Карта передового педагогічного досвіду

вихователя дитячого садка №38 м. Одеса

(Зразок)

Тема досвіду: "Здійснення диференційованого підходу в процесі навчання старших дошкільників".

Автор досвіду: Іванова Надія Володимирівна.

Характеристика носія досвіду

Надія Володимирівна Іванова після закінчення Рівненського державного педагогічного інституту 21 рік працює на посаді вихователя в ДНЗ №38. Працьовита, ерудована, творча, володіє ефективними формами та методами організації дитячого колективу, поважає гідність кожної дитини. Нетрадиційний підхід, творчий пошук присутні в організації навчально-виховного процесу. Професійне кредо - кожна дитина здібна, кожна дитина обдарована. Надія Володимирівна - наставник молодих спеціалістів, радо ділиться досвідом з колегами, є прихильником впровадження інновацій. За сумлінну працю нагороджена грамотою управління освіти Одеського міськвиконкому.

Анотація досвіду

Проблема індивідуально-диференційованого підходу до навчання дітей сягає в середньовіччя. Вона завжди привертала увагу вчених і залишається актуальною в сучасній педагогіці. В основу Базового компонента дошкільної освіти в Україні покладено якість розвитку дошкільника як особистості, міра актуалізації природного потенціалу кожної дитини. В центрі уваги має бути дитина - її інтереси, можливості, прагнення, очікування. Оновлення навчально-виховного процесу, його гуманізація та переорієнтація на особистість, зумовлює необхідність розкриття задатків, нахилів, можливостей дитини. Диференційований підхід передбачає таку організацію навчального процесу, коли способи, прийоми і теми навчання вибираються з урахуванням індивідуальних відмінностей дітей, рівня розвитку здібностей. Ефективність диференційованого підходу в першу чергу залежить від знання педагогом індивідуальних особливостей дошкільника.

Завдання, яке ставить перед собою Надія Володимирівна, - розвиток потенційних можливостей кожної дитини. Педагог впевнена у тому, що досягти хороших результатів у розвитку природного потенціалу дитини можна лише за умови здійснення диференційованого підходу, який передбачає чітко сплановану роботу вихователя з врахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини. Орієнтуючись на рекомендації науковців, вона розробила критерії обстеження загального рівня розвитку дітей шостого року життя. Основні завдання діагностичного дослідження були спрямовані на виявлення: рівня пізнавальної активності, психічних процесів та емоційно-вольових якостей особистості; рівня засвоєння дітьми програмних завдань.

У результаті обстеження було виділено три групи дітей.

До першої групи зараховано дітей, які добре засвоюють матеріал на заняттях, вміють користуватись набутими знаннями в житті, мають здібності до активної розумової діяльності, самостійно долають труднощі, характеризуються високим рівнем пізнавальної активності. До цієї ж групи входять діти з випереджуючим рівнем розвитку. Вони кмітливі, допитливі, легко засвоюють матеріал будь-якого змісту.

До другої групи зараховано тих дітей, які добре справляються із завданнями в різних видах діяльності при наявності зразка або вказівки дорослих. Часто затрудняються при самостійному виборі способу дії, проте дисципліновані, беруть участь у спільних справах.

До третьої групи ввійшли діти, які відстають від однолітків у засвоєнні програмового матеріалу, мають поверхневі знання про навколишній світ та низький рівень пізнавальної активності. Вони пасивні, неуважні, погано володіють навичками практичної діяльності, виконують завдання тільки при безпосередній допомозі дорослих.

В основі розробленої Надією Володимирівною системи індивідуальної роботи лежать дидактичні ігри, вправи, логічні завдання, задачі-головоломки, ребуси, кросворди. Вихователь працює так, щоб діти не відчували поділу на підгрупи за рівнями розвитку. Ще перед початком навчального року, готуючи матеріал до занять, диференціює його за рівнями складності. Отримуючи посильне завдання, дитина із задоволенням виконує його, відчуваючи радість, впевненість у своїх можливостях. Контрольні заняття проводить підгрупами з максимальним використанням матеріалу. Виконання дітьми різних практичних завдань дає змогу побачити і оцінити їхні знання і вміння. Результати роботи Надія Володимирівна відмічає в зошиті обліку індивідуальної роботи з кожного розділу програми, слідкує за тим, які зміни відбувалися. При потребі пропонує батькам ігрові вправи, завдання для закріплення знань дітьми вдома.

