ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. Завдання 1.Укажіть ряд іменників, які належать до одного й того ж роду:

Завдання 1.Укажіть ряд іменників, які належать до одного й того ж роду:

А. Зустріч, подорож, ключ.

Б. Земля, армія, галузь.

В. Крайність, листоноша, плакса.

Завдання 2.Укажіть речення, де рід незмінюваного іменника визначений правильно:

А. Торонто (сер. р.) – столиця Канади.

Б. Президент Конго (сер. р.) виступив у парламенті.

В. По обох берегах Міссурі (чол. р.) розташувалися пагорби, вкриті лісом.

Г. Подорож до Онтаріо (жін. р.) була незабутня.

Завдання 3.Укажіть речення, де рід незмінюваного іменника визначений правильно:

А. Вулиці Осло (чол. р.) сяють вогнями реклами.

Б. Теплохід пливе вниз по Янцзи (жін. р.).

В. Уряд Перу (чол. р.) виступив із заявою.

Г. Туристи милувалися архітектурою Тбілісі (чол. р.).

Завдання 4.Укажіть правильне твердження:

А Усі іменники мають форми однини і множини.

Б. Іменники можуть належати до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого, середнього.

В. Іменники підлиза, замазура, маркіза належать до одного і того ж роду.

Г. Середній рід виник на основі назв живих предметів.

Завдання 5.Укажіть ряд іменників, у кожному з яких правильно визначений рід:

А. Деталь (жін. р.), вермішель (чол. р.), рояль (чол. р.).

Б. Водоймище (сер. р.), згарище (сер. р.), пасовище (сер. р.).

В. Собака (чол. р.), тюль (чол. р.), путь (чол. р.).

Г. Ткаля (жін. р.), роззява (жін. р.), трудяга (спільний р.).

Завдання 6.Укажіть ряди іменників, які належать до одного й того ж роду:

А. Жіноцтво, дружина, хата, Сибір, баба.

Б. Дівча, Тбілісі, соло, чоловіцтво, коліща.

В. Бабище, Міссісіпі, путь, дітвора, леді.

Г. Дитина, ім'я, агентство, кафе, дідище.

Д. Собака, біль, носище, аташе, сусіда.

Е. Київ, Львів, Китай, Донбас, Карпати.

Завдання 7.Укажіть ряди з правильно побудованими словоспо-лученнями:

А. Гостинне Осло, далека Чилі, молодий аташе.

Б. Приємне контральто, зелений Сухумі, тепле кашне.

В. Привітне Торонто, смішний шимпанзе, піщана Гобі.

Г. Висока Кіліманджаро, глибоке Онтаріо, крихітний колібрі.

Д. Австралійський ему, молода Кюрі, справжній денді.

Е. Затишне кабаре, гостинна Палермо, сонячний Батумі.

Завдання 8.Установіть відповідність між відмінами та рядами іменників:

А. І відміна 1. Ім'я, плем'я, курча, оленя, порося А  
Б. II відміна 2. Листя, знання, оленятко, знамено, пальто Б  
В. III відміна 3. Мрія, Ілля, лелека, алея, Микола В  
Г. IV відміна 4. Шосе, таксі, канікули, леді, лібрето Г  
  5. Мазь, бязь, сіль, річ, успішність    

Завдання 9.Установіть відповідність між категорією роду і рядами іменників:

А. Чоловічий 1. Тбілісі, водоймище, дівчисько, кашне, око А  
Б. Жіночий 2. Карпати, трудяга, листоноша, денді, колега Б  
В. Середній 3. Сирота, забіяка, роззява, невдаха, задавака В  
Г. Подвійний 4. Суддя, вужака, шимпанзе, собака, степ Г  
  5. Чилі, леді, путь, Міссурі, бабище    

Завдання 10.У якому рядку дібрано запозичені іменники тільки чоловічого роду?

1. Шимпанзе, фламінго, поні, зебу, маестро.

2. Місіс, мадам, леді, Бетті, кенгуру.

3. Бюро, журі, метро, какаду, Сахара.

4. Кашне, кіно, меню, Онтаріо (озеро), Сочі (місто).

5. Борнео (острів), Конго (річка), аташе, колібрі, цеце (муха). [16: 91]

Завдання 11.Іменники спільного роду – це іменники, які...

