у додатку Б.

Вступ. Вступ є особливо відповідальною частиною роботи, оскільки містить усі необхідні кваліфікаційні характеристики дослідження. Вступ починається з 3 сторінки. У вступі обґрунтовують актуальність обраної теми, визначають проблему, мету, завдання, формулюють об'єкт і предмет дослідження, обирають методи дослідження.

Актуальність теми повинна бути вказана на початку дослідження, це обов'язкова вимога до будь-якої наукової роботи. У ній містяться: характеристика соціальної значущості проблеми; статистичні дані щодо її поширення; посилання на нормативні документи; перелік прізвищ авторів, праці яких присвячені висвітленню різних аспектів обраної проблеми.

Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта(процесу, явища, що створюють проблемну ситуацію та обираються для вивчення) і предмета(науково-практичної розробки, яку пропонує автор курсової роботи для покращення стану об'єкта) дослідження. При написанні курсової роботи з предметів «Соціальна педагогіка» або «Організація роботи з різними соціальними групами» предметом дослідження можуть бути – модель, організаційні умови, комплекс заходів тощо. При написанні курсової робота з дисципліни «Технології соціально-педагогічної діяльності» предметом дослідження визначатимуться соціально-педагогічні технології, комплекс засобів, форми та методи, методики тощо.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється його частина, котра і буде предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження має співвідноситися з назвою роботи.

Від обґрунтування актуальності наукової проблеми, визначення об’єкта і предмета дослідження необхідно перейти до формулювання мети і завдань дослідження. Мета пов’язаназ кінцевим результатом дослідження та його шляхами досягнення. Наприклад: «теоретично обґрунтувати та методично забезпечити (або, для дисципліни «Технології соціально-педагогічної діяльності», експериментально перевірити) комплекс заходів (предмет дослідження)…». При формулюванні завдань, зазвичай, звертаються до змісту роботи, послуговуючись словами «вивчити …, дослідити .., встановити ..., з'ясувати ..., теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити …» тощо, адже написання кожного підрозділу передбачає вирішення конкретного завдання, які необхідно формулювати якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення складає зміст розділів (підрозділів) курсової роботи та її загальних висновків. Це важливо ще й тому, що назви розділів (підрозділів), як правило, узгоджуються з формулюваннями завдань дослідження. Отже, саме у завданнях відображаються відповідні аспекти курсової роботи.

З метою ґрунтовного аналізу, узагальнення та систематизації зібраного й опрацьованого теоретичного і практичного матеріалувизначаються методи дослідження: теоретичні й емпіричні.

Приклад: Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз медичної, психологічної, педагогічної, соціологічної і соціально-педагогічної літератури, періодичних видань з метою визначення стану розробленості проблеми розвитку соціальної компетентності студентів із особливими потребами; метод теоретичного узагальнення та систематизації фактів для визначення базових дефініцій дослідження, узагальнення результатів дисертації, обґрунтування комплексу засобів розвитку соціальної компетентності, формування висновків; емпіричні – педагогічне спостереження, тестування студентів із інвалідністю для оцінки рівня їх розвитку соціальної компетентності, аналіз документації ВНЗ з виховної роботи із студентами з особливими потребами; опитування батьків; анкетування науково-викладацького складу ВНЗ; соціально-педагогічний експеримент для визначення результативності обґрунтованої системи; статистичні – математичні методи статистичної обробки експериментальних даних для підтвердження достовірності отриманих результатів дослідження реалізації розробленої системи розвитку соціальної компетентності студентів із особливими потребами у вищому навчальному закладі.

Експериментальна база дослідження. Соціально-педагогічний експеримент проводився на базі …. закладу протягом ….н.р. Загалом експериментом охоплено …. респондентів.

Структура дослідження. Дослідження складається зі вступу, … розділів,, загальних висновків, списку використаних джерел (… найменувань), … додатків на … сторінці, … таблиць та … рисунків. Загальний обсяг – становить … сторінки, з них …. сторінок основного тексту.

ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ РОБОТИ

Основна частина роботискладається з розділів.Кожен розділ починається з нової сторінки, підрозділи продовжуються з тієї ж сторінки через один інтервал.

Написання курсової роботи з дисциплін «Соціальна педагогіка» або «Організація роботи з різними соціальними групами».

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ складається з 3-х підрозділів і має орієнтовну назву – Розділ 1. теоретичні основирозвитку соціальності учнів(замість курсиву назва власної проблеми), завжди репродуктивний (описує існуючий стан проблеми у теорії та на практиці). У ньому розкривається ступінь дослідженості проблеми, термінологічне поле дослідження, структура основних понять й існуюча класифікація соціально-педагогічних явищ, що вивчаються, містяться результати діагностики стану проблеми у практиці з наведенням критеріїв, показників та методик вивчення досліджуваного явища.

Перший підрозділ орієнтований на вирішення першого дослідницького завдання (1. Висвітлити стан дослідженості проблеми). Назву першого підрозділу, слід обирати, спираючись на такі стилістичні зразки: «1.1. Проблема соціальності (власна проблема) в сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях» або «1.1. Соціальність (власна проблема) як соціально-педагогічна проблема».

У процесі аналізу різних точок зору доцільно визначити свою позицію (ми поділяємо думку…, вважаємо продуктивним для нашого дослідження підхід…).

Наводимо орієнтовний текст щодо початку підрозділу: «Окреслюючи коло питань, пов’язаних із досліджуваною проблематикою, які отримали висвітлення в сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, будемо виходити із розуміння того, що порушена проблема має складний, комплексний характер, який породжує нині значне розмаїття аспектів її вивчення у різних галузях знання й дослідження яких, у свою чергу, складає декілька проблемних наукових напрямів. Аналізуючи такі напрями, ми виділимо ключові з них: …

Перший проблемний напрям складають результати наукового пошуку дослідників щодо розробки теорії і практики…».

Зазначений підрозділ містить значну кількість посилань на наукові джерела, які власне і складають предмет дослідницького аналізу. Кожне згадування прізвищ авторів у тексті має супроводжуватися посиланням на їхні праці у квадратних дужках:

«Дещо пізніше ця категорія почала вживатися й у вітчизняних джерелах: у згаданому вище докторському дисертаційному дослідженні та монографії А. Рижанової [286; 423], монографії С. Харченка [254], періодичних наукових виданнях (Т.Алексєєнко, Н.Лавриченко, О. Рассказова, А. Рижанова, О. Пахомова, С. Харченко [9, С. 7-9; 257, с. 7-11; 365, с. 4-13; 410, с. 229-235; 411, с. 166-175; 412, с. 119-128; 414, с. 170-177; 415, с. 176-182; 424, с. 240-245; 521, с. 4-13; 522, с. 179-186]) та ін.»

Тож цей підрозділ містить найбільшу кількість посилань на роботи авторів, які іноді висвітлюються у тексті лише оглядово (ми враховуємо, що ці дослідження є, проте, не користуємося ними у подальшому тексті безпосередньо). Відзначимо, що загальний обсяг огляду літератури у п. 1.1. не повинен перевищувати 80% обсягу всієї роботи.

Наприкінці підрозділу стисло й критично висвітливши роботи вчених щодо досліджуваної проблематики, автор повинен назвати питання, котрі залишилися невирішеними, і відповідно, сформулювати власні завдання щодо розв'язанні проблеми. Доцільно закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі:

«У цілому, аналіз тематики та змісту публікацій, монографій, дисертацій останніх років дозволяє зазначити, що простежується виразна тенденція щодо актуалізації категорії «соціальність» у науковому обігу різних наук, її входження до дослідницької проблематики нових галузей знання, зокрема соціальної педагогіки. Спостерігається значна локальна розробка проблематики …., зокрема дітей та підлітків, як у теоретичному, так і у практичному аспектах.