Працюючи за такою системою роботи, вихователь має змогу враховувати особливості і можливості кожної дитини, скеровувати її подальший розвиток у найбільш сприятливому для неї напрямку.

Завдяки здійсненню диференційованого підходу в процесі навчання старших дошкільників вихователь досягла підвищення рівня засвоєння знань дітьми, розвитку операції мислення. Кожним контрольним обстеженням кількість дітей з низьким рівнем розвитку зменшувалась, а з середнім та високим збільшувалась.

Більшість вихованців Надії Володимирівни ідуть вчитися у класи з високим та середнім рівнем розвитку, вони мають весь необхідний обсяг знань, у них сформовані життєво необхідні навички, розвинене мислення, пам'ять, творчість.

Поширення досвіду

Досвід вихователя Н.В.Іванової "Здійснення диференційованого підходу в процесі навчання старших дошкільників" вивчений та узагальнений у дошкільному навчаль­ному закладі, він результативний, цінний, заслуговує на впровадження в практику роботи.

Додаток Б

Вимоги до оформлення акта за результатами фронтального обстеження

дошкільної установи

(Форма титульної сторінки)

АКТ

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ФРОНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ

дошкільного закладу освіти №_____ ,

проведеної з________ по_________ 20 року

студентами-практикантами ОКР «Спеціаліст» Інституту дошкільної та спеціальної освіти

(прізвище, ім'я, по батькові)

Оцінка

Підпис методиста

Схема акта комплексної (фронтальної) перевірки дошкільного закладу

1. Назва акта (довідки).

2. Термін проведення, склад комісії.

3. Перелік завдань, основних питань та методів перевір­ки. Для складання переліку завдань комплексного (фрон­тального) інспектування дошкільної установи студенти- практиканти можуть орієнтуватися на приклади планів перевірок, подані далі у цьому додатку.

4. Дані про колектив закладу (педагогічний та дитячий), його керівників. У цьому розділі аналізують підбір та роз­становку педагогічних кадрів, оцінюють кваліфікацію ке­рівників дошкільного закладу, вихователів, музичних пра­цівників, психологів та інших спеціалістів, обслуговуючий персонал; крім того докладно характеризують наявність ді­тей у дошкільній установі, кількість груп, їх віковий склад та наповнюваність, відсоток відвідування дітьми дошкільного закладу.

5. Опис позитивного досвіду, який було виявлено під час перевірки (відповідно до основних питань, визначених для перевірки).

6. Обумовити позитивні результати, які були з'ясовані під час перевірки, при цьому проаналізувати рівень профе­сійної компетентності педагогів і керівників, стиль та мето­ди керівництва, їх соціально-психологічну компетентність, особистісні якості.

7. Недоліки у роботі дошкільного закладу.

8. Аналіз та класифікація причин з'ясованих недоліків.

9. Основні напрями роботи щодо усунення недоліків і шляхів переходу закладу або окремих його ланок до режиму розвитку (пропозиції, які висловлюються членами інспекторської бригади).

10. Підписи членів бригади, які брали участь у фронтальній перевірці дошкільного закладу.

Примітка: довідка за результатами тематичної перевірки оформля­ється за цією ж схемою.

Зразки орієнтовних планів проведення тематичних перевірок у дошкільному закладі

Орієнтовні питання для тематичної перевірки стану ігрової діяльності дітей

1.Створення умов для ігрової діяльності дітей:

■ наявність ігрових куточків у групах; споруд для ігор на майданчиках;

■ добір і розташування іграшок та ігрового матеріалу відповідно до вікових особливостей дітей, за видами ігор (сюжетні, технічні, дидактичні тощо);

■ місце гри в педагогічному процесі (ігри в режимі дня групи, час їх проведення тощо);

■ наявність нормативних документів, методичної літе­ратури, текстів, фотоілюстративних матеріалів, передового педагогічного досвіду з проблем ігрової діяльності в ме­тодичному кабінеті ДНЗ.

2. З'ясування рівня колективних взаємин дітей в іграх:

■ ігрові групи, їх стійкість, характер об'єднання (ігри поруч, ігри разом, ігри підгрупами, всією групою);

■ взаємини дітей під час гри (вміння грати дружно, враховувати інтереси однолітків, самоорганізація, вміння порадитися, самостійно вирішувати складні питання тощо);

■ рушійні ігрові інтереси дітей залежно від віку;

■ прояви особистих рис дітей - дружелюбність, гуман­ність, працелюбність, активність, організаторські здібності тощо.