а) вживаються тільки у множині;

б) є незмінюваними іменниками;

в) вживаються тільки в однині;

г) можуть мати то чоловічий, то жіночий рід;

д) належать до ІV відміни [36: 99].

Завдання 12.Визначте, у якому рядку дібрано іменники тільки жіночого роду:

а) каяття, питання, життя, теля, суддя;

б) каченя, знання, доля, листя, зілля;

в) вишня, розуміння, олія, косовиця, повідомлення;

г) путь, криза, президія, Об, Керч;

д) лекція, доля, весілля, вугілля, прання [16: 95].

Завдання 13.Визначте у якому рядку дібрано іменники тільки жіночого роду:

а) калина, подорож, зустріч, армія;

б) сонце, галузь, земля, клуня;

в) край, покриття, суддя, поле;

г) полотнище, голова, коваль, кузня;

д) дитя, степ, вода, лоша.

Завдання 14.Визначте, у якому рядку дібрано іменники тільки чоловічого роду:

а) батько, Дніпро, Микола, Ілля;

б) нація, ключ, окунь, знамено;

в) крайність, степ, покрівля, більшість;

г) ім’я, сім'я, хлоп’я, буря;

д) Галина, приятель, військо, горе.

Завдання 15.Визначте, у якому рядку дібрано іменники тільки чоловічого роду:

а) Сибір, тюль, рояль, радість, таріль;

б) вік, синтаксис, вітер, ніч, пісок;

в) біль, кір, насип, степ, плющ;

г) поверх, коридор, ніж, цвіль, путь;

д) честь, грам, рій, плащ, сміливість [16: 94].

Завдання 16.Позначте рядки, у якому всі іменники спільного роду:

а) базіка, трудяга, причепа, служака;

б) ліс, вертоліт, болото, Сашко, овес;

в) листоноша, бідолаха, приблуда, плакса;

г) рояль, сіль, воля, любов, кров;

д) теля, ім’я, зерня, море, хвиля.

Завдання 17.Позначте рядки, у якому всі іменники середнього роду.

а) весілля, учнівство, ім’я, знання;

б) сонце, край, рука, земля;

в) квітка, колесо, військо, поле;

г) дядько, вікно, знаряддя, покрівля.

Завдання 18.Виберіть рядок, у якому є іменники тільки спільного роду.

а) вода, горошина, біганина, студентка, гуляка;

б) собака, долина, дівчина, жирафа, староста;

в) українка, волошка, черепаха, вежа, селянка;

г) базіка, нероба, каліка, гультіпака, добряга;

д) роботяга, вила, горобина, жнива. окуляри [16: 95].

Завдання 19.Позначте групу іменників, у якій є зайве слово:

а) іменники жіночого роду:

сіль, біль, мати, кобза, ГЕС;

б) іменники чоловічого роду:

степ, Дніпро, кенгуру, собака, майстер;

в) іменники спільного роду:

сирота, плакса, роззява, базіка, Саша;

г) іменники, які вживаються лише в однині:

молодь, віск, вовна, хоробрість, гнів;

д) іменники, які вживаються лише у множині:

лінощі, заздрощі, жнива, кури, сани [36: 103].

Завдання 20.Позначте групу іменників, у якій є зайве слово:

а) іменники жіночого роду:

путь, Чилі, Прип’ять, совість, вісь;

б) іменники чоловічого роду:

поні, шимпанзе, піаніно, рояль, полин;

в) іменники спільного роду:

бідолаха, лівша, причепа, нечупара, непосида;

г) іменники, які вживаються лише в однині:

залізо, хода, дітвора, листя, лють;

д) іменники, які вживаються лише у множині:

мудрощі, ножиці, веселощі, ворота, гуси [36: 103].

Завдання 21.Позначте рядок іменників, у кожному з яких правильно визначений рід:

А. Діагональ (жін. р.), вермішель (чол. р.), рояль (чол. р.);

Б. Городище (сер. р.), видовище (сер. р.), носище (сер. р.);

В. Кравчиня (жін. р.), невдаха (спільний р.), плакса (спільний р.);

Г. Пасовисько (сер. р.), дівчисько (сер. р.), вовчисько (чол. р.);

Д. Степ (чол. р.), полин (чол. р.), біль (жін. р.).

