Чім більше фактичних знань набув розсудок і чім краще він перероблює сірий матеріал, тим він розвиненішій и сильнішій ".

КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Реферат на

Тему: «Вклад К.Д. Ушинського в розвиток дидактики»

Підготувала студентка першого курсу

Групи ПНІ-15

Пахарчук Анна Олександрівна

Кривий Ріг 2016

Ушинський Костянтин Дмитрович

Професор Костянти́н Дмитро́вич Уши́нський (нар. 19 лютого (2 березня) 1824, Тула, Російська імперія — помер 22 грудня 1870 (3 січня 1871), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — освітній діяч Російської імперії, педагог, кандидат юриспруденції і правознавець українського походження, один із засновників педагогічної науки та народної школи у Російській імперії, автор праць з теорії й історії педагогіки, підручників для початкового навчання і статей з педагогіки. Працював на різних посадах у Демидівському юридичному ліцеї, Гатчинському сирітському інституті та Смольному інституті шляхетних дівчат. Також працював редактором і писав статті у таких виданнях, як «Современник», «Библіотека для чтенія», «Журнал для воспитания», «Журнал Министерства народного просвещения».

В роки царської сваволі Він жадав народу волі, Працював для Батьківщини, Душу розумів дитини, Школу добував з безодні Став безсмертним він сьогодні. — П. Г. Тичина

У педагогічній системі Ушинського важливе місце посідало вчення про мету виховання, що визначалося ним як підготовка людини до життя та праці, як формування у людини почуття обов'язку перед народом та виховування у людини патріотизму. У вихованні дітей він видавав значне місце сім'ї та вважав украй необхідним родинне виховання. Найпершим обов'язком громадянина та батька сім'ї є виховання громадян, корисних для суспільства, — вважав учений.Ушинський склав підручники для початкового навчання «Дитячий світ і Хрестоматія» (1861 року) та «Рідне слово» (1864 року), в яких науковий рівень знань поєднувався з доступністю, яскравістю викладу та служив завданням морального й естетичного виховання. Однак, основною фундаментальною працею науковця вважається психолого-педагогічний та філософський тритомний твір — «Людина, як предмет виховання». У нього вчилися найкращі грузинські, вірменські, фінські, татарські та болгарські педагоги.

Вклад у дидактику

Видатний педагог К.Д.Ушинський був тісно пов’язаний з Україною не лише своїм походженням (предки і батьки його жили, в основному, на Україні, та й сам він з 46 років свого життя біля двадцяти провів на українській землі), але й особистими симпатіями до неї, науковими, зокрема етнографічними інтересами. У листі від 9 грудня 1863 року до свого друга Л. Модзалевського Ушинський називає себе «малоросом», а в листі від 4 вересня 1868 року до того ж адресата пише про Україну як про свою Батьківщину: «Ми поки що оселилися у Петербурзі, хоча наступного року думаю переїхати до себе на батьківщину — в Київ»

К.Д. Ушинський багато уваги надавав навчанню дітей рідною мовою. Він звернувся з проханням дозволити відкрити йому в маєтку дружини — хуторі Богданка (нині Шосткинський район Сумської області) початкову школу з українською мовою навчання. У цьому проханні йому було відмовлено, бо царський уряд проводив політику насильної русифікації народів.

Ушинський прекрасно володів українською мовою в аналітичному дослідженні «Праці Уральської експедиції», написаному як рецензія за формою, але досить великому (161 с) за обсягом, Костянтин Дмитрович дає глибокий критичний відгукна чотири великих праці «Записок русского географического общества» зпитань географічної, історичної, етнографічної та лінгвістичної наук. Аналіз, представлений К.Д. Ушинським, свідчить про його глибоку обізнаність в історії ігеографії, етнопедагогіці та психології життя України.

Слід зауважити, що К.Д. Ушинський добре знав і літературу, і побутову українську мову, розумівсяна діалектах. Ушинський визнав мовленнєвий хист українських жінок, звідси його рекомендації — вивчати українську мову, прислуховуватись до розмов жительок Полтавщини, що, мабуть, робив і сам дослідник.

Дидактика К. Ушинського глибинності, розмаїта й орігінальна. ВІН Вимагай будуваті навчання на Основі врахування національніх, віковіх, статево и псіхологічніх особливая ДІТЕЙ, наголошував на значенні повторення в процесі навчання, обгрунтував дідактічні принципи свідомості, наочності, сістематічності, міцності засвоєння знань.

Вагоме місце в дидактичній системі К.Д. Ушинського займає висвітлення проблем оптимізації пізнавальної активності школярів, емоційності навчання, розвитку мислення и мовлення учнів, забезпечення наступності в навчанні, належної організації самостійної роботи й творчості школярів, шкільного краєзнавства. Надзвичайна важливим ті, що він не просто проповідував свою дидактику, а й давши їй глибока наукове обґрунтування та класичний взірець втілення на практиці. У цьому відношенні неординарними за своїм дидактичності змістом и методикою є Його Підручники для початкового навчання "Дитячий світ" (1861 р), "Рідне слово "(1864 р), статті" Три Елементи школи "(1867 р)," Недільні школи "(1861 р)," Про Початкове викладання російської мови "(1864 р).

Виховна система К. Ушинського базується на мудрості народної педагогіки ї висунених ним теоретичних положеннях педагогічної науки. Виховання він відзначає як певний цілеспрямованій и систематичність вплив на тіло, душу й розум дитини з метою прищеплена їй якості здорової, розумової, моральної, релігійної, національно свідомої, творчої ініціативної, культурної, освіченої людини.

Розкриваючи психолого-педагогічну суть виховного впливом, К.Д. Ушинський писав: "Виховання бере людину всю, Якою воно є, з усіма її народними й поодинокими особливостями, - Її тіло, душу и розум, - й передусім звертається до характеру людини ... ".

А тому він прагнув у "самій природі людини" знайти "засоби виховної діяльності", переконливим доводячи, що в засоби ці величезні". Тому кожен вчитель, за його словами, "повинен набути всебічних знань про Людський природу, за виховання якої береться "

Quot;Поняття виховної людини - дуже широке поняття ", - писав К. Ушинський. Тому розроблена ним виховна система включає всі провідні компоненти підготовки всебічно розвиненої людини: формування наукового світогляду, розумово виховання, духовно-моральних, господарсько-трудове, естетичне, фізичне.

Під розумово вихованням Д.К. Ушинський розумів цілеспрямовану діяльність вихователів, батьків та вчителів, спрямованих на розвиток розумово сил и мислення учнів та прищеплена культури розумової праці. Воно передбачає набуття знань, розвиток пізнавальних и творчих здібностей, прищеплена інтересу и спожива в розумово збагаченні впродовж усього життя, самостійному здобуванні знань и застосуванні їх на практиці. За висновками К. Ушинського, свідомість "збагачується тільки: примноженням фактів та переробка їх.

Чім більше фактичних знань набув розсудок і чім краще він перероблює сірий матеріал, тим він розвиненішій и сильнішій ".