3.Визначення рівня розвитку гри:

- різноманітність видів, тематики сюжетно-рольових ігор, наявність знань сюжету, тривалість гри;

- оцінка рівня ігрових умінь та навичок.

4.Особливості керівництва творчими й дидактичними іграми у різних вікових групах:

- визначення завдань, які вирішує вихователь під час керівництва дитячою грою;

- методика керівництва ігровою діяльністю (попереднє керівництво грою, спрямоване на розширення знань за сюжетом гри, характер попередньої діяльності: початок гри, інсценування гри; шляхи залучення дітей до гри, умова, її зміст, підготовка до гри, розвиток сюжету, зміст ігрових дій, прийоми прямого керівництва, закінчення гри, оцінка діяльності дітей);

- виховне значення гри;

- пропозиції щодо поліпшення керівництва іграми дітей.

5.Орієнтовні питання для бесіди з вихователем про проблеми організації ігрової діяльності:

- Які завдання Ви визначаєте під час керівництва іграми? Чим керуєтеся під час добору прийомів?

- Чи використовуєте Ви ігри як головну форму орга­нізації та як засіб всебічного розвитку дітей?

- Які труднощі Ви відчуваєте під час здійснення завдань із розділу "Гра"?

- Орієнтовні питання для бесіди з дітьми:

- У які ігри ви любите гратися разом?

- Хто готує іграшки для гри, а потім складає їх на міс­це?

- Які правила поведінки під час ігор ви знаєте?

- Які ігри, іграшки ви любите? Чи є у вас іграшки, виго­товлені власноруч?

Орієнтовний план спостереження за ігровою діяльністю

дітей упродовж дня

1. Проаналізувати за результатами спостереження: чи розуміє вихователь свою роль у керівництві ігровою діяль­ністю дітей; використання гри з метою виховання мораль­них якостей у дітей.

2. Як вихователь враховує рівень розвитку ігрової діяль­ності під час планування.

3. Наскільки повно відбито в змісті гри події або явища, який характер рольових і дружніх взаємин між дітьми; закінчення дітьми гри.

4. Аналіз роботи вихователя щодо збагачення дітей знаннями про явища, які були відбиті в грі (за перспектив­ними та календарними планами освітньої роботи).

5. Методична доцільність і виправданість внесення тієї чи іншої іграшки в групову кімнату.

6. Чи було запропоновано дітям обговорення гри, яка закінчилася, яка формується у дітей оцінне ставлення як до виконання своєї ролі в грі, так і до гри в цілому.

Схема спостереження за сюжетно-рольовою грою дітей

Мета спостереження: вивчення стану та рівня розвит­ку ігрової діяльності; методична допомога в організації ігрової діяльності дітей; вивчення або узагальнення досвіду роботи вихователів; з'ясування рівня володіння дітьми ігровими навичками та вміннями (за вимогами програми); використання для всебічного розвитку особистості дитини тощо.

Умови для виникнення та розвитку гри: розташуван­ня та зберігання іграшок; ігровий режим; емоційний тонус дітей; наявність ігрового простору тощо.

Відбиття у перспективному та календарному планах питань керівництва сюжетно-рольовими іграми дітей: планування роботи щодо збагачення уявлень дітей; висування завдань виховного характеру; взаємозв'язок гри з іншими видами діяльності дітей; аналіз ігрової діяльності плані освітньої роботи з дітьми (виписка з плану освітньої роботи) тощо.

Методика керівництва ігровою діяльністю дітей до­шкільного віку: методи та прийоми впливу вихователя на діяльність дітей під час сюжетно-рольової гри.

Необхідно зазначити, що на тривалість гри першорядний вплив мають знання дітей про ті факти й явища довкілля, які потім відбиваються й усвідомлюються дошкільнятами в самостійній ігровій діяльності.

Орієнтовні показники тривалості спільної гри:

4-й рік життя - до 40 хв.;

5-й рік життя - до 60 хв.;

6-7-й рік життя - до 1,5 години.

