VІ. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання

Таким чином, структура навчального заняття з економіки безпосередньо випливає із структури навчання, адже саме структурні елементи навчання включають в себе форми організації навчання, структура яких реалізується протягом заняття.

29. Дослідіть взаємозалежності між видами контролю в процесі економічного навчання, та представте їх графічно

На різних етапах навчального процесу використовуються різні види контролю знань, вмінь та навичок учнів: попередній, поточний, періодичний (тематичний) і підсумковий.

Попередній контроль (ввідний) проводиться, в основному, перед вивченням нової теми або з початку року, чверті. Його мета - ознайомитися з загальним рівнем підготовки тих, хто навчається, з предмету. Під час такої перевірки визначається рівень оволодіння тими, хто навчається, вихідними категоріями предмету (або окремої теми, розділу), встановлюються обсяг і рівень знань тих, хто навчається. На основі отриманих результатів вчитель планує, якщо необхідно, повторення (пояснення) матеріалу; враховує ці результати в подальшій організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Поточний контроль здійснюється в повсякденній навчальній роботі та має вираз в систематичних спостереженнях вчителя за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному уроці. Головне його призначення - отримання оперативних об’єктивних даних про рівень знань учнів і якості навчально-виховної роботи на уроці.

Періодичний (тематичний) контроль. Вияв та оцінка знань та вмінь учнів, які засвоєні не на одному, а на декількох уроках. Періодичний контроль проводиться, як правило, після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу - теми, підтеми, декількох тем (розділу) або повного курсу. Якщо ж перевіряється матеріал по системі уроків, яка охоплює певну тему, то це тематичний контроль (різновид періодичного).

Підсумковий контроль (заключний). Контроль за чверть, півріччя, рік або закінчення вивчення курсу (заключний контроль). Особлива форма підсумкового контролю - заліки та екзамени .

Тестовий контроль. Для діагностики успішності навчання розробляються спеціальні методи, які різними авторами називаються тестами навчальних досягнень, тестами успішності, дидактичними тестами і навіть тестами викладача (під останніми можуть також матися на увазі тести, призначені для діагностики професійних якостей педагогів).

Тобто, тестовий контроль знань (безмашинний або машинний) необхідно використовувати як періодичний контроль знань. Для виявлення таких показників як: міцність, оперативність, повнота, глибина, гнучкість, конкретність та узагальненість, систематичність та системність знань ефективно використовувати контрольну роботу з завданнями різного рівня складності, фронтальне опитування тощо.

30. Складіть порівняльну характеристику методів та засобів економічного навчання, покажіть взаємозв’язок між ними

Ю. К. Бабанський виділяє три групи методів :

1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесні, наочні та практичні (аспект передачі та сприйняття навчальної інформації); індуктивні та дедуктивні (логічний аспект); репродуктивні та проблемно-пошукові (аспект мислення); самостійної роботи та роботи під керівництвом викладача (аспект управління учінням).

2. Методи стимулювання та мотивації: інтерес до учіння, обов'язок та відповідальність в учінні.

3. Методи контролю та самоконтролю в навчанні: усний, письмовий, лабораторно-практичний, машинний та ін.

Засіб навчання - це матеріальний або ідеальний об'єкт, який «розміщений» поміж вчителем і учнями і використовується для засвоєння знань, формулювання досвіду пізнавальної і практичної діяльності.

За суб’єктами діяльності засоби навчання можна умовно розділити на засоби викладання та засоби учіння. Так, обладнання демонстраційного експерименту відносяться до засобів викладання, а обладнання лабораторного практикуму - до засобів учіння. Засобами викладання користується в основному вчитель для пояснення, закріплення навчального матеріалу, а засобами учіння - учні для його засвоєння. В той же час засоби навчання можуть бути і тим і іншим, в залежності від етапу навчання.

Засоби викладання допомагають пробудити та підтримувати пізнавальні інтереси учнів, покращують наочність навчального матеріалу, роблять його більш доступним, забезпечують більш точну інформацію про явища, які вивчаються, інтенсифікують самостійну роботу та дозволяють вести її в індивідуальному темпі. Їх можна розділити на засоби пояснення нового матеріалу, засоби закріплення та повторення і засоби контролю.

За складом об’єктів засоби навчання поділяють на матеріальні та ідеальні.Матеріальні в свою чергу: на матеріальні матеріально-технічні. До матеріальних відносяться: підручники і навчальні посібники, таблиці, моделі, макети, карти, схеми, приміщення, меблі, розклад занять. До матеріально-технічних - кінопроектори, діапроектори, відео магнітофони, аудіо магнітофони, телевізори комп'ютери, програвачі, мультимедійні засоби, комп’ютери тощо. Наочні посібники поділяються на три групи: 1) об'ємні посібники (моделі, колекції, прибори, апарати та ін.); 2) друковані посібники (картини, плакати, портрети, графіки, таблиці, тощо); 3) проекційний матеріал (кінофільми, відеофільми, слайди, комп’ютерні диски та ін.). Моделі бувають трьох видів: 1) на яких можна показати принцип дії об'єкту; 2) на яких зображений пристрій або схема роботи: 3) відтворюючі зовнішній вигляд виробу або предмету.

