ІІ підгрупа: Методи стимулювання обов’язку і відповідальності у навчанні

Серед цих методів – пояснення суспільної значущості навчання, роз’яснення особистої значущості навчання, пред’явлення навчальних вимог, стимулювання і гальмування у навчанні. Ці методи передбачають:

- формування розуміння школярами особистісної значущості навчання;

- висування вимог, дотримання яких означає виконання ними свого обов’язку; заохочення до сумлінного виконання навчальних обов’язків;

- оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби – вказівки на недоліки, зауваження;

- гуманне покарання, яке вимагає глибокого знання дитини, її реальних можливостей та ін.

Характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні (III група методів навчання)

Таблиця 2.5.

ІІІ група: Методи контролю і самоконтролю
І підгрупа	ІІ підгрупа	ІІІ підгрупа
Методи усного контролю	Методи письмового контролю	Методи лабораторно-практичного контролю
Індивідуальне опитування; фронтальне опитування; усні заліки; усні іспити; програмоване опитування.	Контрольні письмові роботи, письмові заліки, письмові іспити; програмовані письмові роботи	Контрольні та лабораторні роботи; машинний контроль

Застосування методів контролю та самоконтролю у навчанні дає можливість не тільки визначати рівень навченості учнів, а, головним чином, коректувати подальшу діяльність вчителя (або самого учня у випадку застосування методів самоконтролю).

Усний контроль здійснюється під час індивідуального та фронтального опитування. При індивідуальному опитуванні вчитель ставить перед учнем кілька запитань, відповідаючи на які останній показує рівень засвоєння ним навчального матеріалу. При фронтальному опитуванні вчитель підбирає серію логічно пов’язаних між собою питань і ставить їх перед усім класом, викликає для короткої відповіді тих чи інших учнів.

Методи письмового контролю – письмова перевірка знань, умінь та навичок учнів. Названа група методів включає: проведення письмових контрольних робіт, творів, диктантів, письмових заліків, метод тестового та графічного, програмованого контролю тощо. Письмова перевірка знань не потребує багато часу, може охоплювати велику кількість учнів одночасно, є більш об’єктивним методом перевірки знань та умінь учнів.

Метод тестового контролю передбачає відповіді учня на тестові завдання, що дає змогу за короткий час перевірити знання певного навчального матеріалу учнями всього класу. Однак така перевірка може виявити лише знання фактів, але не здібності, вона заохочує механічне запам’ятовування, а не роботу думки; потребує багато часу для складання програм.

Метод графічного контролю – перевірка навчального матеріалу у вигляді складання учнем узагальненої наочної моделі, яка відображає певні відношення, взаємозв’язки об’єкта або їх сукупності.

Застосування методів лабораторного контролю полягає у перевірці вмінь користуватися приладами, розв’язувати експериментальні задачі, проводити досліди тощо.

Метод машинного контролю. Це метод виконання програмованих вправ на комп’ютері.

Методи самоконтролю. Це вміння самостійно знаходити помилки, недоліки, намічені способи їх подолання.

В будь якому акті навчальної діяльності одночасно поєднуються декілька методів, вони взаємно проникають один в один, характеризуючи різнобічну взаємодію учнів і вчителів.

Функції методів навчання:

1. Спонукальна. Збуджує в учнів внутрішній інтерес до навчання, формує позитивні мотиви.

2. Освітня (навчальна). Є основною. Передбачає застосування таких прийомів керування навчальною роботою учнів, які б сприяли успішному набуттю ними знань, умінь і формуванню на цій основі переконань.

3. Виховна.Акцентувати увагу учнів на основних виховних ідеях, на оцінці природних і суспільних явищ, моральних якостей і естетичної культури, сприяти організації правильних взаємин між вчителем і учнями та між самими учнями.

4. Розвиваюча. Розумовий розвиток (усвідомлення інформації, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, доведення, аргументування).

5. Контрольно-корекційна. Забезпечує успішне здійснення всіх інших функцій методів навчання.