Завершальна форма контролю знань - ЗАЛІК .

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

"ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС”

Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

Напрями підготовки -

Спеціальності:

Для всіх спеціальностей

Одеса - 2011

Розроблено кафедрою соціальних наук Одеської державної академії холоду.

Розробник: ст. викл. І. С. Лар'яновський,

Робочу програму затверджено на засіданні кафедри соціальних наук,

Протокол № 3 від 31 жовтня 2011 р.

Завідувач кафедри соціальних наук,

кандидат історичних наук, доцент І.С.Дружкова

ЗМІСТ

1. Вступ.................................................................................................................4

1.1. Мета, завдання та структурно-логічне місце дисципліни “Вища освіта України і Болонський процес” ...............................................................................................................................4

1.2. Анатований зміст дисципліни “Вища освіта України і Болонський процес” .................................................................................................................4

1.3. Перелік базових дисциплін (дисциплін, що передують)...........................5

1.4. Зміст знань, умінь та навичок після опанування дисципліни “Вища освіта України і Болонський процес” ...........................................................................5

1.5. Загальний обсяг дисципліни та розподіл часу за видами робіт................5

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН....................................................................................6

2.1. Перелік змістовних модулів..........................................................................6

2.2. Програми змістовних модулів.......................................................................6

2.3. Зміст навчального (лекційного) матеріалу...................................................7

2.4. Самостійна робота студентів.........................................................................7

2.5. Індивідуальні завдання...................................................................................8

2.6. Контрольні заходи..........................................................................................9

3. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ РІВНЯ ДОСЯГНЕНЬ...........................................9

4. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ..................................................................................11

ВСТУП

1.1. МЕТА, ЗАВДАННЯ та СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНЕ МІСЦЕ дисципліни "Вища освіта України і Болонський процес" у навчальному процесі підготовки магістрів.

МЕТА : визначення, систематизація, аналіз, інтерпретація та адаптація західноєвропейських постіндустріальних ціннісно-культурних парадигм та інноваційних методологічних підходів щодо організації та технологізації навчального процесу.

ЗАВДАННЯ : ознайомлення студентів (магістрантів) з основними принципами, цілями та документами Болонського процесу, а також з методологією та засобами впровадження Болонської системи організації навчального процесу у вищу освіту України.

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНЕ МІСЦЕ дисципліни: „Вища освіта України та Болонський процес” у змістовно-логічному відношенні до основних блоків навчальних дисциплін (природничих та математичних, загально-технічних та спеціальних, соціально-економічних та гуманітарних), що передбачені навчальними планами підготовки магістрів, виступає у трьох основних аспектах: 1) як концепція (система взаємо узгоджених ідей), 2) як метод, 3) як методологія. Як концепція “Вища освіта України і Болонський процес” конкретизує опрацьований студентами фактичний та теоретичний матеріал і подає його у формі постіндустріальної ціннісно-культурної парадигми. Як метод “Вища освіта України і Болонський процес” сприяє формуванню рефлексивних навичок щодо визначення духовного (ціннісно-світоглядного) та технологічно-інноваційного змісту новітніх процесів у сферах освіти і науки. Як методологія “Вища освіта України та Болонський процес” задає систему орієнтирів щодо культурних та технологічних норм організації навчального процесу, а також навчає основам діагностики якості навчання.

1.2. АНАТОВАНИЙ ЗМІСТ дисципліни “”.

У першому розділі „Євро-інтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави” наведено хронологію і коротко викладено події з налагодження співробітництва України і ЄС.

У другому розділі „Системи вищої освіти у країнах Європи і Північної Америки” охарактеризовано системи вищої освіти розвинутих країн світу; обговорено тенденції щодо їх сучасного розвитку.

Третій розділ „Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи” містить інформацію про чинники євро-інтеграційних процесів загалом та у вищій освіті зокрема.

У четвертому розділі „Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти” розглянуто механізми гармонізації структури систем вищої освіти в Європі як основного завдання Болонського процесу.

П’ятий розділ „Європейська кредитно-трансферна система” містить інформацію про характерні особливості, структуру, вимоги, переваги та недоліки Європейської системи накопичення та пере-зарахування кредитів.

У шостому розділі „Принципи, шляхи та засоби адаптації Європейської системи пере-зарахування кредитів у вищу освіту України” проаналізовано тенденції та стратегічні завдання розвитку вищої освіти України на сучасному етапі.

Сьомий розділ „Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України” містить інформацію про конкретні кроки, здійснені у вищій освіті України на шляху до входження в європейську зону вищої освіти.

1.3. ПЕРЕЛІК БАЗОВИХ ДИСЦИПЛІН (дисциплін, що передують):

- Філософія;

- Політологія;

- Соціологія;

- Психологія;

- Екологія;

- Економіка і менеджмент.