Засоби навчання у поєднанні з методами та прийомами навчання дозволяють підвищити ефективність навчального процесу, впливатимуть на сприйняття, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації.

Значною мірою вибір методу навчання зумовлений навчально-матеріальною базою школи. Добре обладнані навчальні кабінети, наочні посібники дають змо­гу не лише використовувати методи ілюстрування, демон­стрування, проведення лабораторних, практичних та дос­лідних робіт, а й поєднувати ці наочні й практичні мето­ди зі словесними.

31. Дослідіть взаємозв’язок функцій економічного навчання та цілей навчального заняття з економіки

Функції процесу економічного навчання:

1. Освітня функція економічного навчання - передбачає засвоєння наукових знань з економічної теорії та інших економічних дисциплін, формування спеціальних і загально навчальних умінь та навичок.

2. Виховна функція економічного навчання- виховний характер економічного навчання полягає в тому, що в процесі оволодіння економічною освітою формується економічна культура особистості. Економіка має розумітися людиною на поведінковому рівні, особливо в умовах, коли відчувається дефіцит таких чинників, як ділова обов'язковість, вірність слову, установці на економію ресурсів, завзятість, зацікавленість в інноваціях, ініціативність, самостійність, тощо .

3. Розвиваюча функція економічного навчання - розвиваючий характер навчання слід розглядати у відповідності з тим, що засвоєння економічної інформації, оволодіння економічним аналізом не можуть не впливати на розвиток абстрактного мислення, розумових операцій, логічної пам'яті, довільної уваги і тому ін.

Тобто, в процесі економічного навчання відбувається розвиток пізнавальної, психічної сфери особистості, її свідомості. Отже, наявність закономірних зв'язків навчання, виховання та розвитку забезпечує виконання функцій навчального процесу.

Цілі навчання (ЦН). Цілі навчання - це ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти, до якого прагнуть у процесі спеціально організованої системи послідовної взаємодії ті, хто навчає, і ті, хто навчаються. Розрізняють пізнавальні (когнітивні) цілі навчання, цілі розвитку, цілі виховання в навчанні.До загальних цілей, які реалізуються при вивченні економіки у класах усіх профілів навчання, належить таке:

• засвоєння фундаментальних знань про економічне життя суспільства, а саме: основних економічних категорій, законів, закономірностей, тенденцій,

• формування світогляду цивілізованої людини, що визнає такі загальнолюдські цінності, як свобода діяльності та вибору, право приватної власності, дотримання законності тощо,

• сприяння розвитку навичок раціональної економічної поведінки людини як споживача, найманого працівника, виробника, платника податків, користувача суспільних благ тощо,

• формування навичок самостійної роботи при виконанні практичних завдань

Отже ,функції ек-го навчання виходять з визначення його цілей, які є системоутворюючим фактором, бо, відображуючи кінцеві необхідні результати досягнень учнів, чітко обумовлюють принципи побудови системи навчання по всіх основних її параметрах.

32. Складіть алгоритм пояснювально-ілюстративного навчання. Обґрунтуйте його

Пояснювально-ілюстративне навчання є такою технологією навчання, при якій пізнавальна діяльність має репродуктивний характер: учитель (викладач) передає учням, студентам «готові» знання, використовуючи пояснення, доведення із застосуванням різноманітних ілюстрацій. Це унаочнює характер їх сприймання, сприяє свідомому запам'ятовуванню. Пояснювально-ілюстративненавчанняорієнтує на репродуктивневідтвореннязнань (переказїхсвоїми словами), а такожпрактичнезастосуваннязнань за зразкомчи готовою інструкцією.

Як правило, пояснювально-ілюстративненавчанняохоплюєтакіетапи:

- сприйняттянавчальноїінформації, у процесіякогоздійснюєтьсяїїузагальнення, засвоєння понять, законів, теорій;

- практичнівправи, щозабезпечуютьпоглибленнязнань, закріпленняїх та формуванняумінь і навичок, застосуванняїх у новихситуаціях;

- контроль і самоконтроль ефективностізасвоєннязнань, умінь і навичок;

- повтореннявивченого.Пояснювально-ілюстративненавчаннязабезпечуєшвидкеміцнезасвоєннянавчальноїінформації й оволодіння способами практичноїдіяльності. Йоговикористовують, коли змістнавчальногоматеріалумаєпереважноінформативний характер, є описомспособівпрактичнихдій і надтоскладний для того, щобучніздійснювалисамостійнийпошукзнань. Вонодоречне й тоді, коли учні, студенти не маютьопорнихзнань для вирішенняпроблемнихситуацій. Колективний характер засвоєннязнаньдаєзмогувиявититиповіпомилки й орієнтує на їхусунення.

Однакпояснювально-ілюстративненавчання не передбачаєсамостійногопошукузнань, не формуєтворчогомислення та здатностісамостійновирішуватипізнавальніпроблеми. Тому не менш активно використовуються й іншівидинавчання.