Завдання 22.Позначте рядок незмінюваних іменників, у кожного з яких правильно визначений рід:

А. безе (сер. р.), Кіліманджаро (чол. р.), леді (жін. р.);

Б. Бордо (сер. р.), Янцзи (жін. р.), Делі (чол. р.);

В. шимпанзе (чол. р.), пюре (сер. р.), Калахарі (сер .р.);

Г. Чилі (жін. р.), кафе (сер. р.), Гельсінкі (сер. р.);

Д. Ріо-де-Женейро (сер. р.), шасі (сер. р.), Перу (сер. р.) [21: 67].

Завдання 23.З’ясуйте, у якому рядку всі іменники не розрізняються за родами.

а) ліси, річки, батьки, озера, затоки;

б) мрії, думки, шаблі, палиці, статті;

в) літаки, пустелі, сади, погляди, запитання;

г) школи, дерева, студенти, малюки, педагоги;

д) ворота, гроші, солодощі, окуляри, ножиці [16: 96].

Завдання 24.З’ясуйте, у якому рядку всі іменники не розрізняються за родами.

а) лінії, витрати, ложки, квіти, джинси;

б) Карпати, танці, заздрощі, оглядини, традиції;

в) краї, береги, обличчя, кущі, барви;

г) дріжджі, канікули, ковзани, штани, сани;

д) очі, чоботи, пригоди, примхи, волошки [16: 97].

Завдання 25.Визначте, які з поданих іменників не мають родових ознак.

Варіант 1. Путь, ГЕС, Баку (місто), Політвидав, аташе, Дюма, ножиці.

Варіант 2. Сани, Верді, неп, кір, кулі, попурі, шимпанзе, НАН України.

Варіант 3. Біль, райвно, кенгуру, Буенос-Айрес (місто), лібрето, буржуа, дріжджі, Верді.

Варіант 4. Готьє, загс, візаві, Сибір, канікули, Оріноко (ріка), журі.

Варіант 5. Колібрі, Поті (місто), трюмо, профком, Лавуазьє, Суми.

Варіант 6. Карпати, Шеллі, рантьє, ступінь, РТС, какаду, Ватерлоо.

Варіант 7. Ступінь, Сантьяго (місто), шосе, Голсуорсі, денді, окуляри.

Варіант 8. Аташе, Чілі, зебу, ООН, зяб, дзот, Паганіні, кабальєро, Альпи.

Варіант 9. Дріб, СПУ, лорі, Ріо-Колорадо (ріка), інтерв'ю, іменини, сомбреро, круп'є, хобі.

Варіант 10. Гюго, леді, харчоторг, фальш, райвно, поні, Онтаріо (озеро), алое, обійми.

Варіант 11. Чернівці, амплуа, Капрі (острів), гну, ТЕЦ, Бретань, міськком, маестро, Золя.

Варіант 12. Насип, какаду, Оріноко (ріка), пенсне, Пучіні, Гімалаї.

Варіант 13. Шахи, Тассо, інженю, Умань, АТС, марабу (птах), Сочі, ранчо.

Варіант 14. БАМ, КамАЗ, Золя, Анди, Ері (озеро), портьє, загс, Дефо, фламінго.

Варіант 15. СРСР, ТАРС, Гуно, Суми, Юнгфрау (гора), візаві, кенгуру, Бордо, фіаско.

Завдання 26.Знайдіть зайве слово (за родовими ознаками).

Варіант 1.Путь, біль, вуаль, спіраль, Умань.

Варіант 2.Депо, бюро, Гуно, кіно, село.

Варіант 3.Денді, Капрі, журі, кулі, поні.

Варіант 4.Хата, стіна, сирота, субота, турбота.

Варіант 5.Зілля, знання, Ілля, вміння, підпілля.

Варіант 6.Вікно, село, Дніпро, соло, фото.

Варіант 7.Ніч, піч, річ, параліч, здобич.

Варіант 8.Міжряддя, суддя, знаряддя, безладдя, знання.

Варіант 9.Неп, ООН, ТАРС, загс.

Варіант 10.Умань, герань, ступінь, путь, Перу.

Варіант 11.Рагу, какаду, кенгуру, зебу, гну.

