Професійний кодекс соціального працівника та соціального педагога :поведінка і моральне обличчя , професійна компетентність,орієнтація на роботу ,як на покликання.

Порівняти підготовку соц.. прац . в США , Великобританії та україні

У Великобританії професійна підготовка соціальних працівників розпочалась із 90-х років ХІХ століття з лекційної і практичної роботи, пов'язаної з діяльністю Товариства благодійності в Лондоні. Та все ж заснування першого учбового закладу, професійно орієнтованого на соціальну роботу, відбулося в Амстердамі, де в 1899 році був відкритий перший у світі Інститут підготовки соціальних працівників. На початку ХХ століття в Європі і Америці вже діяло 14 шкіл соціальної роботи . У США цю професію зразу стали називати соціальною роботою, а в країнах Європи -соціальною медициною. З часом і в Європі перейшли до американського варіанту її назви, і тепер вона визнана у всьому світі...[11]

Отже, професія соціального працівника отримала свій початок з благодійних організацій США і Європи. Завдяки своїй неформальній діяльності активісти цих організацій набули досвіду, який давав їм змогу не лише покращувати зміст соціальної допомоги, а й визначити напрямки на перспективу, розробляти наукові методи, започаткувати спеціальну підготовку кадрів.

В україні підготовка соціальних працівників як окремий напрямок професійної освіти і професійної діяльності почала формуватися на початку 1990-х років. У квітні 1991 року Постановою Держкомпраці СРСР Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службовців був поповнений кваліфікаційною характеристикою "спеціаліст із соціальної роботи", "соціальний педагог" та "соціальний працівник". Ці посади стали еквівалентом прийнятої в світі посади "соціальний працівник".

На даний час професійна підготовка фахівців соціальної сфери в Україні здійснюється у різних формах: очна, очно-заочна, заочна, вечірня, екстернат та інші – і передбачає багаторівневий характер освіти: допрофесійна, професійна, післядипломна, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів.

Соціальні працівники мають можливість отримувати різну професійно-рівневу кваліфікацію і спеціалізацію у середніх навчальних закладах (училищах, технікумах, коледжах, ліцеях) та у вищих навчальних закладах (інститутах, університетах, академіях та ін.).

Професійний кодекс соціального працівника та соціального педагога :поведінка і моральне обличчя , професійна компетентність,орієнтація на роботу ,як на покликання.

Те, що соціальні педагоги "проклали дорогу професії соціального працівника, є закономірним не лише тому, що базову основу професійної компетентності будь-якого фахівця з соціальних питань становлять психолого-педагогічні, етичні та моральні характеристики, а й тому, що початком цього послужили прогресивні вітчизняні традиції педагогики середовища. Саме у педагогічній сфері ще в 60—70-х роках були зроблені перші спроби ввести спеціалістів, безпосередньо спрямованих на соціальну роботу в мікрорайоні (організатори поза-класної і позашкільної роботи, педагоги-організатори житлово-комунальних служб, вихователі у клубах тощо).

Професійні стандарти діяльності соціального педагога і соціального працівника спираються на кодекс етики, який є міжнародним еталоном ставлення професіонала до своїх обов'язків. Головне призначення цього кодексу — бути керівництвом у повсякденній поведінці соціальних педагогів і працівників. Він являє собою стандарти етичної поведінки соціального педагога і соціального працівника відповідно до їхнього статусу в професійному спілкуванні з колегами, керівниками, представниками інших. професій, із сім'ями, а також суспільством у цілому.

Соціальний педагог (працівник) мусить докласти всіх зусиль для того, щоб бути і залишатися спеціалістом — експертом у професійній практиці та виконанні професійних обов'язків. Він має право вести роботу лише у межах своєї компетентності або тоді, коли має намір набути її. Співробітник соціальної служби повинен нести персональну відповідальність за якість роботи, яку виконує. Соціальний педагог і працівник повинні діяти так, щоб попередити можливість негуманної або дискримінаційної поведінки щодо особи або групи людей.

. ого педагога першорядну роль відіграє не навчальна, не освітня, а виховна функція, функція соціальної допомоги, і захисту. Соціальні педагоги і соціальні працівники покликані сприяти розвитку (точніше, саморозвитку) особистості, створенню умов найбільшого сприяння, психологічного комфорту. Вони допомагають людям в їх повсякденному житті, забезпечують консолідацію всіх сил і можливостей суспільства щодо конкретного громадянина, розпиваючи його активність як суб'єкта цього процесу.