За збереження традицій, звичаїв, обрядів народу
РОЗДІЛ І. Рух учнівської молоді України
«Моя земля – земля моїх батьків»
Як уже зазначалося, рухи, експедиції, походи, екскурсії загальнодержавного масштабу були започатковані ще в 20-30-і роки минулого століття. Координатором цієї роботи було створене радянською владою 1918 року Центральне бюро шкільних екскурсій, згодом, 1932 року, – Центральна дитяча екскурсійно-туристська станція (ЦДЕС).
Пригадаймо: 1930 року відбулася Всесоюзна дитяча екскурсія по Криму та Всеукраїнська екскурсія учнів за маршрутом Харків – Москва – Нижній Новгород – Сталінград – Харків, а 1932 – 1934 рр. чотири Всесоюзних дитячих експедиції були спрямовані по Казахстану, Кавказу, Волзі та Алтаю. У післявоєнні роки ЦК BJIKCM підтримав ініціативу московського піонерського загону імені Миклухо-Маклая й організував походи школярів по рідному краю, по місцях боїв. 1956 року туристсько-краєзнавчий рух переріс у Всесоюзні експедиції під керівництвом ЦК ВЛКСМ та Центральної ДЕТС. Вони присвячувалися ювілеям В.І. Леніна (1958–1966), 1961–1962 рр. – 40-річчю Всесоюзної піонерської організації, 1963–1964 рр. – 40-річчю присвоєння комсомольській і піонерській організаціям імені В.І. Леніна. 1972 року започатковано Всесоюзну експедицію піонерів і школярів «Моя Батьківщина – СРСР». 1980 року проходив черговий етап (1980–1983) цієї експедиції.
Всі ці експедиції, походи, огляди хоч і були ідеологічно перевантаженими, все ж активізовували шкільний туристсько-краєзнавчий рух, надавали йому організованості.
Українська незалежність внесла суттєві зміни як у зміст, так і в організацію шкільного краєзнавства. Декларація про державний суверенітет від 16 липня 1990 року, Концепція патріотичного виховання, народознавства та естетичного розвитку, Національна доктрина розвитку освіти України, затверджена Указом Президента України 17 квітня 2002 року, поставили вимогу активізувати діяльність педагогічних та учнівських колективів щодо оновлення змісту, форм і методів роботи з відродження в учнівському середовищі народних традицій, звичаїв, обрядів, привернули увагу до історичних коренів, минулого краю, населеного пункту, свого роду, до етнографічних, мовних, природних особливостей територій, поставили завдання формувати любов до рідного краю, до української землі, почуття гордості, українського патріотизму, готовності трудитися на благо своєї Вітчизни, свого народу.
1 вересня 1990 року, ще до проголошення незалежності України, уроком «Моя земля – земля моїх батьків» був започаткований рух учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу під однойменною назвою. Його організаторами виступили Міністерство народної освіти УРСР, Спілка письменників, Спілка композиторів, Український фонд культури, Всеукраїнська спілка краєзнавців.
Основна мета руху зафіксована, по суті, у його назві і полягає у вихованні учнівської молоді на традиціях, звичаях, фольклорних джерелах свого народу, рідного краю, національної культури як української, так і інших народів, що проживають в Україні.
Головне завдання – залучення учнівських колективів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, позашкільних установ до виконання програм руху, створення сприятливих умов для творчого розвитку особистості, реалізації її здібностей, збагачення світогляду, формування самосвідомості.
Програма руху передбачала комплекс дій, спрямований на вивчення рідної мови, історії свого краю, пам’яток культури та природи, коріння свого роду, пісенно-поетичної спадщини, традицій, звичаїв, обрядів, вірувань, заклинань, регіонального національного одягу, а також орієнтовні напрямки діяльності:
1. «Мій край – моя історія жива».
2. «Рідна мова – пісня солов’їна».
3. «Ой роде наш красний...»
4. «Струни серця».
5. «Кришталеві джерела».
6. «Рідна мова – пісня солов’їна»
Рідна мова є засобом спілкування, єднання народу, пізнання дійсності, виявом багатогранності та невичерпної мудрості народної. Програмою передбачено вивчення діалектів свого краю, створення рукописних етнографічних словників, організацію та проведення експедицій «До глибини віків», змістом яких стане пошук старовинних книг, писань, легенд, притч, повернення забутих імен, підготовка і видання «Книг пам’яті», створення серій видань «Казки мого села», «Приказки, прислів’я, загадки, ворожіння, закликання мого краю» тощо. Зібрані матеріали можуть стати основою експозицій, пересувних виставок «Моя мова – мова материнства», проведення свята рідної мови, різних конкурсів, змагань, конференцій, які виявлятимуть кращі учнівські колективи, окремих талановитих учнів – знавців рідної мови, вивчення творчості майстрів українського слова, розробку туристсько-краєзнавчих маршрутів, пов’язаних з життям і діяльністю видатних письменників-земляків, створення шкільних літературних музеїв та експозицій.