Варіант 12.Попурі, таксі, дріжджі, журі, парі.

Варіант 13.Комунгосп, ТАРС, ГЕС, колгосп.

Варіант 14. ЛАЗ, БАМ, СРСР, УРСР.

Варіант 15.Хобі, конфетті, окапі, таксі, дербі.

5 НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ТЕКСТ

ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ

Працівники наукової сфери складають різноманітні тексти: наукові, технічні, науково-ділові, науково-популярні, науково-публіцистичні.

Для переважної більшості науково-технічних текстів характерні різні типи викладу матеріалу: опис, розповідь і роздум (міркування). Тип викладу суттєво впливає на добір мовних засобів.

Загальна схема побудови науково-технічних текстів може мати такий вигляд:

а) констатація відомого (наявного);

б) критичний аналіз відомого (наявного);

в) обґрунтування потреби змінити відоме або наявне (уточнити теорію, удосконалити технологію, сконструювати новий прилад);

г) опис нового;

д) прогноз щодо застосування нового.

Щоб поєднати частини тексту, науковець уживає метатекстові оператори – мовні формули наукового стилю. Функція таких словесних формул – організувати текст, поєднати його частини, виразити авторську оцінку інформації, вказати на джерело повідомлення [37: 240].

Констатація відомого (наявного) потребує таких словесних формул: як відомо...; як стверджує (вважає) ...; давно доведено, що ... . Критичний аналіз відомого (наявного) передбачає вживання таких метатекстових операторів: автор заперечує...; автор критично ставиться до ...; у роботі викладено дискусійні твердження...; подано суперечливі відомості про ...; не обґрунтовано думку ...; не підтверджено фактами ...; подано переконливі докази ...; зроблено спробу довести ...; можна погодитися з твердженнями ... .

Для обґрунтування потреби замінити відоме (наявне) послуговуються такими формулами: досить актуальною є проблема ...; назріла потреба в удосконаленні ...; пропонується новий підхід (метод) ... .

Опис нового потребує таких слів-організаторів наукової, технічної думки: запропонований пристрій має переваги ...; перевага моделі полягає в тому, що ...; результати експериментів підтвердили гіпотезу ... .

Висловити прогноз щодо нового допомагають такі словесні формули: запропонований пристрій дозволяє підвищити надійність ..., новий метод сприятиме ...; нова технологія забезпечить потреби ...; результати експериментів відкривають нові можливості ... .

Автори наукових текстів дають оцінку природним і соціальним явищам, діям та ідеям певних осіб. Є жанри, основною метою яких є оцінка (відгук, рецензія на наукову працю). У монографіях, рефератах, наукових статтях, дисертаціях оцінюються здобутки попередників, колег. Спочатку за традицією подається позитивна оцінка: заслуга автора полягає в тому, що ...; робота має велике теоретичне (практичне) значення; достоїнством роботи є ...

Негативну оцінку в наукових текстах рідко дають у різкій, категоричній формі. Учені, які усвідомлюють відносність істини, часто вдаються до обережних формулювань і суджень, до евфемізмів – слів або виразів, які пом’якшують висловлювання з неприємним емоційним забарвленням: запропонована методика видається не зовсім доцільною; висновки можна було б сформулювати більш чітко; на жаль, не зовсім зрозуміло ...; дискусійним є твердження автора ...; залучення більшої кількості експериментальних даних дозволило б ... .

Цілісність тексту зумовлюється його змістом. Важливу роль у поєднанні частин тексту відіграють лексичні та граматичні засоби.

Одним із найпростіших способів зв’язку між компонентами тексту є повторення того самого слова в сусідніх реченнях. Наприклад: “Основою підлогового електричного опалення є низькотемпературний кабель. У кабелі електрична енергія перетворюється в теплову”.

Щоб уникнути повторювання тих самих слів у сусідніх реченнях, уживають займенники: “Автори проекту поєднали прокладання магістральних підземних тепломереж з одночасним улаштуванням над ними збірних пішоходних тротуарів”; “Була розроблена комплексна методика динамічних досліджень для споруд висотного типу. Вона базується на використанні сучасних високочутливих приладів з комп’ютерним обробленням одержаних результатів”.

