Робота соціального педагога з обдарованими дітьми

Не підлягає сумніву, що ключовою фігурою у створенні освітнього й виховного середовища, що сприяє розвитку творчої природи обдарованої дитини є педагог, у тому числі й соціальний педагог. У свою чергу це висуває особливі вимоги до його професійної й особистісної підготовки. Тут уже недостатньо високої предметної підготовки, оскільки навчання починає набувати розвиваючого характеру.

Підготовка соціального педагога, повинна містити в собі:

- уявлення про те, що таке обдарованість і особливості розвитку обдарованих дітей; розуміння того, що таке розвиваюча освіта, у чому її відмінність від традиційних форм навчання й виховання;

- знання психологічних закономірностей і особливостей вікового й особистісного розвитку дітей;

- знання про те, що таке загальноосвітнє середовище, його різновиди (сімейне, молодшошкільне, середньошкільне, старшошкільне, позашкільне, додаткове й стихійне), хто є його суб'єктами, які теми освітнього середовища (догматична, творча та ін.), типи взаємодії між суб'єктами (авторитарний, демократичний, гуманістичний та ін.);

- знання методів психологічного й дидактичного проектування навчального процесу;

- уміння реалізувати різноманітні способи педагогічної взаємодії між різними суб'єктами освітнього середовища (з учнями наодинці й у групі, з батьками, колегами-вчителями, зі своїм керівництвом);

- уміння стати в рефлексивну (самоусвідомлюючу) позицію по відношенню до того, що вчити, як учити, навіщо вчити.

Функції соціального педагога, що працює з обдарованими дітьми:

- виявлення, навчання й розвиток обдарованих дітей;

- психолого-педагогічний супровід і підтримка авторських й інноваційних навчальних програм освітніх технологій, що застосовуються в роботі з обдарованими дітьми;участь у проектуванні й реалізації освітнього середовища, яке сприяє розкриттю творчих здібностей учнів;

- вивчення вікових та індивідуальних особливостей обдарованої дитини;

- робота з сім'єю, з проблеми навчання й розвитку обдарованої дитини;

- використання позашкільного освітнього середовища для навчання й розвитку обдарованих дітей;

- проведення діагностики (розкриття причин появи тих або інших соціальних або психологічних "перепон" розвитку обдарованої особистості) ;

- прогнозування (передбачення можливих наслідків розвитку);

- розробка педагогічних рекомендацій, які сприяють оптимальному навчанню й розвитку обдарованої дитини.

Аналізуючи роботу соціального педагога з обдарованими дітьми, доречно звернути увагу на соціально-психологічний підхід до соціального захисту обдарованих дітей, та соціально-інтегратив­ний підхід до підтримки обдарованих дітей, а також на особливості соціально-педагогічної діяльності в навчальних закладах для обда­рованих дітей.

Соціальний захист обдарованої дитини базується на врахуванні провідних підходів: охоронно-захисного, соціально-педагогічного, соціально-психологічного, соціально-інтегративного.

За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я обдаро­вані діти входять до "групи ризику", як і розумово відсталі, діти алкоголіків, малолітні правопорушники. Вони потребують особли­вого виховання, спеціальних навчальних програм, спеціальних класів, шкіл, підготовлених вчителів. У роботі з обдарованими дітьми виникає певна складність. Серед них бувають "зазнайки", "фанатики", "ліниві", "психопати", "невротики", "диваки", скромні. Батькам і соціальному педагогу слід знати, як їх треба виховувати.

Соціальний педагог повинен:

1) знайти шляхи взаєморозуміння з обдарованою дитиною, виз­начити її особливості, взаємовідносини в сім'ї, конфлікти в сім'ї;

2) налагодити зв'язок із батьками;

3) бути терплячим, ненав'язливим, довірливим.

Соціально-психологічний підхід до соціального захисту обда­рованих дітей. Його сутність полягає в тому, що обдарованість ди­тини можуть встановити професійно підготовлені спеціалісти, які орієнтуються на такі параметри: інтелектуальні здібності, специфічні здібності до навчання, здібності щодо образотворчого мистецтва і музики, психомоторні здібності.

Соціально-інтегративний підхід до підтримки обдарованих дітей передбачає розгляд досвіду щодо створення різних типів на­вчальних закладів для обдарованої дитини. Ця проблема постає гостро. Так, певна кількість дослідників вважає, що поняття обда­рованості не повинно існувати. Популярну точку зору займають прихильники елітної концепції навчання і виховання, які пропону­ють навчати таких дітей в окремих школах.

Соціально-педагогічний захист обдарованих дітей - це перш за все пом'якшення для них негативних наслідків процесів, які відбу­ваються в суспільстві, створення умов для реалізації інтересів і життєво необхідних потреб, спираючись на принципи: орієнтація на загальнолюдські цінності, гуманізм, стимулювання обдарованих дітей на розвиток їх особистісних сил.