Мій край – моя історія жива
«Ми родом з України» – під таким девізом організовується глибоке вивчення й осмислення історії України, різних національних угруповань, що проживають в Україні, шляхом проведення експедицій, походів «Козацькими стежками», «Тарасовими шляхами», «Від Путивля до Карпат з партизанським з’єднанням С.А. Ковпака» тощо, дослідження нерозкритих сторінок історії України, пов’язаних зі сталінськими репресіями, голодомором 1932–1933 років, пошук свідків цих подій.
Пошук допомагає відновити імена героїв визвольного руху, Великої Вітчизняної війни, героїв трудової слави, сприяє пошануванню ветеранів війни і праці, прояву милосердя до хворих та людей похилого віку, взяттю під опіку могил загиблих у парках, скверах, на кладовищах.
Важливо спрямувати діяльність учнівської молоді на вивчення традицій національної пісенної культури, народної архітектури, національного побуту й одягу, речей домашнього вжитку, народних ремесел, природи рідного краю, історії землеробства, на відтворення природних багатств, озеленення територій.
Важливо глибоко пізнати обряди, звичаї, традиції національностей, які проживають поруч, підтримувати зв’язки з ними, проводити спільні свята, фестивалі, обмін фольклорними колективами, пересувними виставками дитячої та народної творчості.
За наслідками краєзнавчої роботи можуть бути створені краєзнавчі музеї, кімнати, світлиці, окремі експозиції, музеї національного одягу, українського рушника, побутово-етнографічні музеї та ін.
Роде наш красний, роде наш прекрасний
Цей напрям діяльності передбачає вивчення свого роду по батьківській та материнській лініях, його місця у долі України, подвижницької діяльності дідів та прадідів, традицій і звичаїв своєї родини з метою їх примноження.
Батьківські розповіді, бесіди з матір’ю можуть дати чимало для пізнання свого роду, історії краю, Вітчизни. Традиційними стають свята в родинному колі, у колі друзів «І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю», «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний», «Тому роду не буде переводу, в якому браття милують згоду», «Козацькому роду нема переводу», сімейні свята «Із бабусиної скриньки», «Кольори мого роду», «І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі».
Культ Матері і Батька, Бабусі і Дідуся, культ Роду – це культ Народу. Створення музеїв Матері можуть стати засобом пошанування громадянських, моральних, трудових якостей жінки-матері.
Струни серця
Кожне село, місто, регіон України багатий народними талантами, народною творчістю, тільки йому притаманними художніми ремеслами, пісенними та поетичними перлинами, традиційними святами та обрядами.
Цей напрям передбачає залучення народних умільців, майстрів до роботи з дітьми, відродження через гуртки, студії і майстерні народних промислів, ремесел, організацію на їх базі павільйонів для продажу національних іграшок, сувенірів, виробів декоративно-прикладного мистецтва, створення фольклорних дитячих, юнацьких та сімейних колективів, проведення в школі, селі, регіоні фольклорних свят, збір старовинних пісень, легенд та інших зразків пісенного, поетичного фольклору.
Організаційними структурами напряму є Мала академія народних мистецтв, клуби фольклористів, гуртки народної іграшки, декоративно-прикладної творчості, ансамблі народної творчості, народної пісні і танцю, оркестри та ансамблі народних інструментів, характерних для регіону, регіональні виставки, конкурси «Твої таланти, Україно».
Зібраний матеріал може ввійти до альманахів «Сійся, родися...» (щедрівки, колядки), «Ой на Івана та на Купала», «Калиновий цвіт» (веснянки, гаївки). Інструментальна музика, легенди, вірування та інші зразки творчості доцільно зафіксувати з допомогою аудіо, відеозаписів.
Кришталеві джерела
Народна мудрість – невичерпне багатство. Необхідно відшукувати старожилів, які пам’ятають народні думи, звичаї, прикмети, приказки та прислів’я, пов’язані з прогнозуванням погоди, змінами в природі, поведінкою людей.
