Виявлення рівня сформованості ціннісного ставлення старших дошкільних до держави Україна

Експериментальне дослідження сформованості ціннісного ставлення старших дошкільників до держави Україна проводилось протягом березня – квітня 2016 року на базі дошкільного навчального закладу № 7 «Полісяночка» м. Рівне. До експериментальної роботи ми залучили вихованців старших дошкільних груп № 8 та №12 та їхніх вихователів. У дослідженні приймало участь 20 дошкільників експериментальної групи №12 (ЕГ), 20 дошкільників контрольної групи №8 (КГ) (додаток А) .

Метою констатуючого етапу експерименту було виявити особливості роботи педагогів дошкільних закладів щодо ознайомлення дошкільників з Україною як державою та діагностувати рівень сформованості ціннісного ставлення дітей старшого дошкільного віку до України як держави.

Спираючись на теоретичні дані, нами було визначено критерії сформованості рівня ціннісного ставлення дітей старшого дошкільного віку до України як держави: когнітивний, емоційний, діяльнісний.

Когнітивний критерій включає систему уявлень і знань дітей про Україну. Показниками когнітивного критерію є:

- наявність узагальнених уявлень про символи країни, державну мову, націю, визначні місця, природні ресурси, видатних людей тощо

- відсутність уявлень, або їх фрагментарність, розрізненість.

Емоційний критерій полягає у власних оцінних судженнях дитини, що характеризують її ставлення до конкретних життєвих ситуацій та вчинків людей в них. Показниками цього критерію виступають:

- оцінка патріотичного (антипатріотичного) вчинку персонажу, реальної особи відповідає загальноприйнятій у суспільстві та є мотивованою;

- оцінка вчинку не відповідає суспільно прийнятій або відсутня.

Діяльнісний критерій: уміння і навички, що відображаються в поведінці, передбачає усвідомлене виконання дій, пов`язаних з державними та народними символами, досвід патріотичної діяльності. Показники:дитина чує Гімн України і кладе руку на серце; охоче бере участь у заходах суспільно-патріотичної спрямованості, володіння українською мовою;

- дитина уникає участі у заходах суспільно-патріотичної спрямованості, на користь іншій більш цікавій діяльності; дії дитини щодо державних символів не відповідають загальноприйнятим у суспільстві; в процесі міжособистісного спілкування дитина користується переважно російською мовою.

Відповідно до критеріїв нами були визначені 3 рівні сформованості знань про державу Україну у дітей старшого дошкільного віку :

Низький рівень:

- дитина має фрагментарне уявлення про Україну, не називає державні і народні символи, називає рідне місто, але нічого не може розповісти про нього, називає столицю України, не називає відомих українців, український одяг.

- Оцінює ситуації із патріотичним (антипатріотичним) вчинком повільно, не зацікавлено. Не розуміє патріотичного змісту у вчинках дітей. Відволікається від запитань вихователя.

- Не виявляє бажання брати участь у святах, заходах патріотичної тематики. Впізнає гімн серед інших композицій, але не вміє себе поводити про його звучанні. Більше спілкується російською, аніж українською.

Середній рівень:

- Знає, як називається країна, у якій ми живемо, має уявлення про рідне місто, знає столицю України, її державні символи, але не орієнтується, що вони означають. Із народних символів називає лише деякі(калина і верба), не називає відомих людей держави.

- Ситуації патріотичного змісту аналізує, визнає позитивний чи негативний вчинок, проте не пояснює чому.

- Поважає державні символи, встає при звучанні державного гімну, проте не розуміє для чого це потрібно робити. Бере учать у масових заходах, може пригадати вірш чи пісню про Україну, хоча робить це довго і не емоційно.

Високий рівень:

- Знає, що живе в Україні, може розповісти про українські традиції та свята; називає столицю України – Київ, може пояснити значення державних символів, називає народні символи (хліб, барвінок, калина, верба, український рушник, вишиванка, віночок, чорнобривці), серед відомих людей України називає Т. Шевченка, Л. Українку, І. Франка, братів Кличко, С. Вакарчука), диференціює жіночий і чоловічий національний одяг, використовує свої знання в грі та повсякденному житті;

- Аналізує ситуації патріотичного (антипатріотичного) змісту, оцінює дію дітей як негативну чи позитивну. Розуміє патріотичний зміст ситуацій.