33. Складіть алгоритм проблемного навчання. Обґрунтуйте його

Проблемне навчання передбачає самостійне оволодіння знаннями у процесі вирішення пізнавальних проблем, розвиток самостійного мислення і пізнавальної активності учнів. В основі технології проблемного навчання – чіткі алгоритми, що містять послідовність взаємопов’язаних етапів: створення проблемної ситуації, яка являє собою відчуття розумового утруднення; аналіз сформованих знань з даного питання. Усвідомлення їх недостатності для одержання правильної відповіді; пошук нових елементів знань різними способами; розв’язування проблеми; перевірка одержаних результатів, співставлення їх з робочою гіпотезою; систематизація й узагальнення здобутих знань та вмінь. Проблемний вид навчання забезпечує: самостійне здобуття знань, формування інтересу до пізнавальної діяльності, розвиток продуктивного мислення. Середвад проблемного виду навчання можна назвати такі: великі витрати часу, недостатня ефективність для формування практичних умінь і навичок, слабке керування пізнавального діяльністю учнів.

Основні способи (прийоми) створення проблемних ситуацій:

1. Повідомлення учням інформації, яка містить у собі суперечність.

2. Сприймання і осмислення різних тлумачень одного і того ж явища.

3. Використання сукупності способів і прийомів, у ході яких виникає проблемна ситуація.

4. Невідповідність між системою знань, навичок і вмінь учнів і новим фактом, явищем.

34. Складіть алгоритм ігрового навчання. Обґрунтуйте його

Ігровий метод - це спосіб взаємодії викладача (вчителя) та студента (учня), зумовлений грою, що веде до реалізації дидактичних задач і цілей навчання.

Під час використання на уроках економіки ігрового методу навчаннянеобхіднодотримуватись таких основнихвимог:

1) – ігровезавдання повинно за змістомзбігатися з навчальним, тобтоігровоюмає бути лише форма його поставки.

2) – економічнийзмістгримає бути посильним для кожноїдитини, оскількигра буде цікавоютоді, коли в нійбратимуть участь усідіти.

3) – підсумокгримає бути чітким і справедливим.

Ділові ігри, в тому випадку, коли вони відображають сутність професійної діяльності, формують професійні якості спеціалістів, є своєрідним полігоном, на якому майбутні спеціалісти відпрацьовують навички в умовах наближених до реальних. Глибокий аналіз помилок, який обов’язково проводиться наприкінці гри, знижує ймовірність їх повтору в реальній дійсності. Гра надає студентам/учням можливість само організуватися, адже в процесі гри формуються мотиви, пов’язані із виконанням взятих на себе зобов’язань. Студент/учень пізнає свої можливості, вчиться їх оцінювати, відчуває різні емоції. Тобто гра виступає і як засіб спілкування та самовиховання. Сутність гри, як виду спілкування, полягає в тому, що основні знання набуваються внаслідок діалогу, обміну думками та пропозиціями, їх обговоренням і закріпленням, взаємної критики та ведення дискусії.

35. Складіть алгоритм програмованого навчання. Обґрунтуйте його

При програмованому навчанні передача змісту навчального матеріалу здійснюється невеликими, логічно завершеними частинами. Часто навчальну інформацію учні отримують не від вчителя, а з програмованого посібника або з дісплею комп’ютера.

Основна мета програмованого навчання – удосконалення управління навчальним процесом.

Застосування цього виду забезпечує контроль за кожним кроком просування учня на шляху пізнання. Завдяки цьому йому надається своєчасна допомога, підтримується інтерес.

Особливостями програмованого навчання є:

1) навчальний матеріал поділено на окремі частини (дози);

2) навчальний процес передбачає послідовні кроки, які містять формування знання і мислительні дії з їх засвоєння;

3) кожний крок завершується контролем (запитання, завдання та ін.);

4) при правильному виконанні контрольних завдань учень одержує нову дозу матеріалу і виконує наступний крок навчання;

5) за умови неправильної відповіді учень одержує допомогу і додаткові пояснення;

6) кожний учень працює самостійно і оволодіває навчальним матеріалом в індивідуальному темпі;

7) результати виконання контрольних завдань фіксуються, вони стають відомими для учнів і педагогів;

8) педагог є організатором і помічником, консультантом;

9) широко застосовуються специфічні засоби навчання (програмовані посібники, тренажери, контролюючі і навчальні машини).

Позитивним у програмованому навчанні є: виділення головного, істотного в навчальному матеріалі; забезпечення оперативного контролю за процесом засвоєння знань; логічна послідовність у засвоєнні знань; можливість працювати в оптимальному темпі і здійснювати самоконтроль; можливість індивідуалізувати навчання.

36. Складіть та обґрунтуйте алгоритм реалізації дослідницького методу.

Дослідницький метод навчання - це спосіб взаємозв'язаної діяльності викладача і учнів, направлений на опанування знаннями, уміннями і навиками; на виховання і розвиток в процесі навчання. Творчадіяльністьвикладачаполягаєвтому, щобраціональновикористовувати в учбовомупроцесіцей метод для забезпечення як найкращогодосягненняпоставленої мети.

Задачідослідницького методу

Спонуканняучнів до активноїрозумової і пізнавальноїдіяльності в процесіопануванняучбовогоматеріалу.

Використаннятакоїсистеминавчання, яка направлена головним чином не на викладвикладачемготовихзнань, їхзапам'ятовування і відтворенняучнем, а на самостійнеопануванняучнязнаннями і уміннями в процесіактивноїпізнавальної і розумовоїдіяльності.