Поєднати частини інформації у межах тексту, узагальнити, уточнити, розчленувати повідомлення, показати причинно-наслідкові відношення між частинами інформації можуть специфічні засоби організації тексту:

Відношення між частинами інформації Мовні засоби
Єднальні відношення Цей, той, такий, він, разом з тим;
Перелічувальні відношення і ... і, ні ... ні, по-перше, по-друге, по-третє;
Розділові відношення або, або ... або, чи ... чи, то ... то;
Відношення причини й наслідку оскільки, тому що, унаслідок цього, зав-дяки, завдяки тому що, через, через те що, з нагоди, від, з, з приводу, з огляду на, зва-жаючи на, у результаті, у зв’язку з, у зв’язку з тим, що;
Відношення мети з метою, для, по, на, ради, заради, з тим щоб, в ім’я, в інтересах, щоб, для того, щоб;
Відношення умови у разі, на випадок, якщо, якби;  
Зіставлення і протиставлення частин інформації а, але, проте, та, зате, однак, і все-таки, і все ж таки, навпаки, не тільки (лише), а й, аналогічно, тоді як, інакше;
Часові відношення з того часу як, тепер, віднині, відтепер, донині, дотепер, тоді, пізніше, потім, перш ніж, в першу чергу, перш за все, перед тим як, далі, надалі, спочатку, насамперед, передусім, на закінчення, на завершення, одночасно, в подальшому, наприкінці, після того як, як тільки, протягом, упродовж, під час;
Допустові відношення всупереч, наперекір, незважаючи на, незалежно від, попри, незважаючи на те що;
Відношення відповідності – невідповідності згідно з, відповідно до, залежно від, у дусі, на підставі, на противагу, у розріз;
Доповнення, уточнення інформації наприклад, зокрема, а саме, також, навіть, адже, точніше кажучи, іншими словами, причому, крім того, це значить, тобто, між іншим;
Узагальнення інформації отже, зрештою, нарешті.

Лексичні та граматичні одиниці науково-технічного тексту є характерними для наукового стилю літературної мови: 1) наукові, технічні, виробничі терміни й номенклатурні назви (коефіцієнт теплопередачі, реле безпеки, термостат, теплообмінник, динамічна характеристика, розвантажувальний момент, інтеграл Мора, матеріаломісткість); 2) абстрактна лексика (залежність, довговічність, припущення, навантаження); 3) стійкі словосполучення (вийти з ладу, стояти на позиції, мати на увазі, вводити в оману, альфа і омега, брати під сумнів, центр ваги, питома вага, ставити в основу); 4) значна кількість абстрактних іменників і відносних прикметників (магістральний, технічний, термічний, профільний, сталевий); 5) нанизування іменникових форм родового відмінка: “Архітектори намагаються вирішити проблему збільшення кількості поверхів будівлі; Марк Ветрувій називав три основні критерії визначення якості будинку – користь, міцність, краса”; 6) значна кількість неозначених, узагальнених, безособових форм дієслів (можна довести, слід відзначити, необхідно розв’язати, бракує матеріалів); 7) значна кількість дієприкметникових і дієприслівникових зворотів; 8) сполучники; прислівники; вставні слова; словосполучення й речення; вони доповнюють, роз’яснюють, уточнюють основний зміст речень, оцінюють вірогідність інформації, вказують на джерело повідомлення, послідовність викладу думок4 допомагають оформити висловлювання, привернути увагу читача (слухача): на думку..., зокрема, отже, безумовно, зверніть увагу, з одного боку, навпаки; 9) абревіатури та графічні скорочення (НАНУ, 300 кВт, 480 мм, ГРЕС, ДПІ, ТЕЦ); 10) значна кількість складних речень; 11) цитати, посилання на друковані джерела.

У науково-технічних текстах широко вживаються позамовні засоби (цифровий матеріал; математичні, фізичні, хімічні та ін. знаки; формули; графіки, діаграми, схеми, таблиці та ін.). Використовуються різноманітні типографічні засоби: лінії, що підкреслюють певні слова і фрази, різні шрифти.

У науковому тексті обмежено вживаються синоніми, відсутня емоційно-експресивна лексика (допускається в полемічних працях). Текст має чітку композицію, рубрикацію (поділ на абзаци, розділи, частини, пункти, підпункти).

Наши рекомендации