Нині актуальним стає спрямування існуючих концепцій та технологій на вирішення проблеми…, визначення організаційно-педагогічних умов для озброєння майбутніх соціальних педагогів цілісними знаннями щодо їх використання у педагогічному процесі освітніх закладів».

Або: «Отже, аналіз тематики та змісту публікацій, монографій, дисертацій останніх років дозволяє зазначити, що простежується виразна тенденція щодо актуалізації категорії соціальність у науковому обігу різних наук, її входження до дослідницької проблематики нових галузей знання, зокрема соціальної педагогіки.

Нині необхідним є визначення специфіки розвитку соціальності різних соціальних суб’єктів, зокрема дітей з особливостями здоров’я і розвитку та їх оточення, у різних соціальних середовищах, зокрема в умовах інклюзивної освіти, з позицій соціальної педагогіки».

У другому підрозділі вирішується друге дослідницьке завдання, що може формулюватися по-різному (2. Висвітлення сутності та складових...(досліджуваного явища) або 2. Виявлення специфіки або особливостей…), відповідно назва може варіювати (1.2. Сутність та складові… або 1.2. Особливості…). У будь-якому випадку у підрозділі обов’язково висвітлюються основні терміни, безпосередньо пов’язані з проблемою, наводиться класифікація досліджуваних явищ, визначаються їх складові частини (компоненти), визначаються особливості (специфіка) тощо. Цей підрозділ, що містить ідеї науковців, обов’язково висвітлює й авторську позицію дослідника, який обирає та упорядковує думки своїх попередників, доходячи власних висновків. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором, з обов’язковим посиланням на джерела. У висновках до підрозділу необхідно дотримуватися такого стилю:

«У цілому, проведене дослідження суті та ознак розвитку соціальності учнів дозволило нам дійти таких висновків:…»;

«При дослідженні проблеми розвитку соціальності учнів в умовах інклюзивної освіти ми будемо виходити з того, що соціальність є комплексною соціально детермінованою характеристикою індивіда,… (визначення свого базового поняття);

«Розвиток соціальності учня характеризується внутрішніми та зовнішніми ознаками, які формуються у соціальній ситуації розвитку. Серед внутрішніх ознак …; серед зовнішніх – …»;

«Структуру досліджуваного явища складають…»;

«Особливостями досліджуваного явища є, по-перше….».

При викладенні наукових результатів увага зосереджується на змісті та логічній послідовності повідомлення. Спеціальні функціонально-лексичні засоби наукової мови вказують на такі логічні зв'язки:

• послідовність розвитку думки (спочатку;передусім; по-перше; по-друге; насамкінець тощо);

• причинно-наслідкові відношення (завдяки тому, що..;внаслідок ...; окрім того...; оскільки...; водночас; відповідно до цього; інші);

• заперечення (проте; тимчасом; але; тоді як; аж ніяк; одначе; інші);

• перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до…; звернімося до…; розглянемо; зупинимось на…; перейдемо до…; розглянувши…; варто розглянути…; треба зупинитися на…);

• підсумовування (отже; таким чином; як висновок; на закінчення зазначимо; сказане дає змогу зробити висновок; підбиваючи підсумок; підсумовуючи, слід сказати…; інші).

У третьому підрозділі, що спрямований на вирішення третього дослідницького завдання (3. Вивчити стан досліджуваного явища на практиці) й має відповідну назву (1.3. Практичний стан назвати свою проблему), обов’язковим є опис об’єкта (соціальної групи – клас, сім’я; або соціальної категорії – люди хворі на СНІД, особи БВМП, сім’ї у СЖО) та умов проведення дослідження; виділення критеріїв та показників дослідження, а також рівнів розвитку у респондентів характеристик, що вивчаються. Наприклад:

Таблиця 1.1.