Напрям передбачає вивчення історії виникнення обрядів і свят кожної пори року, колядок, щедрівок, зажинків і обжинків, свята першої борони, Івана Купала, русальських, Петричівських вірувань, ворожінь, секретів народної медицини, фіксування легенд та приказок про цілющі якості лікарських рослин, рецептів народної медицини, вивчення народної кулінарії, рецептів приготування їжі, випікання хліба тощо.
Організаційне керівництво рухом «Моя земля – земля моїх батьків» здійснює Рада при Міністерстві освіти і науки України, до складу якої входять представники НСКУ, Спілок письменників, композиторів України, Українського фонду культури, інших творчих спілок, товариств, провідні фольклористи, мистецтвознавці та мовознавці, історики, краєзнавці, керівники шкіл, позашкільних установ, вчителі, майстри народного мистецтва та ін.
На місцях організацію руху здійснюють обласні, районні (міські) ради, що створюються на базі позашкільних установ, у центрах дитячої та юнацької творчості. У загальноосвітніх школах, професійних ліцеях створюються штаби, що об’єднують і координують діяльність різноманітних об'єднань, клубів, студій, художніх майстерень та павільйонів, музеїв, виконавських колективів, творчих груп за інтересами, що працюють за певними напрямами руху.
Рух «Моя земля – земля моїх батьків» реалізується й поглиблюється за рахунок інших як всеукраїнських, так і регіональних експедицій, конкурсів, акцій, зльотів. Програма допускає введення й інших напрямів, відповідних специфіці краю, району, міста, села, школи.
1995 року стартувала історико-географічна експедиція учнівської молоді «Мікротопоніми України», в результаті якої школярі встановили, локалізували на місцевості з допомогою картосхем тисячі мікротопонімів – назв малих географічних об’єктів на території свого села, селища, міста, підготували топонімічні словники, низку конкурсних робіт, власне, встановлювали історію населених пунктів, зафіксовану в топонімічних назвах.
Серед завершених – акція «Збережемо пам’ять про подвиг», присвячена 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Тільки на обласний конкурс акції до м. Хмельницького надійшло близько 250 робіт, кращі з яких надруковані у збірнику.
2007 року Міністерство освіти і науки, Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Всеукраїнська спілка краєзнавців, Українське географічне товариство завершили Всеукраїнську історико-географічну експедицію учнівської молоді «Сто чудес України», започатковану ще 1 червня 1998 року. Вона посилила пошук, дослідження і збереження пам’яток матеріальної культури, природніх багатств кожного регіону. Адже в кожній країні, у тому числі в Україні, є і восьме, і соте, і тисячне «Чудо світу» – безліч визначних пам’яток. Експедиція розвивалася по двох напрямах – «Диво рукотворне» і «Чарівний світ природи» щорічно давала журі всеукраїнського етапу конкурсу близько 120 робіт. У них описані різноманітні пам’ятки кожної області. Спільними зусиллями дітей, педагогів, науковців встановлено 99 найцінніших об’єктів, визнаних чудом України. А на підсумковому зборі краєзнавчого активу у Центральному таборі учнівського туристського активу України в с. Осій Іршавського району на Закарпатті діти вирішили сотим чудом вважати саму Україну.
2009 року підведено підсумки довгострокової Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України». Вона започаткована 1992 року в рамках руху учнівської молоді України «Моя земля – земля моїх батьків» і була розрахована на збереження та відродження історії і культури, природи України, виховання національної самосвідомості, духовне збагачення особистості. Основна мета експедиції – виховання в учнівської молоді засобами туризму і краєзнавства дбайливого ставлення до природи рідного краю, духовних надбань представників усіх національностей України, розширення та поглиблення знань учасників експедиції з історії, народознавства, літератури, природничих дисциплін. Вона передбачала:
Ø широке залучення учнівської молоді до туристсько-краєзнавчої, пошукової та дослідницької роботи;
Ø виявлення та вивчення кращого досвіду цієї діяльності, його поширення;
Ø допомогу педагогам у набутті додаткових знань про рідний край для використання на уроках і в позакласній роботі з метою навчання і виховання дітей, кращого засвоєння ними основних та додаткових програм;
Ø привернення уваги установ та закладів освіти, державних, громадських, інших організацій до туристсько-краєзнавчої роботи дітей і підлітків.
