ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ. Агентський договір – це договір, за яким одна сторона (комерційний агент) зобовʼязується надати послуги другій стороні (субʼєкту

Агентський договір – це договір, за яким одна сторона (комерційний агент) зобовʼязується надати послуги другій стороні (субʼєкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього субʼєкта і за його рахунок.

Адміністративно-господарські санкції – заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субʼєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Господарським визнається зобовʼязання, в силу якого один субʼєкт (зобовʼязана сторона у т.ч. боржник) зобовʼязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субʼєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субʼєкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобовʼязаної сторони виконання її обовʼязку.

Забезпечення виконання зобовʼязань – це сукупність заходів за допомогою яких сторони цивільно-правових відносин впливають одна на одну з метою належного виконання передбаченого договором економічного завдання під загрозою вчинення певних дій, які обумовлять настання негативних наслідків майнового характеру для боржника, незалежно від того чи понесе кредитор збитки фактично. У ст. 546 Цивільного кодексу передбачені наступні види забезпечення виконання зобовʼязання: а) неустойка; б) порука; в) гарантія; г) застава; г) притримання; д) завдаток. Цей перелік не є вичерпним.

Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків. По аналогії із цим визначенням можна стверджувати, що господарським договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських прав та обовʼязків.

Державний контракт – це договір, укладений державним замовником від імені держави з субʼєктом господарювання – виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобовʼязання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Договір енергопостачання – це договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовʼязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір контрактації сільськогосподарського продукції– це договір, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобовʼязується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації вироблену ним продукцію в передбачені договором строки, кількості, асортименті, а контрактант зобовʼязується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти її і оплатити.

Договір міни (бартеру) – це договір, за яким кожна зі сторін зобовʼязується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

Договір на створення і передання науково-технічної продукції– це договір, за яким одна сторона (виконавець) зобовʼязується виконати обумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), а замовник зобовʼязується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Договір оренди – це договір, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір перевезення вантажу – це договір, за яким одна сторона (перевізник) зобовʼязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовʼязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір підряду – це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобовʼязується виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), яка, у свою чергу, повинна прийняти роботу і сплатити за неї обумовлену ціну.

Договір підряду на капітальне будівництво – це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобовʼязується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором обʼєкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати обумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобовʼязується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом обʼєкти і оплатити їх.

Договір поставки – це договір, за яким одна сторона – постачальник зобовʼязується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобовʼязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір страхування – це договір, за яким страховик зобовʼязується в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страху­вальником у договорі страхування, а страхувальник зобовʼязу­ється сплачувати страхові платежі у визначені строки та вико­нувати інші умови договору.

Договір транспортного експедирування – це договір, за яким одна сторона (експедитор) зобовʼязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повʼязаних з перевезенням вантажу.

Збитки – це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовʼязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Організаційно-господарські зобовʼязання – це господарські зобовʼязання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між субʼєктом господарювання та субʼєктом організаційно-господарських повноважень, згідно з якими зобовʼязана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовʼязаної сторони виконання її обовʼязку.

Майново-господарське зобовʼязання– це цивільно-правове зобовʼязання, що виникає між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовʼязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовʼязаної сторони виконання її обовʼязку.

Підприємництво – це самостійна, ініціа­тивна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здій­снюється субʼєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Субʼєктами господарювання (під­приємцями) визнаються учасники господарських відносин, які здійсню­ють господарську (підприємницьку) діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовʼязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовʼязаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1.	Господарське договірне право як інститут господарського права. Господарський договір як основне джерело господарського договірного права			–
2.	Теоретичні питання укладення, зміни та розірвання господарських договорів			–
3.	Проблеми регулювання забезпечення виконання господарських договірних зобовʼязань			–
Всього			–

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України
16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18, № 119-20,
№ 21-22. – Ст.144.

3. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України
16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.

4. Господарський процесуальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 06.11. 1991р. (із змін. і доп.) // Відомості Верховної Ради – 1992. – № 6. – Ст. 56.

5. Податковий кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 06.07.2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-14, №15-16, №17. – Ст.112.

6. Кримінальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст.131.

7. Митний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 13.03.2012 // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 41-42,
№ 43-44, № 45. – Ст. 522.

8. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50-51. – Ст. 384.

9. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

10. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 30.06. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42-43. – Ст. 378.

11. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682.

12. Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб: Закон України в редакції від 15.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 14. – Ст. 118.

13. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №51. – Ст. 292.

14. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.

15. Про захист від недобросовіс­ної конкуренції: Закон України від
07.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст.164.

16. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №12. – Ст. 64.

17. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 377.

18. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.

19. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №36. – Ст. 299.

20. Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №10. – Ст. 139.

21. Про транспорт: Закон України від 10.11.1994 р. (із змін і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.

22. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №31. – Ст. 268.

23. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg=995_003.

24. Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на обʼєкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 642 // ОВУ. – 2000. – № 15.

25. Принципы международных коммерческих договоров (принципы УНИДРУА (U№IDROIT) від 01.01.1994 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zako№.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg =995_920.

26. Типовий договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні. Додаток №1 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України вiд 14 жовтня 1997 р. №363// ОВУ. – 1998. – № 8. – Ст. 312.

27. Актуальні проблеми господарського права: навчальний посібник. /За ред. В.С. Щербини. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 528 с.

28. Безклубий І.А. Банківські правочини: цивільно-правові проблеми: Монографія. – К.: Вид.- поліграф.центр "Київський університет", 2005. – 378 с.

29. Безлюдько І.О. Договір перевезення вантажу повітряним транспортом: визначення в законодавстві України // Держава і право. – К., 2011. – №24. – С. 342-346.

30. Безлюдько І.О. Правовий статус перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом за чинним законодавством України// Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 31-31.

31. Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции. – М.: Статут, 2006. – 204 с.

32. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.

33. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: навч. посібник. – К.: Наукова думка, 2002. – 280 с.

34. Боднар Т. Приватні та публічні аспекти в правовому регулюванні договірних відносин в сфері підприємництва // Право України. – 2013. – № 8. – С. 28-31.

35. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. – М.: Издательство "Статут", 2001. – 848 с.

36. Бревенко С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.

37. Витрянский В.В. Договор купли-продажи и его отдельные виды. – М.: Статут, 1999. – 285 с.

38. Вінник О. Господарське право: навчальний посібник. – К.: Правова єдність, 2009. – 766 с.

39. Віхров О. Оперативно-господарські та адміністративно – господарські санкції як засоби забезпечення виконання організаційно-господарських зобовʼязань // Право України – 2012. – №8. – С.99-105.

40. Гусак М., Данішевська В., Попов Ю. Нікчемні та оспорювані правочини: регулювання за Цивільним кодексом України // Право України. – 2012. – №6. – С.114-120.

41. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб./ Т.В. Бондар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін., за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.

42. Договірне право України. Особлива частина / Т.В. Бондар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.

43. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. Господарське право України : [підручник] – К. : Кондор, 2009. – 434 с.

44. Заярний О.А. Деякі особливості господарсько-правової відповідальності за порушення організаційно-господарських зобовʼязань, що виникають з договорів// Вісник господарського судочинства. – 2013. – №3. –
С.171-178.

45. Зобовʼязальне право / Під ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 910 с.

46. Иванов В.В. Общие вопросы теории договора. – М.: Эдитория, 2000. – 160 с.

47. Луць В. Проблеми договірного регулювання майнових відносин за новим Цивільним та Господарським кодексами України // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 21-32.

48. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.

49. Мілаш В.С. Підприємницькі комерційні договори в господарській діяльності. – Полтава: АСМІ, 2005. – 450 с.

50. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і допов./За заг.ред. Г.Л.Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини; кол. авт. О.А. Беляневич, о. М. Вінник, В.С. Щербини та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.

51. Несинова С.В., Воронко В.С., Чебикіна Т.С. Господарське право України: [навч. посіб.]/ За заг. ред. С.В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 564 с.

52. Подцерковний О., Рябко Л. Правова природа договору банківського рахунку // Право України. – 2012. – №7. – С. 10-13.

53. Саморядов А.Н. Хозяйственные договоры и сделки: Теория, практика, споры. – М.: Книжный мир, 2013. – 182 с.

54. Сібільов М. Базові моделі регулювання договірних відносин за новим Цивільним кодексом України. – Українське комерційне право. – 2013. – № 4. – С. 17-20.

55. Сібільов М. Динаміка договірних зобовʼязань після їх виникнення// Вісник Академії правових наук України. – 2013. – № 1 (40). – С. 79-88.

56. Січевлюк В.А. Господарське право України: Навчальний посібник. – К.: УІРФР, 2010. – 474 с.

57. Спасибо-Фатєєва І. Нікчемні правочини та їх наслідки // Вісник господарського судочинства. – 2004. – №2. – С. 178-184.

58. Хозяйственное право. Учебник. – Под ред. В.К. Мамутова. – К.: Юринком Интер, 2002. – 906 с.

59. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. – 6-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 640 с.

60. Щербина В.С. Субʼєкти господарського права : [монографія] /
В.С. Щербина – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 264 с.

Тематика І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