Критеріями визначення взаємин дітей у спільній грі можуть бути:

■ взаємодія з однолітками (вміння не заважати одноліт­кам організовувати гру або брати участь у спільній грі);

■ уміння гратися довго, із захопленням, зосереджено;

■ знання норм поведінки і використання позитивних форм у спілкуванні з однолітками (розмовляти спокійно, ввічливо попросити, запропонувати другові свою іграшку, поступатися роллю, допомагати);

■ виявлення почуттів емпатії (співпереживання, спів­чуття, радість від спілкування з однолітками тощо).

Орієнтовний план тематичної перевірки роботи ДНЗ з питань розвитку елементарних математичних уявлень у дітей

1. Дата перевірки, ким проводилася:

а) загальні відомості про дошкільний заклад освіти: номер, адреса, режим роботи;

б) комплектація: кількість груп (спеціалізовані, сана­торні тощо); кількість дітей за планом, за списками, на пе­ріод перевірки. Причини відсутності дітей.

2.Кадри дошкільного закладу:

а) завідувач, методист - освіта, стаж педагогічної та ад­міністративної роботи;

б) кількість вихователів, їх освіта, стаж;

в) підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (фор­ми, терміни). Форми методичної роботи (масові, групові, індивідуальні) з теми перевірки, які використовувалися з означеної проблеми.

3.Мета та методи перевірки. Основні результати та зау­важення попередньої перевірки, якість їх виконання.

4.Аналіз умов роботи вихователів щодо розвитку еле­ментарних математичних уявлень:

а) обладнання педагогічного процесу: наявність і стан наочних посібників, технічних засобів навчання, їх застосу­вання на заняттях; б) обладнання для самостійної діяльності дітей поза заняттями; в)обладнання методичного кабінету з теми перевірки: наявність і рівень методичних матеріалів, літератури з роз­витку математичних уявлень у дітей, використання цих матеріалів вихователем; г) загальні висновки. Відповідність умов роботи сучас­ним вимогам щодо організації освітнього процесу.

5.Планування та облік роботи. Аналіз календарних планів не менш ніж за 1-3 місяці.

6.Аналіз методики роботи вихователів на заняттях. Ор­ганізація роботи з дітьми поза заняттями. Використання дітьми одержаних математичних знань і вмінь в інших видах діяльності.

7.Аналіз рівня знань і вмінь дітей відповідно до вимог програми, за якою працюють вихователі групи (за матеріа­лами індивідуального обстеження дітей

8.Методична робота з колективом:

а) місце питань розвитку математичних уявлень дітей у річному плані роботи дошкільного закладу освіти;

б) форми методичної роботи з вихователями. Відбиття цієї проблеми в педагогічній документації (протоколи педа­гогічних рад, обговорення відкритих занять, зошити спосте­реження в різних вікових групах тощо): прийняті рішення та рекомендації, їх конкретність, терміни, перевірка вико­нання тощо. Стан аналізу планів освітньої роботи;

в) вплив методичної роботи на якість педагогічного про­цесу;

г) стан роботи щодо узагальнення та впровадження перс­пективного педагогічного досвіду.

9.Загальні висновки. Пропозиції щодо усунення недо­ліків.

Орієнтовні питання для тематичної перевірки стану морально-етичного виховання дошкільників

1. Створення умов для змістовної діяльності дитини.

2. Стиль взаємин дорослих та дітей, дітей між собою.

3. Аналіз методів і прийомів, що їх використовує вихо­ватель з метою морально-етичного виховання дошкільників.

4. Формування дитячого колективу й виховання колек­тивізму в дітей:

а) наявність видів діяльності, які відбуваються спільно, індивідуально, їх зміст, кількість дітей, об'єднаних під час діяльності, характер об'єднання;

б) оцінка досвіду морально-етичного виховання, який надають дитині різні види діяльності;

в) оцінка ролі вихователя як організатора спільної діяль­ності дітей, прийоми керівництва.

5.Взаємини дітей у спільній діяльності, їх прояв.

6.Вирішення завдань морально-етичного виховання під час планування та організації навчальної діяльності:

а) планування завдань морально-етичного виховання під час занять;

б) які методи, прийоми використовує вихователь для формування вихованості у дітей, засвоєння норм поведінки під час занять;

в) зміст уявлень дітей про Батьківщину, працю дорос­лих тощо.