Вона проводилася на території України та за її межами за напрямками «Мальовнича Україна», «Скривджена земля», «Свята спадщина», «З попелу забуття». І вже на старті виявила високу активність учасників експедиції – тільки 2003 р. на заключний тур до Українського державного центру туризму і краєзнавства Міністерства освіти і науки України надійшло 105 кращих робіт, найбільше – з Рівненської, Черкаської, Хмельницької областей
Про високу зацікавленість учасників експедиції в реалізації її програмних завдань свідчить і те, що навіть на заключний етап (березень 2009 року) надійшло 107 робіт з Автономної Республіки Крим, 24 областей та міст Києва й Севастополя. Найбільше – 6 конкурсних робіт надійшло з Дніпропетровської та Чернівецької областей, по 5 – з АР Крим, Житомирської, Київської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької і Черкаської областей. Найвищу оцінку журі отримали роботи гуртківців Калуської філії Івано-Франківського центру туризму і краєзнавства учнівської молоді «Чарівний світ падаючої води» (керівник П’єх О.І.), учнів Сумської ЗОШ I–III ст. №22 «Проблеми побутових відходів у місті Суми» (кер. Мільченко С.В.), експедиційного загону Зразкового музею «Історія школи» колегіуму №11 м. Чернігова, присвячена історії духових оркестрів м. Чернігова, пошукового загону Зразкового музею «Доблесть і слава Чернігівщини» міської ЗОШ І-ІІ ст. №29 «Окупація Чернігова» (кер. Балан М.М.), робота учнів 9 класу спеціалізованої школи І–III ст. №41 Юлії Бабчук і Дениса Короля «Рукотворний зсув по вул. Гагаріна, 23 в м. Чернівці» (кер. Мадей Г.В.). За рейтинговим оцінюванням перше місце зайняли учасники експедиції Чернівецької області, друге – Автономної республіки Крим, третє – Сумської області.
По завершенні цієї був даний старт новій довгостроковій туристсько-краєзнавчій експедиції «Пізнай свою країну».
2009–2010 рр. за ініціативи Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді спільно з радою Організації ветеранів України, Національною спілкою краєзнавців України, Національним музеєм Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. проводилася Всеукраїнська краєзнавча акція учнівської та студентської молоді «Шляхами подвигу і слави», присвячена 65-й річниці визволення України від нацистських загарбників і в 65-й річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні. Акція ставила мету активізувати патріотичне виховання підростаючого покоління на прикладах героїзму борців з нацизмом. Основні завдання акції:
Øувічнення бойових подвигів захисників Вітчизни та вшанування людей, які працювали в тилу в роки боротьби з нацизмом;
Ø сприяння подальшому розвитку краєзнавчого руху серед учнівської та студентської молоді, пошуково-дослідницької роботи;
Ø вивчення героїчних і трагічних подій Другої світової війни з позиції об’єктивності та історичної правди;
Øпоглиблення знань учнів з історії рідного краю;
Ø привернення уваги державних, наукових установ, навчальних закладів і громадських організацій до збереження історичної пам’яті народу, вирішення життєвих проблем ветеранів та учасників війни;
Ø удосконалення дослідницької та просвітницької роботи музеїв навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України;
Ø виявлення, вивчення та пропаганду кращого досвіду краєзнавчої діяльності навчальних закладів і музеїв історичного профілю при них;
Ø сприяння підвищенню роді родинного виховання, поглибленню духовної єдності поколінь.
Внаслідок двох етапів акції (І – лютий–листопад 2009 p.; II – листопад 2009 – травень 2010 рр.) здійснено визначені завдання, проведено огляд музеїв історичного профілю навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України. За підсумками, підведеними до Дня Перемоги, кращі учасники акції були відзначені грамотами, дипломами, цінними призами, туристськими путівками.
У травні 2010 року фінішувала Всеукраїнська історико-етнографічна експедиція учнівської-студентської молоді «Україна вишивана», яка поглибила і розвинула рух «Моя земля – земля моїх батьків» за напрямом «Струни серця». Її проводили Міністерство освіти і науки України, Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Національна спілка краєзнавців України з метою активізації туристсько-краєзнавчої роботи, розширення напрямів краєзнавчих досліджень та підтримки юних краєзнавців, що збирають, досліджують, зберігають та примножують традиції мистецтва української вишивки. Експедиція розпочалася 1 січня 2007 року і на завершальному етапі підсумована краєзнавчою конференцією з участю переможців експедиції, їх відзначенням.
Отже, проведені історико-краєзнавчі, історико-географічні, історико-етнографічні експедиції, різні акції суттєво розвинули і поглибили рух «Моя земля – земля моїх батьків», стали для кількох поколінь учнів та студентів засобом пізнання рідного краю, своєї Батьківщини, школою патріотичного виховання.