Дати визначення логопедії як педагогічної науки. Визначити об'єкт, предмет і завдання логопедії. Висвітлити актуальні проблеми сучасної логопедії

Логопедія - це спец пед. наука про закономірності розвитку, навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення, про методи і прийоми їх попередження, виявлення і усунення засобами спеціального впливу. Логопедія вивчає - причини, механізми, симптоматику, протікання, структуру порушення мовленнєвої діяльності та системи корекційного впливу. Термін «логопедія» походить від грецьких коренів:, логос (слово), пайдео (виховання, навчання) - що означає «виховання правильного мовлення». Об'єкт - є стан мовних і немовних процесів і функцій у осіб з різноманітними розладами. Предметом - є порушення мовлення і процес їх подолання. Структура сучасної логопедії: 1.дошкільна 2.шкільна 3.логопедія підлітків і дорослих. Мета - розробка науково-обгрунтованої системи навчання і виховання та перевиховання осіб з порушеннями мовлення, а також попередження мовленнєвих розладів з метою повноцінної адаптації в суспільстві. Завдання: 1. Вивчення онтогенезу (розвитку мовленнєвої діяльності при різних формах мовленнєвих порушень. 2. Визначення поширеності, симптоматики та ступеня прояву порушень мовлення. 3.З'ясування характеру впливу мовних розладів на формування особистості, псих розвиток. 4. Вивчення особливостей формування мови і мовних порушень у дітей з різними відхиленнями в розвитку (при порушенні інтелекту , слуху, зору, опорно-рухового апарату). 5.3'ясування етіології, механізмів, структури і симптоматики. 6. Розробка методів пед. діагностики мовленнєвих порушень. 7. Систематизація мовленнєвих і мовних порушень. 8. Розробка принципів, диференційних методів і засобів усунення мовних порушень. 9. Вдосконалення методів профілактики мовних порушень. 10. Розробка питань організації логопедичної допомоги. Перераховані завдання свідчать про теоретичну і практичну спрямованість логопедії. Теоретичні аспекти передбачають вивчення розладів, розробку науково обгрунтованих методів їх профілактики, виявлення і усунення. Практичний аспект - це конкретні заходи профілактики, виявлення в результаті логопедичного обстеження та усунення конкретних порушень спеціальними засобами навчання і виховання. Теоретичні і практичні аспекти тісно пов'язані. Для вирішення завдань логопедії необхідно: 1. Використовувати міжпредметні зв'язки та залучати фахівців різних спеціальностей (психологів, нейропсихологів, нейрофізіологів, лінгвістів, педагогів, лікарів різних спеціальностей та ін.). 2. Постійно забезпечувати зв'язки теорії з практикою і впроваджувати в практику нові досягнення. Актуальними проблеми сучасної логопедіїє: 1. Уніфікація категоріального апарату. 2. Поглиблене вивчення механізму і методів корекції мовленнєвих порушень. 3. Науково обгрунтоване співвідношення клініко-педагогічної і психолого-пед. класифікацій в логопедичній теорії і практиці. 4. Вивчення онтогенезу мовлення при різних формах мовленнєвих порушень. 5. Вивчення особливостей мовленнєвих порушень та їх усунення при ускладнених дефектах розвитку. 6. Рання профілактика виявлення та усунення порушень. 7. Комплексний підхід при виявленні та корекції мовленнєвих порушень. 8. Розробка лабораторно-експериментального оснащення технічних засобів та впровадження в корекційний процес.

Практичні питання

1. Етапи роботи по усуненню недоліків звуковимови при дислалії.

2. Порушення голосних звуків та їх усунення.

3. Порушення приголосних звуків та їх усунення.

4. Порушення губних звуків та їх усунення.

5. Порушення передньоязикових звуків та їх усунення.

6. Порушення задньоязикових звуків та їх усунення.

7. Порушення свистячих звуків та їх усунення.

8. Порушення шиплячих звуків та їх усунення.

9. Ламбдацизм та його усунення.

10. Ротацизмта його усунення.

11. Порушення фонематичних процесів та їх усунення.