Коли наступні, коли такі, проте ніколи— слідуючі
Багато хто не відчуває різниці, і помилково вживає слово «наступні» тоді, коли треба вживати тільки «такі». Наприклад, у реченні: «Погляди щодо цього проекту були наступні: ... ». Адже «наступні» вживається тільки тоді, коли йдеться про черговість. Наприклад: «Наступна зупинка — вулиця Сагайдачного»; «Відповідає Петренко, наступний — Чередниченко». У решті випадків доречно вживати слово «такі», і ні в якому разі не можна говорити «слідуючі», тому що це слово — і не російське, і не українське, а належить до тієї мовної сумішки, що в народі зветься суржиком.
Лікувати і лічити.
«У поліклініці лічать хороші лікарі». Вибачте, але що саме вони лічать? Адже «лічити» — синонім до слова «рахувати», тобто займатися підрахунками. Без сумніву, щось вони лічать, але навряд чи хворих. їхня професійна діяльність — займатися лікуванням, тому треба було написати: «У поліклініці лікують хороші лікарі».
Любий і будь-хто.
Інколи можна почути щось подібне до фрази: «Це настільки просто, що любий може це зробити». Але ж «любий» — прикметник, утворений від дієслова «любити». На позначення будь-якої особи доречно вживати займенники «будь-хто», «хто завгодно» тощо.
Мережа і сітка.
Сітка — пристрій для вилову риби, ємкість для вантажу, зв'язана з ниток, шпагату, канатів тощо. Мережа — сіть уявна: телефонна мережа, мережа шкіл, район електричних мереж
Мішати і заважати.
Дехто помилково перекладає багатозначне російське дієслово «мешать» як «мішати» в такому контексті: «Ви мішаєте нам працювати». Але слово «мішати» в українській мові означає «перемішувати розмішувати» (наприклад, «мішати кашу, карти, фарбу і под.»). у цьому реченні треба було сказати «заважаєте», що має значення — «своїми діями затримувати, не давати змоги щось робити».
На виплат і розстрочка.
Всюди можна побачити рекламні оголошення зі словами: «У нашому магазині ви можете придбати одяг в розстрочку». Але навіщо нам такий одяг, коли можна придбати готовий? Адже «розстрочка» — похідне від дієслова «розстрочувати, розстрочити», що означає зворотній процес від слів «строчити, строчіння», тобто «зшивати». Відповідником до російського «в рассрочку» є в українській мові вислів «на виплат», тому в рекламних оголошеннях треба писати: «У нашому магазині ви можете придбати одяг на виплат».
Нагода і пригода.
Чи доречно вжите слово «пригода» у такій конструкції: «Не пропускати щасливої пригоди»? Ні, тут треба використати слово «нагода», що означає — «слушний момент, сприятливі обставини».
Слово «пригода» має значення:
• подія, випадок (здебільшого непередбачений, несподіваний) (наприклад: «У комендатурі сполошилися, коли почули про пригоду біля лісу» (А.Головко));
• події, які трапляються під час подорожей, мандрівок (наприклад, «мисливські пригоди»).
Крім того, правильно говорити: «стати комусь у пригоді», а не «стати комусь у нагоді».
Нагромаджувати і накопичувати.
(«Накопичувати знання» — нагромаджувати). Словники, як правило, не розрізняють ці слова у значенні, подають їх як повні синоніми. Так воно й є там, де йдеться про пряме знач.: насипати щось, навалювати купою, нагрібати (солому тощо), складати в копи. Однак у перен. знач. — поступово набували досвіду, знань, сили, призбирувати щось — краще нагромаджувати. Етимологічно це слово означає множити, збагачувати, збирати.
Накладна плата чи післяплата.
Типова помилка в діловому тексті — використання вислову «накладна плата», що є дослівним калькуванням з російської мови вислову «наложенный платеж», тому що українською мовою плата, яку вносять після одержання замовленої речі, називається «післяплатою». Тобто, правильно сказати: «Фотографії надіслано післяплатою», а не «накладною платою».
Напрям і напрямок.
Пароніми «напрям» і «напрямок», хоч і близькі за значенням, проте мають деякі розбіжності:
• «напрямок» уживається переважно тоді, коли йдеться про певні віддалі (наприклад, «піти в напрямку до будинку»);
• тільки «напрям» уживається тоді, коли йдеться про заходи суспільно-політичного значення (наприклад, «напрям науки», «напрям розвитку демократії» тощо).