1.4. ЗМІСТ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК ПІСЛЯ ОПАНУВАННЯ дисципліни “Вища освіта України та Болонський процес”.

ЗНАТИ:

- Сучасні підходи, принципи та завдання щодо організації навчального процесу у ВНЗ;

- Основні проблеми та засоби адаптації Болонської системи у вищу освіту України.

ВМІТИ:

- На основі власних спостережень за реальними процесами у сфері вищої освіти, використовуючи засвоєний понятійний апарат та рефлексивні навички, аналізувати і розтлумачувати результати спостережень;

- За допомогою стандартних логічних процедур проводити аналіз і оцінку наявної інформації щодо її відповідності вимогам внутрішньої несуперечності, а також конкретним цілям інноваційного реформування вищої освіти в Україні та світі, визначеного глобальною постіндустріальною стратегією сучасного розвитку людства.

1.5. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ ТА РОЗПОДІЛ ЧАСУ ЗА ВИДАМИ РОБІТ:

„Вища освіта України та Болонський процес” вивчається у весняному семестрі 5-го курсу у загальному обсязі – 36 години (1 кредит): 16 годин лекцій і 20 годин самостійної роботи.

Форма навчан-ня	Курс	Семестр	Лекції (год.)	Семінари (год.)	Лабора-торні (год.)	Самос-тійна робота (год.)	Всього (год.)	Залік (семестр)	Іспит (семестр)
Денна				-	-				-

Завершальна форма контролю знань - ЗАЛІК .

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

2.1. ПЕРЕЛІК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

2.1.1. Загальна інформація щодо змістовних модулів, з яких складається навчальна дисципліна “Вища освіта України і Болонський процес”:

- навчальний матеріал, що передбачений робочою програмою об’єднано в 1 змістовний модуль “Європейська освітня інтеграція та адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу”, що являє собою автономну концептуальну одиницю. Засвоєння інформації студентами і формування в них відповідних загальних і спеціальних компетенцій відбувається під час аудиторних занять (16 год. лекцій) та самостійної роботи (20 год.), яка передбачає закріплення лекційного матеріалу та написання реферату за рекомендованою темою.

2.2. ПРОГРАМА ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

Загальний обсяг - 36 годин.

Термін складання – 9-й тиждень весняного семестру.

Шифр	Зміст здібностей, умінь	Інформація до засвоєння
	На основі аналізу інформаційного матеріалу, а також власних спостережень за реальними процесами виробничої, освітньої та соціальної діяльності, використовуючи понятійний апарат та рефлексивні навички, аналізувати та узагальнювати за визначеними принципами ціннісно-світоглядні ідеї, методологічні концепції, науково-педагогічні підходи, соціокультурні тенденції та інноваційно-технологічні стратегії щодо розвитку вищої освіти в Україні та світі.	Євро-інтеграція України як чинник її соціально-економічного розвитку. Хронологія подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Системи вищої освіти у країнах Європи і Північної Америки. Тенденції розвитку освіти у сучасному світі. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Чинники євро-інтеграційних процесів та специфіка їх виявлення у вищій освіті. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Болонський процес як засіб гармонізації структури систем вищої освіти в Європі. Європейська кредитно-трансферна система. Принципи, шляхи та засоби адаптації Європейської системи пере-зарахування кредитів у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.

2.3. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО (лекційного) МАТЕРІАЛУ (за програмою модулів).

МОДУЛЬ “Європейська освітня інтеграція та адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу”

№№ тем	Зміст	Обсяг (години)	Література
	Тема 1. „Євро-інтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави”.		[1], [2], [3], [4], [9].
	Тема 2. „Системи вищої освіти у країнах Європи і Північної Америки”.		[2], [5], [6].
	Тема 3. „Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи”.		[5], [6].
	Тема 4. „Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти”.		[5], [6].
	Тема 5. „Європейська кредитно-трансферна система”.		[5], [6].
	Тема 6. „Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи пере-зарахування кредитів у вищу освіту України”.		[2], [4].
	Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.		[2], [3], [4].

2.4. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА.

Самостійна робота над навчальною дисципліною “Вища освіта України та Болонський процес” включає в себе:

- Опрацювання прослуханого лекційного матеріалу;

- Більш глибоке вивчення окремих тем або питань (перелік надається у розділі 2.4.1.);

- Систематизацію вивченого теоретичного матеріалу перед контрольним заходом (відповідно до запитань, що наведені у розділі 2.7.);

- Виконання індивідуальних завдань у формі реферату або наукової доповіді (приблизний перелік рекомендованих тем рефератів надається у розділі 2.6.).

2.4.1. Перелік тем та питань для самостійного опрацювання.