- Впізнає державний гімн серед інших композицій, стає струнко, кладе руку на серце, розуміє для чого це потрібно робити. Активно бере участь у різних масових заходах, завжди виявляє бажання працювати із вихователем. Може швидко пригадати вірш, прислів'я про Україну.

Для реалізації мети констатуючого експерименту підібрано ряд діагностичних методів, зокрема: бесіда, дидактична вправа «Оціни вчинок», спостереження під час спеціально організованої ситуації .

Зміст діагностичних завдань, критерії оцінювання та зразки ілюстративного матеріалу наводимо у додатку Б.

Кількість набраних кожним вихованцем ЕГ та КГ балів за всіма діагностичними методиками та відповідний рівень сформованості ціннісного ставлення дошкільників до України наводимо у зведених таблицях у додатку В.

Почали нашу роботи із виявлення рівня сформованості знань у дітей про Україну. Для того, щоб визначити рівень розвитку у дітей когнітивного компонента ми провели бесіду на тему «Розкажи про Україну».

В ході проведення бесіди до діток завітав гість із іншої країни (лялька). Дітям було запропоновано таке завдання: « - Діти, сьогодні в гості до нас завітав хлопчик із Америки. Він подорожує світом і завітав на Україну. Марк нічого не знає про нашу державу, давайте йому розкажемо, чим славиться Україна! Після запропонованого завдання кожна дитина розповідала закордонному гостю про Україну.

Проведена бесіда з дітьми дала змогу виявити такі показники знань дітей про Україну: майже усі діти ЕГ та КГ зрозуміли завдання, хотіли першими висловити свою думку, проте відповіді дітей часто повторювались. П'ятеро дітей ЕГ ( Максим В., Максим Д., Марк З., Віка К., Еля Л.,) та четверо дітей КГ ( Ірина В., Настя В., Каріна Д., Давид С.) у своїй розповіді відзначили, що «Україна – це наш рідний край, а ми українці», «Україна – наша Батьківщина»; четверо дітей ЕГ (Леонід В., Захар Д., Катя К., Вероніка К.) і троє дітей КГ (Остап Н., Марійка О., Максим Я.) розповіли про синьо-жовтий прапор України, що він означає жовту пшеницю і синє небо; троє дітей ЕГ(Діма Л., Мирослава М., Діма М., ) і четверо дітей КГ (Артем В.,Микола Г., Вероніка І., Поліна Ш.) виділили серед народних символів України калину і соняшник, лише дві дитини ЕГ(Матвій Мич., Марк Я.) і троє дітей КГ (Максим К., Стас Ч., Діана К.) розповіли про своє місто., три дитини ЕГ ( Матвій М., Рустам Х., Артем М.) і двоє дітей КГ (Остап Н., Влад П.) розповіли про свою сім'ю, братиків і сестричок, одна дитина ЕГ (Богдан П.) розповіла, що в Україні носять вишиванки, два хлопці КГ(Міша Н., Домінік О. ) розповіли про , двоє дітей ЕГ (Данило С., Софія П.,) і двоє дітей КГ ( Вероніка Ш., Рома Ч.) зовсім нічого не розповіли, мотивуючи це тим, що вони не знають відповіді.

Наводимо узагальнені результати бесіди про Україну з дітьми старшого дошкільного віку у таблиці1.

Таблиця 2.1.

Показники сформованості когнітивного компоненту

Рівень когнітивного компоненту	ЕГ	КГ
К-ть дітей	%	К-ть дітей	%
Високий		15,0		20,0
Середній		50,0		50,0
Низький		35,0		30,0

Отже, 3 дітей (15 %) ЕГ та 4 дітей (20%) КГ мають високий рівень когнітивного компоненту, 10 дітей (50%) ЕГ та 10 дітей (50%) КГ середній рівень, та 7 дітей (35%) ЕГ і 6 дітей (30%) КГ низький рівень сформованості когнітивного компоненту. Це свідчить про недостатню вихователів щодо формування знань дітей про Україну в дітей як ЕГ так і КГ.