7.Рівень морально-етичної вихованості дітей різних ві­кових груп:

а) дотримання правил поведінки на заняттях і в інших видах діяльності, які правила, традиції існують у групах;

б) характеристика змісту вихованості дітей у різних ві­кових групах;

в) наявність оцінно-контрольних дій у дітей;

г) аналіз морально-вольової готовності дітей до школи (старша група).

8.Зв'язок дошкільного закладу освіти з сім'єю. Форми роботи з сім'єю.

Орієнтовні питання для тематичної перевірки стану естетичного виховання дошкільників

1. Створення умов для естетичного виховання:

а) додержання принципів художнього оформлення при­міщень:

■ відповідність оформлення приміщень їх призначенню;

■ відповідність іграшок, меблів, посуду естетичним вимогам;

■ використання дитячих робіт у художньому оформлен­ні приміщень;

■ використання в педагогічному процесі художнього оформлення приміщень;

б) оснащення педагогічного процесу:

■ наявність художньої, методичної літератури, наочно­го матеріалу, перспективного педагогічного досвіду з про­блеми естетичного виховання дошкільників;

■ наявність творів образотворчого мистецтва;

■ наявність куточків зображувальної діяльності в групах.

2. Вивчення педагогічного процесу:

а) аналіз планування роботи з зображувальної діяль­ності;

б) аналіз рівня зображувальних умінь і навичок у дітей;

в) наявність проявів творчої самостійності в зображу­вальній діяльності;

г) наявність у дітей знань про художників, жанри мис­тецтва. Доцільність використання творів мистецтва під час проведення занять:

- пейзажні картини

■ відповідність картини художнім і педагогічним вимо­гам;

■ методи й прийоми, використані вихователем для створення емоційного настрою в дітей;

■ цілеспрямованість і послідовність запитань виховате­ля, спрямованих на з'ясування розуміння дітьми змісту й засобів виразності;

■ прийоми активізації естетичного сприйняття карти­ни;

- твори народного декоративного мистецтва

■ відповідність художніх особливостей твору вимогам чинних програм, віку дітей;

■ доцільність прийомів, використаних вихователем з метою естетичної та емоційної підготовки дітей до сприй­мання твору;

■ прийоми керівництва естетичним сприйманням твору (характер і зміст запитань, порівняння з іншими видами на­родного мистецтва тощо);

■ реакції дітей (висловлювання, емоції, міркування то­що);

- книжкові ілюстрації

2. уміння розуміти зміст ілюстрації в єдності із зображу­вальними засобами;

3. здатність до співпереживання настрою, відображе­ного в ілюстрації;

ґ) аналіз дитячих робіт із зображувальної діяльності;

д) аналіз рівня музичного розвитку дошкільників;

є) доцільність методів і прийомів, які використовуються музичним керівником, вихователем під час музичних занять;

є) різноманітність форм самостійної художньої діяль­ності (музична, художньо-мовленнєва, зображувальна);

ж) доцільність методів і прийомів керівництва самостій­ною художньою діяльністю дошкільників;

з) як часто використовується природа, довкілля як засіб естетичного виховання дошкільників;

і) доцільність методів і прийомів, які використовуються під час формування образності й виразності дитячого мовлення.

3. Керівництво естетичним вихованням дошкільників:

а) різноманітність форм організації естетичного вихо­вання (заняття, самостійна художня діяльність, свята, розваги, екскурсії тощо);

б) доцільність прийомів керівництва естетичним вихо­ванням (бесіди, показ, аналіз дитячих робіт тощо).

Орієнтовні питання для тематичної перевірки рівня розвитку зображувальної діяльності дошкільників

1.Зміст та методика проведення занять із малювання, ліплення з натури:

- створення умов для проведення заняття (добір мате­ріалу, розташування натури, відповідність натури естетич­ним, педагогічним умовам, віковим особливостям дітей);

- доцільність використаних прийомів керівництва роз­гляданням натури на початку, впродовж та наприкінці за­няття; оцінка активності, самостійності дітей під час роботи.

2.Організація занять із малювання, аплікації, ліплен­ня за сюжетом:

- створення умов для проведення заняття;

- доцільність методів і прийомів, використаних вихова­телем під час визначення сюжету, добору засобів виразнос­ті, залучення дітей до обговорення послідовності виконання завдання;

- відповідність прийомів, спрямованих на формування виразних образів, віковим особливостям дітей;

- оцінка емоційних проявів дітей під час роботи (захоп­лення, зацікавленість, прояви творчості тощо);

- оцінювання дитячих робіт.

