Форми організації навчання у внз
ФОН — це зовнішнє врегулювання взаємодіяльності педагога і учнівської молоді, яке виражається у встановленому порядку, режимі. Форми організації навчання (ФОН) поділяються на загальні та спеціальні.
До загальних належать індивідуальна, парна, групова, колективна.
Індивідуальна ФОН передбачає відособлену діяльність того, хто вчиться, включає ініціативність, самостійність, наполегливість у здобутті знань.
Форма парного навчання становить роботу у певних паралелях: студент — педагог, студент — студент, студент — консультант.
Форма групового навчання має такі різновиди: робота з класом, групою, відділенням чи загалом робота з невеликою кількістю учнів, студентів, які є представниками різних класів, відділень чи груп.
Форма колективного навчання означає наявність колективу зі спільною метою і об'єднання спільних зусиль для її реалізації.
Крім загальних ФОН, є низка спеціальних, які визначені в часі, передбачені в розкладі, проводяться у визначених аудиторіях, кабінетах, їх зміст забезпечують фахівці.
До спеціальних ФОН належать: урок, лекція, семінарське заняття, факультатив, гурток, лабораторне заняття, практичні роботи, практикуми, навчальні екскурсії, додаткові заняття і консультації, навчальні конференції. У ВНЗ застосовуються усі ці ФОН, окрім уроку. Тож розглянемо більш детально спеціальні ФОН, що застосовуються у ВНЗ.
Лекція — складова лекційно-практичної системи навчання Лекції з кожної теми можуть бути вступні, що включають основний зміст дисципліни та заключні. За характером викладу інформації вони є проблемними і непроблемними.
Семінарські заняття — ФО діяльності учнівської молоді з поглибленого вивчення вузлових питань теми, орієнтовані на її самостійну підготовку до занять. Суттєвою властивістю семінарського заняття є колективне обговорення результатів самостійної роботи.
Факультативам притаманні такі особливості: спільність пізнавальних інтересів їх учасників, їх бажання засвоїти відповідний матеріал, зацікавленість, допитливість. Факультативи проводяться з різних навчальних дисциплін за спеціальними програмами у тісному зв'язку зі змістом навчальних.
Гуртки — це ФО занять за здібностями учнівської молоді. Вони діють 2-3 рази на місяць, по 1,5-2 години.
Лабораторні роботи — передбачені навчальними програмами заняття, які сприяють дослідженню під керівництвом педагога певних явищ для виявлення додаткової інформації про них за допомогою потрібного обладнання, приладів, інструментів.
Практичні роботи спрямовані на формування в учнівської молоді нових практичних умінь і навичок, застосування засвоєних раніше знань на практиці.
Практикуми — це серія лабораторних і практичних занять, у ході яких виконується певний цикл робіт відповідно до затверджених програм. Вони можуть тривати кілька тижнів. Основна мета практикумів — застосування на практиці сформованих навичок і умінь.
Навчальні екскурсії за дидактичною метою є вступні, поточні, підсумково-узагальнюючі. Вони розширюють світогляд учнівської молоді, конкретизують теоретичні знання, збагачують життєвий досвід, розширюють кругозір.
Додаткові заняття та консультації використовуються для задоволення потреб окремих учнів у поглибленому вивченні окремих предметів або усуненні прогалин у знаннях. Вони можуть бути індивідуальними, груповими, колективними. Урім того, додаткові заняття і консультації є поточні, тематичні, узагальнюючі.
Навчальні конференції вдало доповнюють навчальні заняття учнівської молоді. Вони проводяться іноді з метою актуалізації або систематизації чи узагальнення знань. Підготовка до конференції включає розробку тематики доповідей та повідомлень, консультація доповідачів, створення наочності, виставок, підбір аудиторії слухачів.