Для того, щоб визначити рівень розвитку емоційно-ціннісного компонента ми запропонували дітям завдання «Оцініть вчинок»:

Так в першій ситуації (осміювання хлопчика, який розмовляє українською мовою) вісім дітей (Леонід В., Марк Я., Леонід В., Рустам Х., Максим Д., Данило С., Катя К.) із ЕГ і дев'ять дітей (Ірина В., Максим Я., Настя В., Вероніка Ш., Каріна Д., Міша Н.,) із КГ оцінили вчинок як негативний, мотивували своє рішення, наприклад: «Це його рідна мова, її не можна забувати» (Міша Н.), «Не можна сміятися з хлопчика, він говорить рідною мовою» (Марк Я.), «Хлопчик ще не знає англійської, тому говорить українською мовою» (Катя К.), шестеро дітей (Максим В., Захар Д., Марк З.,Софія П., Богдан П.,Віка К.) ЕГ і семеро дітей (Микола Г., Вероніка І., Максим К., Рома Ч., Стас Ч.,Діана К., Давид С.) КГ оцінили вчинок образників як негативний, але пояснити своє рішення не змогли, троє дітей (Вероніка К., Артем М., Еля Л.) ЕГ і троє дітей (Влад П., Марійка О., Остап Н.) КГ не зрозуміли патріотичний зміст ситуації, троє дітей (Матвій Мич., Діма Л., Матвій М.) ЕГ і одна дитина (Домінік О.) КГ не визначилися з оцінкою вчинку.

У другій ситуації (малювання на Прапорі України) семеро дітей (Матвій М., Максим В., Марк Я., Максим Д., Рустам Х., Захар Д., Данило С.) ЕГ і шестеро дітей (Рома Ч., Ірина В.,Максим Я., Настя В., Остап Н., Міша Н.) КГ оцінили вчинок як негативний і мотивували своє рішення, наприклад: «Прапор – це державний символ України, на ньому не можна малювати» (Матвій М.), «Прапор має висіти на стіні» (Рома Ч.), «Не можна брати прапор у руки» (Ірина В.); шестеро дітей (Софія П., Богдан П.,Марк З., Катя К., Артем М., Матвій Мич.) ЕГ і п'ятеро дітей (Артем В., Каріна Д., Вероніка Ш., Микола Г., Поліна Ш. ) КГ оцінили вчинок як негативний, але пояснити своє рішення не змогли, двоє дітей (Діма М. Еля Л.) ЕГ і три дитини (Вероніка І.,Максим К., Стас Ч.) КГ не мають уявлення про правила використання державних символів, наприклад: «Без дозволу малювати на прапорі не можна» (Стас Ч.), «Потрібно запитати дозволу у вихователя» (Леонід В.), п'ятеро дітей (Віка К.,Вероніка К., Діма Л, Мирослава М.,) ЕГ і семеро дітей (Домінік О., Марійка О., Влад П., Давид С.)КГ взагалі не визначилися з оцінкою вчинку, мотивуючи це тим, що вони не знають відповіді.

Аналіз оцінки дітьми третьої ситуації (вдячність ветерану, який, захищав рідну землю) показав, що вісім дітей (Марк Я., Данило С., Богдан П., Діма М., Матвій М., Еля Л., Катя К.) ЕГ і семеро дітей (Діана К., Настя В., Каріна Д., Рома К.,) КГ оцінили вчинок як позитивний, змогли зрозуміло пояснити своє рішення, наприклад: «Діти молодці, вони подякували ветерану» (Діана К.), «Ветеранів треба поважати» (Катя К.), «Ветерани захищали нашу землю» (Матвій М.); шестеро дітей (Максим В., Захар Д., Марк З., Мирослава М.) ЕГ і семеро дітей (Стас Ч., Давид С., Міша Н.,Остап Н.,) КГ оцінили вчинок як позитивний, але не змогли мотивувати рішення. Двоє дітей (Леонід В., Максим Д.) ЕГ і троє дітей (Ірина В., Артем В., Микола Г.) КГ, попри вірну оцінку вчинку, не зрозуміли його патріотичний зміст, наприклад: «Дарувати квіти приємно» (Леонід В.), «Старших людей потрібно поважати»; троє дітей (Віка К., Діма Л.,Артем М.) ЕГ і троє дітей (Вероніка Ш., Домінік О.,Остап Н. ) КГ не визначилися з оцінкою вчинку.