Постановка перед учнямипитання (проблеми), на яке вонисамостійношукаютьвідповідь, самістворюють для них новізнання, «роблятьвідкриття», формулюютьтеоретичнівиводи. Вінвимагаєактивноїрозумової і пізнавальноїдіяльностіучнів. Поза сумнівом, пізнавальнадіяльністьучнівпротікає не самостійно, а підкерівництвомвикладача, якийланцюжкомпитань і завданьпідводитьучнів до виводів. Використаннядослідницького методу вимагаєвідвикладачахорошогознанняучбовогоматеріалу, уміннявстановлювати і підтримувати в учбовійроботі контакт з учнями, створювати атмосферу співпраці.

Виконаннядослідницькогозавданняпередбачаєтакіетапи:

1. Спостереження і вивченняфактів, виявленнясуперечностей у предметідослідження (постановка проблеми).

2. Формулюваннягіпотезищодорозв'язанняпроблеми.

3. Побудова плану дослідження.

4. Реалізація плану.

5.Аналіз і систематизаціяодержанихрезультатів, формулюваннявисновків.

Особливостіцього методу навчанняполягають в спонуціучнів до практичної і розумовоїдіяльності, без якоїнемаєруху вперед в опануваннізнань.

Дослідницький метод навчанняможе бути використаний на різнихетапахучбовогопроцесу: при первинномуопануваннізнань, закріпленні і вдосконаленнізнань, формуванніумінь і навиків. Використовуючирізноманітніприйомиактивізаціїпізнавальноїдіяльності, викладачдобиваєтьсяпідвищенняпізнавальноїактивностіучнів.

Дослідницький метод, направлений на опануваннязнань, сприяєрозвиткумислення, пізнавальнихінтересів і здібностей, формуваннюумінь і навиківсамоосвіти, проте при їхпланеруванніслідпам'ятати, що вони вимагаютьзначного часу. Саме тому неможливоперекласти весь учбовийпроцестільки на вживанняцього методу.

37. Дослідіть, яким чином в процесі економічного навчання реалізується диференційований підхід

Під диференціацією розуміють таку систему навчання, при якій кожен учень одержує право і можливість приділяти переважну увагу тим напрямкам навчання, котрі у найбільшій мірі відповідають його схильностям. Види диференціації: рівнева і профільна.

Рівнева диференціація виражається у тому, що навчаючись в одному класі, за однією програмою та підручником, школярі можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначальним при цьому є рівень обов'язкової підготовки.

Профільна диференціація припускає навчання різних груп школярів за програмами, котрі відрізняються глибиною викладання матеріалу, обсягом відомостей і навіть номенклатурою питань, що вивчаються. Обидва види диференціації - рівнева та профільна - існують і взаємно доповнюють один одного на всіх ступенях шкільної математичної освіти, однак у різній питомій вазі.

Використання рівневої диференціації навчання вносить значні зміни в навчальний процес, які проявляються не стільки в методичних прийомах, які застосовує вчитель, скільки в зміні стилю взаємодії з учнями.

В умовахтехнологіїрівневоїдиференціаціїучень - це, перш за все, партнер, якиймає право на прийняттярішень (на вибірзмістусвоєї, освіти, рівняйогозасвоєння і т.п.). Природно, щовідповідальності за виконанняприйнятогорішеннялягає на учня. Головна ж задача і обов'язок учителя - допомогтидитиніприйняти і виконатиприйнятеїмрішення; допомогтизробитиправильнийвибір, визначитися в сферісвоїхпізнавальнихінтересів, допомогтискластиабоскоректуватипрограмусамоосвіти, підібратипотрібнулітературу, поставитипізнавальну задачу, адекватнуінтересам і можливостямучня, своєчаснойогопроконсультувати і проконтролювати; нарешті, забезпечитисвоєчаснедосягненнякожним. як мінімум, обов'язковогорівнязагальноосвітньоїпідготовки.

38. Дослідіть, яким чином в процесі економічного навчання реалізується індивідуальний підхід

Суть принципу індивідуального підходу заключається в адаптації (пристосуванні) навчання до змісту і рівня знань, умінь та навичок кожного учня або до характерних для нього особливостей процесу засвоєння, або навіть до деяких стійких рис його особистості.

Основним засобом реалізації даного принципу є індивідуальні самостійні роботи, котрі виступають як дидактичний засіб організації і керівництва самостійною діяльністю учнів на всіх етапах навчання.

Група сильних учнів - неоднорідна група. В роботі В.А. Крутецького виділено три основні стадії розумової діяльності в процесі розв'язування будь-яких задач: отримання інформації про задачу, переробка інформації, збереження інформації.

У зв'язку з цимвиділяються три компонентиструктуриекономічнихздібностей: особливостіотриманняінформації про задачу, їїперетворення і зберігання. Здається, щосильніучні, сприймаючиекономічну задачу, виділяютьїї структуру, систематизуютьдані. В задачі вони звертаютьувагу не на конкретнічичисловізначення, а на функціональнізалежності, розрізняютьсуттєве і несуттєве для даноїзадачі. У процесіперетворенняотриманоїінформаціїучні з розвинутиммисленнямпроявляютьздібності до узагальнення. Для сильнихучнівхарактернімисленнязгорнутими структурами, скороченимивисновками, гнучкістьрозумовихпроцесівздібність до швидкого і вільногопереключення з прямого на оберненийхід думки, цим школярам притаманнаорганізована система пошукупідкоренапевному плану. Пробисильнихучнів - цезавждицілеспрямовані і систематизованіпошуки, спрямованіна перевіркузробленого. На стадіїзберігання вони не запам'ятовуютьдані, але добре пам'ятаютьспособирозв'язання.