№ п/п	Назва теми або питання	Література
	Основні документи ECTS.	[1], [2].
	Кредити ECTS: структура, призначення, зв’язок з академічним навантаженням студента.	[2], [4].
	Координатори ECTS: університетський координатор, факультетський координатор.	[2], [4].
	Зміст та структура інформаційного пакету.	[2], [4].
	Шкала оцінювання ECTS.	[2].
	Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі.	[3], [4].
	Відмінність та подібність систем вищої освіти України і європейських держав.	[1], [2], [4], [7].
	Проблеми запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ.	[3], [4].
	Формування та реалізація індивідуального навчального плану студента.	[2]
	Контроль за індивідуальним навчальним планом студента.	[2], [7].
	Організаційно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.	[2], [9].
	Державна атестація студентів.	[2], [9].
	Нормування навчального навантаження студента і викладача.	[4], [9].
	Особливості переведення, відрахування студентів, поновлення та переривання їхнього навчання.	[9].
	Стипендіальне забезпечення студентів.	[9].

2.5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ.

Індивідуальні завдання (реферати, наукові доповіді) розраховані на найбільш успішних студентів і призначені для їх підготовки до участі у наукових конференціях та олімпіадах.

Тему індивідуального завдання (реферату, наукової доповіді), що виконується студентом письмово, бажано пов’язувати з методологічними проблеми організації освітнього процесу та інноваційного розвитку певних галузей науково-технічної та інженерної діяльності людини.

Реферат чи доповідь повинні бути написані відповідно до добре продуманого плану, мати привабливий зовнішній вигляд, містити вступ, 3-4 основні розділи, заключну частину з висновками, а також список опрацьованої літератури. Матеріал слід викладати творчо і не обмежуватись механічним переказом загальновідомих положень і цитат, що взяті із навчальних посібників. Тому основну увагу слід приділити ціннісно-гуманістичним та інноваційно-методологічним аспектам обраної теми індивідуального завдання, чітко сформулювати вихідні теоретичні положення, вказати джерело, з якого взяті ті чи інші факти та тези. Загальний обсяг індивідуальної письмової роботи, як підказує практичний досвід, становить від 10 до 15 сторінок друкованого тексту А4.

Приблизні теми індивідуальних завдань, що рекомендовані для написання:

1. Принципи формування „інформаційного пакету” (ВНЗ, факультету, спеціальності – за вибором).

2. Розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівця зі спеціальності (за вибором).

3. Складання навчального плану підготовки фахівця зі спеціальності (за вибором).

4. Формування індивідуального навчального плану студента.

5. Розробка структури залікового кредиту курсу.

6. Створення шкали оцінювання навчальної діяльності студента з курсу (за вибором).

7. Створення порівняльних схем навчальних планів, структур залікових кредитів, змістовних модулів, шкал оцінювання загалом або за спеціальностями і напрямами ВНЗ.

8. Вивчення діючих у Європі систем страхування якості освіти.

9. Аналіз діючих у Європі механізмів визнання еквівалентності документів про освіту.

2.6. КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ.

Контрольні заходи при викладанні дисципліни “Вища освіта України та Болонський процес” включають:

- Поточний контроль засвоєння студентом навчального матеріалу на кожному занятті (лекції): під час проведення заняття викладач оцінює якість засвоєння матеріалу (у формі тестування), а також виступи, реферати, доповіді, що самостійно підготовлені студентами, рівень їхньої активності у дискусії щодо запропонованих на лекції проблемних питань, уміння формулювати та відстоювати свою позицію;

- Модульний контроль якості засвоєння навчального матеріалу залікового модулю у вигляді виконання студентом письмової контрольної роботи та урахуванням результатів поточного контролю (або виключно у формі тестового контролю);

- Підсумковий контроль якості засвоєння навчального матеріалу на підставі поєднання результатів всіх видів контролю (поточний + модульний), або виключно у формі тестового модульного контролю.

3. ЗАХОДИ ДІАГНОСТИКИ РІВНЯ ДОСЯГНЕНЬ (успішності).

Основним засобом діагностики рівня успішності та якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни “Вища освіта України та Болонський процес” за програмою залікового модулю здійснюється шляхом оцінювання (за національною або 12-бальною шкалою оцінок) виконаних студентами письмових (модульних) контрольних робіт (тести) з урахуванням результатів поточного контролю. Під час написання письмової контрольної роботи кожен студент повинен відповісти на тестові і проблемні запитання 3-х рівнів складності, що визначаються викладачем.

Розрахунок підсумкової (заліково-екзаменаційної) оцінки проводиться викладачем відповідно до “Тимчасового положення про модульне навчання” та “Методических рекомендаций по организации модульного обучения и тестового контроля знаний.”