Наводимо узагальнені результати методики «Оціни вчинок» з дітьми старшого дошкільного віку у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Показники сформованості емоційно-ціннісного компонента

Рівні сформованості емоційно – ціннісного компонента на констатуючому етапі	ЕГ	КГ
К-ть дітей	%	К-ть дітей	%
Високий		25,0		30,0
Середній		45,0		40,0
Низький		30,0		30,0

Таким чином, 5 дітей (25%) ЕГ та 6 дітей (30%) КГ мають високий рівень розвитку емоційно-ціннісного компонента, 9 дітей (45%) ЕГ та 8 дітей (40%) КГ середній рівень, та 6 дітей (30%) ЕГ і 6 дітей (30%) КГ низький рівень сформованості емоційно-ціннісного компонента.

Для визначення діяльнісного компонента нами було проведено спостереження в нерегламентованій діяльності для дослідження особливостей поведінки дітей по відношенню до державних символів. Результати спостереження показали, що 17 дітей (Еля Л., Мирослава М., Діма М.) ЕГ і 18 (Ірина В., Настя В., Влад П., Стас Ч.) дітей КГ впізнають Державний Гімн України серед інших музичних творів, однак лише п'ятеро із цих дітей (Максим В.,Захар Д., Катя К.,Марк Я., Богдан П. ) ЕГ і семеро дітей (Каріна Д., Марійка О., Ірина В., Влад П., Давид С., Марійка О.) КГ групи під час звучання Гімну підвелися, решта – троє дітей (Леонід В., Максим Д., Віка К.) ЕГ і двоє дітей (Вероніка І., Рома Ч.) КГ ніяк не відреагували на звучання Гімну.

Також, для визначення цього ж компонента, нами був здійснений аналіз стану використання дітьми української мови. Спостереження за дітьми у різних видах діяльності показало, що 17 дітей (Максим В., Захар Д., Катя К., Мирослава М.) ЕГ і 16 дітей (Ірина В., Стас Ч., Діана К., Настя В.) КГ в процесі міжособистісного спілкування користуються українською мовою; троє дітей (Артем М., Софія П., Діма Л.) ЕГ і четверо дітей КГ (Вероніка Ш., Домінік О., Вероніка І., Артем В.) розуміють українську мову, за потреби користуються нею (на заняттях, на вимогу дорослого), але з батьками спілкуються російською. Наводимо узагальнені результати методики у таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Показники сформованості поведінкового компонента

Рівні сформованості у дітей поведінкового компоненту на констатуючому етапі	ЕГ	КГ
К-ть дітей	%	К-ть дітей	%
Високий		20,0		25,0
Середній		55,0		65,0
Низький		25,0		10,0

Отже, 4 дітей (20%) ЕГ та 5 дітей (25%) КГ мають високий рівень розвитку поведінкового компоненту, 11 дітей (55 %) ЕГ та 13 дітей (65 %) КГ середній рівень, та 5 дітей (25%) ЕГ і 2 дітей (10%) КГ низький рівень сформованості поведінкового компоненту.

Таким чином, було проведено виявлення рівня сформованості уявлень дітей старшого дошкільного віку про Україну на констатуючому етапі експерименту.

Підсумувавши результати усіх методик, ми дійшли висновку, що:

- високий рівень в ЕГ мають чотири дитини (20%), а в КГ п’ятеро дітей (25%);

- середній рівень мають в ЕГ вісім дітей (40%) та дев’ять дітей (45%) в КГ.

- низький рівень в ЕГ мають вісім дітей (40 %), а в КГ шість дітей (30%).