39. Доведіть переваги використання активних методів в організації процесу економічного навчання

Перевагаметоду активногонавчання полягає в тому, що студентипобуждаютсядо активноїрозумової діяльності.Цейметод сприяємаксимальному розвиткутворчого мислення, привчаєстудентіввдумуватися всуть явищ, відшукувативзаємозв'язкуміж ними, формулювативисновкияктеоретичні положення. Однакактивне навчаннявимагаєвід студентівпевних інтелектуальнихумінь, зусильдумки, змушуєдолати труднощі.Не всістуденти готовідо активногонавчання.Деякіз нихнакопичилидосвідтакого навчанняу школі, деякізвиклидо традиційногопоясненнювикладача, а потімдо відповідіу виглядіпереказупрочитаногоматеріалу.Привчатистудентівдо сучасногонавчаннятребаз перших днів.Вонивідразу повиннівідчути, щотут іншасистема навчання, ніж у школі, іпостійно потрібнодумати, міркувати, оскількице - важливаскладова частинапрофесійної діяльності.
Вибір методівнавчання такожзалежить івід реальнихможливостейвикладачаі відповідних засобівнавчання.

40. Доведіть, що проблемне навчання лежить в основі реалізації деяких активних методів навчання

У реалізації цілей проблемного навчання лежать активні методи. Так як у науковій літературі проблемі активних методів навчання присвячено чимало досліджень у галузі психології та педагогіки.
М.А. Данилов, В.П. Єсіпов у своїй роботі "Дидактика" сформулювали деякі правила активізації процесу навчання, що відображають деякі принципи організації проблемного навчання: вести навчаються до узагальнення, а не давати їм готових визначень, понять; епізодично знайомити учнів з методами науки; розвивати самостійність їх думки за допомогою творчих завдань . У цих напрямках була добре виражена мета викладання, але не указан процес навчання, засоби та шляхи досягнення мети.

Теорія проблемного навчання розроблялася польськими дидактамиОконь, Купесевіч, які розглядали її у вигляді методу, але як систему.
Застосування на практиці навчання цих видів призвело до виникнення методів одержали назву активні. В основі, яких лежить діалогічна взаємодія викладача і студентів.
Свій внесок у розвиток активних методів навчання внесли А.М. Матюшкін, Т.В. Кудрявцев, М.І. Махмутов, І.Я. Лернер, М.М. Леві та ін Але дані дослідження з активних методів проводилися, перш за все, на матеріалі шкільного навчання, що ускладнило впровадження активних методів у вузі, бо потрібна була певна адаптація для теорії активних методів до вузівського дидактическому процесу.

41. Поясніть, чому на сучасному етапі модернізації освіти увага приділяється особистісно-орієнтованому навчанню

На сучасномуетапі розвиткусуспільства передшколоюстоїть завданнявсебічногорозвиткуособистостіучня. Прицьому навчання маєзабезпечуватидуховне та інтелектуальнерозвитку учнів. Нові типиівиди навчальнихустановнадають значніможливості в роботіпедагогів.Сучаснашкола, де здійснюютьсясучасніпідходи до навчання, ставитьсвоєю метою нелише навчаннядітейз різними здібностями, а й розвитокстворення наурокахтворчоїобстановки, спрямованоїна особистісноорієнтованумодель навчання, яка стверджує цінність особистостідитини.Принципповаги доособистості вихованцята облікуу змісті освітийогодуховного потенціалуреалізується шляхомзалучення до світової культури, розглянутоїв аспектісоціального досвіду. При цьомусутністюосвітньогопроцесу, тобтопроцесу навчання, виховання та розвитку, стаєцілеспрямованеперетвореннясоціальногодосвіду вдосвідособистісний, прилученняучнівдо всього багатствалюдської культури.

42. Поясніть, як професійний саморозвиток, самоосвіта та самовиховання впливають на методичну компетентність викладача економіки

Безперечно, особливо ґрунтовно вчитель має володіти тією наукою, яку викладає. Він має бути в певній мірі і методологом, і теоретиком, і істориком науки, і практиком в своїй галузі. Тобто, викладач економіки повинен бути обізнаним з історії розвитку економіки; розумітись на економічних закономірностях, законах, категоріях, поняттях економіки; макро- та мікро- економічних показниках; бути обізнаним в сучасні наукових підходах науковців-економістів до економічних процесів та проблем тощо. Зацікавлене ставлення до своєї науки, до навчального предмета - один із дієвих факторів, що стимулюють творчість педагога і учнів.

Професіоналізм фахівця проявляється в систематичному підвищенні кваліфікації, творчій активності, здатності продуктивно задовольняти зростаючі вимоги суспільного виробництва й культури, в особистісному вдосконаленні, що включає самоосвіту йсамовиховання.

