Програми-шаблони і їх використання для створення тестів

Розробка комп’ютерних засобів для контролю рівня навчальних досягнень учнів може здійснюватись різними шляхами. Матеріали для самоперевірки знань учитель може розробляти, користуючись текстовим процесором або програмою створення презентацій з пакету Microsoft Office. Виставлення оцінки за виконані вправи може бути реалізоване у програмі Microsoft Excel. Але найбільші можливості для здійснення контролюючих функцій має вчитель при використанні середовищ програмування. У той же час, розробка власних комп’ютерних програм може бути виконана лише учителем, що вільно володіє сучасними мовами програмування.

Як альтернатива самостійній розробці програм для контролю рівня навчальних досягнень учнів засобами мов програмування виступають програми-шаблони. При їх використанні учитель має зручні можливості для формування системи питань, відповіді на які повинні знайти учні. Учням питання пропонуються в певній послідовності, і після введення всіх відповідей демонструється результат перевірки знань.

Такі програми, як правило, мають форму програм тестового контролю. У них відповідь на запитання може бути введена одним із способів: вибір одного варіанту відповіді з кількох запропонованих, вибір кількох варіантів серед наведених, розташування варіантів відповіді в певній послідовності, встановлення зв’язків між парами елементів у запропонованих наборах даних, уведення відповіді у формі слів або чисел за допомогою клавіатури. Запитання можуть бути подані у текстовій формі і супроводжуватись демонстрацією графічних зображень. Час на введення відповіді може бути обмеженим або довільним. База даних з запитаннями та результатами опитування може знаходитись на локальному комп’ютері або на віддаленому сервері.

Програми-шаблони, як правило, передбачають кілька режимів роботи, допуск до яких для учнів та педагогів розрізняється. Учителю надаються права вводити та редагувати питання та варіанти відповідей, а також переглядати результати контролю знань школярів. Учні мають право лише давати відповіді на запропоновані запитання.

Однією з найпростіших у користуванні програм-шаблонів є програма Test-W (розробник Шестопалов Є.А., рис. 66). Контрольно-діагностична система TEST-W (далі TEST-W) призначена для перевірки знань тестуванням на комп'ютері. Вихідний тест може мати будь-яку кількість питань (рекомендується від 30 до 50 і більше). З вихідного тесту випадково обирається та послідовно виводиться задана кількість питань (наприклад, 25). Таким чином, кожен учень одержує свій, відмінний від сусідів, набір питань, що забезпечує індивідуалізацію і об'єктивність оцінки. На кожне питання тесту пропонується 5 варіантів відповідей, серед яких від одного до трьох правильних. Учневі треба вказати правильні, на його думку, відповіді і перейти до наступного питання. Час відповіді на тест обмежений. Рекомендується проводити тестування протягом 10-15 хвилин для кількості питань 20-25.

У той же час, властивості програми обмежені лише однією формою введення відповідей – вибір кількох правильних значень з числа запропонованих. Відповідь не буде прийнята та не відбудеться переходу до наступного питання, поки не буде обрана строго задана кількість варіантів. Це може призвести до випадкового вибору правильних варіантів. Питання не можуть супроводжуватись виведенням зображень. База запитань зберігається на локальному комп’ютері, вміст файлів не закодований, а тому в учнів залишається можливість отримати доступ до правильних відповідей.

Більш досконалою програмою для організації тестового контролю знань учнів є система інтерактивного тестування "Школярик", розроблена у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди.

Програмне забезпечення інтерактивного тестування "Школярик" підготовлене для застосування в наступних варіантах:

- для локального персонального комп’ютера;

- для локальної мережі;

- для дистанційного тестування та самотестування за допомогою глобальної мережі Internet.

Пакет "Програмне забезпечення для інтерактивного тестування учнів середньої школи "Школярик"" забезпечує виконання таких функції:

§ УЧИТЕЛЬ з підфункціями:

- УЧИТЕЛЬ – вибір тем і параметрів тесту, перегляд результатів тестування;

- МЕТОДИСТ – створення/редагування бази тестів;

- КОРИСТУВАЧ – редагування бази учнів (студентів), які будуть проходити тестування.

§ УЧЕНЬ з підфункціями:

- ТЕСТУВАННЯ за вказівками вчителя;

- ТЕСТУВАННЯ за власним вибором;

- САМОТЕСТУВАННЯ за власним вибором.

У режимі тестування передбачений контроль за відповідністю заданим у базі тестів правильним відповідям та повнота відповіді, якщо допускається кілька правильних варіантів відповіді на одне питання. У цьому режимі реалізується функція примусового завершує тестування по закінченні відведеного часу. По завершенні тестування учневі виставляється оцінка.

У режимі самотестування учень після введення відповіді одержує оцінку своєї відповіді та набір правильних відповідей.

Використання системи інтерактивного тестування "Школярик" надає учителю такі можливості:

§ проводити тести і контролювати результати;

§ проводити вибір теми та параметрів тесту;

§ аналізувати результати проходження тестів;

§ групувати визначені в базі теми тестування в групову для більш повного обсягу результуючого контролю;

§ створювати нові теми для тестування;

§ створювати нові питання в рамках визначеної теми для тестування;

§ переглядати та редагувати вже існуючі питання бази тестів системи "Школярик".

Кожне питання виводиться на екран окремо з набором вірогідних відповідей, з яких щонайменше одна правильна. Якщо в базі до питання додано графічний файл, що ілюструє питання або варіанти відповідей, то він також одразу відтворюється на екрані в придатному вигляді. При наявності в базі звукового файлу і можливості його виведення одразу з виведенням на екран питання звучить одноразово і звуковий супровід.