Отримані дані представлено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Показники сформованості ціннісного ставлення до України у КГ і ЕГ

Рівні знань дітей про Україну на констатуючому етапі	ЕГ	КГ
К-ть дітей	%	К-ть дітей	%
Високий		20,0		25,0
Середній		40,0		45,0
Низький		40,0		30,0

Співвідношення підгруп дітей з різними рівнями сформованості ціннісного ставлення до України відображають діаграми 1.1 і 1.2

Рис. 2.1. Співвідношення підгруп дітей з різними рівнями сформованості ціннісного ставлення до України на формувальному етапі дослідження

Як свідчить аналіз отриманих даних, дошкільники мають обмежений запас знань про Україну. Як правило, діти мало знають про державні і народні символи, не називають столицю України, міста України, окрім Рівного. Також дітям важко зорієнтуватися у назвах предметів українського народного одягу. Знають тільки про віночок та шаровари і сорочку.

Отже, більшість дітей мають низький і середній рівні сформованості знань дітей про Україну. Саме тому, для подальшого формування ціннісного ставлення до України як держави у дітей старшого дошкільного віку ми провели з експериментальною групою формувальний етап експерименту.

Для того, щоб виявити особливості роботи вихователів з дітьми, щодо ознайомлення дошкільників з Україною як державою, ми використали анкету для вихователів. Зміст анкети розміщуємо у додатку Ґ

Опрацювавши анкети, ми дійшли висновку, що у обох обраних для експериментального дослідження групах робота педагогів по ознайомленню дошкільнят з Україною має ряд спільних особливостей, які, очевидно, є типовими для педагогічного процесу в старших групах дитячого садка. Оскільки вихователі ЕГ та КГ керуються однією програмою навчання і виховання в дошкільному закладі («Я у Світі»). Вихователі ЕГ і КГ розглядають патріотичне виховання як планомірну виховну діяльність, спрямовану на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто любові до Батьківщини. Вихователі ЕГ і КГ визначають суть патріотичного виховання у формуванні в дітей саме таких якостей: любов і повага до Батьківщини, чесність, вихованість, почуття власної гідності, толерантність, досконале знання рідної мови. Вихователі КГ віддають перевагу таким методам і прийомам роботи з патріотичного виховання: приклад дорослого, бесіда, художня література, ігри. При цьому розгляд ілюстрацій, фотоальбом відносять на останню позицію. Вихователі ЕГ, навпаки, віддають перевагу художній літературі, розгляду картин, фотоальбомів, бесідам, проблемним ситуаціям. Вихователі ЕГ описують організоване предметне середовище у групі, зокрема, створений український куточок, підібрані державні символи України, народні символи, предмети побуту, вироби майстрів. Вихователі КГ описують організоване предметне середовище, як створені папки «Історія України», «Державна символіка», «Київ – столиця України», «Рідне місто» і інші; дидактичні ігри «Народознавче лото», «Сплети віночок», «Склади з частин посуд». Особистісними якостями, які можуть служити позитивним прикладом у вихованні патріотизму у дітей вихователі як ЕГ, так і КГ називають любов та повагу до Батьківщини, володіння українською мовою, чесність, гідність, справедливість. На запитання про складові для ознайомлення дітей з рідним містом ширші відповіді дали вихователі КГ, зокрема у навчальній діяльності виділили такі методи: розгляд ілюстрацій, наочні посібники, читання художньої літератури; у пізнавальній діяльності: екскурсія, цільові прогулянки, зустрічі з відомими людьми; в ігровій діяльності: «Вечір загадок», народні ігри; в роботі з батьками : консультації , дні відкритих дверей. Це свідчить про більшу методичну підготовку і досвід роботи вихователів КГ. Тому з вихователями ЕГ ми провели методичну роботу на формувальному етапі експерименту.

Таким чином, перший етап експериментального дослідження виявив, що більшість дітей старшого дошкільного віку мають середній і низький рівні ціннісного ставлення до України як держави . Зокрема, діти мають невисокий рівень пізнавального інтересу до державних символів , хоча й мають певні знання та можуть дати оцінку патріотичної поведінки. Причиною цього, як свідчать наші спостереження за роботою вихователів, є недостатня компетентність педагогів з патріотичного виховання. Умови та ефективні прийоми формування ціннісного ставлення старших дошкільників до України ми вивчали на наступному – формувальному – етапі дослідження.