3.Особливості організації занять із зображувальної діяльності за задумом:

- створення умов для проведення заняття;

- спрямованість використання методів і прийомів на формування у дітей емоційного настрою, оригінальності й самостійності задуму;

- оцінка самостійності, активності, проявів творчості у дітей під час виконання завдання.

4.Оцінка рівня розвитку зображувальних навичок.

Орієнтовні питання для тематичної перевірки стану трудового виховання дітей дошкільного віку

1. Створення умов для організації трудової діяльності в дошкільному закладі освіти:

а) наявність куточків у групових кімнатах і на ділянці (самообслуговування, господарчо-побутова праця, праця в природі, ручна праця тощо);

б) наявність необхідного обладнання, його розміщення

в) наявність у куточках праці виробів, виконаних ру­ками дорослих;

г) наявність у методичному кабінеті художньої, мето­дичної літератури, наочного матеріалу, перспективного педагогічного досвіду з проблеми трудового виховання до­шкільників.

2.Рівень сформованості у дітей уявлень про працю до­рослих, ставлення до людей праці:

а) з'ясування обізнаності дітей щодо професій дорос­лих;

б) з'ясування відносин, мотивів участі у трудовій діяль­ності, а також у сюжетно-рольових іграх ("Професії" тощо).

3.Рівень трудових умінь і навичок, їх відповідність вимогам чинних програм:

а) сформованість навичок організації праці (розподіл обов'язків, добір необхідного обладнання, доцільність його розміщення на робочому місці);

б) сформованість навичок додержання порядку (дбай­ливе ставлення до обладнання, чистота робочого місця під час діяльності, прибирання робочого місця);

в) сформованість навичок планування роботи (добір способів виконання, визначення трудових операцій, по­рядок їх виконання тощо);

г) сформованість моральних якостей (цілеспрямова­ність, взаємодопомога тощо).

4.Керівництво трудовою діяльністю дошкільників: різ­номанітність прийомів керівництва працею дітей (показ, пояснення, вправляння, допомога, вказівка, спільна з до­рослим діяльність, контроль, етика тощо).

5.Планування трудової діяльності:

а) частота планування різних видів праці;

б) наявність роботи з батьками

Орієнтовні питання для тематичної перевірки стану ознайомлення

дітей з природою

1.Створення умов щодо ознайомлення дошкільників з природою:

а) доцільність добору рослин і тварин у куточку приро­ди, відповідність вимогам чинних програм, віковій групі;

б) оцінка оснащення педагогічного процесу дидактич­ним матеріалом (іграми, картинами, схемами тощо);

в) створення умов для ознайомлення дошкільників із природою на ділянці.

2.Різноманітність форм і методів ознайомлення дітей із природою:

а) оцінка праці й спостережень у куточку природи (при­родознавчий зміст, доцільність форм організації дітей. Методи й прийоми керівництва діяльністю дітей);

б) використання дидактичних ігор природознавчого змісту (добір ігор, особливості проведення);

в) час і місце роботи з ознайомлення з природою під час прогулянок;

г) місце занять у системі роботи з ознайомлення дошкіль­ників із природою.

3.Виявлення рівня обізнаності дітей щодо проблеми.

Орієнтовні питання для тематичної перевірки рівня

сформованості культурно-гігієнічних навичок у дошкільників

1. Створення умов щодо формування й розвитку культурно-гігієнічних навичок дошкільників:

а) під час їжі - сервірування столу (наявність серветок, столових приборів відповідно до віку дітей тощо), розташу­вання дітей за столами тощо;

б) під час умивання - наявність індивідуального рушни­ка, мила в кожної дитини, зручний доступ до вмивальників тощо;

в) під час одягання - наявність необхідної кількості шаф у роздягальній кімнаті, забезпечення вільного доступу до них кожній дитині тощо.