17.Методи навчання інформатики в початковій школі. Класифікація методів навчання.

Класифікація методів навчання з Бабанським :

1.​ Методи організації і здійснення навчально – пізнавальної діяльності.

1.1.​ За джерелом передачі і сприйняття навчального матеріалу.

а) словесні; б) наочні; в) практичні

розповідь ілюстрація досліди

бесіда демонстрація вправи

лекція

1.2.​ За логікою передачі і сприйняття інформації

а) індуктивні б) дедуктивні

1.3.​ За ступінню самостійності мислення учнів при оволодінні знаннями

а) репродуктивні б) пошукові

1.4.​ За ступінню управління навчальною роботою

а) навч.робота під керівництвом вчителя

б) самостійна робота учнів

-​ робота з книгою

-​ письмові роботи

-​ лабораторні

-​ виконання трудових завдань

-​ робота з комп’ютером

2.​ Методи стимулювання і мотивації.

2.1.​ Методи стимулювання інтересу до навчання

-​ навчальні дискусії

-​ створення емоційних ситуацій

2.2.​ Методи стимулювання обов’язку і відповідальності

-​ переконання в значенні навчання

-​ пред’явлення вимог

-​ вправляння у виконанні вимог

-​ заохочення і покарання

3.​ Методик контролю і самоконтролю.

3.1.​ Методи усного контролю і самоконтролю

-​ індивідуальне опитування

-​ фронтальне опитування

-​ усних заліків

-​ усних екзаменів

-​ програмового опитування

-​ усний самоконтроль

3.2.​ Методи письмового контролю і самоконтролю

-​ контрольні письмові роботи

-​ письмові заліки, письмові екзамени

-​ програмовані письмові роботи

-​ письмовий самоконтроль

3.3.​ Методи лабораторно – практичного контролю і самоконтролю

-​ контрольні лабораторні роботи

-​ машинний контроль

-​ лабораторно – практичний самоконтроль

І.Я. Лернер і М. Н. Скаткін розробляли методи навчання, виходячи з характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів з оволодіння матеріалом, що вивчається. З цієї точки зору вони виділяли наступні методи:
1. Пояснювально-ілюстративний, або інформаційно-рецептивний: розповідь, пояснення, робота з підручником, демонстрація картин, кіно і діафільмів.
2. Репродуктивний, відтворення дій щодо застосування знань на практиці, діяльність за алгоритмом, програмування.
3. Проблемне виклад матеріалу, що вивчається.
4. Частково-пошуковий, або евристичний метод.
5. Дослідницький метод, коли учням дається пізнавальне завдання, яку вони вирішують самостійно, підбираючи для цього необхідні методи та користуючись допомогою вчителя.

18.Методика використання комп`ютерної техніки при проведенні занять з навчальних предметів початкової школи.

Технологія– це наука про способи розв’язання задач людства за допомогою технічних засобів.

Педагогічна технологія – це науково обґрунтована педагогічна система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену наперед визначений кінцевий результат.

Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія.

Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, засобом здійснення яких є комп'ютер.

Отже: Інформаційно-комунікаційна технологія навчання (ІКТ) – це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу.

Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури.

Об’єктом методики використання ІКТ у навчальному процесі початкової школи є процес навчання молодших школярів в умовах сучасних загальноосвітніх закладів.

Предметом методики використання ІКТ є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання.

Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно?

Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, тому набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа-засобів.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Такого партнера їй часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Одним із головних завдань початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.

Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення, початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.

Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

· Забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;

· Зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефекттивним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;

· підвищити унаочненість навчального процесу;

· забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;

· індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття.

· моделювати досліджувані процеси або явища;

· організувати колективну й групову роботи;

· здійснювати контроль навчальних досягнень;

· створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей. При відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Такому уроку властиво таке:

1. Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

2.Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя;

"вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання. Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: при поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:

джерело навчальної інформації;

наочний посібник;

тренажер;

засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

засіб підготовки текстів,

їх зберігання;

графічний редактор;

засіб підготовки виступів;

обчислювальна машина великих можливостей.

Переваги використання ІКТ

Вітчизняний досвід роботи з молодшими школярами у співробітництві з Інститутами педагогіки, психології, гігієни дітей і підлітків, дозволяє зробити такі висновки:

1. Застосування сучасних інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу з математики, музики, природознавства, української, англійської мов.

2. Оволодіння елементами комп’ютерної грамотності не викликає суттєвих труднощів у молодших школярів. При цьому, комп’ютерні ігрові програми сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, створюють позитивне емоційне ставлення учнів до діяльності, опосередкованої комп’ютером.

3. В процесі сумісної комп’ютерно-ігрової діяльності виникає «кооперуючий ефект». Учні у грі проти комп’ютера допомагають, як правило, несвідомо один одному. Шукають раціональні способи організації сумісних дій, навіть в тому випадку, коли така задача їм не ставиться в явному вигляді.

4. Навчаючі і контролюючі програми, програми-тести, програми-редактори стимулюють інтерес молодших школярів до навчальної діяльності, сприяють формуванню логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів.

5. Використання інформаційних технологій на уроках в початковій школі є одним з самих сучасних засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури.

Є підстави вважати, що комп’ютер дозволить більш глибоко розвити резерви дитини, дасть змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.

Але поряд з перевагами використання ІКТ виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.Під час використання ІКТ не слід допускатись помилок.