На нерозривний зв'язок поміж педагогічною діяльністю та постійною роботою педагога над собою, самоосвітою, самовдосконаленням неодноразово звертали увагу видатні педагоги минулого: К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, С. Русова. Так, зокрема, А. С. Макаренко виступав за те, щоб учителі, ознайомлені з досягненнями науки, техніки, культури, систематично працювали над собою, постійно вдосконалювали свою кваліфікацію. Він був глибоко переконаний у тому, що тільки той педагог, який іде в ногу з життям, зможе дати учням справжні наукові знання, відповісти на їхні численні та різноманітні запитання і користуватися у них авторитетом.

Для того, щоб навчати, вчителю самому необхідно постійно навчатись. Прагнення до знань, готовність педагога до об’єктивної потреби навчатись протягом своєї педагогічної кар’єри є безперечним гарантом його професійної компетентності.

43. Доведіть, що підручник з економіки забезпечує поєднання інформативної, трансформаційної, систематизуючої, інтегруючої функцій

Підручник Економіка для 11 класів поєднує всі вище перелічені функції, адже кожна з цих дидактичних функції виконується підручником в повній мірі та пов’язанні між собою. Матеріал в підручнику надається в повному обсязі, в логічній послідовності та є достатня кількість ілюстрацій, схем, таблиць, практичного матеріалу.

Формування інформаційної функції підручника з економіки в процесі його створення передбачає в першу чергу висока якість навчального матеріалу, його високий науковий рівень. І отже, «при вдосконаленні підручників, навчальної методичної літератури принцип глибокого науковості не тільки повинен бути збережений, але і примножити». І в цьому плані дуже велике значення набувають роботи радянських дидактів з розробки: типології аспектних проблем конкретного навчального предмета, які виступають в якості змісту, що підлягає вивченню; структурних схем, а також критеріїв, які були підставою для формування основ теорії в підручнику економіки.

У реалізації трансформаційної функції, в умінні піднести учням зміст конкретного предмета у формі легко засвоювання, цікавою, зрозумілою і близькою учням багато в чому позначається висока ступінь не лише наукової ерудиції автора підручника, але і його талантупопуляризатора і педагога, вміння «бачити предмет» очима учня . Однак варто простежити і ті закономірності, які існують при формуванні цієї функції. Основними напрямками трансформації змісту предмета навчання при переведенні його на рівень навчального матеріалу є:

1) забезпечення доступності змісту для даної вікової категорії - дидактична переробка навчального матеріалу;

2) встановлення значущих для даної категорії учнів зв'язків вивченого матеріалу з життям, з практикою;

3) оптимальна активізація навчання школярів шляхом введення елементів проблемного викладу, посилення його переконливості, цікавинки і емоційної виразності.

Підручник економіка для 11 класів забезпечує суворо послідовне виклад інформації, що становить зміст навчального курсу, і сам повинен вчити школяра прийомів і методів наукової систематизації. Реалізація систематизуючої функції- необхідна передумова для здійснення інших функцій підручника. «Роль цієї функції випливає із самої суті єдиної трудової політехнічної школи. Про це згадував свого часу М. І. Калінін, стверджуючи, що «школа - це єдине місце, яке привчає ... систематично працювати. Як би людина не прагнув крім школи, без школи, сам по собі одержати знання, він все-таки буде, як кажуть, самоучкою ».

У підручнику Економіка для 11 класів цілеспрямовано відібрано основне, в ньому відпрацьовані в системі основні знання. Підручник покликаний дати цілісне уявлення про предмет вивчення, а в кінцевому рахунку в системі навчальних книг, - про світ і закони його розвитку, про застосування цих законів у практичній діяльності людини.

Розрахований на постійне та повсякденне користування протягом тривалого часу, підручник насампередінтегрує знання і вміння, набуті школярем у рамках навчальної програми в різних видах діяльності і з різних навчальних джерел. Тим самим сучасний підручник має в своєму розпорядженні реальною можливістю для того, щоб послідовно формувати методи наукового мислення, виховувати в учня вміння самостійно і правильно оцінювати факти, переробляти всю ту масу інформації, яка до нього чинимо. Озброюючи учня методами наукового підходу до фактів і явищ, підручник створює плацдарм для ефективного самоосвіти школяра, для його самостійної продуктивної діяльності як у процесі навчання, так і в подальшої трудової життя.

Інтегруюча функція підручника служить, таким чином, своєрідним каркасом, об'єднуючим як внутрішню структуру підручника з предмета (внутрішньопредметні зв'язку), так і, що не менш важливо, систему навчальних посібників, в яких закладені знання та вміння, які є опорними при вивченні матеріалу цього підручника ( міжпредметні зв'язки).

Слід зазначити, що з усіх засобів навчання, що знаходяться у розпорядженні вчителя, тільки підручник має інтегруючої функцією, тільки він здатний забезпечити внутрішню взаємозв'язок компонентів системи навчання того чи іншого предмета з опорою на міжпредметні зв'язки, які можна реалізувати на конкретному етапі навчання.

Таким чином, підручник економіка для 11 класів вміло поєднує всі чотири функції, адже він в достатньому обсязі розкриває зміст предмету, забезпечує учнів необхідною навчальною інформацією, навчальний матеріал

44. Дослідіть, до якої із класифікаційних груп відноситься економіка як навчальний предмет:

- за об’єктом вивчення (природничо-математичні; гуманітарні; трудової та фізичної підготовки);

Економіка відноситься до природничо-математичної групи, адже економіка, як наука, намагається вивчати соціальну реальність як якийсь зовнішньо-покладений об'єкт, по можливості абстрагуючись від того факту, що сам дослідник складає частину досліджуваної реальності, знаходиться як би «всередині» неї. Ця наука вважає за краще мати справу з кількісними (математично вираженими) методами дослідження, активно застосовує формалізовані моделі, домагається однозначної інтерпретації наявного емпіричного (дослідного) матеріалу.