3.1. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ (до заліку).

1) Що мають на увазі, коли кажуть: „сьогодні нам в українській освіті потрібний інноваційний підхід”?

2) Якими є зміст і спрямованість так званого „європейського цивілізаційного проекту”? Яке місце і роль у ньому займає освітня інтеграція?

3) Що означає теза: „європейський вибір України є запорукою її демократичного розвитку”?

4) Як ви розумієте наступне висловлювання: „необхідно знайти рівновагу між елітарною та масовою освітою”?

5) У якому стані сьогодні знаходяться освітні системи країн Європи, якщо охарактеризувати їх с позицій цілей та завдань Болонського процесу?

6) Як ви розумієте наступне висловлювання: „необхідно знайти рівновагу між вузькою спеціалізацією та фундаментальною ґрунтовністю освіти”?

7) Якою є мета входження освіти і науки України в європейський освітньо-інформаційний простір?

8) Навіщо Європі потрібно об’єднувати в єдиний комплекс свої освітні та науково-дослідні системи?

9) Якими є основні документи та хронологія подій Болонського процесу?

10) Як на вашу думку, культурне та мовне розмаїття Європи – то є слабкість чи сила, якщо подивитися на це розмаїття через призму євро-інтеграційних процесів?

11) Які освітньо-кваліфікаційні ступені є в країнах Європи зараз і якими вони повинні бути після досягнення основних цілей Болонського процесу? Якими є кваліфікаційні вимоги до цих ступенів?

12) Якими є основні завдання та принципи формування зони європейської освіти?

13) Що собою являє так звана „європейська кредитно-трансферна система”?

14) Як ви розумієте зміст висловлювання „перейти від авторитарної педагогіки до педагогіки толерантності”?

15) Що означає поняття „індивідуально-орієнтований стиль навчання” відповідно до принципів Болонської системи?

16) Якими є основні тенденції та проблеми розвитку вищої освіти України на сучасному етапі?

17) Чи можна вважати метою сучасного навчання формування у людини конкурентноздатних компетенцій? Що розуміють під „компетенціями” фахівця у Болонській освітній системі?

18) У чому ви бачите відмінність і подібність систем вищої освіти України та провідних держав Європи і Америки?

19) Що означає принцип „навчання на протязі всього життя”? Чи передбачає Болонська система освіти реалізацію цього принципу в Європі?

20) Якими є основні проблеми запровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах України?

21) Яким є перелік оцінок якості засвоєння студентами знань у Болонській системі організації вищої освіти? – назвіть та роз’ясніть.

22) Що собою являють так звані „унітарні” та „бінарні” системи вищої освіти в країнах Європи і Америки?

23) Що то є змістовний модуль? – визначте та роз’ясніть.

24) Якими є основні освітньо-кваліфікаційні рівні фахівців, що їх передбачено у Болонській системі? Чим один кваліфікаційний рівень відрізняється від другого щодо змісту так званих „компетенцій”?

25) Що саме вимірюють кредитами у Болонській системі організації освіти?

26) Якою є шкала оцінювання якості освіти в умовах європейської кредитно-модульної системи організації навчального процесу?

27) Що то є навчальний контракт? - визначте та роз’ясніть.

28) Що собою являє індивідуальний навчальний план студента відповідно до вимог кредитно-модульної системи? У чому ви бачите переваги та проблеми навчання за індивідуальним планом?

29) Що то є інформаційний пакет у кредитно-модульній системі організації навчання? – визначте та роз’ясніть.

30) Що собою являє так званий додаток до диплому? Якими є його призначення та склад? Чим додаток до диплому може бути корисним у вирішенні поточних задач європейської освітньої інтеграції?

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

4.1. Навчально-методичні посібники, довідкові та Інтернет ресурси.

1) Болонський процес у фактах та документах // Упорядники Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.. В. Гнатюка, 2003. – 52 с.

2) Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга, 2004. – 384 с.

3) Журавський В. С., Згуровський М. З. Болонський процес: головні принципи входження в європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ „Видавництво Політехніка”, 2003, 200 с.

4) Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу / За редакцією В. Г. Кременя. – Київ – Тернопіль: Видавництво ТДПУ, 2004. -147 с.

5) Harris Christopher. In the Shadow of Bologna / EAIE Forum, 2000. – Special Edition. – P. 22-24 [Під знаком Болоньї].

6) Haug Guy. The Follow-up Process to the Bologna declaration / ”From Bologna to Prague” – Reform of Study Program and Structures in Germany. - Bonn, HRK, 2000. – P/ 47-56 [Процес виконання Болонської декларації].

7) www.accreditation-decoucil

8) www.europa.eu.int/comm/education/recognition.

9) www.mon.gov.ua.