2. Наявність систематичного й послідовного форму­вання й розвитку культурно-гігієнічних навичок. Під час спостережень звертати увагу на:

а) охайність їжі, а саме: вміння дітей правильно тримати ложку й хліб, пережовувати їжу, користуватися серветкою, тихо виходити після їжі із-за столу, дякувати, користувати­ся лише власним столовим прибором;

б) навички вмивання, а саме: вміння закочувати рукава, намилювати руки до появи піни, змивати мило, насухо ви­тирати руки, охайно вішати рушник;

в) навички одягання й роздягання, а саме: вміння роз­стібати ґудзики, знімати одяг, охайно вішати його (спочат­ку сорочка або сукня, потім - колготи, черевики);

г) врахування вікових та індивідуальних особливостей дошкільників;

ґ) прийоми керівництва з боку вихователя.

Технологічні карти та бланки для збору інформації

про заняття

Бланк для збору інформації про заняття

Група _________________________________

Дата __________________________________

Прізвище, ім'я, по батькові вихователя

Заняття з ________

Тема заняття _____

Мета відвідування

Хронометраж заняття

Хід заняття Затрачений час
Організація початку заняття.  
Підготовка до основного етапу заняття.  
Засвоєння під час пояснень вихователя та спостережень нових знань, умінь, навичок.  
Первинна перевірка розуміння нового матеріалу.  
Самостійна робота дітей, спрямована на застосування знань.  
Узагальнення і систематизація знань.  
Контроль знань.  
Підведення підсумку заняття.  

Технологічна карта

Параметри аналізу 1 заняття 2 заняття 3 заняття
Тема заняття      
Обладнання      
Освітній аспект (дидактична мета)      
Розвивальний аспект      
Виховний аспект      
Методи навчання      
Навчально-пізнаваль­на діяльність      
Тип заняття      
Результат      

Схема аналізу керівництва іграми дітей дошкільного віку

Прийоми впливу вихователя на ігрову діяльність дітей Позитивні сторони Недоліки Примітка
Надання допомоги дітям у здійсненні ігрових задумів Прийоми, спрямовані на розвиток активності дітей у грі Керівництво поведінкою дітей у грі Створення позитивного емоційного настрою дітей      

Схема аналізу умов для проведення ігор

Об'єкт спостереження Аналіз Примітка
Дотримання ігрового режиму Наявність обладнаного ігрового куточка (майданчика) Розташування та збереження іграшок Дотримання правил користування іграшками Підбір іграшок та іншого матеріалу згідно з тематикою ігор Взаємозв'язок гри з іншими видами діяльності дітей Розвиток у дітей почуття відповідальності за збереження іграшок, формування умінь доглядати за іграшками Позитивне Недоліки  
       

Діагностичні таблиці для збору відомостей

під час інспектування

Створення в групі умов для охорони життя і здоров'я дітей

Стан меблів, Стан підлоги, Освітленість Стан посібників Добір кімнатних
обладнання, стел І, в ікон, приміщення для занять рослин;скло на
Їхня доцільність фрамуг (природне та (ножиці, акваріумі;
    штучне пензлики, обладнання для
    освітлення) скляночки тощо) пращ

Умови на ділянці (території дошкільного закладу)

Санітарний Стан Виносний Безпека Обладнання Озеленення,
стан ділянки огорожі матеріал та проведення ділянки при прибирання
    обладнання, прогулянки виході на снігу
освітленість   його стан   прогулянку  

Організація діяльності дітей протягом дня

Як Проведення Вихід дітей Проведен­ Стан одягу. Робота виховате­
проходить ранкової на ня загар­ взуття лів з батьками
роздавання гімнастики, прогулянку тування, дітей вихованців з
та прийом фізкультур­ та стан облад­   питань охорони
їжі? них занять. повернення 3 нання   життя і здоров'я
  Стан прогулянки     дітей
  обладнання        

Аналіз роботи по зміцненню здоров'я дітей

Виконання Ранкова Гігієнічні вимоги до одягу Оздоровчий ефект
режиму дня. гімнастика. та взуття дітей. Рівень  
Відповідність Оцінка комплексу сформованості у дітей  
режиму дня ранкової культурно-гігієн ІЧНИХ  
сезону та віку гімнастики навичок  
дітей      

Аналіз змісту прогулянки

Порядок одягання та Наявність у групі переносного матеріалу Руховий режим
роздягання дігеи, для прогулянки, умови для його прогулянки,
наявність у дітей використання на майданчику. Організація ступінь рухової
навичок самостійного пізнавальної діяльності дітей. Включення активностідітеи
одягання та роздягання дггеи у різні види діяльності  

Наши рекомендации