- за провідним компонентом (наукові знання; способи діяльності; морально-етичного виховання)

Відповідно до провідного компонента навчальні предмети поділяються на три типи: навчальні предмети з провіднимкомпонентом "наукові знання", або основи наук (фізика, хімія, біологія, психологія, історія та ін.);
- навчальні предмети з провідним компонентом "способи діяльності" (іноземна мова, креслення, комплекс дисциплін трудового навчання, інформатика, методики викладання предметів та ін.);
- навчальні предмети з провідним компонентом "художня освіта і морально-естетичне виховання", або "естетичне бачення світу" (образотворче мистецтво, хореографія, музика та ін.).

Економіка за провідним компонентом відноситься до «Способи діяльності»

45. Доведіть, що у побудові програми з економіки для учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів реалізовані принципи лінійності, поступовості, концентричності

У побудові програми з економіки для учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів реалізовані принципи лінійності, поступовості. Про це може свідчити те, що відповідно до дидактичного принципу систематичності і послідовності і правила переходу в навчанні від простого до складного, матеріал для вивченні економіки розташовано послідовно і систематично, з поступовим ускладненням, мовби висхідною лінією, причому новий матеріал викладається на основі вже відомо й у тісному зв'язку з ним. Цей спосіб забезпечує суттєву економію часу, запобігає перевантаженню учнів.

Але при реалізації принципів лінійності і поступовості відсутній принцип концентричності, так як при концентричному способі одні і ті ж розділи програми повторно вивчаються на різних ступенях навчання, причому їх зміст поступово розширюється і поглиблюється. Недоліком такого способу є уповільнення темпів шкільного навчання внаслідок кількаразового повторення того ж самого матеріалу.

Таким чином, можна зробити висновок, що у побудові програми з економіки для учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів реалізовані принципи лінійності, поступовості, але відсутній принцип концентричності.

46. Дослідіть, що спільного і чим відрізняються поняття «оцінювання» та «оцінка»

Оцінка та оцінювання є складовими контролю, але оцінювання являє собою певний процес, а оцінка – результат перевірки.

Основою оцінювання успішності учнів являються результати контролю, що враховують як якісні, та к і кількісні показники роботи учнів. Кількісні показники фіксуються в балах або оцінках, а якісні показники – в оціночних судженнях («добре», «задовільно» тощо).

Оцінювання – набагато ширша концепція оцінки навчального процесу. У той час, як оцінка в більшій мірі відноситься до окремих груп людей та їх досягнень, оцінювання застосовується для роботи з процесами, змістом та оцінки відповідності дій.

47. Проаналізуйте сильні та слабкі сторони використання інтернет-ресурсу при викладанні економічних дисциплін
Вибуховий розвиток Інтернету стимулює розвиток нових освітніх технологій, і це вже факт безперечний. Головне завдання при цьому наступне: сформувати у вчителя Інтернет - орієнтований спосіб мислення, навчити використовувати інформацію для самоосвіти, підвищення кваліфікаційного рівня, вирішення вірогідних шкільних проблем і завдань. Інтернет можна використовувати в освітніх цілях при організації уроків, для підвищення мотивації учнів до навчання, для професійного розвитку вчителів?
Значення освітніх Інтернет-ресурсів – це необмежений доступ до професійної інформації, використання планів уроків, online курсів, Web-сайтів, співпраця з іншими вчителями, обмін інформацією з колегами і експертами з інших країн, об'єднання професійних ресурсів для вирішення спільних завдань.
Сучасний Інтернет пропонує багато ресурсів, для використання в освітніх цілях: це уроки в режимі online, ресурси для вчителів, ресурси для учнів, проекти online, Webquests.

Використання мережі Інтернет на уроках економіки можливе при :
Використання мережі Інтернет на уроках економіки можливе при :

ü вивченні нової темидля пошуку інформації в Інтернеті; для пошуку статистичних даних та їх аналізу; для аналізу та складання таблиці зі статистичними та іншими даними; для пошуку відповіді на запитання, поставлені вчителем; для перегляду та та обговорення відеофрагментів; для перегляду і обговорення презентації; для роботи з малюнками в мережі Інтернет.

· роботі над проектамиУчні можуть підібрати для проекту інформацію в мережі з проблеми, яка підлягає в обговоренню, дослідженню. При роботі над проектом задіюються практично найрізноманітніші можливості і ресурси Інтернет: віртуальні бібліотеки, віртуальні музеї, різні інформаційні освітні сервери; сайти засобів масової інформації; енциклопедії і довідники.

ü Використання електронної поштиСамостійне виконання практичного завдання, контрольної роботи, тесту з подальшою відправкою на електронну адресу вчителя; Підписка на електронну розсилку новин структур та організацій, безпосередньо пов‘язаних з предметом вивчення;

Участь у телеконференціях;Робота учнів у класі з використанням ресурсів мережі Інтернет організована таким чином: • фронтально (віртуальні подорожі, глобальний мережевий проект); • індивідуально (пошук, відбір та аналіз навчальної інформації); • в групах (виконання загального навчального проекту).

