Засоби професійно-прикладної фізичної підготовки
При цілеспрямованому формуванні професіонально необхідних властивостей і якостей майбутнього фахівця особливе значення мають засоби впливу на організм учнів. Основними є фізичні вправи. Запозичені з великого арсеналу основних, підготовчих і спеціальних вправ видів спорту, загальної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури і трудової діяльності, вони мають прикладне значення.
Фізичні вправи, які застосовуються з метою ППФП, класифікуються по групах. Залежно від їх впливу на функціональні системи організму виділяють вправи, розвиваючі серцево-судинну, дихальну системи, вестибулярний апарат і т.ін. В основному вони формуються з арсеналу лікувальної і оздоровчої фізичної культури. Ці вправи можна розділити на розвиваючі окремі фізичні здібності: координаційні, силові, швидкісні, на витривалість, гнучкість, а також емоційну стійкість, вольові якості, увагу і т.д. Такі вправи широко застосовуються в загальній фізичній і спортивній підготовці. Виділяють вправи для формування прикладних рухових навиків: лазіння, роботі на висоті, перенесенні вантажів, подолання перешкод, раціональної ходьби. Вони переважно запозичені з основних і спеціальних вправ таких видів спорту, як альпінізм, скелелазіння, гімнастика, важка атлетика, туризм, легка атлетика і ін.
Як засоби ППФП використовуються окремі елементи професійної діяльності, наприклад, лазіння і вибігання по крутих сходах для пожежників; самбо, дзюдо, бокс – для оперативних працівників.
Для вирішення завдань ППФП широко застосовуються фізичні вправи, які мають достатньо виражений ефект так званої неспецифічної дії. В деяких професіях на організм працюючого впливає ряд несприятливих факторів зовнішнього середовища (загазованість, нестача кисню, різкі перепади температур і атмосферного тиску і ін.). Уцих випадках широко застосовується біг, плавання, лижні гонки, веслування і інші фізичні вправи високої інтенсивності. Вони підвищують стійкість організму до нестачі кисню, активізують розумову працездатність, сприяють розвитку загальної витривалості, яка, в свою чергу, лежить в основі високоефективної трудової діяльності.
Нині визначені і широко застосовуються групи спеціальних фізичних вправ, які ефективно збільшують стійкість організму до несприятливих умов зовнішнього середовища. Так, наприклад, стійкість до гіпоксії підвищують швидкісні циклічні види вправ (біг, плавання, гонки на велосипеді, біг на ковзанах), а також вправи із затримкою дихання (синхронне плавання, пірнання), альпінізм, гірський туризм. Стійкість до перегріву підвищують спортивні ігри, біг у щільному одязі, до заколисування – вправи з швидкою зміною положення голови і тіла в просторі (вправи на гімнастичних снарядах, батуті, лопинге, акробатика, слалом, водні лижі, фігурне катання на ковзанах, стрибки у воду і ін.), до перевантажень – вправа на обертання (на лопинзі, центрифузі, батуті), акробатичні стрибки, сальто, фляки, рондати, стійка на голові та на кистях, вправи, зміцнюючі м'язи живота і ніг.
У процесі фізичного виховання в середніх спеціальних навчальних закладах використовуються в основному ті ж форми побудови занять, що і у фізичному вихованні в загальноосвітній школі. Так, до змісту комплексних уроків включаються загальнопідготовчі і спеціально-підготовчі вправи, тісно пов'язані із специфічними для даної професії вправами. На такому уроці питома вага професійно-прикладних вправ може бути порівняно невелика. На спеціалізованому уроці підбір засобів здійснюється для забезпечення цілеспрямованої дії на ті здібності, навики і функціональні системи, які мають визначальне, професійно-важливе значення.
Окрім урочних форм побудови занять велике значення для реалізації професійно-прикладної спрямованості фізичного виховання учнів ССНЗ має ранкова гігієнічна гімнастика, до складу якої включаються комплекси спеціальних вправ.
Ефективною формою ППФП є змагання з видів спорту, які є професіонально важливими для тієї або іншої спеціальності (наприклад, для фахівців річкового або морського флоту – змагання з плавання, веслування, пірнання).