Завдання та методика формування часових понять та уявлень.

Завдання:

- формування первинного практичного орієнтування в часі;

- -формування почуття часу;

- -ознайомлення з окремими часовими еталонами4

- - формування початкових уявлень і понять про деякі властивості часу (об’єктивність, плинність, періодичність, одномірність).

Засоби, які забезпечують навчання дітей орієнтуванню в часі:

- нагромадження соціального досвіду в різних видах діяльності (гра, праці, навчання);

- -художні засоби (картини, фотографії, художня література;

- - суспільні й природні явища навколишньої дійсності;

- - різні моделі – як матеріальні та матеріалізовані форми наочності.

Методи і прийоми формування часових уявлень:

- спостереження;

- бесіди (питання);

- пояснення;

- показ;

- художнє слово;

- вправи;

- приучення;

- дидактичні ігри тощо.

Методика.

Часові уявлення та правильне розуміння й застосування часових термінів у дітей формують як на заняттях, так і в повсякденному житті: створення спеціальних ситуацій, використання будь-яких зручних випадків у режимних моментах, під час проведення ранкової гімнастики (Зараз ми зробимо таку вправу.., стільки ж часу ми будемо робити наступну вправу; діти, яку вправу ми робили довше, ніж інші? Згадайте, яку вправу ми робили на початку гімнастики? Що будемо робити після ранкової гімнастики?).

В групах раннього віку формування часових уявлень здійснюється тільки в повсякденному житті, а починаючи з четвертого року – на заняттях з математики.

У дітей мол. групи формуються знання про частини доби й уміння розрізняти їх під час конкретного спостереження, потім закріплюють свої знання про те, що роблять дорослі й діти в бесідах за картинками, сюжетно-дидактичних іграх; розповідають, що роблять вранці вдома й у дошкільному закладі, вдень у ДНЗ, ввечері вдома. Вихователь стежить, щоб діти вживали слова: ранок, день, вечір, ніч. Слово «доба» діти в цій групі не вживають.

Дітям віком 4 років пропонуються тільки площинні моделі й тільки одна форма руху- лінійна. Кружки і квадрати різного кольору викладають зліва і справа один за одним. Дитина, викладаючи окремі елементи моделі запам’ятовує назви еталонів часу, чергування, їхню послідовність 9напр., ранок, день, вечір)

Також засвоюють часові відношення «тепер-пізніше, спочатку-потім, учора-завтра».

У сер. групі засвоюються поняття: ранок, день, вечір, ніч, доба. Можна загадувати загадку «Що було вчора, а буде завтра?» (сьогодні). Щоб надати можливість установлювати логічну послідовність на заняттях можна використовувати 2-3 сюжетно пов’язаних картинки. Вихователь пропонує розглянути їх і розкласти в послідовності. Починаючи з середньої групи, з метою формування знань про час, вихователь може використовувати різні моделі (квадрати, кружечки), в яких кольором символізується одна зі значущих ознак часового відрізка (частини доби, пори року, дні тижня, місяці) Ці узагальнені моделі виступають наочним матеріалом як для опосередкованого розпізнання окремих еталонів, так і для встановлення послідовності між ними.

Відношення «швидше- повільніше» формується у дітей в процесі безпосередніх спостережень за своїми діями і за діями дорослих, тварин, птахів, Напр.., літак летів швидко, гусінь повзла повільно, собака біг швидко, котик йшов повільно, одні рибки в акваріумі плавають швидше, інші –повільніше. Для закріплення можна використовувати ігри й вправи «Склади речення зі словом, яке я скажу».

Наприкінці п’ятирічного віку та в старшому дошкільному віці є можливість ознайомити дітей з іншою формою руху – по колу. Це дуже важливо. «Круговий рух» приводить дитину до розуміння безперервності, плинності часу. Однак, ця модель саме підводить до розуміння, проте не вирішує проблему. Дітям важливо показати, що новий день складається з тих самих частин, що й минулий, але це не вчорашній ранок, день, вечір, а новий.

У старшій групі уточнюються поняття, що були сформовані в середній.

На заняттях використовуються моделі, в тому числі і об’ємні, які створені у вигляді кількох спіралей, що відрізняються одна від одної розмірами і кольоровим рішенням.

Дітей ознайомлюють з тижнем як проміжною одиницею вимірювання часу між добою. Встановлюють послідовність дня тижня з опорою на порядкові числівники (Сьогодні четвертий день тижня – четвер).

Ознайомлення дітей з днями тижня варто співвіднести як міру робочого й вихідного часу. У тижні сім діб. Для кращого запам’ятовування днів тижня можна використовувати картинки, короткі вірші, моделі тощо. Дид. ігри, вправи «Назви наступний день тижня», «Назви сусідів названого дня тижня», «Покажи відповідну цифру». Дошкільникам можна показати, що коли тиждень починається з понеділка, то закінчується в неділю, коли з середи, то закінчується у вівторок. Для кращого засвоєння днів тижня та їх послідовності можна пояснити походження назви кожного дня:

Неділя – день не діла, а відпочинку;

Понеділок – день після неділі(«по неділі»);

Вівторок день другий (второй);

Середа – середній день;

Четвер – четвертий;

П’ятниця – п’ятий, субота – від слова «Саббат» (шабаш, що має значення – кінць ділу).

Уточнюють назви поточного місяця, попереднього і наступного. Знайомлять з явищами «захід Сонця», «схід Сонця», «сутінки», «світанок». Пояснюють, чому кажуть «смеркає», «розвиднюється».

У старшій групі дітям пояснюють, що загальна тривалість ранку, дня, вечору та ночі складає добу.

Дітей ознайомлюють з різними видами календарів та розвивають уміння ними користуватись.

Дітей підготовчої групи ознайомлюють з календарними мірами часу: тиждень, місяць, рік, утижні-7 діб, у місяці – 4 тижні, 12 місяців складають рік. Вчать називати місяці, орієнтуватись в часі за допомогою годинника. Можна ознайомити з малими одиницями часу: хвилина, секунда, година.

Для формування початкових уявлень про тривалість години, хвилини і секунди використовують різні годинники як приклади для вимірювання (піскові, механічні, електронні).

Доповнення. В укр.. мові назви місяців пов’язані з характерними проявами в природі. Ознайомлюючи дітей з назвами місяців кожної пори року, треба розкривати їх етимологію6

Січень-сніг січе;

Лютий – лютий мороз;

Березень – берізка оживає;з’являється у неї сік;

Квітень –розквітають перші квіти: проліски, сон;

Червень – з’являються червеці, з яких виготовляли червону фарбу;

Липень – цвіте липа;

Серпень – раніше серпом жали хліб;

Вересень – цвіте вереск;

Жовтень – жовтіє листя;

Листопад – опадає листя;

Грудень – грудки замерзлої землі. (А.Конфорович)