Наявність Інтернет-підключення у школі не гарантує його ефективне використання в учбовому процесі. Як правило, зараз у школі реально працює в Інтернеті досить обмежене число учнів, які добре володіють новими технологіями. Також можуть бути неполадки в роботі Інтернету, що негативним чином відразиться на пошуку необхідної інформації, підготовки учнями матеріалу. Слабкою стороною також використання Інтернет – ресурсів може бути роміщення в інтернеті неправдивої або застарілої інформації, що може збити з пантелику учнів при пошуку інформації. Отже, щоб досягти ефективного поєднання власних педагогічних знахідок і освітніх Інтернет-ресурсів необхідна велика і цілеспрямована підготовка. Вчитель - це головна фігура шкільного прогресу. Талант і рівень кваліфікації вчителя - запорука успіху в просуванні нових технологій.

48. Дослідіть, що спільного і чим відрізняється активні та інтерактивні методи навчання

Спільним між активними та інтерактивними методами навчання є те, що учні виступають не як пасивні слухачі, а як активні учасники уроку.

Головною відмінністю ж цих методів є те, що “Активні методи начання” – це навчання, яке дає можливість учням в парах, мікрогрупах, або малих групах маніпулювати предметним матеріалом шляхом спостережень, дослідів та випробувань різних можливостей для розв’язання поставленої задачі чи проблеми, а “Інтерактивні методи навчання” – це навчання, яке дає можливість учням в парах, мікрогрупах, або малих групах опрацьовувати навчальний матеріал розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.

Також відмінність полягає в тому, що при використанні активних методів навчання можна спостерігати мало творчості на уроках, вчитель спрямовує учнів на певні висновки, а при використанні інтерактивних методів навчання учні розвивають в собі творчу особистість за допомогою міркувань, дискутувань, вирішення творчих завдань тощо.

Основними складовими інтерактивних уроків є інтерактивні вправи і завдання, що виконуються учнями. Принципова відмінність інтерактивних вправ і завдань від звичайних у тому, що в ході їх виконання не тільки і не стільки закріплюється уже вивчений матеріал, скільки вивчається новий.

49. Дослідіть, що спільного і чим відрізняється проблемний та дослідницький метод навчання

Спільними рисами є те, що дані методи використовуються переважно для вивчення нового матеріалу. Значними відмінностями можна вважати характер взаємодії учителя та учнів при використання кожного з цих методів. Тобто при проблемному методіучитель показує шлях дослідження проблеми, розкриваючи її вирішення з початку до кінця, а при дослідницькому учитель разом з учнями формує проблему.

Також методи відрізняються і ступеню участі учнів на уроці, наприклад при проблемному методі: учні, спостерігаючи за ходом міркувань, одержують приклад вирішення пізнавальних труднощів, а при дослідницькому: знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у процесі вирішення (дослідження) проблеми, порівняння різних варіантів одержаних відповідей. Засоби для досягнення результатів також визначають самі учні.

Різним є і те, що при проблемному методі учитель загострює суперечності між раніше здобутими знаннями і новими фактами, процесами, які учні спостерігають, а при дослідницькому - діяльність учителя зводиться до оперативного управління процесом вирішення проблемних завдань.

Можна також сказати, що дані методи навчання відрізняються і ступенем засвоєння знань (міцністю, глибиною), адже при проблемному методі -учень не в змозі пояснити ці факти, процеси через брак знань. Виникає потреба в нових знаннях, яку він прагне задовольнити; а при дослідницькому методі - навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, учіння супроводжується підвищеним інтересом, одержані знання вирізняються глибиною, міцністю, дієвістю.

Також відміністю можна вважати і те, що дослідницький метод розвіває в учнях творче мислення, що відсутнє при проблемному методі.

50. Проаналізуйте сильні та слабкі сторони інтерактивного навчання

Сильною стороною інтерактивного навчання є те, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб”єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Інтерактивне навчання ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого коллективу.

При використанні інтерактивних методів навчання учні розвивають в собі творчу особистість за допомогою міркувань, дискутувань, вирішення творчих завдань тощо.

Також сильною стороною інтерактивного навчання можна назвати те, що учені активні учасники уроку, а не пасивні слухачі, що сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу. При інтерактивному навчанні використовуються різні вправи, ігри та інші активні види діяльності, за допомогою чого навчання проходить більш різноманітно.

Інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями. Використання інтерактиву в процессі занять знімає нервове навантаження учнів.

Слабкою стороною інтерактивного навчання можна вважати те, що інтерактивна взаємодія потребує значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Якщо вчитель або учні ще не використовували інтерактивні методи навчання, то потрібно створити план поступового впровадження інтерактивного навчання.

Також при використанні інтерактивного навчання в процесі виконання завдань в групах, парах або малих групах, може бути спілкування між учнями, яке буде не по темі даного уроку, в результаті чого буде порушена дисципліна в класі. Тому, для попередження цього необхідно з учнями до або на початку уроку обговорити правила, за якими ви будете працювати.

Наши рекомендации